Постанова

від 06.11.2014 по справі 826/12284/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2014 року письмове провадження № 826/12284/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВІГ" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про стягнення надмірно сплачених коштів

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮВІГ» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (надалі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києва (надалі - відповідач 2) з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправними дії Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо повернення надмірно сплачених товариством з обмеженою відповідальністю «ЮВІГ» податку на додану вартість у розмірі 12 955,04 грн. та мита у розмірі 4 798,16 грн., які були зараховані до бюджету, у загальній сумі 17 753,20 грн.;

- присудити з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВІГ» надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 12 955,04 грн. та мита у розмірі 4 798,16 грн., які були зараховані до бюджету, у загальній сумі 17 753,20 грн., шляхом зарахування на рахунок позивача (ідентифікаційний код 35677942, п/р № 26005003236001 у ПАТ «Креді Агріколь Банк» у м. Києві, МФО 300614).

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити посилаючись на те, що відповідачем 1 не дотримано Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618.

Представник відповідача 1 проти позову заперечував, посилаючись на те, що в судовому рішенні по справі № 826/15466/13-а про скасування рішення про коригування митної вартості від 29.11.2013 питання повернення коштів не було предметом розгляду даної справи, а тому доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Представник відповідача 2 в судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленими про дату час та місце проведення судового засідання. 06.10.2014 через канцелярію суду надійшли письмові заперечення проти позову в яких останній просить суд в позові відмовити повністю з огляду на необґрунтованість позовних вимог та розглядати справу за його відсутності.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Між ТОВ «ЮВІГ» та компанією «Vebe Floorcoverigs B. V.» (Нідерланди) укладено договір купівлі-продажу товарів від 14.03.2013 № 6, згідно з яким позивач купує текстильне покриття для підлоги в асортименті відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов вказаного договору до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів було подано електронну митну декларацію від 28.05.2013 № 100270000/2013/200440 для здійснення митного оформлення товару «килими тафтингові (голкопробивні) брудопоглинаючі для підлоги з поліпропіленовим ворсом» виробництва компанії «Vebe Floorcoverigs B. V.».

Одночасно з декларацією відповідачу були надані такі товаросупровідні документи: картка обліку особи, що здійснює операції з товарами від 07.11.2012 № 100/2012/0003027, CMR від 23.05.2013 № 0350784, платіжні документи від 29.04.2013 № 10, від 16.05.2013 № 11, довідка про транспортні витрати від 27.05.2013 № 159, інвойс від 23.05.2013 № 0335005, рахунок-проформа від 27.03.2013 № U 0481907, доповнення до контракту від 14.03.2013 № 1, контракт від 14.03.2013 № 6, договір від 05.04.2012 №06-04/2012, заявка-договір на транспортне-експедиторське обслуговування від 17.05.2013 № 1, довідка ДПІ в Шевченківському р-ні про відсутність за межами України валютних цінностей та майна від 09.04.2013 № 791, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю (відбиток штампу від 23.05.2013), сертифікат про походження товару від 23.05.2013 № S100515614, лист компанії «Vebe Floorcoverigs B. V.» від 23.05.2013, копія експортної митної декларації країни відправлення (Нідерланди) від 23.05.2013 № 13NL0D220E2CE862A9, декларація митної вартості від 29.05.2013 № 100270000/2013/200440.

Митна вартість зазначених товарів була задекларована за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та склала 229 502,80 грн., в т.ч. ціна товару - 217 955,80 грн. (21 074,53 євро);11 047 грн. - вартість транспортування товарів до митного кордону України; 500 грн. - вартість навантаження товарів.

За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відповідач 28.05.2013 направив декларанту позивача електронне повідомлення про надання додаткових документів, а саме: каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про вартісні та якісні характеристики товару, виготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації та інші (за наявності) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

29.05.2013 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/700394/2, за яким митну вартість ввезеного товару скориговано за шостим (резервним методом) з 11,15 євро до 14,07 євро за кв. м .

Товари випущено у вільний обіг за митною декларацією від 29.05.2013 № 100270000/2013/200592 із наданням позивачем гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого Київською регіональною митницею Міндоходів рішення про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2013 по справі №826/15466/13-а позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/700394/2 від 29.05.2013. Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2013 по справі № 826/15466/13-а набрала законної сили 17.12.2013, а тому, згідно положень ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Посилання представника відповідача 1 на той факт, що ним було подано апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва, судом відхиляються, оскільки як вбачається з КП «Діловодство спеціалізованого суду» станом на 05.11.2014 апеляційна скарга по даній справі не надходила.

Як вбачається з матеріалів справи та усних пояснень представника позивача, правова позиція Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВІГ» полягає в тому, що оскільки рішення митного органу, яке було покладено в основу розрахунку митної вартості товарів при здійсненні митних процедур скасовано, тому на підставі заяви від 18.03.2014 №19 кошти в сумі 17 753,20 грн. мають бути повернуті позивачу, як такі, що надміру сплачені.

Оцінивши письмові докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до переконання про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

18.03.2014 позивач звернувся до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів з заявою №19 про повернення коштів в якій, посилаючись на вище згадувану постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2013 по справі №826/15466/13-а, просив зарахувати в якості передоплати на відповідний рахунок митного органу сплачені кошти в сумі 17 753,20грн. в рахунок митних оплат майбутніх періодів за товар, що буде надходити на адресу позивача.

