Ухвала

від 20.01.2015 по справі 826/12284/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12284/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

20 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2014 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВІГ» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про стягнення надмірно сплачених коштів,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ЮВІГ» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило: визнати протиправними дії Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо повернення надмірно сплачених товариством з обмеженою відповідальністю «ЮВІГ» податку на додану вартість у розмірі 12 955,04 грн. та мита у розмірі 4 798,16 грн., які були зараховані до бюджету, у загальній сумі 17 753,20 грн.; присудити з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в місті Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВІГ» надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 12 955,04 грн. та мита у розмірі 4 798,16 грн., які були зараховані до бюджету, у загальній сумі 17 753,20 грн., шляхом зарахування на рахунок позивача (ідентифікаційний код 35677942, п/р № 26005003236001 у ПАТ «Креді Агріколь Банк» у м. Києві, МФО 300614).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2014 позов задоволено частково: визнано протиправними дії Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо відмови в наданні висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених платежів за результатами розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВІГ» від 18.03.2014 № 19; зобов'язано Київську міжрегіональну митницю Міндоходів скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в м. Києві про повернення ТОВ «ЮВІГ» надміру сплаченого податку на додану вартість в сумі 12 955,04 грн. та мита в сумі 4 798,16 грн., всього в сумі 17 753,20 грн. шляхом перерахування даних коштів на відповідний рахунок Київської міжрегіональної митниці Міндоходів для подальших розрахунків в якості передоплати митних платежів товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВІГ»; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням Київська міжрегіональна митниця Міндоходів звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 18.03.2014 позивач звернувся до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів з заявою №19 про повернення коштів в якій, посилаючись на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2013 по справі №826/15466/13-а, просив зарахувати в якості передоплати на відповідний рахунок митного органу сплачені кошти в сумі 17 753, 20 грн. в рахунок митних оплат майбутніх періодів за товар, що буде надходити на адресу позивача.

В якості додатків до заяви позивачем долучено: копію постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2013; копію ВМД № 100270000/2013/200592 від 29.05.2013; платіжне доручення №205 від 28.05.2013 на суму 18 000,00 грн.; копію заяви ТОВ «ЮВІГ» за вихідним №12 від 14.02.2014 до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; копію листа Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві № 05- 08/628-2728 від 28.02.2014; довідку про відсутність заборгованості перед бюджетом № 5174/10/26-59-25-01-12 від 03.04.2014; платіжне доручення № 174 від 16.09.2013 на суму 34,41 грн.; платіжне доручення №176 від 14.010.2013 на суму 143,12 грн.

За результатами розгляду вказаної заяви позивача Київською міжрегіональною митницею Міндоходів листом від 22.04.2014 №4884/1/26-70-52-02 надано відповідь, якою повідомлялось, що питання повернення коштів не було предметом розгляду адміністративної справи № 826/15466/13-а, а тому правові підстави для повернення коштів з Держбюджету України в сумі 17 753,20 грн. у Київській міжрегіональній митниці Міндоходів відсутності. Також зазначено, що рішення щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконується на підставі виконавчих документів виключно органами Державної казначейської служби України у відповідності до пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що з урахуванням того, що фактично предмет спору у цій справі пов'язаний з визнанням протиправними дій Київської регіональної митниці щодо відмови в наданні позивачу висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених платежів, суд першої інстанції, з метою повного захисту прав позивача, вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо відмови в наданні висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених платежів за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВІГ» від 18.03.2014 № 19 та зобов'язати Київську міжрегіональну митницю Міндоходів скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в м. Києві про повернення ТОВ «ЮВІГ» надміру сплаченого податку на додану вартість в сумі 12 955,04 грн. та мита в сумі 4 798,16грн., всього в сумі 17 753,20 грн. шляхом перерахування даних коштів на відповідний рахунок Київської міжрегіональної митниці Міндоходів для подальших розрахунків в якості передоплати майбутніх митних платежів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВІГ».

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що в судовому рішенні по справі № 826/15466/13-а про скасування рішення про коригування митної вартості від 29.11.2013 питання повернення коштів не було предметом розгляду даної справи, а тому доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ЮВІГ» та компанією «Vebe Floorcoverigs B. V.» (Нідерланди) укладено договір купівлі-продажу товарів від 14.03.2013 № 6, згідно з яким позивач купує текстильне покриття для підлоги в асортименті відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов вказаного договору до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів було подано електронну митну декларацію від 28.05.2013 № 100270000/2013/200440 для здійснення митного оформлення товару «килими тафтингові (голкопробивні) брудопоглинаючі для підлоги з поліпропіленовим ворсом» виробництва компанії «Vebe Floorcoverigs B. V.».

Одночасно з декларацією відповідачу були надані такі товаросупровідні документи: картка обліку особи, що здійснює операції з товарами від 07.11.2012 № 100/2012/0003027, CMR від 23.05.2013 № 0350784, платіжні документи від 29.04.2013 № 10, від 16.05.2013 № 11, довідка про транспортні витрати від 27.05.2013 № 159, інвойс від 23.05.2013 № 0335005, рахунок-проформа від 27.03.2013 № U 0481907, доповнення до контракту від 14.03.2013 № 1, контракт від 14.03.2013 № 6, договір від 05.04.2012 №06-04/2012, заявка-договір на транспортне-експедиторське обслуговування від 17.05.2013 № 1, довідка ДПІ в Шевченківському р-ні про відсутність за межами України валютних цінностей та майна від 09.04.2013 № 791, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю (відбиток штампу від 23.05.2013), сертифікат про походження товару від 23.05.2013 № S100515614, лист компанії «Vebe Floorcoverigs B. V.» від 23.05.2013, копія експортної митної декларації країни відправлення (Нідерланди) від 23.05.2013 № 13NL0D220E2CE862A9, декларація митної вартості від 29.05.2013 № 100270000/2013/200440.

Митна вартість зазначених товарів була задекларована за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та склала 229 502,80 грн., в т.ч. ціна товару - 217 955,80 грн. (21 074,53 євро);11 047 грн. - вартість транспортування товарів до митного кордону України; 500 грн. - вартість навантаження товарів.

За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відповідач 28.05.2013 направив декларанту позивача електронне повідомлення про надання додаткових документів, а саме: каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про вартісні та якісні характеристики товару, виготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації та інші (за наявності) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

29.05.2013 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/700394/2, за яким митну вартість ввезеного товару скориговано за шостим (резервним методом) з 11,15 євро до 14,07 євро за кв. м.

Товари випущено у вільний обіг за митною декларацією від 29.05.2013 № 100270000/2013/200592 із наданням позивачем гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого Київською регіональною митницею Міндоходів рішення про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2013 по справі №826/15466/13-а позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/700394/2 від 29.05.2013. Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2013 по справі № 826/15466/13-а набрала законної сили 17.12.2013.

За приписами ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

В частинах другій та шостій ст. 301 Митного кодексу України зазначено, що у разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Таке повернення сум надміру сплачених сум митних платежів здійснюється за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

На день виникнення спору процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, визначає Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2007, із змінами та доповненнями (надалі Порядок 618).

Крім того, наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 № 226 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (надалі - Порядок 226).

Взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи регламентовано Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженим наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147 (надалі - Порядок № 611/147).

Відповідно до Порядку №618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником та головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

За результатами розгляду такого звернення платника митним органом та за наявності підстав для повернення таких коштів Керівник (заступник керівника) митного органу підписує Висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи згідно додатку №1 до Порядку взаємодії.

Пунктом 5 цього Порядку та Порядку № 611/147 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за супровідним листом (поданням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку взаємодії, до якого додається Висновок про повернення та Реєстр висновків про повернення.

Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів можливо при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення платника до відповідного митного органу та подання митниці разом із зазначеним пакетом документів.

При цьому, колегія суддів зазначає, що зазначеними нормативно - правовими актами визначений також механізм безпосереднього повернення таких коштів.

Так, пунктом 1 Порядку № 618 передбачено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

До заяви додаються:

аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі;

документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів;

документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку №618 заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

У п. 4 Порядку №618 вказано, що для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку №611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Згідно до п.6 Порядку №618, керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України. Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Пунктом 11 Порядку №618 регламентовано, що за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством у галузі митних та фінансових правовідносин регламентовано чіткий порядок повернення суб'єктам господарювання надмірно сплачених митних платежів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме: 1) звернення суб'єкта господарювання до митних органів із відповідною заявою; 2) проведення відповідними структурними підрозділами митного органу, до якого подано зазначену заяву, перевірки на підставі п. 4 розділу ІІІ Порядку №618; 3) встановлення митними органами наявності факту переплати; 4) складання ними відповідного висновку та його надіслання органам Державної казначейської служби України для повернення суб'єкту господарювання надміру сплачених митних платежів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач у встановленому законом порядку звернувся до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів з заявою №19 про повернення коштів, зміст та додатки до якої повністю відповідають вимогам закону.

Враховуючи викладене та з урахуванням приписів ч. 2 ст. 11 КАС України колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно вийти за межі його позовних вимог, визнавши протиправними дії Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо відмови в наданні висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених платежів за результатами розгляду заяви ТОВ «ЮВІГ» від 18.03.2014 № 19 та зобов'язавши Київську міжрегіональну митницю Міндоходів скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в м. Києві про повернення ТОВ «ЮВІГ» надміру сплаченого податку на додану вартість в сумі 12 955,04 грн. та мита в сумі 4 798,16грн., всього в сумі 17 753,20 грн. шляхом перерахування даних коштів на відповідний рахунок Київської міжрегіональної митниці Міндоходів для подальших розрахунків в якості передоплати майбутніх митних платежів ТОВ «ЮВІГ».

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.