Постанова

від 16.09.2014 по справі п/811/17/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2014 року справа № П/811/17/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря Бондар Я.Г. та представників:

позивача : Шарко Р.М.;

відповідача : Садового Р.М

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кадіум-Імпорт" доКіровоградської митниці Міндоходів провизнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, а також, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кадіум-Імпорт" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської митниці Міндоходів в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської митниці Міндоходів №901000003/2013/000200/2 від 06.09.2013 року про коригування митної вартості товару;

-визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №901050000/2013/00201 від 06.09.2013 року складену Кіровоградською митницею Міндоходів;

-зобов'язати Кіровоградську митницю Міндоходів вчинити дії з митного оформлення товару за заявленою товариством з обмеженою відповідальністю "Кадіум-Імпорт" митною вартістю.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначав, що в вересні 2013 року здійснив митне оформлення товарів, які ввозив на територію України. Митну вартість товарів задекларував за основним методом - ціною договору (контракту), до декларації додав документи, що підтверджують їх вартість згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Проте, митний орган безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору (контракту) та прийняв протиправне рішення про коригування митної вартості та картку відмови.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, в яких зазначив про те, що позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки під час митного оформлення задекларованих товарів виявилося що заявлена митна вартість товар №1 нижча ніж вартість подібних товарів по митним оформленням проведеним органами доходів і зборів України в митному режимі "імпорт" а щодо товару №2 митницею встановлено розбіжності, що містилися в поданих до митного оформлення документах відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24 липня 2013 року на торгах №86 Державної товарно-сировинної біржі Туркменістану між позивачем ТОВ «КАДІУМ-ІМПОРТ», як покупцем, в особі директора Мірошниченка О.О., та акціонерним товариством закритого типу «Гап-ТУРКМЕН», як продавцем, в особі тимчасово виконуючого обов'язки Генерального директора Азимгелді Джемалетдинова, укладено угоду на купівлю готових джинсових виробів та зареєстровано контракт - зовнішньоекономічний договір №Б-012475 від 24.07.2013 року на загальну суму 168000,00 доларів США (т.1, а.с.16-18).

В Державній товарно-сировинній біржі Туркменістану вказаний Договір №Б-012475 зареєстровано за №ЄКС-294970 від 03.08.2013 року (т.1, а.с.28).

Пунктом 1.1 визначено, що предметом зазначеного договору є товар визначений у додатку №1 до Договору №Б-012475 (Специфікації): брюки чоловічі джинсові у кількості 20400 шт. вартістю 7 доларів США на загальну суму 142800,00 доларів США, та брюки жіночі джинсові у кількості 3600 шт. вартістю 7 доларів США на загальну суму 25200,00 доларів США (т.1, а.с.19).

04.09.2013 року з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару позивач подав до Кіровоградської митниці Міндоходів митну декларацію від 04.09.2013 року №901050000.2013.007566.

Митна вартість товарів була визначена за основним методом, - за ціною договору

(контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 57 МК України.

04.09.2014 року Кіровоградською митницею Міндоходів вручено позивачеві запит з вимогою надати каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару, висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На даному запиті позивачем зроблено запис про те, що надані документи, а саме: прайлист від виробника, калькуляція від виробника та зазначено, що інших документів надати не має можливості, процедура консультації проведена (а.с.46 зворотній бік).

06.09.2014 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №901000003/2013/000200/2, яким митну вартість товарів визначено:

- по товару №1 (брюки чоловічі) згідно ст. 60 МК України за ціною договору щодо подібних товарів з урахуванням застережень, викладених в ст. 61 МК України на рівні 15,9044 USD/кг.

- по товару №2 (брюки жіночі) резервним методом у відповідності з положеннями ст. 64 МК України на рівні 16,7831 USD/кг. (т.1, а.с.13).

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №901050000/2013/00201 від 06.09.2013 р. Кіровоградською митницею Міндоходів було відмовлено у митному оформленні товару (т.1, а.с.14).

При здійсненні розмитнення товару, сторонами застосовано процедуру надання фінансової гарантії у формі сплати різниці між сумою митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. Товар випущено у вільний обіг України за відкоригованою митною декларацією від 04.09.2013 року №901050000/2013/007566.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, відповідним доводам позивача та висновкам відповідача, суд зазначає наступне.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митну службу України, яка є складовою частиною системи органів виконавчої влади України і складається з митних органів, митних організацій, а також спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України. До митних органів відносяться, зокрема, митниці.

Відповідно до ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з положеннями статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

При цьому, згідно частини другої статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У свою чергу, стаття 54 Митного кодексу України передбачає, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша).

Частиною другою статті 54 Митного кодексу України наголошується, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

На виконання зазначених приписів, відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Разом з тим, частина третя статті 53 Митного кодексу України містить застереження, за яким у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари , декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини четвертої зазначеної статті Митного кодексу України у разі, якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

При цьому частиною п'ятою статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті, а згідно частини шостої цієї ж статті декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною шостою статті 54 Митного Кодексу України вичерпно визначені підстави, за яких орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів: невірно проведений декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

При цьому, згідно частини другої зазначеної статті, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частина третя статті 57 Митного кодексу України містить застереження, за яким кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З аналізу вказаних положень у їх системному зв'язку вбачається, що право органу доходів і зборів на витребування від декларанта додаткових документів та застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів виникає лише у разі встановлення ним обставин, які прямо підтверджують неповноту та/або недостовірність поданих декларантом відомостей про числові значення митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вважав, що обставини з не зазначенням у поданих документах всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, з різними підписами свідчить про наявні розбіжності у документах, можливі ознаки підробки та є підставою обґрунтованого висновку у правильності та достовірності заявленої митної вартості.

В оскаржуваному рішенні Кіровоградська митниця Міндоходів зазначила, що декларантом не надано будь-яку додаткову цінову інформацію.

Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях зазначив, що позивачем після процедури консультування не надано додатково документів, які б підтверджували заявлену ним вартість, складові митної вартості не піддаються обчисленню заявлена митна вартість товарів нижча, ніж вартість ідентичних та подібних товарів, виникли обґрунтовані сумніви, щодо достовірності відомостей на заявлену митну вартість, а відтак - рівень заявленої вартості товару не може бути застосований.

Досліджуючи обставини щодо виявлених відповідачем розбіжностей суд встановив, що позивачем до митного органу був наданий виправлений сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 10.09.2013 року №ТМ UА37951733, де в графі 1. «Відправник (експортер)» зазначено правильну назву експортера «Акционерное общество закритого типа «Гап-Туркмен» (т.1, а.с.88-89).

Крім того, виправлений сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 10.09.2013 року №ТМ ТІА379517331ІА на адресу відповідача був направлений також підприємством «Туркменекспертиза» Торгово-промислової палати Туркменістану (лист №80 від 14.11.2013 року (т.1, а.с.23).

Як вбачається з матеріалів справи, засвідчення сертифікату про походження товару форми СТ-1 здійснене державним підприємством Туркменістану - підприємством «Туркменекспертиза» Торгово-промислової палати Туркменістану.

Листом №80 від 14.11.2013 року підприємство «Туркменекспертиза» Торгово-промислової палати Туркменістану надало відповідачу підтвердження достовірності сертифікату виданого експортеру акціонерному товариству закритого типу «Гап-ТУРКМЕН». На підтвердження достовірності укладеної угоди вказаним підприємством на адресу відповідача були направлені наступні документи: сертифікат походження товарів форми СТ-1; інвойс №241 від 16.08.2013 року (т.1, а.с.24-25).

При цьому, відповідач не пояснив суду, який саме орган в Туркменістані уповноважений засвідчувати сертифікати про походження.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що положеннями Митного кодексу України не визначений документ «декларація країни експорту» та для підтвердження митної вартості не передбачений ч. 2 ст. 52 зазначеного кодексу.

Щодо розбіжностей інвойса від 16.08.2013 року №241 суд звертає увагу на наступне.

З оглянутого судом інвойсу вбачається, що у нижній частині оглянутого документу, де крім інформації про ціну містяться відомості про найменування та кількість товару, інформацію про його загальні характеристики (колір, розмір тощо).

Відсутність у інвойсі відмітки країни експорту на екземплярі митниці свідчить лише про те, що її не було зроблено. Відсутність не може бути підтвердженням того, що інвойс не прямував з товаром .

Оглянувши банківський платіжний документ суд вбачає, що він містить посилання на те, кому призначений платіж, на підстави платежу, а ціна збігається з митною вартістю товару визначеною позивачем у первинній митній декларації, інвойсі та специфікації (т.1, а.с.49, зворот).

Крім того, позивачем надані відповідачу додатково калькуляція і прайс-лист які затверджені, містять дати, інформацію про товар, одиниці вимру, ціни, підписи уповноважених осіб та скріплені печатками (т.1, а.с.57-58).

Проте, в судовому засіданні представник відповідача не пояснив та не дав доказів того, якій формі повинні відповідати складанні калькуляція та прайс-лист, в які строки має бути затвердженими експортером за 2013 рік та чим це регламентовано.

Досліджуючи матеріали справи суд встановив, що позивач укладав Договір №Б-012475 з тимчасово виконуючим обов'язки Генерального директора Азимгелді Джемалетдиновим. Листом акціонерного товариства закритого типу «Гап-ТУРКМЕН» №JF/10/1393 від 30.10.2013 року, зазначено про перелік документів від імені тимчасово виконуючого обов'язки Генерального директора Азимгелді Джемалетдинова були підписані іншими уповноваженими на такі дії особами, які діяли за довіреностями АТЗТ «Гап-ТУРКМЕН» (т.1, а.с.26).

Таким чином, підписи, здійснені не тимчасово виконуючим обов'язки Генерального директора Азимгелді Джемалетдиновим, - були здійснені уповноваженими особами від імені останнього.

Представник відповідача не пояснив і не надав суду доказів того, яким чином зазначені в оскаржуваному рішенні розбіжності впливають на розрахунок митної вартості товару, оскільки дані розбіжності не стосуються числових значень складових митної вартості.

Також, відповідач дійшов висновку, що заявлена митна вартість нижча ніж митні вартості подібних товарів, оформлених в митних органах України в митний режим «імпорт» в максимально наближений термін, в зв'язку з чим рівень заявленої митної вартості не може бути застосований.

Митна вартість товару №1 визначена відповідно до статті 60 Митного кодексу України за ціною договору щодо подібних товарів на підставі інформації, яка міститься в ПІК «Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України» бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ - митна декларація №125110000/2013/337247 від 03.09. оформлена за першим методом визначення митної вартості.

Митну вартість товару №2 визначено резервним методом у відповідності з положеннями ст.64 МКУ у зв'язку з відсутністю інформації про здійснення митних оформлень ідентичних та подібних товарів, в максимально наближений час, та відсутності інформації необхідної для визначення митної вартості згідно статей 62,63 МКУ, методи визначення митної вартості основі додавання та на основі віднімання. Використана інформація з Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ - митна декларація 901050000/2013/004429 від 07.06.13, оформлена за резервним метод, визначення митної вартості.

Та обставина, що в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що товар, який задекларовано позивачем, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Суд зазначає, що Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, конкретизувати товари і умов їх продажу, тому таким даним не може надаватися перевага порівняно з наданими декларантом первинними документами на товар.

Крім того, з дослідженої митної декларації №901050000/2013/004429 від 07.06.2013 р., інформація з якої використана Кіровоградською митницею під час застосування резервного методу судом вбачається, що визначення митної вартості товару здійснено не декларантом ТОВ Холд за ціною договору, а Одеською митницею за резервним методом, що спростовує позицію про договірну вартість таких товарів та не може бути беззаперечним доказом заниження ТОВ "Кадіум-Імпорт" вартість імпортованих товарів (т.1, а.с.106-107).

Виходячи з наведених норм права та встановлених по справі дійсних обставин, суд дійшов висновку про те, що з наданих для митного оформлення документів відповідач міг визначити митну вартість за основним методом відповідно до статті 57 МК України, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Обрання Кіровоградською митницею Міндоходів резервного методу було здійснено необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Внаслідок цього необґрунтовані тлумачення та висновки отримали перевагу над достовірними, офіційно засвідченими та такими, що явно піддаються обчисленню документами.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні представник позивача довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, правомірність своїх дій та протиправність рішення Кіровоградської митниці.

Разом з тим, Кіровоградською митницею не доведено сумнівність або недостовірність інформації, яка містилася в документах, наданих позивачами на підтвердження митної вартості за ціною угоди, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані позивачем та відповідачами по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, суд також вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадіум-Імпорт" судові витрати у розмірі 172,06 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.69,70,71, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської митниці Міндоходів №901000003/2013/000200/2 від 06.09.2013 року про коригування митної вартості товару.

3.Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №901050000/2013/00201 від 06.09.2013 року складену Кіровоградською митницею Міндоходів.

4.В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5.Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадіум-Імпорт" (код - 38693265) судові витрати у розмірі 172,06 грн. зобов'язавши Державне казначейство України в Кіровоградській області стягнути 172 (сто сімдесят дві) грн. 06 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Кіровоградської митниці Міндоходів (код - 38693113).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст виготовлений 21.09.2014 року.

Суддя Р.В. Жук