В якості додатків до заяви позивачем долучено: копію Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2013; копію ВМД № 100270000/2013/200592 від 29.05.2013; платіжне доручення №205 від 28.05.2013 на суму 18 000,00 грн.; копію заяви ТОВ «ЮВІГ» за вихідним №12 від 14.02.2014 до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; копію листа Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві № 05- 08/628-2728 від 28.02.2014; довідку про відсутність заборгованості перед бюджетом № 5174/10/26-59-25-01-12 від 03.04.2014; платіжне доручення № 174 від 16.09.2013 на суму 34,41 грн.; платіжне доручення №176 від 14.010.2013 на суму 143,12 грн.

За результатами розгляду вказаної заяви позивача, Київською міжрегіональною митницею Міндоходів листом від 22.04.2014 №4884/1/26-70-52-02 надано відповідь, якою повідомлялось, що питання повернення коштів не було предметом розгляду адміністративної справи № 826/15466/13-а, а тому правові підстави для повернення коштів з Держбюджету України в сумі 17 753,20 грн. у Київській міжрегіональній митниці Міндоходів відсутності. Також зазначив, що рішення щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконується на підставі виконавчих документів виключно органами Державної казначейської служби України у відповідності до пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Суд критично ставиться до таких висновків митного органу, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

За приписами ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Наказом Державної митної служби України №618 від 20.07.2007 затверджений «Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами» (далі - Порядок №618).

Цей Порядок визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Згідно з положеннями розділу ІІІ цього Порядку для повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, платником податку до загального відділу митного органу, яким здійснювалося оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів:

а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку;

б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава:

на депозитний рахунок 3734;

на банківський рахунок 2603;

в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603;

г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються:

аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі;

документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів;

документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 N 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Тобто, законодавчо встановленою умовою повернення коштів, вказаних в позовній заяві, є ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів.

В постанові Верховного Суду України від 15.04.2014 № 21-21а14 зазначено, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Як вбачається з листа від 22.04.2014 № 4882/1/26-70-52-02, митний орган не ставить під сумнів обґрунтованість вказаних позивачем причин повернення коштів та не зазначає про жодні недоліки в документах, які надані позивачем в якості додатків до заяви. Разом з тим, як вже зазначалось, єдиною підставою для відмови позивачу в поверненні коштів є те, що питання повернення коштів не було предметом розгляду адміністративної справи № 826/15466/13-а.

Оскільки лист від 22.04.2014 № 4882/1/26-70-52-02 не містить в собі викладення фактичних обставин відмови в поверненні коштів, окрім посилання на те, що питання повернення коштів не було предметом розгляду адміністративної справи № 826/15466/13 а, що під сумнів не ставиться, вбачається за можливе прийти до висновку про помилковість тверджень відповідача 1 щодо відсутності підстав для повернення коштів.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних ocіб, прав та інтересів юридичних oci6 у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових ocіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням того, що фактично предмет спору у цій справі пов'язаний з визнанням протиправними дій Київської регіональної митниці щодо відмови в наданні позивачу висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених платежів, Окружний адміністративний суд м. Києва, з метою повного захисту прав позивача, вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо відмови в наданні висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених платежів за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВІГ» від 18.03.2014 № 19 та зобов'язати Київську міжрегіональну митницю Міндоходів скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в м. Києві про повернення ТОВ «ЮВІГ» надміру сплаченого податку на додану вартість в сумі 12 955,04 грн. та мита в сумі 4 798,16грн., всього в сумі 17 753,20 грн. шляхом перерахування даних коштів на відповідний рахунок Київської міжрегіональної митниці Міндоходів для подальших розрахунків в якості передоплати майбутніх митних платежів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВІГ».

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги №2 про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 12 955,04 грн. та мита в розмірі 4 798,16 грн., з урахуванням такого.

Як вже зазначалось, позивач в поданій заяві від 18.03.2014 №19 просив Київську міжрегіональну митницю Міндоходів зарахувати в якості передоплати на відповідний рахунок митного органу сплачені кошти в сумі 17 753,20 грн. в рахунок митних оплат майбутніх періодів за товар, що буде надходити на адресу позивача, реалізувавши, відповідно, Порядок, затверджений Наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618.

При цьому, позивач жодним чином не обґрунтував в чому саме полягає протиправність рішення, дії чи бездіяльності відповідача 2 щодо перерахування з Держаного бюджету України на користь позивача надмірно зарахованих коштів, оскільки зазначене повернення грошових коштів з Бюджету можливо, у відповідній процедурі, лише на підставі Висновку митниці, який на адресу Казначейської служби не надходив.

Таким чином, Окружний адміністративний суд м. Києва, дослідивши матеріали справи, вважає, що порушень прав позивача будь-якими рішеннями, діями чи бездіяльністю Головного управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві, в даному випадку, допущено не було, внаслідок чого у задоволенні вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 12 955,01грн. та мита в сумі 4 798,16 грн., слід відмовити.

Згідно ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо відмови в наданні висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених платежів за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВІГ» від 18.03.2014 № 19.

3. Зобов'язати Київську міжрегіональну митницю Міндоходів скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в м. Києві про повернення ТОВ «ЮВІГ» надміру сплаченого податку на додану вартість в сумі 12 955,04 грн. та мита в сумі 4 798,16 грн., всього в сумі 17 753,20 грн. шляхом перерахування даних коштів на відповідний рахунок Київської міжрегіональної митниці Міндоходів для подальших розрахунків в якості передоплати митних платежів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВІГ».

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Судові витрати в сумі 48,72 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВІГ» за рахунок Державного бюджету України.

6. Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Київську міжрегіональну митницю Міндоходів.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій