Ухвала

від 25.11.2014 по справі 2а-1945/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року Справа № 144090/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогласс Захід» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 липня 2012 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогласс Захід» про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2012 року позивач - Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогласс Захід», в якому, із урахуванням уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача користь бюджету кошти в розмірі 173 974,90 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 6 липня 2012 року позов задоволено повністю. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогласс Захід» на користь бюджету податковий борг в сумі 173 974 грн. 90 коп.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 173 974.90 грн., зокрема: за платежем «податок на прибуток» в розмірі 11 244,79 грн., за платежем «податок на додану вартість» - 162 692,00 грн. та надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 38,11 грн. Відповідачем не надано заперечень і доказів, що свідчили б про повне погашення суми боргу чи спростували його наявність, а тому вказана сума податкового боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Суд першої інстанції вказує на те, що податковим органом правомірно враховані сплачені відповідачем в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного відповідачем.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального права, Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврогласс Захід» оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 липня 2012 року та прийняти нове рішення, яким залишити позовну заяву без розгляду.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби безпідставно зараховувало, не враховуючи призначення платежу, сплачені кошти в погашення боргу згідно податкових повідомлень-рішень № 3267/10/23-219 та № 3266/1023-219 від 18.02.2009р.

Вказує на те, податковим органом порушено порядок стягнення податкового боргу визначеного п.п. 95.1 п. 95.2 ст.95, п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України. Без дотримання вказаної процедури стягнення податкового боргу сплачені платником податку кошти не можуть зараховуватись в погашення податкового боргу відповідно до пп. 87.9. ст.87 Податкового кодексу України, так як зобов'язання не є остаточно узгодженими, а їх стягнення є предметом судового спору, та не розглянуті по суті.

Стверджує, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. У податкового органу відсутнє право самостійно змінювати призначення платежу, зазначеного платником податків при його внесенні з метою погашення податкового боргу.

Крім того, вважає, що висновок суду першої інстанції, що направлення ДПІ у Франківському районі міста Львова Львівської області ДПС податкової вимоги форми «Ю» від 14.04.2011 року № 1364 на суму 324646,55 грн. є достатньою підставою для стягнення з ТОВ «ЄВРОГЛАСС ЗАХІД» коштів не відповідає обставинам справи.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України (далі - ПКУ) і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Положення ПКУ регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням сплатою податків та зборів.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що згідно поданих відповідачем до ДПІ податкових декларацій з податку на додану вартість та період грудень 2011 року по травень 2012 року включно, сума самостійно задекларованих податкових зобов'язань становить 162 692,00 грн.

Із податкової декларації з податку на додану вартість від 18.01.2012 року видно, що сума податку визначена відповідачем становила 242 682,00 грн.

У судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що визначена сума ПДВ за грудень 2011 року частково погашена. Залишок непогашеної суми боргу складає 59 353,65 грн.: згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 18.02.2012 року сума ПДВ складає 54,00 грн.; згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 17.03.2012 року, сума ПДВ - 269,00 грн.: згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 17.04.2012 року сума ПДВ - 100 752,00 грн.; згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 07.06.2012 року сума ПДВ - 114,00 грн. (з них: 110,00 грн. основний платіж та 04,00 грн. штрафна санкція, згідно з уточнюючим розрахунком). Пеня розрахована на суму несплаченого податкового боргу відповідача складає 2 149,35 грн.

Крім того, як слідує із матеріалів справи, 26.03.2012 року ДПІ у Франківському районі м. Львова винесене податкове повідомлення-рішення № 0000982320, згідно якого ТзОВ «Єврогласс Захід» збільшено суму грошового зобов'язання на підставі акта перевірки від 14.03.2012 року № 41/22-60/33562801 за платежем податок на прибуток в сумі 103 250,00 грн., з яких: основний платіж - 10 249,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1,00 грн.

В судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що враховуючи ту обставину, що відповідачу, згідно податкової декларації від 08.05.2012 року № 9024956967, зменшено податкове зобов'язання на суму 86 132,00 грн., а також зараховано переплату на суму 6805,15 грн., тому сума заборгованості відповідача з податку на прибуток становить 10311,87 грн. Пеня розрахована па суму несплаченого податкового боргу відповідача становить 931,20 грн.

Заборгованість ТзОВ «Єврогласс Захід» з екологічного податку складає самостійно задеклароване зобов'язання у податковому розрахунку від 23.04.2012 року №1 в сумі 38,11 грн.

Згідно пп. 14.1.137 Податкового кодексу України органом стягнення є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до вимог п. 31.1. ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

В силу п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до вимог ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу.

Як слідує із матеріалів справи, ДПІ у Франківському районі м. Львова надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 14.04.2011 року № 1364 на суму 324 646,55 грн.

Із довідки ДПІ У Франківському районі м. Львова видно, що станом на 05.07.2012 року за відповідачем рахується податковий борг в сумі 173 974,90 грн., зокрема: за платежем «податок на прибуток» в розмірі 11 244,79 грн., за платежем «податок на додану вартість» - 162 692.00 грн. та надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 38,11 грн.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правомірно відхилено покликання відповідача на те, що органами ДПІ у Франківському районі при визначенні суми податкової заборгованості не враховано факт погашення ТзОВ «Єврогласс Захід» поточних нарахувань в розмірі 209 081,00 грн., з огляду на те, що відповідно до пункту 87.9 статті 87 ІІК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

В силу п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового борту такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, податковим органом правомірно враховані сплачені відповідачем в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного відповідачем.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органам Державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Встановлено, що будь-яких доказів у підтвердження погашення вищевказаного податкового боргу відповідачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано.

Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що факт наявності спірного податкового боргу відповідача в сумі 173 974,90 грн. є доведеним, тому судом першої інстанції правомірно задоволено адміністративний позов Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогласс Захід» про його стягнення.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогласс Захід» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 липня 2012 року у справі №2а-1945/12/1370 за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогласс Захід» про стягнення коштів - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник