Рішення

від 30.10.2014 по справі 910/7639/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7639/14 30.10.14 За позовом Фізичної особи-підприємця Сердійчука Леоніда Миколайовича

до Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Будівництво

і комплектація»

про стягнення 648 559 грн.,

Суддя Борисенко І.І.

Представники :

Від позивача Семенаш А.В. - за дов., Сердійчук О.Л. - за довір.;

Від відповідача Кимаковська А.Л. - за довір.; Невінчана О.В. - за довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Фізична особа-підприємець Сердійчук Леонід Миколайович звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Будівництво і комплектація», в якому просить стягнути з Відповідача на користь позивача 410 825,00грн. заборгованості за користування механізмами та обладнанням, 25 734,00грн. пені, 112 000,00грн. неустойки в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення, 100 000,00грн. заставну вартість обладнання, а всього 648 559 грн. за Договором від 03.01.2013р. №1.

Відповідач надав суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначено, що в дійсності сторонами було укладено договір № 1 оренди механізмів та обладнання від 03.01.2013; Позивач не надав документи, що підтверджують право власності на орендовані механізми; Договір оренди не містить істотних умов; передані в оренду механізми потребували капітального ремонту; Відповідач звільнений від орендної оплати, відповідно до частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України; пошкодження орендованих механізмів не підтверджено Позивачем документально.

Відповідач також заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на здійснення капітального ремонту орендованих механізмів, стверджує про те, що наданий Позивачем договір купівлі-продажу від 03.01.2013 № 22-2013 не відповідає дійсності; звіт про незалежну оцінку майна складений неналежним чином; свідоцтва про реєстрацію механізмів були видані лише 16.08.2014, тобто після спливу 8 місяців після укладення Договору оренди.

За клопотаннями сторін, спір розглянуто у відповідності до п. 3 ст. 69 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2013 Позивачем (орендодавець) і Відповідачем (орендар) було укладено Договір оренди, за умовами якого:

- орендодавець зобов'язався передати орендарю у тимчасове платне користування механізми: автоскрепер Д-357П 1987 року випуску, державний номер 03079 КН, заводський номер № 33147; автоскрепер Д-357П 1988 року випуску, державний номер 03076 КН, заводський номер № 37930; автоскрепер Д-357П 1986 року випуску, державний номер 09438 КН, заводський номер № 32011;. автоскрепер Д-357П 1986 року випуску, державний номер 09437 КН, заводський номер № 32448; автоскрепер МоАЗ6014 1990 року випуску, державний номер 09429 КН, заводський номер № 0003422; бульдозер ДЗ-109Б 1988 року випуску, державний номер 09433 КН, заводський номер № 217491; трактор Т-130 1988 року випуску, державний номер 09423 КН, заводський номер № 224268 (далі - механізми) (пункт 1.1 Договору оренди);

- технічний стан механізмів засвідчено актом технічного огляду в органах Держтехнагляду (пункт 1.2 Договору оренди);

- строк оренди механізмів до 31.12.2013 (пункт 1.3 Договору оренди);

- передача механізмів і обладнання здійснюється протягом трьох днів з моменту підписання Договору оренди та оформлюється актом приймання-передачі (при передачі механізмів та обладнання орендар зобов'язаний в присутності орендодавця перевірити їх справність, в іншому випадку - механізми та обладнання вважаються переданим в належному стані) (пункт 1.5 Договору оренди);

- орендна плата встановлюється в розмірі 56 000 грн. на місяць (пункт 2.1 Договору оренди);

- орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця, відповідно до виставлених рахунків протягом п'яти днів після закінчення розрахункового місяця (пункт 2.2 Договору оренди);

- орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі. У випадку несвоєчасної оплати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу (підпункт 3.3.2 пункту 3.3 Договору оренди);

- орендар несе всі витрати по ремонту і технічному обслуговуванню механізмів (підпункт 3.3.3 пункту 3.3 Договору оренди);

- по закінченню строку дії Договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцю механізми протягом трьох днів в технічно справному стані. Повернення механізмів оформлюється актом приймання-передачі (підпункт 3.3.5 пункту 3.3 Договору оренди);

- у випадку несвоєчасного повернення орендарем механізмів по закінченню строку Договору орендар сплачує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної орендної плати за час прострочки (пункт 5.2 Договору оренди);

- у випадку знищення або пошкодження орендованих механізмів з вини орендаря, орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки. Заставна вартість механізму складає 100 000 грн. (пункт 5.3 Договору оренди).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною першою статті 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Частиною першою статті 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На виконання умов Договору оренди, а саме пункту 1.5, Позивач передав Відповідачу, а останній прийняв такі механізми: автоскрепер Д-357П 1987 року випуску, державний номер 03079 КН, заводський номер № 33147; автоскрепер Д-357П 1988 року випуску, державний номер 03076 КН, заводський номер № 37930; автоскрепер Д-357П 1986 року випуску, державний номер 09438 КН, заводський номер № 32011;. автоскрепер Д-357П 1986 року випуску, державний номер 09437 КН, заводський номер № 32448; автоскрепер МоАЗ6014 1990 року випуску, державний номер 09429 КН, заводський номер № 0003422; бульдозер ДЗ-109Б 1988 року випуску, державний номер 09433 КН, заводський номер № 217491; трактор Т-130 1988 року випуску, державний номер 09423 КН, заводський номер № 224268.

Факт приймання-передачі механізмів, підтверджується актом від 03.01.2013 приймання-передачі до Договору оренди, який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками без зауважень.

Відповідно до пункту 2 Акту стан механізмів та обладнання на момент передачі задовільний, придатний для експлуатації.

Суду доведено, що Позивач виставляв Відповідачу рахунки-фактури: від 01.07.2013 № 1 оренда механізмів за січень на суму 56 000 грн.; від 15.02.2013 № 2 оренда механізмів за лютий на суму 56 000 грн.; від 01.07.2013 № 3 оренда механізмів за березень на суму 56 000 грн.; від 01.07.2013 № 4 оренда механізмів за квітень на суму 56 000 грн.; від 31.05.2013 № 5 оренда механізмів за травень на суму 56 000 грн.; від 30.06.2013 № 6 оренда механізмів за червень на суму 56 000 грн.; від 31.07.2013 № 7 оренда механізмів за липень на суму 56 000 грн.; від 01.09.2013 № 8 оренда механізмів за серпень на суму 56 000 грн.; від 01.10.2013 № 9 оренда механізмів за вересень на суму 56 000 грн.; від 01.11.2013 № 10 оренда механізмів за жовтень на суму 56 000 грн.; від 30.11.2013 № 11 оренда механізмів за листопад на суму 56 000 грн.; від 25.12.2013 № 12 оренда механізмів за грудень на суму 56 000 грн.

Таким чином, орендна плата за користування орендованими механізмами за дванадцять місяців складає 672 000 грн.

Матеріалами справи доведено, що Відповідач на виконання умов Договору оренди, а саме пункту 2.2, перерахував Позивачу орендну плату у сумі 261 175 грн. такими платежами: 20.03.2013 - 12 645 грн.; 16.04.2013 - 30 000 грн.; 29.04.2013 - 13 000 грн.; 03.06.2013 - 45 530 грн.; 08.08.2013 - 40 000 грн.; 19.08.2013 - 20 000 грн.; 27.08.2013 - 30 000 грн.; 20.09.2013 - 25 000 грн.; 04.11.2013 - 25 000 грн.; 04.12.2013 - 20 000 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку Позивача.

За таких обставин, борг Відповідача перед Позивачем з орендної плати складає 410 825 грн. (672 000 грн. - 261 175 грн.).

25.12.2013 Позивач надіслав Відповідачу претензію з вимогою погасити борг у сумі 410 825 грн., сплатити пеню у сумі 25 734 грн. та повернути механізми в належному стані.

07.02.2014 Відповідач надіслав Позивачу лист вих. № 12, в якому Відповідач повідомив кількість годин користування механізмами, вартість ремонту та просив Позивача приїхати в м. Ладижин для уточнення розрахунків та подальшої співпраці.

25.02.2014 Позивач надіслав Відповідачу претензію, в якій вимагав виплатити заставну вартість трактора у сумі 100 000 грн., у зв'язку з тим, що трактор Т-130 заводський номер 224468 не підлягає відновленню. Також, Позивач заявив про готовність приїхати та прийняти техніку у будь-який вказаний Відповідачем час після усунення недоліків вказаних раніше. Факт надсилання вказаної претензії Відповідачу підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком від 04.03.2014.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав; механізми не повернув; борг по орендній платі не погасив; заставну вартість пошкодженого трактора не перерахував.

Посилання Відповідача на відсутність підтвердження права власності Позивача на орендовані механізми, спростовуються такими документами: договором купівлі-продажу від 03.01.2013 № 22-2013; додатковою угодою від 10.01.2013 до договору купівлі-продажу № 22-2013; актом приймання-передачі від 03.01.2013; квитанціями до прибуткового касового ордера (від 10.01.2013 № 10, від 23.01.2013 № 23, від 12.02.2013 № 229); накладними (від 03.01.2013 № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9); актами державного технічного огляду технологічного транспортного засобу від 23.01.2013; свідоцтвами про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу або іншого технологічного транспортного засобу (від 16.08.2013 № 003059, № 003058, № 003056, № 003054, № 003060, № 003055, № 003057).

З аналізу вказаних документів вбачається, що Позивач купив орендовані механізми у Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідробуд-5».

Суд не приймає до уваги доводи Відповідача щодо недійсності договору купівлі-продажу від 03.01.2013 № 22-2013, оскільки, вказаний правочин відповідає вимогам чинності, що викладені в статті 203 ЦК України.

Так, договір купівлі-продажу від 03.01.2013 № 22-2013 містить всі необхідні реквізити, підписаний повноважними представниками та скріплений печатками, дозвіл на продаж орендованої техніки було надано на загальних зборах учасників ТОВ «Гідробуд-5» 26.12.2012, що підтверджується протоколом № 3.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позивач належним чином підтвердив факт оплати куплених механізмів та їх належної державної реєстрації, що підтверджується: квитанціями до прибуткового касового ордера (від 10.01.2013 № 10, від 23.01.2013 № 23, від 12.02.2013 № 229); накладними (від 03.01.2013 № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9); актами державного технічного огляду технологічного транспортного засобу від 23.01.2013; свідоцтвами про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу або іншого технологічного транспортного засобу (від 16.08.2013 № 003059, № 003058, № 003056, № 003054, № 003060, № 003055, № 003057).

Посилання Відповідача на те, що передане в оренду майно було несправним спростовується доказами наявними в матеріалах даної справи.

Так, Позивач надав суду акти державного технічного огляду технологічного транспортного засобу від 23.01.2013.

Крім того, приймаючи від Позивача механізми Відповідач не вказав жодних зауважень щодо несправностей чи неналежного стану орендованого майна.

Натомість, пунктом 2 акту приймання-передачі Відповідач підтвердив, що стан механізмів та обладнання на момент передачі задовільний, придатний для експлуатації.

Враховуючи викладене, посилання Відповідача на несправність орендованих механізмів не підтверджені документально та спростовуються доказами наявними в матеріалах справи.

Доводи Відповідача про те, що Договір оренди не має істотних умов, спростовується змістом правочину.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами договору оренди є такі: предмет (об'єкт) оренди; розмір орендної плати та порядок її перерахування; строк дії договору.

Під час укладення Договору оренди сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов.

Суду не надано доказів наявності спорів між сторонами щодо змісту Договору оренди та неузгодження істотних умов.

Відповідач надавав суду контррозрахунки орендної плати з посиланнями на робочі години орендованих механізмів.

Суд не приймає вказані доводи до уваги, оскільки сторони в Договорі оренди чітко визначили розмір орендної плати, а саме 56 000 грн. на місяць (пункт 2.1 Договору оренди).

Договір оренди не містить жодної умови яка б надавала змогу Відповідачу зменшувати розмір орендної плати, враховуючи робочі години орендованих механізмів.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу борг щодо орендної плати у сумі 410 825 грн.

Твердження Відповідача, що ним було проведено капітальний ремонт орендованого приміщення, вартість якого значно перевищує розмір боргу щодо орендної плати, з посиланням на службові записки (від 01.03.2013, від 26.04.2013, від 26.06.2013, від 02.09.2013, від 28.10.2013); видаткові накладні та накладні на підтвердження факту проведення капітального ремонту орендованої техніки, не приймаються судом до уваги, оскільки суду не надано належних доказів, які б надали змогу визначити, що саме орендовані механізми були відремонтовані.

Крім того, суд бере до уваги підпункт 3.3.3 пункту 3.3 Договору оренди, в якому чітко визначено обов'язок Відповідача нести всі витрати по ремонту і технічному обслуговуванню механізмів, незалежно від того який вид ремонту проводиться поточний чи капітальний.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 410 825 грн. за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги Позивача про стягнення з Відповідача неустойку в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення у сумі 112 000 грн. та пеню у сумі 25 734 грн. відповідно до п. 3.3.2 договору підлягають також задоволенню, з огляду на наступне.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до підпункту 3.3.2 пункту 3.3 Договору оренди орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі. У випадку несвоєчасної оплати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу.

Пунктом 5.2 договору оренди визначено, що у випадку несвоєчасного повернення орендарем механізмів по закінченню строку Договору орендар сплачує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної орендної плати за час прострочки.

Таким чином, Договором оренди сторони визначили відповідальність орендаря за несвоєчасне повернення орендованих механізмів у вигляді неустойки (штрафу) та відповідальність за прострочення з орендної плати у вигляді неустойки (пені).

Суд визнав вимоги щодо стягнення неустойки (пункт 5.2 Договору оренди) у сумі 112 000 грн. (56 000 грн. місячна орендна плата х 2) обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки Відповідач не повернув Позивачу орендовані механізми у встановлений Договором строк.

Щодо нарахованої Позивачем пені слід зазначити таке.

За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він неправильний, проте здійснення судом перерахунку такої суми фактично призведе до виходу судом за межі позовних вимог (за перерахунком суду пеня складає 26 833,68 грн.).

Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником Позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення пені, а тому стягненню з Відповідача підлягає 25 734 грн. пені.

Щодо вимог Позивача про відшкодування збитків у сумі 100 000 грн. на підставі пункту 5.3 Договору оренди.

Суду доведено, що трактор Т-130, заводський № 224268 повністю розукомплектований та відновленню не підлягає.

Вказана обставина підтверджується актом інспекторської перевірки технічного стану техніки станом на 28.02.2014, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 5.3 Договору у випадку знищення або пошкодження орендованих механізмів з вини орендаря, орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки. Заставна вартість механізму складає 100 000 грн.

Частиною третьою статті 22 ЦК України визначено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином, збитки завдані Відповідачем Позивачу відшкодовуються у розмірі визначеному Договором оренди, а саме у сумі 100 000 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно із статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи Позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Будівництво і комплектація» (01010, м. Київ, Арсенальна площа, буд. 1-Б; ідентифікаційний код: 24364209) на користь Фізичної особи-підприємця Сердійчука Леоніда Миколайовича (місце реєстрації: 96000, Автономна Республіка Крим, м. Красноперекопськ, вул. Паркова, буд. 4; місцезнаходження: 03151, м. Київ, проспект Правди, буд. 176, кв. 112; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків: 2205411131) основний борг у сумі 410 825 (чотириста десять тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн., залогову вартість транспорту виведеного із ладу у сумі 100 000 (сто тисяч) грн., неустойку у сумі 112 000 (сто дванадцять тисяч) грн., пеню у сумі 25 734 (двадцять п'ять тисяч сімсот тридцять чотири) грн., а також 12 971 (дванадцять тисяч дев'ятсот сімдесят одна) грн. 18 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до статті 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені статтею 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 10.11.2014р.

Суддя І.І. Борисенко