Рішення

від 24.11.2014 по справі 908/3674/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 6/71/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

24.11.2014 Справа № 908/3674/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІЕЙБІ ЛІЗИНГ" (вул. Дегтярівська, буд. 27Т, м. Київ, 04119; адреса для кореспонденції: вул. Щорса, буд. 7/9, м. Київ, 03150)

До Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕНЬІНТЕРЕКСПО"

(вул. Брянська, буд. 15, м. Запоріжжя, 69035)

Про стягнення 28 435 грн. 25 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: Михайловський І.В. - дов. № 2291/1 від 31.10.2014 р.

Від відповідача : не з'явився

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІЕЙБІ ЛІЗИНГ" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕНЬІНТЕРЕКСПО" м. Запоріжжя, про стягнення 28 435 грн. 25 коп., суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по договору фінансового лізингу № 140528-56/ФЛ-Ю-А від 28.05.2014 року в сумі 23 359 грн. 71 коп., пеню за період з 21.06.2014 року по 19.09.2014 року в сумі 948 грн. 05 коп., 30 % річних за період з 21.06.2014 року по 19.09.2014 року в сумі 1 177 грн. 58 коп., інфляцію за період з липня 2014 року по серпень 2014 року в сумі 155 грн. 98 коп. та штраф в розмірі 1 % в сумі 2 793 грн. 93 коп.

Позивач надав суду додаткові письмові пояснення до позову, які залучені до матеріалів справи.

Розгляд справи двічі відкладався.

24.11.2014 року розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

В матеріалах справи містяться інформація Головного управління статистики у Запорізькій області вих. № 15-09/3751 від 03.10.2014 року, Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 19428521 від 10.10.2014 року та № 19428537 від 10.10.2014 року, згідно яких Товариство з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕНЬІНТЕРЕКСПО" знаходиться за адресою: вул. Брянська, буд. 15, м. Запоріжжя, 69035.

Позовна заява з додатками позивачем направлялась відповідачу саме за цією адресою.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлялись відповідачу саме за цією адресою, що підтверджується вихідними реєстраційними номерами, які зазначені на зворотній стороні ухвал, виписками з журналу реєстрації вихідних документів та реєстрами на відправлення простої кореспонденції, копії яких залучені до матеріалів справи.

На день прийняття рішення, поштове відділення не повернуло суду примірники ухвал суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, що направлялись відповідачу.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Таким чином, у суду є достатні докази направлення ухвали відповідачу по справі.

Відповідач, повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судові засідання тричі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані .

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав :

28.05.2014 року між позивачем та відповідачем був укладений договір фінансового лізингу № 140528-56/ФЛ-Ю-А, з додатками та додатковою угодою від 28.05.2014 року (надалі - договір).

Згідно умов п. 1.1 договору, позивач набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладання договору наведені у додатку „Специфікація", а відповідач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу, до відповідача переходить право власності на предмет лізингу, згідно умов цього договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або законодавством).

28.05.2014 року сторонами було укладено додаткову угоду до договору (надалі - додаткова угода), якою сторони змінили редакцію додатку „Специфікація" до договору (ар. с. 27).

Того ж дня, 28.05.2014 року сторонами було підписано специфікацію до договору, в редакції додаткової угоди , якою було визначено основні характеристики предмету лізингу, а саме: автомобіль Renault, Duster EXPRESSION, H1B4, 15H E4R, дизель 1,5 л 90 к.с., МКП-6, 2014 року випуску, вартістю без ПДВ 232 827 грн. 50 коп., ПДВ - 46 565 грн. 50 коп., загальна вартість 279 393 грн.

За умовами п. 1.2 договору, строк користування відповідачем предметом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених в додатку „Графік сплати лізингових платежів" до договору (надалі - графік) та починається з дати підписання сторонами Акту приймання - передачі предмету лізингу, але у будь-якому випадку не може бути менше одного року.

28.05.2014 року сторонами було підписано графік сплати лізингових платежів, яким було визначено проведення 60 (шістдесяти) лізингових платежів в розмірі 7 786 грн. 57 коп. кожний та сплата авансового платежу в сумі 62 584 грн. 03 коп. (ар. с. 14, 15).

30.05.2014 року сторонами було підписано акт прийому-передачі предмету лізингу за договором, за яким позивач передав, а відповідач прийняв предмет лізингу та документи щодо нього (надалі - акт прийому-передачі, ар. с. 28).

Згідно з п. 2.1.7.1 договору, у випадку, коли дата підписання акту прийому-передачі припадає на період 3 1-го по 9-те число місяця (включено), то числом сплати чергових лізингових платежів вважається кожне 20-те число кожного місяця, починаючи з місяця підписання акту прийому-передачі. У випадку, коли дата підписання акту прийому-передачі припадає на період з 10 по 25 число місяця (включно), то числом сплати чергових лізингових платежів вважається кожне 5-те число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання предмету лізингу. У випадку, коли дата підписання акту прийому-передачі припадає на період з 26-го числа по останній день місяця (включно), то числом сплати чергових лізингових платежів вважається кожне 20-те число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання предмету лізингу.

Відповідно до п. 2.2 договору, усі платежі за договором відповідач зобов'язаний здійснювати у національній валюті України (гривня) відповідно до графіка та загальних умов договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості предмета лізингу; винагороду (комісію) позивачу за отриманий у лізинг предмет лізингу, з врахуванням коригування, вказаного в п. 2.7-2.9, 3.4 загальних умов.

За умовами п. 2.4 договору, всі чергові лізингові платежі, відповідно до графіку та загальних умов договору, відповідач сплачує у число сплати, що визначається в порядку, п. 2.1.7.1 загальних умов договору.

Оскільки акт прийому-передачі предмету лізингу був підписаний сторонами 28.05.2014 року, то перший лізинговий платіж мав бути проведений відповідачем 20 числа червня місяця 2014 року.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або інш.) день, то відповідач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та інш.) дню.

Згідно до статті 526 ЦК України та 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач виконав умови договору належним чином, передав відповідачу предмет лізингу.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором щодо своєчасності проведення оплати лізингових платежів не виконав належним чином, перший, другий та третій лізингові платежі 20.06.2014р., 18.07.2014р. (оскільки 20.07.2014р. - вихідний день, неділя) та 20.08.2014р. в розмірі 7 786 грн. 57 коп. кожний на загальну суму 23 359 грн. 71 коп. не сплатив.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суду не було надано доказів сплати відповідачем суми 23 359 грн. 71 коп.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного платежу в сумі 23 359 грн. 71 коп. обґрунтовані, правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання .

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторонами у договорі був погоджений інший розмір відсотків.

Так, відповідно до п. 2.7 договору, якщо відповідач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі ст. 625 ЦК України, сторони погодили, що відповідач зобов'язується сплачувати 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми , протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. Сторони домовились, що сплачені проценти в бухгалтерському обліку відносяться на винагороду позивача, у зв'язку з чим розмір винагороди позивача збільшується на суму сплачених процентів.

Позивач просить стягнути з відповідача 30 % річних за період з 21.06.2014 року по 19.09.2014 року в сумі 1 177 грн. 58 коп., згідно наведеного в тексті позову розрахунку (ар. с. 6).

Перевіривши розрахунок позивача, суд знаходить його обґрунтованим та правомірним.

Крім того, оскільки відповідач у встановлений термін заборгованість не оплатив, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача, та ці грошові кошти знецінилися за цей час, в зв'язку з інфляційними процесами в державі.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати за період з липня 2014 року по вересень 2014 року в сумі 155 грн. 98 коп.

Фактично за вказаний період з відповідача підлягають стягненню інфляційні витрати в сумі 612 грн. 11 коп. Однак, суд не визнав за необхідне виходити за межі заявлених позовних вимог, а тому з відповідача підлягають стягненню сума 30 % річних в розмірі 1 177 грн. 58 коп. та інфляційні витрати в сумі 155 грн. 98 коп.

Відповідно до умов п. 7.1.1 договору, за порушення обов'язку з своєчасної сплати платежів, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки, та відшкодовує всі збитки, завдані цим позивачеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню, нараховану на кожний з трьох лізингових платежів від суми 7 786 грн. 57 коп. за період з 21.06.2014р. по 19.09.2014р. в загальній сумі 948 грн. 05 коп.

Перевіривши розрахунок позивача, дослідивши надані докази, суд вважає розрахунок позивача обґрунтованим та правомірним, тому з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 948 грн. 05 коп.

За умовами п. 5.2.1 договору, відповідач зобов'язався щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати позивача про стан та адресу базування предмету лізингу шляхом направлення позивачу звіту у формі встановленого додатком „довідка" до договору.

Згідно з приписами п. 5.2.2 договору, відповідач зобов'язався забезпечити безперешкодний доступ представникам позивача та/або фінансової установи до предмету лізингу для проведення інспектування предмету лізингу та його наявність за останньою адресою базування, повідомленою відповідачем позивачу згідно умов цього договору на час проведення інспектування, призначений позивачем.

Відповідач, в порушення умов договору, не надав відповідачу жодного щоквартального звіту встановленої сторонами форми стосовно стану та адреси базування предмету лізингу.

Суду також не було надано доказів інформування відповідачем позивача про стан та адресу базування предмету лізингу шляхом направлення позивачу звіту у формі встановленого додатком „довідка" до договору, у визначені п. 5.2.1 договору строки.

Умовами п. 7.1.3 договору передбачено, що за ненадання при інспектуванні для огляду або при поверненні (вилученні) предмета лізингу технічної документації, отриманої відповідачем разом з предметом лізингу, порушення умов пунктів 2.16, 4.1.2, 5.2, 10.2 загальних умов договору - відповідач сплачує позивачу штрафу у розмірі 1 (один) відсоток остаточної загальної вартості предмета лізингу, за кожен та будь-який випадок із зазначених порушень. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості предмету лізингу) протягом строку дії договору, та для зручності сторін визначається як 1 (один) відсоток від розміру остаточної вартості предмета лізингу.

28.05.2014 року сторонами було визначено остаточну вартість предмету лізингу в розмірі 279 393 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача штраф за порушення умов договору в розмірі 1 % від остаточної вартості предмету лізингу в сумі 2 793 грн. 93 коп.

Суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 2 793 грн. 93 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕНЬІНТЕРЕКСПО" (вул. Брянська, буд. 15, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 37591361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІЕЙБІ ЛІЗИНГ" (вул. Дегтярівська, буд. 27Т, м. Київ, 04119; адреса для кореспонденції: вул. Щорса, буд. 7/9, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 33880354) основний борг в сумі 23 359 (двадцять три тисячі триста п'ятдесят дев'ять) грн. 71 коп., 30 % річних в сумі 1 177 (одна тисяча сто сімдесят сім) грн. 58 коп., інфляційні витрати в сумі 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн. 98 коп., пеню в сумі 948 (дев'ятсот сорок вісім) грн. 05 коп., штраф в сумі 2 793 (дві тисячі сімсот дев'яносто три) грн. 93 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. Надати наказ.

Повне рішення складено : 24.11.2014р.

Суддя Л.С. Місюра