Ухвала

від 20.11.2014 по справі 826/9141/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9141/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

20 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Карпушової О.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2014 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Домен-Агро» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ПП «Домен-Агро» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003602203 та № 0003612203 від 14.03.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2014 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Мілана» (код ЄДРПОУ 30523272) за період з 01.07.2011 по 31.12.2012.

За результатами перевірки позивача, відповідачем складено акт № 187/26-54-22-03/32379763 від 26.02.2014, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме:

п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 121782,00 грн, у тому числі: за вересень 2011 року в сумі 20470,00 грн, за жовтень 2011 року в сумі 21491,00 грн, за листопад 2011 року в сумі 12624,00 грн, за грудень 2011 року в сумі 5014,00 грн, за січень 2012 року в сумі 12265,00 грн, за лютий 2012 року в сумі 32692,00 грн, за жовтень 2012 року в сумі 17226,00 грн;

п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 133 831,00 грн, у тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 23541,00 грн, за 4 квартал 2011 року в сумі 44998,00 грн, за 1 квартал 2012 року в сумі 47205,00 грн, за 4 квартал 2012 року в сумі 18087,00 грн.

Вищезазначені порушення обґрунтовані з боку відповідача наступним.

В ході перевірки позивача відповідачем від Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області отримано акт від 24.07.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВКФ «Мілан» (код ЄДРПОУ 30523272) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Фруком» (код ЄДРПОУ 38256383), ТОВ «Імортель груп» (код ЄДРПОУ 31663229), ТОВ «Еко-Сервіс» (код ЄДРПОУ 34751286), ТОВ «Скомп» (код ЄДРПОУ 38256357), ТОВ «Прімум Компані» (код ЄДРПОУ 37779105), ТОВ «Саміро Холдинг» (код ЄДРПОУ 37563814), ТОВ «Рекламна агенція Принцепс» (код ЄДРПОУ 36827126), ТОВ «Нашира» (код ЄДРПОУ 37474667), ТОВ «Детемо» (код ЄДРПОУ 37563821), ТОВ «Автобудсервіс-7» (код ЄДРПОУ 35063331), ТОВ «Новий градь» (код ЄДРПОУ 37779084) за період з 01.01.2011 року по 30.06.2013 року», в якому зазначено, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «ВКФ «Мілан» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів, а, отже, ТОВ «ВКФ «Мілан» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Відповідно до бази даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення звірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Перевіркою ТОВ «ВКФ «Мілан» не встановлено реальності здійснення господарських відносин з підприємствами-покупцями за період з 01.01.2011 по 30.06.2013.

Також, відповідачем отримано лист ОУ ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 1117/7/26-58-07-03 від 01.11.2013, в якому зазначено, що у провадженні СУ ВР ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві розслідується кримінальне провадження № 320131002000000033 від 28.02.2013 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, в рамках якого встановлено місцезнаходження та допитано посадових осіб ФСПД, які входили до «конвертаційного» центру, відкритого 03.04.2013.

Відповідач дійшов висновку, що встановити мету, з якою були витрачені кошти позивача є неможливим, отже, такі витрати не пов'язані з його господарською діяльністю. Крім того, оскільки реальність вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ВКФ «Мілан» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій. Отже, складені по таким операціям первинні документи є такими, що складені всупереч вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим не можуть підтвердити факт здійснення господарських операцій та засвідчити право позивача на формування валових витрат та податкового кредиту по таким господарським операціям.

У зв'язку з виявленими порушеннями та на підставі акта перевірки позивача № 187/26-54-22-03/32379763 від 26.02.2014, відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.03.2014:

№ 0003602203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 133 831,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 16 323,00 грн;

№ 0003612203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 121 782,00 грн і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 30 445,50 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення відповідача за правилами ст. 56 Податкового кодексу України оскаржувались позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України, за результатом чого оскаржувані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Відповідно до п. 56.1. ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0003602203 та № 0003612203 від 14.03.2014 протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі - Кодекс), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Виходячи з аналізу пп. 14.1.27, 14.1.36, 14.1.181 п.14.1. ст.14, пп.139.1.9. п.139.1. ст. 139, пп. «а» п.198.1, п.198.2., абз.1 п.198.3, п.198.6. ст. 198, п.201.1, п. 201.2, п.201.4, п. 201.6, п. 201.7, п.201.10 ст. 201 ПК України, Порядку заповнення податкової накладної, який набрав чинності 16.12.2011 та втратив чинність 01.03.2014 (діяв на момент виникнення спірних правовідносин), затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011, ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4, п. 2.5, п. 2.15, п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 можна зробити висновок про те, що до складу валових витрат підприємства та податкового кредиту не відносяться витрати і суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни з придбані товари (роботи, послуги), які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами (податковими накладними), складеними у відповідності до вимог чинного законодавства, у тому числі, Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Судом першої інстанції встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентом - ТОВ «ВКФ «Мілан», - які ґрунтувалися на наступних договорах:

договорі купівлі-продажу № 0115 від 16.09.2011 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 30.12.2011), за умовами якого продавець (ТОВ «ВКФ «Мілан») зобов'язується передати у власність покупця (позивача), а покупець зобов'язується прийняти у свою власність та оплатити товар в кількості та за ціною, що наводяться в рахунках-фактурах. Загальна вартість товару за цим договором визначається в рахунках-фактурах.

договорі виконання робіт № 0129 від 29.09.2011, за умовами якого виконавець (ТОВ «ВКФ «Мілан») зобов'язується виконати розкрійні, кромкувальні та швейні роботи з матеріалів замовника (позивача). Загальна вартість робіт визначається в актах прийняття-передачі виконаних робіт.

На підтвердження реальності зазначених господарських операцій, виконання умов договорів купівлі-продажу та виконання робіт, включення витрат на оплату товарів/робіт до складу валових витрат підприємства, а також сплати податку на додану вартість у складі ціни за придбані у контрагента товари/роботи, позивачем надані суду копії наступних первинних документів:

до договору купівлі-продажу № 0115 від 16.09.2011:

накладних на нетканий матеріал «Лутрасин-100 Л-КС» № 0115-1 від 20.09.2011 на суму 112680,00 грн (у т.ч. ПДВ - 18780,00 грн), № 0115-2 від 30.09.2011 на суму 10141,20 грн (у т.ч. ПДВ - 1690,20 грн);

видаткових накладних на нетканий матеріал 4200-90-с-УФС та нитки 3000м (Біла У1702) № 168 від 22.12.2011 на суму 30087,00 грн (у т.ч. ПДВ - 5014,50 грн.), від 18.01.2012 року № 80 на суму 25176,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 4196,10 грн.), від 24.01.2012 року № 104 на суму 48415,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 8069,30 грн.), від 20.02.2012 року № 38 на суму 58737,06 грн. (у т.ч. ПДВ - 9789,51 грн.), від 23.02.2012 року № 47 на суму 50103,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 8350,60 грн.), від 24.02.2012 року № 49 на суму 53016,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 8836,10 грн.), від 27.02.2012 року № 53 на суму 34291,84 грн. (у т.ч. ПДВ - 5715,31 грн.), від 30.10.2012 року № 1568 на суму 20236,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 3372,80 грн.), від 31.10.2012 року № 1601 на суму 23212,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 3868,80 грн.);

податкових накладних від 20.09.2011 року № 198 на суму 112680,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 18780,00 грн.), від 30.09.2011 року № 291 на суму 10141,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 1690,20 грн.), від 22.12.2011 року № 168 на суму 30087,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5014,50 грн.), від 18.01.2012 року № 80 на суму 25176,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 4196,10 грн.), від 24.01.2012 року № 104 на суму 48415,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 8069,30 грн.), від 20.02.2012 року № 38 на суму 58737,06 грн. (у т.ч. ПДВ - 9789,51 грн.), від 23.02.2012 року № 47 на суму 50103,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 8350,60 грн.), від 24.02.2012 року № 49 на суму 53016,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 8836,10 грн.), від 27.02.2012 року № 53 на суму 34291,84 грн. (у т.ч. ПДВ - 5715,31 грн.), від 30.10.2012 року № 1568 на суму 20236,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 3372,80 грн.), від 31.10.2012 року № 195 на суму 23212,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 3868,80 грн.);

платіжних доручень від 20.09.2011 року № 223 на суму 45600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7600,00 грн.), від 27.09.2011 року № 229 на суму 67080,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 11180,00 грн.), від 30.09.2011 року № 235 на суму 10141,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 1690,20 грн.).

до договору виконання робіт від 29.09.2011 року № 0129:

актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2011 року № 0129/1 на суму 128945,34 грн. (у т.ч. ПДВ - 21490,89 грн.), від 30.11.2011 року № 0129/2 на суму 75 741,12 грн. (у т.ч. ПДВ - 12623,52 грн.), від 29.10.2011 року № 0129/3 на суму 59906,88 грн. (у т.ч. ПДВ - 9984,48 грн.);

податкових накладних від 25.10.2011 року № 228 на суму 38500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6416,67 грн.), від 28.10.2011 року № 264 на суму 38500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6416,67 грн.), від 31.10.2011 року № 298 на суму 51945,34 грн. (у т.ч. ПДВ - 8657,56 грн.), від 30.11.2011 року № 255 на суму 75741,12 грн. (у т.ч. ПДВ - 12623,52 грн.), від 29.10.2012 року № 140 на суму 59906,88 грн. (у т.ч. ПДВ - 9984,48 грн.);

