Рішення

від 17.11.2014 по справі 914/2010/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2014 р. Справа № 914/2010/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Водолій», м. Львів

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Денека Роман Васильович, м. Львів та Денека Ірина Петрівна, м. Львів

про стягнення 1110268 грн. 07 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Презлята С.З., представник (довіреність №486/03 від 14.11.2014 р.);

від відповідача: не з'явився;

від третіх осіб: не з'явився

Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк», м. Київ звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Водолій», м. Львів про стягнення 1110268 грн. 07коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 28.05.2013р. призначив розгляд справи на 10.06.2013 р., залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Денеку Романа Васильовича, м. Львів та Денеку Ірину Петрівну, м.Львів. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.

Ухвалою суду від 22.07.2016 р. провадження у справі було зупинено, призначено судову будівельну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Для вирішення експерту було поставлено наступне запитання: якою є ринкова вартість кафе, загальною площею 127,1 кв.м., а саме: цегляного приміщення підвалу, позначеного в плані «Пд», площею 38,6 кв.м. та цегляного приміщення кафе, позначеного в плані літ «А-3» 2-1 - 2-7, площею 88,5 кв.м., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Личаківська, буд. 151?

30.10.2014 р. Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз направив суду висновок №2774 судової будівельної експертизи від 28.10.2014 р. Як вбачається із даного висновку, судовим експертом зроблено висновок, що ринкова вартість кафе, загальною площею 127,1 кв.м., а саме: цегляного приміщення підвалу, позначеного в плані «Пд», площею 38,6 кв.м. та цегляного приміщення кафе, позначеного в плані літ «А-3» 2-1 - 2-7, площею 88,5 кв.м., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Личаківська, буд. 151, станом на день проведення дослідження 20.10.2014 р. становить 1845660 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.08.2005 р. між позивачем та Денекою Романом Васильовичем було укладено кредитний договір, на виконання умов якого йому було надано кошти в сумі 79104,00 доларів США. Денека Р.В. зобов'язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк, а в разі неналежного виконання обов'язків по договору - на вимогу позивача повернути суму кредиту достроково. У зв'язку з неналежним виконанням Денекою Р.В. зобов'язань по кредитному договору, позивач звернувся з вимогою про дострокове повернення суми кредиту та нарахованих процентів. Однак, Денека Р.В. свої зобов'язання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту не виконав, на дату подання позову до суду заборгованість становила 77604,00 доларів США (що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 620 288 грн. 77 коп.) по кредиту, 19736,00 доларів США (що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 157 754 грн. 64 коп.) по сплаті процентів, 1640,14 доларів США (що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 13 109 грн. 61коп.) пені за порушення строків повернення кредиту, 2148,89 доларів США (що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 17 176 грн. 08 коп.) пені за порушення строків сплати процентів.

27.06.2007 р. між позивачем та Денекою Іриною Петрівною було укладено кредитний договір, на виконання умов якого їй було надано кошти в сумі 34000,00 доларів США. Денека І.П. зобов'язувалася протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк, а в разі неналежного виконання обов'язків по договору - на вимогу позивача повернути суму кредиту достроково. У зв'язку з неналежним виконанням Денекою І.П. зобов'язань по кредитному договору, позивач звернувся з вимогою про дострокове повернення суми кредиту та нарахованих процентів. Однак, Денека І.П. свої зобов'язання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту не виконала, на дату подання позову до суду заборгованість становила 25 000,00 доларів США (що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 199 825 грн. 00 коп.) по кредиту, 822,01 доларів США (що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 6 570 грн. 33 коп.) по сплаті процентів, 9834,40 доларів США (що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 78 606 грн. 36коп.) пені за порушення строків повернення кредиту, 2 119,01 доларів США (що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 16 937 грн. 28 коп.) пені за порушення строків сплати процентів.

Також зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договори іпотеки, згідно умов якого відповідач передав в іпотеку позивачу для забезпечення вимог третіх осіб по кредитних договорах нежитлову будівлю. Відповідно до умов договорів іпотеки, в разі невиконання або неналежного виконання третіми особами умов кредитних договорів, позивач має право задовольнити забезпечені договорами іпотеки вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У зв'язку з цим, представник позивача просив стягнути заборгованість за кредитним договором від 19.08.2005 р. в сумі 77604 доларів США, що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 620 288 грн. 77 коп. і 188040 грн. 33 коп. та за кредитним договором від 06.06.2007 р. в сумі 25000,00 доларів США, що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 199 825 грн. 00коп. і 102113грн. 97 коп., звернувши стягнення на заставлену відповідачем нежитлову будівлю шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Відповідач в судове засідання 17.11.2014 р. явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Треті особи явку представників в судове засідання не забезпечили про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

19 серпня 2005 р. між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» (банк) та Денекою Романом Васильовичем (позичальник) було укладено кредитний договір №154.

За цим договором банк (позивач) надає позичальнику (Денеці Р.В.) у тимчасове користування на умовах строковості, платності та забезпеченості грошові кошти у вигляді мультивалютної кредитної лінії в сумі 250000 грн. 00коп. у вигляді двох траншів: 150000 грн. 00 коп. та 150000 грн. 00 коп. з моменту переоцінки застави, на споживчі потреби, зі сплатою 19 відсотків річних в національній валюті, 13 відсотків річних в доларах США, Євро з кінцевим терміном повернення 18 серпня 2008 р.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав Денеці Р.В. грошові кошти, що підтверджується підписом позичальника на заявках про видачу готівки.

5 березня 2008 р. сторони уклали додатковий договір №2 до кредитного договору №154, яким встановили розмір кредиту в сумі 400000 грн. 00 коп. з кінцевим терміном повернення 18 серпня 2015 р. та узгодили графік повернення кредиту.

22 жовтня 2008 р. сторони уклали додатковий договір №4 до кредитного договору №154, яким встановили розмір кредиту в сумі 79104,00 доларів США та узгодили новий графік повернення кредиту.

11 серпня 2009 р. сторони уклали додатковий договір №5 до кредитного договору №154, яким узгодили новий графік повернення кредиту.

Згідно п. 2.5. договору №154 повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється відповідно на рахунок банку щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця.

Відповідно до п. 6.2.1. договору №154 банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту, сплати передбачених даним договором пені та штрафів, а також відшкодування збитків, завданих банку у результаті невиконання чи неналежного виконання позичальником умов даного договору, а позичальник зобов'язаний достроково повернути банку суму кредиту, сплатити передбачені даним договором пеню та штрафи, а також відшкодувати збитки, завдані банку у разі, якщо позичальник порушив строк сплати коштів за відкриття позичкового рахунку і ведення кредитної справи та/або повернення кредиту (частини кредиту) та/або сплати відсотків.

Вимога про дострокове погашення заборгованості за даним договором згідно п. 6.2. направляється позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню ним у повному обсязі протягом 15 календарних днів з моменту відправлення вимоги (п. 6.3. договору №154).

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, Денека Р.В. свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами по кредитному договору №154 від 19.08.2005 р. не виконав, на дату судового розгляду заборгованість Денеки Р.В. перед позивачем становить 77604,00 доларів США (що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 620 288 грн. 77 коп.) по кредиту, 19736,00 доларів США (що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 157 754 грн. 64 коп.) по сплаті процентів.

6 червня 2007 р. між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» (банк) та Денекою Іриною Петрівною (позичальник) було укладено кредитний договір №116/Пр.

За цим договором (п. 1.1.) банк (позивач) відкриває позичальнику (Денеці І.П.) на умовах платності, строковості, поверненості, забезпеченості та цільового використання відклично-поновлювальну лінію з максимальним лімітом заборгованості 34 000,00 доларів США зі сплатою 12,5 відсотків річних в доларах США, з кінцевим терміном повернення 5 червня 2012 р.

Згідно п. 1.2. договору №116/Пр погашення основної суми кредиту здійснюється позичальником за наступним графіком:

з 06.06.2008 р. 27000,00 доларів США;

з 06.06.2009 р. 20000,00 доларів США;

з 06.06.2010 р. 13000,00 доларів США;

з 06.06.2011 р. 6000,00 доларів США;

до 05.06.2012 р. 0,00 доларів США.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав Денеці І.П. грошові кошти, що підтверджується підписом позичальника на заявках про видачу готівки.

5 червня 2008 р. сторони уклали додатковий договір №2 до кредитного договору №116/Пр, яким змінили графік повернення кредиту та виклали п. 2.4. договору в новій редакції.

9 грудня 2008 р. сторони уклали додатковий договір №3 до кредитного договору №116/Пр, яким узгодили новий графік повернення кредиту.

11 серпня 2009 р. сторони уклали додатковий договір №4 до кредитного договору №116/Пр, яким виклали п. 1.1. договору в новій редакції.

Згідно п. 2.4. договору №116/Пр (в редакції, викладеній додатковим договором №2 від 05.06.2008 р.), повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється відповідно на рахунок банку щомісячно не пізніше 10 числа наступного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, Денека І.П. свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами по кредитному договору №116/Пр від 06.06.2007 р. не виконала, на дату судового розгляду заборгованість Денеки І.П. перед позивачем становить 25 000,00 доларів США (що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 199 825 грн. 00 коп.) по кредиту, 822,01 доларів США (що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 6 570 грн. 33коп.) по сплаті процентів.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржниками, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 5.1. кредитного договору №154, у випадку прострочення строку сплати коштів за відкриття позичкового рахунку і ведення кредитної справи та/або погашення кредиту (частини кредиту) та відсотків за нього, банк може нарахувати до сплати позичальнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діє на момент заборгованості, від суми простроченого боргу за цим договором за кожний день прострочення платежу.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано Денеці Р.В. пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 1 640,14 доларів США, що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 13 109 грн. 61 коп., пеню за порушення строків сплати процентів в розмірі 2 148,89 доларів США, що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 17 176 грн. 08 коп.

Відповідно до п. 5.1. кредитного договору №116/Пр у випадку несвоєчасного погашення кредиту та (або) відсотків за його використання, позичальник сплачує банку додатково пеню, яка нараховується в розмірі 0,1% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано Денеці І.П. пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 9834,40 доларів США, що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 78 606 грн. 36 коп., пеню за порушення строків сплати процентів в розмірі 2119,01 доларів США, що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 16 937 грн. 28 коп.

25 серпня 2005 р. між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Водолій» (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, який зареєстровано в реєстрі за №3812.

За даним договором (з наступними змінами, внесеними договорами про внесення змін від 27.06.2007 р. та 06.03.2008 р.) цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору №154 від 19.08.2005 р., додаткових договорів, укладених між іпотекодержателем та позичальником Денекою Романом Васильовичем, за умовами якого позичальник зобов'язаний до 18.08.2015 р. повернути іпотекодержателю кошти у вигляді мультивалютної відклично-поновлювальної кредитної лінії у розмірі 400 000,00 для споживчих потреб, зі сплатою 19% річних в національній валюті, 13% річних у доларах США, Євро за його користування, а також можливу неустойку у розмірах, передбачених кредитним та цим договорами.

Відповідно до договору іпотеки від 25.08.2005 р., предметом іпотеки є кафе, загальною площею 127,1 кв.м., а саме: цегляне приміщення підвалу, позначене в плані «Пд», площею 38,6 кв.м. та цегляне приміщення кафе, позначене в плані літ «А-3» 2-1 - 2-7, площею 88,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, буд. 151.

Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у разі, якщо у момент настання строку виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків (сум комісійної винагороди); та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором.

27 червня 2007 р. між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Водолій» (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, який зареєстровано в реєстрі за №3239.

За даним договором (з наступними змінами, внесеним договором про внесення змін від 06.03.2008 р.) цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору №116/Пр від 06.06.2007р., додаткових договорів, укладених між іпотекодержателем та позичальником Денекою Іриною Петрівною, за умовами якого позичальник зобов'язаний повернути іпотекодержателю кредит у вигляді відклично-поновлювальної кредитної лінії в розмірі 34 000,00 доларів США для споживчих потреб до 05.06.2012 р., сплати іпотекодержателю проценти за користування кредитом у розмірі 12,5% річних в доларах США, сплатити на користь іпотекодержателя штрафні санкції у випадку неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до іпотечного договору від 27.06.2007 р., предметом іпотеки є кафе, загальною площею 127,1 кв.м., а саме: цегляне приміщення підвалу, позначене в плані «Пд», площею 38,6 кв.м. та цегляне приміщення кафе, позначене в плані літ «А-3» 2-1 - 2-7, площею 88,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, буд. 151.

У випадку невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання по кредитному договору в цілому або в його частині та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, в цілому або в тій чи іншій їх частинах, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (п. 7.1. іпотечного договору).

Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 2 ст. 575 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Частиною 2 цієї статті встановлено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Абзацом 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання (абз. 2 ст. 7 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно абз. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно абз. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави (абз. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу»).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 572, 575, 589, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1050, 1052, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 7, 33, 38 Закону України «Про іпотеку» та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», м. Київ, проспект Перемоги, 41 (ідентифікаційний код 19357489) суму заборгованості згідно кредитного договору №154 від 19.08.2005р.: 77604,00 доларів США (що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 620 288 грн. 77 коп.) по кредиту, 19736,00 доларів США (що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 157 754 грн. 64 коп.) по сплаті процентів, 1640,14 доларів США (що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 13 109 грн. 61 коп.) пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2 148,89 доларів США (що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 17 176 грн. 08 коп.) пені за порушення строків сплати процентів, суму заборгованості згідно кредитного договору №116/Пр від 06.06.2007 р.: 25 000,00 доларів США (що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 199 825 грн. 00 коп.) по кредиту, 822,01 доларів США (що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 6 570 грн. 33 коп.) по сплаті процентів, 9834,40 доларів США (що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 78 606 грн. 36 коп.) пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2119,01 доларів США (що еквівалентно станом на 14.05.2013 р. 16 937 грн. 28 коп.) пені за порушення строків сплати процентів, а також 22 205 грн. 36 коп. судового збору, звернувши стягнення на заставлене майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Водолій», м. Львів, вул. Кос-Анатольського, буд. 14, кв. 9 (ідентифікаційний код 31896394) згідно договору іпотеки, посвідченого 25.08.2005 р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Марко Л.В. за реєстровим №3812 та іпотечного договору, посвідченого 27.06.2007 р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Марко Л.В. за реєстровим №3239, а саме: кафе, загальною площею 127,1 кв.м., а саме: цегляне приміщення підвалу, позначене в плані «Пд», площею 38,6 кв.м. та цегляне приміщення кафе, позначене в плані літ «А-3» 2-1 - 2-7, площею 88,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, буд. 151 шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 1845660 грн. 00 коп.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 17.11.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 24.11.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.