Постанова

від 10.11.2014 по справі 925/1204/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2014 р. Справа№ 925/1204/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Євдокимова В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 29.09.2014 року Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Залевківське» на рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2014 року

у справі № 925/1204/14 (суддя - Спаських Н. М.)

за позовом Смілянського міжрайонного прокурора в інтересах держави в

особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

«Залевківське»

про стягнення 33 948, 46 грн. збитків

за участю представників:

від прокуратури: не з'явились,

від позивача: не з'явились,

від відповідача: Петренко О.В. - представник за довіреністю б/н від 17.10.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2014 року Смілянський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції у Черкаській області (позивач у справі) з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Залевківське» (відповідач у справі, апелянт) про стягнення 33 948, 46 грн. збитків, заподіяних державі наднормативним викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного на те дозволу (а.с.3-9).

В обґрунтування позовних вимог, прокурор зазначає, що, відповідач, в порушення вимог ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», за період 2012-2014 років здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного на те дозволу, внаслідок чого Сількогосподарське товариства з обмеженою відповідвльністю «Залевківське» заподіяло збитки в розмірі 33 948,46 грн., які мають бути ним відшкодовані відповідно до ст.ст.33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Рішенням господарського суду Черкаської області від 16.09.2014 року позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Залевківське» на користь держави через Державну екологічну інспекцію України в Черкаській області - 33 948, 46 грн. шкоди (а.с.149-159).

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу б/н від 29.09.2014 року, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області у справі №925/1204/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушені норми матеріального права. Апелянт стверджує, що розрахунок маси наднормативних викидів (показник «мі») був розрахований за даними, взятими зі Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами, виданого Українським науковим центром технічної екології (Донецьк - 2004р.), який не є нормативним актом та застосування якого не передбачено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №639 від 10.12.2008 року (далі по тексту Методика).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2014 року апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Залевківське» на рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2014 року у справі №925/1204/14 прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 27.10.2014 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 року, враховуючи перебування судді Агрикової О.В. на навчанні у Національній академії суддів, склад суду змінено та визначено наступну колегію суддів: головуючий суддя - Жук Г.А., суддів: Мальченко А.О., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 року розгляд апеляційної скарги відкладався на 10.11.2014 року у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін, прокурора, та, враховуюче подане апелянтом клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 10.11.2014 року представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Черкаської області у справі №925/1204/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Прокурор та представник позивача в судове засідання 10.11.2014 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

03.02.2014 року Державною екологічною інспекцією в Черкаській області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Сількогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Залевківське». За результатами перевірки державним інспектором складено Акт (а.с. 13-18) , в якому зафіксовано факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме встановлено відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; безобліковість водоспоживання та водовідведення; відсутність документів, що посвідчують право власності чи право користування на земельну ділянку під господарськими дворами; відсутність ліміту на утворення та розміщення відходів у 2014 році; відсутність журналу обліку відходів, за встановленою формою; не проведення заходів щодо максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншими споживачами.

Складений Акт перевірки був підписаний та отриманий в.о. директора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Залевківське» Буйновським С.О. без будь-яких зауважень та заперечень щодо проведення перевірки та складання Акту.

Окрім того, за результатами перевірки складено протокол № 007851 від 03.02.2014 року про адміністративне правопорушення (а.с.19), на підставі якого постановою Державною екологічною інспекцією в Черкаській області від 04.02.2014 року № 007162 (а.с.20) на в.о. директора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Залевківське» Буйновського С.О. накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.82 Кодексу України Про адміністративні правопорушення.

05.02.2014 року Державною екологічною інспекцією в Черкаській області вчинено припис за № 23, в якому керівнику Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Залевківське» приписано усунути порушення вимог чинного природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної 03.02.2014 року (а.с.24-25).

Згідно із статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси які залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний час (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Пунктом «ґ» ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить пред'явлення претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу. Статтями 33 та 34 цього Закону встановлено, що особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених цим Законом.

У відповідності до ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю, яка є видом цивільно-правової відповідальності.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що при вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника. Відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно п.п.1.4. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року № 464, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 січня 2009 року за № 18/16034, за результатами перевірки контролюючим органом складається акт перевірки - який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання. При цьому, об'єктом перевірки є підприємства, цехи, виробничі майданчики, обладнання, установки, території тощо, які експлуатуються суб'єктами господарювання, в тому числі споруди та інші об'єкти, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище (в тому числі їх розміщення, проектування, будівництво, реконструкція та введення в дію).

В складеному за результатами перевірки 03.02.2014 року Акті зазначено, що стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Залевківське» є належні відповідачу у справі зерносклад, комора, стоянка автотранспорту, приміщення ферми (3 шт.), будинок тваринника (котел на дровах), крупорушка, тік.

Місцевий господарський суд, вирішуючи спір, вірно встановив наявність вини СТОВ «Залевківське» в заподіянні шкоди. Оскільки факт відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а також факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря підтверджується наявним в матеріалах справи Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та не заперечується відповідачем.

Беручи до уваги доведеність вчинення СТОВ «Залевківське» протиправного діяння, яке спричинило шкоду навколишньому природному середовищу та недоведеність відповідачем відсутності своєї вини у вчиненому, судова колегія Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про існування підстав для відповідальності СТОВ «Залевківське», і про правомірність стягнення з відповідача збитків, завданих наднормативним викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок розміру збитків, заподіяних державі, здійснено згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 р. № 639.

У відповідності до п. 2.1.2. Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, - викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючи речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами(п. 2.2.Методики).

При цьому, у п. 2.7. та 2.7.1 законодавець обумовив, що розрахунковий метод може використовуватись у разі здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу.

Розрахунок розміру збитків, заподіяних державі, здійснено позивачем за формулою 12 Методики:

З = mi х 1,1П х Аі х КТ х Кзі .

При цьому, вихідні дані для складників формули взяті позивачем, зокрема, із збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами, виданого Українським науковим центром технічної екології, Донецьк-2004 (а.с. 71-73) та із Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами), які затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 9 липня 1997 р. N 201.

За своїм змістом збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами, виданого Українським науковим центром технічної екології, Донецьк-2004 (а.с. 71-73) та показники із Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами), які використав позивач при розрахунку шкоди є стандартами та довідниками.

Згідно п. 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Водночас, апеляційний господарський суд констатує, що пунктом 3.6 Методики законодавець прямо обумовив можливість проведення обрахунків як із використанням даних, що зафіксовані у відповідній документації суб'єкта господарювання, так і за допомогою інших методик, які підставно і були використані контролюючим органом у спірних правовідносинах.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суд перевірила математичний розрахунок позовних вимог і погоджується з вірністю його обрахунку.

У відповідності до п. 1.2 Роз'яснення ВАСУ від 27.06.2001 р. N 02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення. Відсутність таких такс або методик не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. У такому випадку шкода компенсується за фактичними витратами на відновлення порушеного стану навколишнього природного середовища з урахуванням завданих збитків, у тому числі неодержаних доходів, тобто загальними правилами природоохоронного законодавства і статтями 440, 453 Цивільного кодексу.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2014 року у справі № 925/1204/14 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на відповідача у справі (апелянта).

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Залевківське» на рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2014 року у справі № 925/1204/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2014 року у справі № 925/1204/14 залишити без змін.

3. Справу №925/1204/14 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді А.О. Мальченко

В.Г. Суховий