платіжних доручень від 25.10.2011 року № 256 на суму 38500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6416,67 грн.), від 28.10.2011 року № 265 на суму 38500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6416,67 грн.), від 31.10.2011 року № 268 на суму 15300,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2550,00 грн.), від 09.11.2011 року № 274 на суму 36645,34 грн. (у т.ч. ПДВ - 6107,56 грн.), від 08.12.2011 року № 313 на суму 36741,12 грн. (у т.ч. ПДВ - 6123,52 грн.), від 13.12.2011 року № 317 на суму 39000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6500,00 грн.), від 22.12.2011 року № 325 на суму 26100,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4350,00 грн.), від 11.01.2012 року № 337 на суму 3987,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 664,50 грн.), від 18.01.2012 року № 342 на суму 18600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3100,00 грн.), від 21.01.2012 року № 359 на суму 6576,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 1096,10 грн.), від 27.01.2012 року № 360 на суму 48415,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 8069,30 грн.), від 20.02.2012 року № 373 на суму 45780,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7630,00 грн.), від 23.02.2012 року № 377 на суму 12957,06 грн. (у т.ч. ПДВ - 2159,51 грн.), від 23.02.2012 року № 379 на суму 38700,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6450,00 грн.), від 14.03.2012 року № 394 на суму 11403,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 1900,60 грн.), від 14.03.2012 року № 395 на суму 3540,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5900,00 грн.), від 21.032012 року № 398 на суму 17616,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 2936,10 грн.), від 21.03.2012 року № 399 на суму 34291,84 грн. (у т.ч. ПДВ - 5715,31 грн.), від 05.11.2012 року № 518 на суму 59906,88 грн. (у т.ч. ПДВ - 9984,48 грн.), від 13.11.2012 року № 524 на суму 43449,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 7241,60 грн.).

Позивачем подана довідка банку № 206/0-53-12/БТ від 16.06.2014, якою підтверджено здійснення переказу коштів позивачем на користь ТОВ «ВКФ «Мілан» за вищевказаними платіжними дорученнями.

На підтвердження реальності проведення зазначених господарських операцій позивачем надані суду докази (первинні документи) подальшої реалізації відповідних товарів/робіт іншим суб'єктам господарювання, а також докази наявності у нього можливостей для здійснення відповідних господарських операцій.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на момент укладання вищезазначених договорів та здійснення господарських операцій, позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ, установчі документи позивача або його контрагентів не визнані в судовому порядку недійсними та відсутні вироки судів щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб, у тому числі, й укладання нікчемних правочинів чи здійснення нереальних господарських операцій.

При цьому, слід зазначити, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість та до складу валових витрат відповідних витрат по взаємовідносинам з постачальниками, вони були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платник податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність, ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

На момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «ВКФ «Мілана» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платник податку на додану вартість.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем не надано.

Податковим органом не заперечується, що позивачем, як платником податків, у податковому та бухгалтерському обліку відображені операції по взаємовідносинам з ТОВ «ВКФ «Мілан» на підставі первинних документів, перелік яких наведено вище.

Дослідивши первинні документи, подані позивачем на підтвердження його взаємовідносин з контрагентом - ТОВ «ВКФ «Мілан» - колегією суддів не встановлено їх невідповідності вимогам чинного законодавства, а, отже, такі первинні документи можна вважати належними доказами реальності здійснених господарських операцій позивача.

Доводи відповідача, сформовані на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВКФ «Мілан» є безпідставними, оскільки інформація, викладена в ньому, фактично переписана відповідачем в акт перевірки позивача без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, складеним по взаємовідносинам позивача з контрагентом, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

В порушення п. 73.5 ст.73 ПК України податковими органами складений акт, а не довідка, як це передбачено вимогами податкового законодавства.

Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, відповідно до п. 73.5 ст.73 Кодексу та, згідно її віднесення законодавцем до глави 7 Податкового кодексу України «Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби».

Відповідачем не подані суду докази, які б підтверджували неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, в той же час, в акті про неможливість проведення зустрічної звірки викладені висновки, незважаючи на те, що фактично за даними податкового органу зустрічна звірка не відбулась.

Таким чином, висновки акту перевірки позивача, сформовані, крім іншого, на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача є безпідставними.

Відсутні жодні докази (вироки суду), які б встановлювали вину посадових осіб контрагента та позивача щодо будь-яких зловживань, зокрема, укладання нікчемних правочинів, здійснення фіктивної діяльності чи здійснення нереальних господарських операцій.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що взаємовідносини позивача з контрагентом оформлені належним чином укладеними договорами, які не визнані недійсними в судовому порядку, а також підтверджені виданими контрагентом відповідними, належним чином оформленими первинними документами. Також, зазначені господарські операції належним чином відображено у податковому та бухгалтерському обліку позивача, що цілком підтверджує реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом - ТОВ «ВКФ «Мілан».

Операції позивача з ТОВ «ВКФ «Мілан» здійснені в межах його господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами (у тому числі податковими накладними), що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Тобто, позивачем виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом - ТОВ «ВКФ «Мілан».

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 25.11.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

О.В. Карпушова

.

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Карпушова О.В.