Постанова

від 12.11.2014 по справі 910/13880/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2014 р. Справа№ 910/13880/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Станіка С.Р.

Корсакової Г.В.

при секретарі судового засідання - Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спільного українсько-угорського підприємства у формі ТОВ "Будапешт, ЛТД"

на рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2014

у справі №910/13880/14 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

до Спільного українсько-угорського підприємства у формі ТОВ "Будапешт, ЛТД"

про стягнення 60 601,03 грн.

за участю представників:

від позивача: Бриль П.О.

від відповідача: Кожема Ю.М.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Спільного українсько-угорського підприємства у формі ТОВ "Будапешт, ЛТД" (далі за текстом - ТОВ "Будапешт, ЛТД") про стягнення 60 601,03 грн., з яких 56249,52 грн. основного боргу, 668,41 грн. інфляційних втрат, 3683,10 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 205 про транзитний збір платежів з власників за спожиті комунальні послуги на користь постачальників від 02.01.2004 в частині оплати спожитих послуг за період з 22.10.2010 по 30.09.2012.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.09.2014 у справі № 910/13880/14 позов задоволено частково, стягнуто 56 249,52 грн. основного боргу та 1 695,81 грн. судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ТОВ "Будапешт, ЛТД" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2014 частково скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в частині стягнення 18 435,68 грн.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків обставинам справи, неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст.ст. 256 - 257 ЦК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 апеляційну скаргу ТОВ "Будапешт, ЛТД" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.10.2014. В судовому засіданні 15.10.2014 було оголошено перерву до 05.11.2014. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 12.11.2014.

В судовому засіданні представник ТОВ "Будапешт, ЛТД" вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач у відзиві на позов, представник позивача в судовому засіданні просили залишити без змін рішення місцевого господарського суду, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.01.2004 між Житлово-експлуатаційною конторою 1002 Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва, правонаступником якої є позивач, як балансоутримувачем та відповідачем як власником приміщення був укладений договір № 205 про транзитний збір платежів з власників за спожиті комунальні послуги на користь постачальників, згідно з п. 1.1 якого балансоутримувач здійснює транзитний збір платежів за спожиті власником комунальні послуги на користь постачальників на підставі їх розрахунків в приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. І. Франка/Б. Хмельницького, 25, площею 209,80 кв.м.

Пунктом 1.2 договору визначено, що на момент укладання договору власник користується послугами з центрального опалення площі 209,80 кв.м. та гарячого водопостачання.

Відповідно до п. 1.3 договору розрахунки за комунальні здійснюються щомісячно за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами.

В пункті 2.1.2 договору сторони визначили обов'язок позивача в 3-х денний термін, з моменту надходження від постачальника розрахунків, надати відповідачу платіжну вимогу-доручення про суму сплати спожитих ним комунальних послуг.

У випадку не сплати коштів за спожиті комунальні послуги відповідач має право стягнути з відповідача на користь постачальника комунальних послуг прострочену заборгованість у відповідності з чинним законодавством (п. 2.1.3 договору).

Згідно з п. 3.1.1 договору відповідач як власник зобов'язався в 3-х денний термін після надходження платіжної вимоги-доручення сплатити вартість спожитих комунальних послуг та інформувати про це балансоутримувача в зазначений термін.

Пунктом 3.1.2 договору сторони погодили, обов'язок відповідача у разі відмови повністю або частково сплатити кошти за спожиті комунальні послуги повідомити про це позивача, додавши документальне обґрунтування відмови протягом 3 днів.

Сторонами в п. 4.1 договору погоджено, що за невиконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що договір діє з 02.01.2004 по 02.01.2007 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (5.4 договору).

За умовами п. 5.5 договору реорганізація балансоутримувача або власника не визнається підставою для зміни або припинення чинності договору і зберігає свою чинність відповідно до нового балансоутримувача або власника до укладення з ними нового договору.

Місцевим господарським судом встановлено, що факт надання відповідачу комунальних послуг у період, за який утворилась заборгованість у відповідача перед позивачем, підтверджується договором № 32-0074 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 19.11.2003, укладеним між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" як постачальником та позивачем як споживачем на поставку електроенергії та обліковими картками за листопад 2010 - вересень 2012 за вказаним договором. Пунктом 2.3.5 вказаного договору на споживача, зокрема, покладено обов'язок забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію та своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.

Із матеріалів справи вбачається фактичне отримання відповідачем рахунків на оплату послуг за договором за період з 22.10.2010 по 30.09.2012 (вересень 2010 - вересень 2012) на загальну суму 56 249, 52 грн. лише 24.07.2014, вже після порушення провадження у справі. Доказів направлення відповідачу платіжних вимог-доручень за договором в період з 22.10.2010 по 30.09.2012 суду не надано.

Відповідачем не заперечується факт споживання комунальних послуг (поставки йому теплової енергії) в період за який стягується заборгованість та частково визнаються вимоги позивача. Також, як вбачається із листа відповідача вих. № 12/09 від 27.09.2012 відповідачем в 2012 році визнавалося право позивача на розрахунки за договором.

Так, місцевим господарським судом встановлено, що 27.09.2012 відповідач отримав у позивача акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2010 по 27.09.2012 за послуги з опалення та гарячого водопостачання приміщення за адресою: вул. І Франка/Б. Хмельницького, 25/40, у Шевченківському районі, під час аналізу якого відповідачем було виявлено, що розрахунки за опалення виконувались, виходячи з загальної площі приміщення - 209,8 м, з якої 89,7 м. займає підвальне приміщення, яке не підключене до системи опалення. Розрахунки за гаряче водопостачання виконувались, виходячи з розрахунку двох кранів, при наявності тільки одного крану гарячої води. На підставі зазначеного, відповідач листом вих. № 12/09 від 27.09.2012 просив позивача зробити новий розрахунок за послуги опалення та гарячого водопостачання за період з 01.09.2012 по 27.09.2012 згідно з наведеними даними та направити акт звірки взаєморозрахунків відповідача.

Як зазначає відповідач, станом на 31.07.2014 він не отримував від позивача нового перерахунку за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання. Згідно контррозрахунку відповідача, зробленого з врахуванням ст. 257 ЦК України, за період з 01 червня 2011 по 30 вересня 2012 заборгованість за послуги з опалення та гарячого водопостачання склала 18 435,68 грн., яку відповідач визнає.

Як обґрунтовано встановлено місцевим господарським судом, договір № 205 про транзитний збір платежів з власників за спожиті комунальні послуги на користь постачальників від 02.01.2004 є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами договору, відповідач зобов'язався оплатити вартість спожитих комунальних послуг в 3-х денний термін, після надходження платіжної вимоги-доручення від позивача (п.п. 2.1.2, 3.1.1 договору).

Аналіз положень п.п. 1.3, 2.1.2, 3.1.1 договору в їх сукупності дає підстави для висновку, що пунктом 1.3 сторони визначили загальний період нарахувань за спожиті послуги (щомісячно), а вже пунктом 3.1.1 договору визначили строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті спожитих послуг, який поставлений сторонами в залежність від надходження відповідачу від позивача платіжної вимоги-доручення.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, доказів надходження відповідачу від позивача платіжних вимог-доручень, рахунків-фактур та/або направлення позивачем відповідачу платіжних вимог-доручень, рахунків-фактур до 24.07.2014 матеріали справи не містять, відтак суд дійшов обґрунтованого висновку, що прострочення по оплаті спожитих комунальних послуг за договором в період з 22.10.2010 по 30.09.2012 (вересень 2010 - вересень 2012) виникло у відповідача після 28.07.2014.

Місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив заперечення відповідача щодо суми заборгованості із розрахунку 209,8 кв.м. приміщення, адже у відповідності до умов договору (п. 1.2) відповідач користується послугами з центрального опалення площі 209,80 кв.м. та гарячого водопостачання. Доказів внесення змін до договору в частині площі, що опалювалась у спірний період, в матеріали справи відповідачем не надано, хоча відповідач чинним законодавством та договором наділений правом ініціювати внесення змін до договору.

Колегія суддів також бере до уваги, що надані відповідачем на підтвердження своїх заперечень докази, а саме технічний паспорт на нежитлове приміщення, виготовлений за станом на 04.10.2012, акт обстеження від 15.10.2012, не доводять правильність доводів відповідача, оскільки складені вже після отримання послуг відповідачем та не відображають фактичних обставин, що існували з вересня 2010 року по вересень 2012 року.

За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність заборгованості за договором відповідача перед позивачем в сумі 56 249,52 грн. по оплаті спожитих у період з вересня 2010 р. по вересень 2012 р. комунальних послуг.

Згідно із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 22.11.2010 по 01.03.2014, оскільки у визначений позивачем період прострочення відповідача ще на настало.

Згідно з ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови в позові.

Згідно із ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Нормативне встановлення обов'язку споживача здійснювати щомісячні розрахунки за теплову енергію, передбачене Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005.

Згідно з п. 18 вказаних Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

У п.п. 1.3 договору сторони погодили щомісячний розрахунок, отже право позивача пред'явити вимогу до відповідача в порядку, передбаченому п. 2.1.2 договору, про сплату спожитих ним комунальних послуг, виникало по закінченні розрахункового місяця, і у правовідносинах з відповідачем, згідно із ст. 511 ЦК України, не залежало від своєчасності надходження розрахунку від постачальника.

КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" з позовом звернулось лише 09.07.2014, коли позовна давність по стягненню комунальних платежів за період з вересня 2010 року по травень 2011 року вже спливла. Доказів переривання перебігу позовної давності частковою оплатою або поважності причин пропуску позовної давності позивач суду не надав. З урахуванням позовної давності заборгованість відповідача перед позивачем з червня 2011 року по вересень 2012 становить 33 268,48 грн.

Встановлені обставини свідчать про наявність правових підстав для задоволення заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, у зв'язку з чим рішення підлягає зміні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105, 104 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Спільного українсько-угорського підприємства у формі ТОВ "Будапешт, ЛТД" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2014 у справі № 910/13880/14 змінити, виклавши п. 2 резолютивної частини в наступній редакції:

"Стягнути з Спільного українсько-угорського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Будапешт, ЛТД" на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" 33 268,48 грн. основного боргу та 665,37 грн. судових витрат."

3. Стягнути з Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на користь Спільного українсько-угорського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Будапешт, ЛТД" 229,81 витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді С.Р. Станік

Г.В. Корсакова