Постанова

від 24.11.2014 по справі 904/4332/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2014 року Справа № 904/4332/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чоха Л.В., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Можейко Є.Ф., довіреність № 07 від 17.01.14, представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Очаг" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2014р . у справі №904/4332/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросервіс Т.О.В.", м. Сквира, Київська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Очаг", м.Дніпропетровськ

про стягнення 137 420,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2014р. ( суддя Кеся Н.Б.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Очаг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросервіс Т.О.В." основний борг в сумі 40 000,00 грн., пеню в сумі 3 351,94 грн., штраф в сумі 15 695,96 грн., проценти в сумі 75 267,72 грн. та витрати на сплату судового збору в сумі 2 686,31 грн.

В частині позовних вимог про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення у розмірі 784,79 грн. та пені у розмірі 2320,13 грн. - відмовлено.

Рішення суду в частині задоволення основного боргу та суми штрафи мотивовано частковим виконанням зобов'язання відповідачем перед позивачем щодо повної та своєчасної оплати за отриманий товар на підставі Договору поставки № 33КНСЮ.

Частково відмовляючи в задоволенні позову щодо стягнення суми пені, суд зазначає, що позивачем нараховано пеню за збігом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, чого договором не передбачено.

Через арифметичну помилку в розрахунках господарський суд частково відмовив в задоволенні позову щодо стягнення процентів за користування чужими грошовим коштами в сумі 784,79 грн.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати рішення від 17.07.2014р.

В апеляційній скарзі заявник зазначає, що йому не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

Відповідач правом на участь в судовому засіданні не скористався. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Представник позивача в судовому засіданні вказав, що господарський суд повністю та всебічно встановив обставини справи, надав їм належну оцінку та прийняв обґрунтоване рішення. Просить його залишити в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки №33КНСЮ від 17.08.2012р., згідно умов якого у строки, зумовлені Договором, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця насіннєвий матеріал та хімічні засоби захисту рослин (товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар для власних та виробничих потреб, та сплатити ціну товару відповідно до умов Договору ( додаткових угод та Специфікацій до нього. Найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна за одиницю та ціна всього товару наведені у Специфікаціях до Договору, які є невід'ємними його частинами. Ціна товару, що вказана у Специфікаціях, визначена на дату укладання Договору. Вартість Договору складається із суми всіх Специфікацій, підписаних в рамках цього Договору, в яку включається ціна Товару та проценти за користування товарним кредитом (п.п. 1.1, 2.1, 2.3 Договору).

Згідно п.4.1 Договору, умови та місце поставки (передачі товару: EXW ) (згідно ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року) - склад Постачальника.

Відповідно до ч.3 Специфікації №1 від 17.08.2012р. до Договору поставки, товар оплачується Покупцем в порядку, вказаному у Договорі, та в такі строки :

- платіж (100%) у сумі 52319,88 грн. перераховується Покупцем Постачальнику у строк не пізніше 15.07.2013р.

П.8.1 Договору, сторони погодили, що Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом року з моменту його укладення. Закінчення строку дії Договору не звільняє Покупця від виконання тих грошових зобов'язань, які залишилися невиконаними ним .

На виконання умов Договору, постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 52 319,88 грн., що підтверджується видатковою накладною №475 від 23.08.2012р., яка підписана сторонами у справі та довіреністю на отримання ТМЦ №145 від 22.08.2012р.

В порушення умов Договору, відповідач розрахувався за поставлений товар частково на суму 12319,88 грн.

Заборгованість, що утворилась - 40000,00 грн. основного боргу.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст..ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст..712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк(строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Факт отримання відповідачем товару на суму 52 319,88грн. та часткової оплати в сумі 12 319,88 грн. підтверджується матеріалами справи.

Оскільки відповідач прострочив оплату товару, сума заборгованості складає 40000, 00 грн., то господарський правильно задовольнив позовні вимоги.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п.7.1.5 Договору, за прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов'язань Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,05%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми грошового зобов'язання за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості Договору за кожен факт порушення терміну платежу

Так, позивач нарахував, з урахуванням облікової ставки НБУ, та просить стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 5672,07 грн., яка нарахована за період з 16.07.2013р. по 25.11.2013р. з суми заборгованості 52 319,88 грн., з 26.11.2013р. по 28.03.2014р. з суми 45 000 грн. та з 26.03.2013р. по 31.05.2014р. з суми 40 000 грн. Просить стягнути також 30% штрафу в сумі 15695,96 грн..

Розрахунок штрафу у розмірі 15695, 96грн. позивачем здійснено правильно у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволені судом.

В зв??язку з тим, що Позивачем період нарахування пені визначений без дотримання вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, якою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, то господарський суд правильно частково задовольнив позов щодо стягнення пені на суму 3351,94 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.1.8 Договору сторони погодили, що у разі прострочення сплати будь-якого платежу Відповідач сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином СП=(СПП*0.5*Д)/100, де СП- сума процентів, що підлягає сплаті, СПП - сума простроченого платежу, Д - кількість календарних днів прострочення платежу.

Позивач просить стягнути проценти - 76052,51 грн., нараховані за період з 16.07.13р. по 25.11.13р., з 26.11.13р. по 28.03.14р. та з 26.03.13р. по 31.05.14р.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду погоджується з думкою господарського суду Дніпропетровської області, щодо часткового задоволення стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами на суму 75267,72 грн., оскільки саме на таку суму підтверджується обґрунтовані розрахунки процентів.

Щодо заперечень відповідача наведених в апеляційній скарзі, то колегія суддів зазначає, що ухвала суду від 19.06.2014р. про призначення розгляду справи на 03.07.2014р. направлена сторонам 19.06.2014р. Згідно рекомендованих повідомлень позивачем (м. Сквіра, Київська обл.) ухвала отримана 01.07.2014р., а відповідачем (м.Дніпропетровськ) - 07.07.2014р.

Ухвалою від 03.07.2013р. розгляд справи відкладено на 17.07.2014р., у зв'язку з неявкою відповідача. Ухвала направлена відповідачу 03.07.2014р., а отримана 18. 07.2014р.. тобто після прийняття рішення судом.

Позивач на виконання ухвали суд 04.07.2014р. кур'єрською доставкою направляв на адресу відповідача акт звірки та ухвалу суду про відкладення розгляду на 17.07.2014р. (а.с.27-29).

Враховуючи те, що відправленні в один день ухвали отримувались позивачем, який знаходиться в іншій області, раніше ніж відповідач, який знаходиться в м. Дніпропетровськ, відповідач отримав першу ухвалу до прийняття рішення, повідомлення відповідача кур'єрською службою про слухання справи 17.07.2014р. колегія вважає, що був обізнаний з наявністю судового процесу по розгляду даної справи та навмисно отримував повідомлення з запізненням з метою подальшого оскарження рішення з підстав неповідомлення його належним чином про дату слухання справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення суду слід залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Очаг" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2014р. у справі №904/4332/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 26.11.2014р.

Головуючий:

---

С.Г. Антонік

Судді:

---

Л.О.Чимбар

---

Л.В.Чоха