Постанова

від 24.11.2014 по справі 910/15446/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2014 р. Справа№ 910/15446/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Дикунської С.Я.

Алданової С.О.

за участю представників:

Від позивача: представник Сопільняк Д.В. - за довіреністю.

Від відповідача-1: представник не з'явився

Від відповідача-2: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР"

на рішення Господарського суду м. Києва від 20.08.2014 року

у справі №910/15446/14 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ФАКТОРИНГ"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКА

ПЕРЛИНА"

про стягнення 181 445,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК ФАКТОРИНГ" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКА ПЕРЛИНА" про стягнення солідарно 173 766,96 грн. основної заборгованості, 1 075,57 коп. 3% річних, 6 603,15 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачами умов генерального договору факторингу № 010-14 Ф від 05.02.2014 року.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.08.2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "АМСТОР" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, посилається на те, що п. 12.3. договору постачання передбачено, що сторони не мають права передавати свої права за договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони.

Крім того, апелянт стверджує, що ним не було отримано у встановленому порядку письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги.

Також, апелянт вказує на те, що ним 06.05.2014 року було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКА ПЕРЛИНА" грошові кошти в розмірі 238 753,08 грн. з призначенням платежу «за договором №581 від 08.12.2011».

Відповідачами не використано наданого їм законом права на участь їх представників у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Амстор" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Морська перлина" (постачальник) було укладено договір постачання № 581, за умовами якого постачальник зобов'язується на власний ризик виготовити та поставити товар під знаком для товарів та послуг "добра Vвигода", право власності на який належить покупцю на підставі заявки № m 2011 18604 від 23.11.2011р., а покупець зобов'язується прийняти та оплатити виготовлений та поставлений постачальником товар.

Відповідно до п. 4.1. договору постачання ціна товару поставленого постачальником за цим договором визначається у специфікації.

Згідно з п. 4.4. договору постачання покупець зобов'язаний здійснювати оплату реалізованого ним товару, за вирахуванням сум, які передбачені даним Договором, в платіжні дні покупця (по робочим вівторках та/або четвергах), які настануть після спливу 45 календарних днів з дати поставки товару.

Пунктом 11.1. договору постачання встановлено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2012 року.

У п. 11.2. договору постачання, у випадку, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про намір розірвати договір, то термін дії договору автоматично пролонгується кожного разу на кожний календарний рік.

Як передбачено ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору, постачальник здійснив поставку Товару покупцю на загальну суму 173 766,96 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000040 від 03.03.2014р. на суму 82 172,88 грн. разом з ПДВ, № РН-0000049 від 10.03.2014р. на суму 91 594,08 грн. разом з ПДВ, які засвідчені підписами представників та печатками обох сторін (а.с. 24-25).

Однак, позивач зазначає, що покупець за товар з продавцем не розрахувався, у зв'язку з чим за покупцем утворилась заборгованість у розмірі 173 766,96 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 05.02.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК Факторинг" (Фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКА ПЕРЛИНА" (Клієнт) було укладено генеральний договір факторингу № 010-14 Ф, за умовами якого у порядку та на умовах визначених цим договором, фактор зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові своє право грошових вимог до боржника, найменування та реквізити яких вказуються у Додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною (надалі - Боржник/Боржники) та здійснювати факторові плату за користування фінансуванням.

Відповідно до п. 2.2. генерального договору факторингу клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до боржників за продукцію, поставлену з умовою відстрочки платежу або інших умовах вказаних у додаткових угодах до цього договору.

Згідно з п. 9.3. генерального договору факторингу клієнт відповідає перед фактором за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором. При цьому клієнт та боржник несуть перед фактором солідарну відповідальність до повного виконання зобов'язань перед фактором, відповідно до умов основного договору з узгодженими сторонами додатками.

Встановлено, що 18.03.2014 року між фактором та клієнтом було підписано Додаткову угоду № 04 до генерального договору факторингу № 010-14 Ф від 05.02.2014р., за умовами якої клієнт відступає факторові майбутню грошову вимогу до боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор" (боржник) за грошовими зобов'язаннями, які виникли відповідно до договору постачання № 381 від 08.12.2011 року за видатковими накладними № РН-0000040 від 03.03.2014р. на суму 82 172,88 грн. разом з ПДВ, № РН-0000049 від 10.03.2014р. на суму 91 594,08 грн. разом з ПДВ.

Пунктом 1.2. даної додаткової угоди встановлено, що сума грошового зобов'язання боржника за вказаними накладними згідно вказаного основного договору складає всього з ПДВ 173 766,96 грн.

За приписами ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "АМСТОР" посилається на те, що п. 12.3. договору постачання передбачено, що сторони не мають права передавати свої права за договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони.

Дослідивши матеріали справи, судовою колегією встановлено, що доказів письмової згоди Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР" на передачу права Товариства з обмеженою відповідальністю "Морська перлина", як постачальника за договором, третій стороні в матеріалах справи не міститься.

Як передбачено п. 6.1. генерального договору факторингу, клієнт зобов'язаний відповідно до умов цього Договору надіслати боржникові письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові. Протягом 2 (двох) календарних днів після укладання між сторонами додаткових угод до цього договору, клієнт рекомендованим листом повідомляє боржника про відступлення свого права грошової вимоги факторові, у повідомленні визначає грошову вимогу, яка підлягає виконанню та називає фактора, за яким боржник зобов'язаний здійснювати платежі. При цьому фактор має право вимагати від клієнта надання доказів надіслання боржникові повідомлення та/або надіслати таке повідомлення боржникові самостійно.

Судовою колегією встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази направлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Морська перлина" та отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "АМСТОР" повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові.

Крім того, судовою колегією встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АМСТОР" не було отримано повідомлення від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ФАКТОРИНГ" про відступлення права грошової вимоги, оскільки в матеріалах справи містяться докази направлення цього повідомлення на адресу, яка не є ні юридичною, ні фактичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР", яка зазначена у договорі постачання № 581 від 08.12.2011 року.

Отже, судова колегія приходить до висновку про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АМСТОР" не було належним чином повідомлено про відступлення права грошової вимоги факторові - Товариству з обмеженою відповідальністю "ФК ФАКТОРИНГ".

За приписами ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМСТОР" додало до апеляційної скарги платіжне доручення № 23345 від 06.05.2014 року з призначенням платежу «оплата за продукти харчування згідно договору №581 від 08.12.2011 року», за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "АМСТОР" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКА ПЕРЛИНА" грошові кошти в розмірі 238 753,08 грн. (а.с. 74).

Судова колегія, вважає за необхідне прийняти даний доказ, оскільки, з матеріалів справи вбачається, що рішення у даній справі було прийнято на першому судовому засіданні, за відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР".

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "АМСТОР" ухвали Господарського суду м. Києва від 29.07.2014 року про порушення провадження у справі, а саме поштове повідомлення.

Отже, судова колегія приходить до висновку про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АМСТОР" не мало можливості подати платіжне доручення № 23345 від 06.05.2014 року до суду першої інстанції.

Як пояснив у судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача-1 ( ТОВ «Амстор»), зазначені кошти були перераховані саме ТОВу «Морська перлина», оскільки відповідачу-1 не було відомо про укладення ТОВ «Морська перлина» договору факторингу.

Відповідно до п. 6.3 генерального договору факторингу у випадку, якщо боржник виконав грошову вимогу, відступлену факторові, на користь клієнта, клієнт зобов'язаний негайно сповістити про це фактора та перерахувати факторові отримані від боржника грошові кошти протягом 2 (двох) банківських днів з дати їх отримання у розмірі фактичного фінансування та перерахувати плату за користування фінансуванням.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ФАКТОРИНГ" з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКА ПЕРЛИНА" про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "АМСТОР" 238 753,08 грн., згідно платіжного доручення № 23345 від 06.05.2014 року.

Враховуючи встановлені вище обставини, а також те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АМСТОР" виконані зобов'язання по оплаті поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "МОРСЬКА ПЕРЛИНА" товару, відповідно до договору постачання №581 від 08.12.2011 року, судова колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ФАКТОРИНГ" задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апелянта знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 20.08.2014 року у даній справі - скасуванню.

В силу ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР" на рішення Господарського суду м. Києва від 20.08.2014 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Господарського суду м. Києва від 20.08.2014 року у справі № 910/15446/14 скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ФАКТОРИНГ" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, оф. 17, код ЄДРПОУ 34532977) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю"Торговельний будинок"АМСТОР" (83012, м. Донецьк, вул. Соколина, 38, код ЄДРПОУ 32516492) 1 814,46 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

5. Матеріали справи № 910/15446/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.Я. Дикунська

С.О. Алданова