Ухвала

від 19.11.2014 по справі 823/2247/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2247/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Трейд Черкаси» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Трейд Черкаси» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів в Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон Трейд Черкаси» (далі Товариство або позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів в Черкаській області (далі ДПІ або відповідач), у якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002002301, № 0002012301 від 07.07.2014 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Товариство посилається на те, що позивачем з контрагентами ТОВ «Макрос-ОПТ» та ТОВ «Січ Трейдінг» здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких наявні необхідні первинні документи, а окремі недоліки бухгалтерських документів не спростовують реальність здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з`явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Регіон Трейд Черкаси» зареєстроване як юридична особа 28.01.2004 року, ідентифікаційний код 32835222.

Одними з основних видів діяльності позивача є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; оптова торгівля хімічними продуктами та роздрібна торгівля пальним.

У період з 04.06.2014 року по 11.06.2014 року ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Макрос-ОПТ», та ТОВ «Січ Трейдінг» за період з 01.05.2011 року по 15.05.2014 року.

За результатами перевірки складено Акт №210/23-01-22-06/32835222 від 18.06.2014 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення:

- пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за IV квартал 2013 року на суму 793 076 грн. 38 коп.;

- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього в сумі 834 817 грн. 24 коп.

На підставі Акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.07.2014 року:

- №0002002301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 043 521 грн., в тому числі за основним платежем 834 817 грн., за штрафними санкціями 208 704 грн.;

- №0002012301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 991 345 грн., в тому числі за основним платежем 793 076 грн., за штрафними санкціями 198 269 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що подані Товариством первинні документи на обґрунтування права на податковий кредит та на формування валових витрат не відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не можуть слугувати підставою для внесення відповідних записів до бухгалтерського обліку та, відповідно, не можуть враховуватися Товариством при формуванні податкового кредиту та валових витрат.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, між TOB «Макрос-ОПТ» та TOB «Регіон Трейд Черкаси» укладено договір поставки № 16/09 від 16.09.2013 року, за умовами якого TOB «Макрос-ОПТ» зобов'язалось передати у власність позивача нафтопродукти, а позивач - прийняти і оплатити їх вартість. Відвантаження товару здійснюється транспортом замовника.

В ході перевірки податковою інспекцією було досліджено відомості, які містяться у видаткових накладних від 30.09.13 № 730, від 04.10.13 № 872, від 08.10.13 № 1131, від 08.10.13 № 873, від 11.10.13 № 926, від 11.10.13 № 927, від 15.10.13 № 947, від 16.10.13 № 948, а також податкових накладних від 30.09.13 № 100, від 04.10.13 № 14, від 08.10.13 № 227, від 08.10.13 № 15, від 11.10.13 № 32, від 15.10.13 № 52, від 16.10.13 №53 та встановлено, що видаткові накладні не містять прізвищ осіб, які відвантажували та приймали товар, не містять номерів та дат довіреностей осіб, які уповноважені на прийняття від імені сторін товарно-матеріальних цінностей, що свідчить про формальне складення зазначених первинних документів без фактичного руху товару.

Оплата позивачем вартості поставленого дизельного пального згідно платіжних доручень №1579 від 30.09.2013, №1586 від 02.10.2013, №1604 від 08.10.2013, №1602 від 08.10.2013, №1615 від 09.10.2013, №1605 від 08.10.2013, №1636 від 15.10.2013, №1625 від 11.10.2013, №1633 від 14.10.2013, №1624 від 10.10.2013, №1576 від 30.09.2013, №1586 від 02.10.2013 не є доказом фактичного здійснення господарських операцій та самостійною підставою у спірних відносинах для формування витрат та податкового кредиту, оскільки рух цих коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Крім того надані позивачем товарно-транспортні накладні від 30.09.13 № 300913/5, від 04.10.13 № 041013/3, від 08.10.13 № 081013/5, від 09.10.13 № 091013/3, від 11.10.13 № 111013/4, від 12.10.13 № 121013/2, 15.10.13 № 151013/2, від 16.10.13 № 161013/4, не підтверджують транспортування дизельного пального від TOB «Макрос-ОПТ» до позивача.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи товарно-транспортні накладні, зокрема оформлювались 09.10.2013 року та 12.10.2013 року, тобто на наступний день після складання видаткових накладних від 08.10.2013 року № 873, від 11.10.2013 року № 927, що є доказом порушення TOB «Регіон Трейд Черкаси» положень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки первинні документи повинні складатися на момент, у який повинна була здійснюватись господарська операція.

Під час розгляду справи колегією суддів досліджено додатково первинну документацію, серед якої, зазначені в апеляційній скарзі позивача дозвільні документи: ліцензія на перевезення небезпечних вантажів, дозволи ДАІ з червоними лініями на перевезення небезпечних вантажів, договори страхування на перевезення небезпечних вантажів, довідки про допуск водіїв позивача до перевезення небезпечних вантажів.

В дозволах ДАІ з червоними лініями на перевезення небезпечних вантажів, контрагенти позивача в яких, нібито, придбавалось дизельне пальне не фігурують.

У суді першої інстанції представником позивача надавались копії узгоджень маршрутів перевезення небезпечних вантажів, термін дії яких з 05.09.2013 по 21.11.2013 та з 25.12.2013 по 25.02.2014. У зазначених узгодженнях відображено інформацію про вантажовідправників небезпечних вантажів, серед яких TOB «Макрос-ОПТ» та TOB «Січ Трейдінг» відсутні.

Статтею 8 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» передбачено, що перевізник небезпечних вантажів зобов'язаний:

- приймати небезпечні вантажі до перевезення, якщо вантаж і документи на нього відповідають встановленим вимогам;

- забезпечувати перевезення небезпечних вантажів у встановленому порядку визначеними транспортними засобами; у разі дорожнього перевезення розробити та погодити з Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України маршрути і режими перевезення небезпечних вантажів;

- забезпечити своєчасний огляд транспортних засобів у підрозділах Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України та отримання відповідного свідоцтва про допуск до перевезення небезпечного вантажу;

- під час перевезення не відхилятися від узгодженого маршруту, додержуватися безпечних умов руху та постійно контролювати стан транспортного засобу і вантажу;

- перевозити у встановлений строк небезпечний вантаж та передавати його одержувачу;

- забезпечувати належне зберігання небезпечного вантажу;

- здійснювати в установленому порядку обов'язкове страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення таких вантажів.

Однак, позивач з контрагентами TOB «Макрос-ОПТ» та TOB «Січ Трейдінг» зазначеного порядку не дотримався, що свідчить про відсутність фактичного перевезення дизельного пального від вказаних контрагентів.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, між TOB «Січ Трейдінг» та позивачем укладено договір поставки № 01/11-2 від 01.11.2013 року, за умовами якого TOB «Січ Трейдінг» зобов'язалось передати у власність позивача нафтопродукти, а позивач - прийняти і оплатити їх вартість. Відвантаження товару здійснюється транспортом замовника.

Документами, які на думку позивача підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з цим контрагентом є видаткові накладні від 05.11.13 № 12, 21.11.13 №183, від 22.11.13 №30, від 29.11.13 № 95, від 03.12.13 № 113, від 04.12.13 № 182, від 13.12.13 № 363, від 16.12.13 №369; податкові накладні від 05.11.13 № 12, від 21.11.13 № 241, від 22.11.13 № 30, від 29.11.13 № 96, від 03.12.13 № 5, від 04.12.13 № 16, 13.12.13 №42, від 16.12.13 №47, а також платіжні доручення №1808 від 04.12.2013, № 1802 від 04.12.2013, №1806 від 03.12.2013, №1809 від 04.12.2013, № 1801 від 04.12.2013, №1741 від 12.11.2013, №1771 від 22.11.2013, №1756 від 20.11.2013, №1794 від 29.11.2013, №1798 від 03.12.2013, №1820 від 16.12.2013, №1815 від 12.12.2013, №1821 від 16.12.2013.

Для підтвердження транспортування товару за вказаним договором позивачем надано до перевірки товарно-транспортні накладні від 05.11.13 № 021450, від 21.11.13 № 013264, від 22.11.13 №013263, від 29.11.13 № 013263, від 02.12.13 № 013263, від 04.12.13 № 013263, від 13.12.13 № 013264 та від 16.12.13 № 013264.

Однак, зазначені видаткові та податкові накладні не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, оскільки містять аналогічні недоліки щодо особи, яка відвантажила товар, як і накладні TOB «Макрос - ОПТ». При цьому, рух грошових коштів на рахунках контрагентів не забезпечено фактичним переміщенням товарів.

Крім того, товарно-транспортні накладні від 22.11.2013 року, 29.11.2013, 02.12.2013 та 04.12.2013 складені під одним номером 013263, а - від 13.12.2013 та від 16.12.2013 під номером 013264. При цьому, в товарно-транспортних накладних від 13.12.2013 та 16.12.2013 відсутня інформація про особу, яка здійснювала приймання дизельного пального. Зважаючи на короткий проміжок часу між поставками дизельного пального наведені недоліки свідчать лише про документальне оформлення господарських відносин між позивачем та TOB «Січ Трейдінг» без реального наміру купівлі-продажу дизельного пального.

В адміністративному позові позивач зазначив, що для перевезення дизельного пального використовував власні транспортні засоби та користувався послугами ФОП ОСОБА_6

Однак, на вимогу суду першої інстанції надати документи, які підтверджують договірні відносини з ФОП ОСОБА_6, представник позивача зазначив, що з наведеним контрагентом позивач не мав жодних правовідносин та не укладав договорів перевезення небезпечних вантажів, так само як не укладав таких договорів з TOB «ТК Дніпро».

Суперечливість зазначених відомостей, а також невідповідність порядку доставки товару умовам договору поставки № 01/11-2 від 01.11.2013 року (поставка товару не здійснювалась транспортом покупця) свідчить, що позивач, оформляючи договірні відносини з TOB «Січ Трейдінг» не мав на меті задоволення потреб у власній господарській діяльності, а лише організовував свою роботу з тим щоб зменшити податкове навантаження на підприємство шляхом завищення розміру витрат.

З огляду на викладене, в ході судового розгляду справи знайшло своє підтвердження посилання щодо відсутності у вказаних контрагентів необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та складських приміщень.

Посилання позивача на ту обставину, що він не зобов'язаний перевіряти дотримання податкового законодавства своїми контрагентами та господарюючими суб'єктами, які здійснюють постачання товарів чи робіт цим контрагентам є необгрунтованим, адже позивач був обізнаний про відсутність фактичного здійснення господарських операцій з контрагентами TOB «Макрос - ОПТ» та TOB «Січ Трейдінг», а тому не мав права на відображення у податковому обліку витрат, які ним понесені по безтоварних операціях.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2014 року по справі №К/9991/26540/11 вказано, що платник податку повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства.

Отже, заходи, спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагента як добросовісного партнера, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників.

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

Судом першої інстанції відхилено посилання позивача на первинні документи, що були надані ним для підтвердження подальшої реалізації дизельного пального, оскільки з наданих документів не можливо встановити походження самого товару (чи придбаний він саме у контрагентів позивача - TOB «Макрос-ОПТ» та TOB «Січ Трейдінг»), а з урахуванням тих обставин, що судом не встановлено реальності укладених угод між позивачем та його контрагентами, надані документи не можуть вважатися підтвердженням реальності господарських зобов'язань.

Також колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на рішення адміністративних судів по справі №804/4285/14 як таких, що мають приюдиційний характер для вирішення даної справи, так як в цих рішеннях взаємовідносини між TOB «Регіон Трейд Черкаси» та TOB «Макрос-Опт» не досліджувались.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Трейд Черкаси» залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст рішення складено 24.11.2014 року

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.