ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
16 квітня 2015 рокусправа № П/811/17/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської митниці Міндоходів
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року у справі №811/17/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кадіум - Імпорт» до Кіровоградської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, а також зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
09 січня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кадіум - Імпорт» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської митниці Міндоходів №901000003/2013/000200/2 від 06.09.2013 року про коригування митної вартості товару; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №901050000/2013/00201 від 06.09.2013 року складену Кіровоградською митницею Міндоходів, зобов'язати Кіровоградську митницю Міндоходів вчинити дії з митного оформлення товару за заявленою товариством з обмеженою відповідальністю «Кадіум - Імпорт» митною вартістю.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що товариством надано всі необхідні документи для визначення митної вартості. Надані для митного оформлення документи є достатніми для застосування методу визначення митної вартості №1, а також дозволяють обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом. Проте, Кіровоградською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за 6 (резервним) методом та за ціною аналогічного товару. Вказані дії відповідача призвели до порушень прав позивача та сплати податків у більшому розмірі.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Кіровоградської митниці Міндоходів №901000003/2013/000200/2 від 06.09.2013 року про коригування митної вартості товару; визнано протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №901050000/2013/00201 від 06.09.2013 року складену Кіровоградською митницею Міндоходів.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Кіровоградська митниця Міндоходів звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення митного органу про коригування митної вартості так само як і картка відмови в митному оформленні прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим, підстави для їх скасування відсутні.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24 липня 2013 року на торгах №86 Державної товарно-сировинної біржі Туркменістану між позивачем ТОВ «КАДІУМ-ІМПОРТ», як покупцем, в особі директора Мірошниченка О.О., та акціонерним товариством закритого типу «Гап-ТУРКМЕН», як продавцем, в особі тимчасово виконуючого обов'язки Генерального директора Азимгелді Джемалетдинова, укладено угоду на купівлю готових джинсових виробів та зареєстровано контракт - зовнішньоекономічний договір №Б-012475 від 24.07.2013 року на загальну суму 168000,00 доларів США (т.1, а.с.16-18).
В Державній товарно-сировинній біржі Туркменістану вказаний Договір №Б-012475 зареєстровано за №ЄКС-294970 від 03.08.2013 року (т.1, а.с.28).
Пунктом 1.1 визначено, що предметом зазначеного договору є товар визначений у додатку №1 до Договору №Б-012475 (Специфікації): брюки чоловічі джинсові у кількості 20400 шт. вартістю 7 доларів США на загальну суму 142800,00 доларів США, та брюки жіночі джинсові у кількості 3600 шт. вартістю 7 доларів США на загальну суму 25200,00 доларів США (т.1, а.с.19).
04.09.2013 року з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару позивач подав до Кіровоградської митниці Міндоходів митну декларацію від 04.09.2013 року №901050000.2013.007566.
Митна вартість товарів була визначена за основним методом, а саме за ціною договору
(контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 57 МК України.
04.09.2014 року Кіровоградською митницею Міндоходів вручено позивачеві запит з вимогою надати каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару, висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Позивачем додаткових документів митному органу надано не було.
06.09.2014 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №901000003/2013/000200/2, яким митну вартість товарів визначено:
- по товару №1 (брюки чоловічі) згідно ст. 60 МК України за ціною договору щодо подібних товарів з урахуванням застережень, викладених в ст. 61 МК України на рівні 15,9044 USD/кг.
- по товару №2 (брюки жіночі) резервним методом у відповідності з положеннями ст. 64 МК України на рівні 16,7831 USD/кг. (т.1, а.с.13).
Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №901050000/2013/00201 від 06.09.2013 р. Кіровоградською митницею Міндоходів було відмовлено у митному оформленні товару (т.1, а.с.14).
Правомірність та обґрунтованість рішення митного органу про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи адміністративний позов у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи по суті відповідачем не було доведено правомірність відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобі через митний кордон України та законність прийняття оскаржуваних рішень про визначення митної вартості товарів за шостим методом, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішень Запорізької митниці з митної оцінки товарів та картки відмови підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу ).
Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).
Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України , контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності визначення митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Так, позивачем було надано до митного органу документи, а саме: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №901/2013/0000136 від 17.07.2013 року; міжнародна автомобільна накладна (CMR) - DA 0444810 від 16.08.2013 року; міжнародна автомобільна накладна (CMR) - A 238127 від 16.08.2013 року, книжка МДП (Carnet TIR) від 16ю08.2013 року, свідоцтво про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками та пломбами від 14.1.0.2008 року, некласифікований комерційний документ довідка 6182 від 27.08.2013 року, банківський платіжний документ, що стосується товару від 06.08.2013 року, рахунок - фактуру про надання транспортно - експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно - експедиційні послуги №07/ІВ від 14.08.2013 року, рахунок - фактуру (інвойс) №241 від 16.08.2013 року, пакувальний лист, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 24.07.2013 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) №Б-012475 від 24.07.2013 року, договір про надання послуг митного брокера від 18.07.2013 року, договір про перевезення від 14.08.2013 року, довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами №11-23-22-05-28/53 від 01.08.2013 року, сертифікати походження товару форми СТ-1 від 19.08.2013 року, резервну позицію від 26.07.2013 року, копію митної декларації країни відправника, тощо.
У відповідності до картки відмови митним органом було відмовлено позивачу у митному оформлення (випуску) товарів з таких причин: 1. В сертифікаті про походження товару №ТМ UA 37951672 від 19.08.2013 р. виявлено недоліки в його оформленні, а саме: назва відправника/експортера, графа не містить повних відомостей про його назву, що не відповідає товаросупровідним документам, акту експертизи та зовнішньоекономічному контракту. 2. При заповненні графи 11 «Удостоверение», відомості про уповноважений орган щодо проведення експертизи не відповідають доведеним листом Держмитслужби України від 22.02.2013 р. №16-1-16.1/470-Еп, а саме назву уповноваженого органу заявлено «фирма «Туркменекспертиза», а у зразку зазначено «предприятие «Туркменекспертіза», в адресі зазначено «ул.Герогли,6», при цьому у доведеному зразку зазначено «ул.Горогли,6».
В рішенні про коригування митної вартості товару відповідач також зазначив, що в декларації країни експортеру від 16.08.2013 року №07218/16.08.13/0002374 не зазначено інвойс від 16.08.2013 року №241 поданий до митного оформлення та відсутня цінова інформація стосовно вартості товару, вищезазначений інвойс не прямував з товаром, про що свідчить відсутність відміток країни експорту на екземплярі митниці, також в інвойсі від 16.08.2013 року №241 відсутні умови оплати, а в банківському платіжному документі, що стосується товару відсутній зв'язок з зазначеним інвойсом, додатково надані калькуляція і прайс - лист не містять реквізитів реєстрації, підпис генерального директора АТЗТ «Гап-Туркмен» на інвойсі, прайс - листі та калькуляції відрізняються від підпису на контракті та інших товаросупровідних документах.
Вказані недоліки, на думку митного органу, унеможливили визначення митної вартості товару за методом №1, заявленим декларантом в ВМД.
Тому, митна вартість товару №1 визначена відповідно до статті 60 Митного кодексу України за ціною договору щодо подібних товарів на підставі інформації, яка міститься в ПІК «Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України» бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ - митна декларація №125110000/2013/337247 від 03.09. оформлена за першим методом визначення митної вартості.
Митну вартість товару №2 визначено резервним методом у відповідності з положеннями ст.64 МКУ у зв'язку з відсутністю інформації про здійснення митних оформлень ідентичних та подібних товарів, в максимально наближений час, та відсутності інформації необхідної для визначення митної вартості згідно статей 62 , 63 МКУ , методи визначення митної вартості основі додавання та на основі віднімання. Використана інформація з Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ - митна декларація 901050000/2013/004429 від 07.06.13, оформлена за резервним метод, визначення митної вартості.
Однак, із зазначеною позицією відповідача неможливо погодитись з огляду на те, що недоліки документів, що стали підставою для коригування митної вартості товару, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що виправлений сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 10.09.2013 року №ТМ ТІА379517331ІА на адресу відповідача був направлений підприємством «Туркменекспертиза» Торгово-промислової палати Туркменістану (лист №80 від 14.11.2013 року (т.1, а.с.23). В графі 1 сертифікату походження товару форми СТ-1 зазначено найменування та поштову адресу підприємства відправника (експортера) товару, також сертифікат містить всі необхідні позначки та реквізити. Особисте відправлення експертною установою на адресу митного органу виправленого, з урахуванням виявлених недоліків, документу підтверджує легітимність його походження та повноваження самого органу щодо проведення відповідних експертних дій по підтвердженню походження товару на Території Туркменістану.
Крім того, засвідчення сертифікату про походження товару форми СТ-1 здійснене державним підприємством Туркменістану - підприємством «Туркменекспертиза» Торгово-промислової палати Туркменістану.
В свою чергу, листом №80 від 14.11.2013 року підприємство «Туркменекспертиза» Торгово-промислової палати Туркменістану надало відповідачу підтвердження достовірності сертифікату виданого експортеру акціонерному товариству закритого типу «Гап-Туркмен». На підтвердження достовірності укладеної угоди вказаним підприємством на адресу відповідача були направлені наступні документи: сертифікат походження товарів форми СТ-1; інвойс №241 від 16.08.2013 року (т.1, а.с.24-25).
Також, судом першої інстанції вірно зазначено на невідповідність висновків митного органу щодо виявлених недоліків інвойсу №241 від 16.08.2013 року. Так, з самого інвойсу вбачається, що у нижній частині документу, крім інформації про ціну, містяться відомості про найменування та кількість товару, інформацію про його загальні характеристики (колір, розмір тощо).
Банківський платіжний документ містить посилання на те, кому призначений платіж, на підстави платежу, а ціна збігається з митною вартістю товару визначеною позивачем у первинній митній декларації, інвойсі та специфікації (т.1, а.с.49, зворот).
Також, суд апеляційної інстанції звертаю увагу на те, що справність та відповідність підпису особи може бути встановлено лише за результатами спеціального експертного дослідження, тільки висновок відповідної експертизи може свідчити про невідповідність підпису або фальсифікацію документу в цілому.
В свою чергу, митному органу надано повноваження щодо перевірки будь-якого документу, поданого до митного оформлення на предмет його відповідності законодавства, в тому числі, стосовно його оформлення.
Однак, матеріали справи не містять доказів на користь визначення митним органом законної можливості підписання документів щодо товару різними посадовими особами підприємства товаровиробника, не виявлено також круг осіб, що мають право такого підпису, шляхом запиту відповідних документів, в тому числі у декларанта.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, враховуючи приписи ст. 71 КАС України, вважає, що відповідачем не доведено правомірності своїх висновків щодо наявності невідповідних підписів посадових осіб підприємства на документах, поданих до митного оформлення.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності тверджень відповідача стосовно того, що інвойс №241 від 16.08.2013 року не прямував разом з товаром з країни відправлення. Також, суд зазначає, що вказані відповідачем недоліки інвойсу, такі як відсутність позначок країни експортера, не є достатніми підставами для коригування митної вартості товару.
Окрім вищевказаного, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за приписами ст.59 МК України метод, за яким за основу для визначення митної вартості товару береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, відноситься до методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Отже, та обставина, що в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що товар, який задекларовано позивачем, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, в той же час інформація використана відповідачем не містила ідентичні умови поставки, в тому числі придбання товару на товарній біржі.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про щодо протиправності дій органу по коригуванню митної вартості товару та прийняття картки відмови в митному пропуску товару у зв'язку з чим, вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Кіровоградської митниці Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року у справі №811/17/14 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: С.А. Уханенко
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2015 |
Оприлюднено | 03.06.2015 |
Номер документу | 44428982 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Круговий О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні