Рішення

від 14.11.2014 по справі 912/3261/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Кіровоградської області РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  14 листопада 2014 рокуСправа № 912/3261/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Санфлоіл", м. Одеса    до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "РАПСО-ДІЯ", Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке про стягнення 188947,98 грн. Представники сторін: від позивача - участі не брали; від відповідача - участі не брали. Товариство з обмеженою відповідальністю "Санфлоіл" (далі - ТОВ "Санфлоіл") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "РАПСО-ДІЯ" (далі - ТОВ "РАПСО-ДІЯ") заборгованості за договором купівлі-продажу № 26/12/2012 від 26.12.2012 року в сумі 188947,98грн., з яких: 151497,00 грн. основний борг, 10362,47 грн. пеня, 6787,92 грн. 3% річних та 20300,59 грн. інфляційні втрати, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару згідно договору купівлі-продажу № 26/12/2012 від 26.12.2012.    Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 30.10.2014 року розгляд справи відкладався. Представник позивача в судовому засіданні 14.11.2014 року участі не брав. В судовому засіданні 16.10.2014 року повноважним представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі та було надано оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду суду. Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, відзив на позов не подав, позовних вимог не заперечив. Натомість ТОВ "РАПСО-ДІЯ" подало до суду клопотання від 14.11.2014 року про відкладення розгляду справи, мотивуючи його тим, що сторонам необхідний додатковий час для мирного врегулювання спору. Розглядаючи подане відповідачем клопотання господарський суд враховує, що судом сторонам вже надавався час для врегулювання спору мирним шляхом (ухвалою господарського суду від 30.10.2014 року розгляд справи відкладався), крім того на адресу суду надійшло клопотання позивача в якому останній, зокрема, зазначає про відмову ТОВ "РАПСО-ДІЯ" вирішувати спір у даній справі мирним шляхом. За викладених обставин, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. На час розгляду справи інші заяви і клопотання від відповідача до господарського суду не надходили. Правом на змагальність, передбаченим ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не скористався з власної ініціативи. Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд                                                   В С Т А Н О В И В: 26.12.2012 між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 26/12/2012 за умовами п. 1.1. якого продавець (ТОВ "Санфлоіл") зобов'язується поставити (продати) у власність покупця (ТОВ "РАПСО-ДІЯ") товар, вказаний специфікації, що є невід'ємним додатком до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату. Пунктом 1.2. договору якість, асортимент товару, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, загальна ціна товару узгоджується сторонами та визначається сторонами в специфікації. Відповідно до п. 2.4. договору датою поставки товару є дата у товарній накладній. Покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця. Строки та порядок розрахунків на кожну партію товару визначається в специфікації (п. 4.3. договору).   Згідно специфікації № 1 від 26.12.2012 до договору купівлі-продажу № 26/12/2012 сторони домовилися про поставку товару на суму 53986,50 грн.; згідно специфікації № 2 від 04.01.2013 до договору купівлі-продажу № 26/12/2012 сторони домовилися про поставку товару на суму 205483,50 грн. (а.с.35-36). На виконання умов договору та специфікацій до нього, згідно видаткових накладних    № 34 від 29.12.2012, № 7 від 04.02.2013, № 14 від 05.04.2013, № 16 від 26.04.2013 ТОВ "Санфлоіл" поставило ТОВ "РАПСО-ДІЯ" товару на загальну суму 259470,00 грн., за довіреностями № 197 від 29.12.2012, № 11 від 01.02.2013, № 61 від 05.04.2013, № 62 від 26.04.2013 (а.с.38, 39, 42, 43, 46, 47, 50, 51). В свою чергу ТОВ "РАПСО-ДІЯ" лише частково розрахувалось за поставлений товар в сумі 107973,00 грн., а саме  сплативши 21.02.2013 - 53986,50 грн. та 27.02.2013 -         53986,50 грн., що підтверджується випискою з поточного рахунку позивача від 22.03.2013 (а.с.54-56). Із наданого позивачем акта звірки взаємних розрахунків вбачається наявність заборгованості відповідача у розмірі 151497,00 грн. перед позивачем. Позивачем було направлено на адресу відповідача  21.03.2014 претензію № 20/03 від 20.03.2014 з вимогою протягом 10 днів  після отримання претензії перерахувати суму боргу позивачу. Вказану претензію  відповідач одержав 28.03.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.57-59). Претензія залишилась без відповіді та задоволення. Вирішуючи даний спір, господарський суд виходить з наступного. Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.   Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Укладений між сторонами договір від 26.12.2012 за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно визначення, наведеного у ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару за договором поставки. Згідно п. 7 вказаних специфікацій, покупець здійснює оплату загальної вартості товару згідно виставленого продавцем рахунку на оплату. Позивачем виставлено до оплати рахунки № 35 від 27.12.2012 (до видаткової накладної від 29.12.2012 № 34); № 4 від 01.02.2013 (до видаткової накладної від 04.02.2013 № 7); № 11 від 05.04.2013 (до видаткової накладної від 05.04.2013 № 14); № 14 від 26.04.2013 (до видаткової накладної  від 26.04.2013 № 16) (а.с. 41, 45, 49, 53). Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Як зазначено  у Інформаційному листі ВГСУ від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором  купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011). Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом  України,  що визначено ст.175 Господарського кодексу України. Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Під час розгляду справи по суті, відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 151497,00 грн. Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Отже, відповідач, не виконавши в повному обсязі зобов'язання з оплати поставленого йому товару, допустив порушення зобов'язання, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги про стягнення основної заборгованості в сумі 151497,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 20300,59 грн. збитків від інфляції та 6787,92 грн. 3 % річних. Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. За обґрунтованим розрахунком позивача, який відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, вимога про стягнення збитків від інфляції нарахованих на суму боргу 16656,30 грн. за період  з квітня 2013 року по серпень 2014 року в сумі  2231,94 грн. та на суму 134840,70 грн. за період з травня 2013 року по серпень 2014 року в сумі 18068,65 грн., підлягає задоволенню у повному обсязі. Позивачем нараховано 3% річних  у розмірі 6787,92 грн. наступним чином: - на суму 53986,50 грн.згідно видаткової накладної  № 34 від 29.12.2012 за період з 30.12.2012 по 20.02.2013 в сумі 235,17 грн.; - на суму 53986,50 грн. згідно видаткової накладної  № 7 від 04.02.2013 за період з  05.02.2013 по 26.02.2013 в сумі 102,06 грн.; - на суму 16656,30 грн. згідно видаткової накладної № 14 від 05.04.2013 за період з  06.04.2013 по 22.09.2014 в сумі  732,42 грн.; - на суму 134840,70 грн. згідно видаткової накладної  № 16 від 26.04.2013 за період  з  27.04.2013 по 22.09.2014 в сумі 5718,27 грн. Однак за розрахунком суду 3% річних нарахованих на суму 53986,50 грн. згідно видаткової накладної  № 7 від 04.02.2013 за період з  05.02.2013 по 26.02.2013  складають - 97,62 грн. та нарахованих на суму 134840,70 грн. згідно видаткової накладної № 16 від 26.04.2013 за період  з  27.04.2013 по 22.09.2014  - 5696,56 грн. Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення суми 3% річних  підлягають стягненню з відповідача у розмірі 6761,77 грн. В задоволенні позову в цій частині про стягнення 3% річних в розмірі 26,15 грн. господарський суд відмовляє. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі      10362,47 грн. Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно п. 6.6. договору сторони передбачили, що у випадку прострочення оплати вартості відповідної партії товару, покупець зобов'язаний на вимогу продавця сплатити на його користь пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період існування заборгованості від суми заборгованості за кожен день прострочення. За розрахунком позивача розмір пені становить: на суму 16656,30 грн. - 1156,36  грн. (за  загальний період  з 06.04.2013 по 02.10.2013); на суму 134840,70 грн. - 9206,11 грн. (за період 27.04.2013 по 23.10.2013). Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України. Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Наданий позивачем розрахунок розміру пені відповідає зазначеним вище правовим нормам та умовам договору. З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "Санфлоіл" підлягають частковому задоволенню. Враховуючи положення ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд                                                        В И Р І Ш И В: Позов задовольнити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РАПСО-ДІЯ" (26555, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Вокзальна, 1; ідентифікаційний код 23092915) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Санфлоіл" (65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, 128; ідентифікаційний код 34799988) - борг у розмірі 188921,83 грн., з яких: 151497,00 грн. сума основного боргу, 10362,47 грн. сума пені, 20300,59 грн. сума інфляційних втрат,  6761,77 грн. сума 3% річних, а також 3778,44 грн. судового збору. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили. В іншій частині позовних вимог відмовити. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України. Засвідчений належним чином примірник рішення направити ТОА "Санфлоіл" за адресою: 65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, 128; ТОВ "Рапсо-Дія" за адресою: 26555, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Вокзальна, 1.    Повне рішення складено  14.11.2014 року. Суддя                                                                        В.Г. Кабакова