Постанова

від 13.11.2014 по справі 910/12766/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2014 р. Справа№ 910/12766/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Авдеєва П.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Куксова В.В.

За участю представників:

від позивача: Петрик С.А. - представник за довіреністю,

від відповідача: Сова Н.В. - представник за довіреністю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2014р.

у справі №910/12766/14 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Солюшнс Україна"

до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

про зобов'язання перерахувати кошти в розмірі 221 182,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

В червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай-Солюшнс Україна" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі-відповідач) про зобов'язання останнього перерахувати з рахунку позивача №26006300203075 в ПАТ "Форум Банк" на інший поточний рахунок №26000010841502, відкритий у ПАТ "Укрсоцбанк" в м. Києві, МФО 300023, кошти в розмірі 221 182,97 грн., згідно платіжного доручення №2170 від 14.03.2014 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2014 року у справі №910/12766/14 позов задоволено. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" перерахувати з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай - Солюшнс Україна" № 26006300203075 в ПАТ "Форум Банк" на інший поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай - Солюшнс Україна" №26000010841502, відкритий у ПАТ "Укрсоцбанк" в м. Києві, МФО 300023, кошти в розмірі 221 182,97 грн., згідно платіжного доручення №2170 від 14.03.2014 р.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай-Солюшнс Україна" 4 423,76 грн. судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції від 11.09.2014р., відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для вирішення справи; неправильне застосування та порушення судом норм матеріального права.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 19.08.2011р. між позивачем, як клієнтом, та відповідачем, як банком, був укладений договір банківського рахунку №б/н (далі-Договір), відповідно до умов якого банк зобов'язався відкрити клієнту поточні рахунки та своєчасно здійснювати їх розрахунково-касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно - правових актів Національного банку України та умов цього договору.

На підставі зазначеного Договору позивачу був відкритий поточний рахунок № 26006300203075.

Згідно із п.2.2 Договору банк здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта за цим договором в межах залишку коштів на рахунку клієнта, за умови, що сума залишку коштів є достатньою для виконання поданого клієнтом розрахункового та/або касового документу та одночасної сплати клієнтом банку разової комісії за надання послуги ( проведення операції ), на підставі розрахункових, касових документів встановлених форм, наданих клієнтом і оформлених відповідно до вимог законодавства України та умов цього договору.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що з 14.03.2014 р. відповідачем ( банком ) було одержане для виконання платіжне доручення № 2170 від 14.03.2014 р. для перерахування на рахунок ТОВ " Ай - Солюшнс Україна " № 26000010841502, відкритий у ПАТ "Укрсоцбанк" в м. Києві, МФО 300023, код 37722944 коштів в розмірі 221 182,97 грн. Проте, зазначене платіжне доручення не було виконане.

За своєю правовою природою договір, який укладений між сторонами є договором банківського рахунка.

У відповідності до ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно із ч.1 ст.1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка, зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом, за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. ( ст.1068 Цивільного кодексу України ).

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. ( ст.1074 Цивільного кодексу України ).

У відповідності до ст.7 Закону України " Про платіжні системи та переказ коштів в Україні " поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Пунктом 2.3 Договору сторони погодили, що операції за розрахунковими документами у гривні, які надійшли від клієнта протягом операційного часу здійснюються банком в день надходження документів. Операції за розрахунковими документами у гривні, які надійшли після операційного часу, виконуються банком не пізніше наступного робочого дня.

Пунктом 1.30 ст. 1 Закону України " Про платіжні системи та переказ коштів в Україні " встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

У відповідності до ст.8 Закону України " Про платіжні системи та переказ коштів в Україні " банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день ( дата валютування ), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки. ( ст.30 Закону України " Про платіжні системи та переказ коштів в Україні " ).

Відповідно до ст.1066 Цивільного кодексу України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України " Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму ". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми. ( ч.2 ст.59 Закону України "Про банки і банківську діяльність ").

Відповідно до ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що у ПАТ "Банк Форум" запроваджено тимчасову адміністрації, а підчас запровадження тимчасової адміністрації задоволення вимог кредиторів не здійснюється.

У відповідності до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитор банку це юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Оскільки вимоги позивача стосуються зобов'язання виконати умови Договору банківського рахунку, а не стягнення коштів за договором депозиту чи інше, позивач не є кредитором банку у розумінні чинного законодавства України.

Як зазначалося вище, зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України " Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми (ст.59 Закону України "Про банки і банківську діяльність ").

Крім того, в пункті 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачений перелік дій, які не можуть бути здійсненні банками під час запровадження тимчасової адміністрації. До даного переліку не входить здійснення розрахунково-касових операцій банками.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та те, що матеріалами справи підтверджується наявність на рахунку позивача грошових коштів достатніх для виконання розпоряджень про списання станом на момент їх подання (виписка по банківському рахунку позивача), відповідачем ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не доведено неможливість виконання розпоряджень позивача про перерахування грошових коштів на момент їх подання відповідачу, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову про зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти позивача на рахунок вказаний ним в платіжному дорученні.

Щодо посилання апелянта на введення рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 14.03.2014 року тимчасової адміністрації у відповідача як на неможливість виконання розпоряджень позивача та перерахування грошових коштів, то вказані твердження судова колегія вважає правомірно відхилені судом першої інстанції, оскільки наслідки запровадження тимчасової адміністрації визначені ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачають заборони на здійснення розрахунково-касових операцій за договором банківського рахунку.

Крім того, судова колегія вважає помилковими та необґрунтованими доводи апелянта про те, що позивач вимагаючи від банку перерахувати кошти за Договором банківського рахунку на рахунок в іншому банку є кредитором ПАТ "Банк Форум". У даному випадку позивач не є кредитором ПАТ "Банк Форум", а є клієнтом банку та власником грошових коштів, що є на рахунку який обслуговує відповідач. Судова колегія звертає увагу, що кошти які позивач просить ПАТ "Банк Форум" перерахувати належать не банку, а позивачу. При цьому, банк (відповідач) лише надає послуги позивачу з обслуговування рахунку, тобто фактично розпоряджається належними йому (позивачу) грошовими коштами.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача в частині зобов'язання банку виконати платіжне доручення, а відтак про правомірність задоволення позовних вимог в цій частині.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 29.10.2014р. по справі №910/5560/14.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміні оскаржуваного рішення суду.

Судові витрати покладаються на підставі ст.49 ГПК України на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2014р. у справі №910/12766/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2014 року у справі №910/12766/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/12766/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Дата підписання повного тексту постанови 17.11.2014р.

Головуючий суддя П.В. Авдеєв

Судді Т.В. Ільєнок

В.В. Куксов