Постанова

від 11.11.2014 по справі 804/16480/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 р. Справа № 804/16480/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

представника позивача - Присенко О.Г.

представника відповідача - Фініченко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-Енергетика» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-Енергетика» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.07.2014 року № 0002661501.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами проведеної Новомосковською ОДПІ документальної позапланової невиїзної перевірки з питань взаємовідносин з ПНВП «Укртехінвест» відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.07.2014 року № 0002661501, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 237 913,11 грн. Позивач з висновками, викладеним в акті перевірки, не погоджується, вважає їх такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а прийняте на їх підставі рішення є безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки здійснював господарську діяльність у відповідності до вимог податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та надала пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та пояснила, що за результатами перевірки ТОВ «ДАК-Енергетика» було виявлено порушення вимог податкового законодавства, які відображені в акті перевірки та на підставі висновків якого прийнято податкове повідомлення-рішення. Отже, Новомосковська ОДПІ діяла у відповідності до вимог чинного законодавства України та у межах визначеної законом компетенції, а тому податкове повідомлення-рішення від 24.07.2014 року № 0002661501 є правомірними і скасуванню не підлягає.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, та вивчивши письмові докази в ній, встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАК-Енергетика» зареєстроване як юридична особа 13.09.2004 року та перебуває на податковому обліку в Новомосковській ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

29.05.2014 року працівниками Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДАК-Енергетика» (код ЄДРПОУ 33165522) з питань взаємовідносин з ПНВП «Укртехінвест» (код ЄДРПОУ 30269348) за лютий 2014 року» № 189/221/33165522.

Відповідно до висновків вказаного акту перевіркою встановлено порушення: п. 198.3 і п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит з ПДВ за лютий 2014 року на суму 158 620,07 грн.

На підставі вищевказаного акту 24.07.2014 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002661501, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 237 930,11 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 158 620,07 грн. та за штрафними санкціями - 79 310,04 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивачем було подано скаргу до ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, за результатами розгляду якої призначено позапланову перевірку.

16.09.2014 року працівниками Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДАК-Енергетика» (код ЄДРПОУ 33165522) з питань взаємовідносин з ПНВП «Укртехінвест» (код ЄДРПОУ 30269348) за лютий 2014 року» № 500/221/33165522.

Відповідно до висновків вказаного акту перевіркою встановлено порушення: п. 198.3 і п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит з ПДВ за лютий 2014 року на суму 158 620,07 грн.

Вирішуючи правомірність визначеного податковим органом ТОВ «ДАК-Енергетика» грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а також з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування суд зазначає, що йому належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Вказана позиція викладена в Листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року №1936/11/13-11.

Зокрема, у листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.

Відповідно до зазначеного Листа, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (пункт 198.1).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3.).

Таким чином, з наведених законодавчих положень вбачається, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

При цьому, суд звертає увагу, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

І відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ПНВП «Укртехінвест» та позивачем у лютому 2014 року, з мотивів викладених у акті перевірки.

Дослідивши господарські операції, по яким позивачем сформовано спірну суму податкового кредиту, суд зазначає.

04.05.2012 року між позивачем (покупець) та приватним науково-виробничим підприємством «Укртехінвест» (постачальник) укладено договір поставки товару № 040512. За умовами вказаного договору постачальник зобов'язувався поставити покупцеві електротехнічне обладнання (товар), а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до специфікації № 3 від 29.11.2013 року позивачем придбався у ПНВП «Укртехінвест» товар (дизель-генератор у зборі модель J165К у кількості 2 шт. загальною вартістю 860 932,80 грн.).

23.01.2014 року між позивачем (покупець) та у ПНВП «Укртехінвест» (постачальник) було укладено договір № 2/14П, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити кабельно-провідникову продукцію.

Відповідно до специфікацій № 1, 2 від 23.01.2014 року постачальник зобов'язувався поставити позивачеві кабель в кількості та асортименті згідно вказаних специфікацій.

На підтвердження реальності виконання умов вказаних договорів позивачем надано накладні від 07.02.2014 року № 701, від 07.02.2014 року № 701-2, від 07.02.2014 року № 702, від 10.02.2014 року № 704, від 11.02.2014 року № 705, від 12.02.2014 року № 706, від 12.02.2014 року № 707, платіжні доручення від 06.02.2014 року № 128, від 04.02.2014 року № 112, від 07.02.2014 року № 157, від 28.02.2014 року № 233, від 04.02.2014 року № 113.

Відповідно до виписаних ПНВП «Укртехінвест» податкових накладних від 04.02.2014 року № 1, від 06.02.2014 року № 2, від 07.02.2014 року № 3, від 11.02.2014 року № 6, від 12.02.2014 року № 7, від 12.02.2014 року № 8, від 10.02.2014 року № 5, від 07.02.2014 року № 4 позивачем включено до податкового кредиту суму сплаченого ПДВ в розмірі 158 620,07 грн.

З метою підтвердження факту транспортування вказаних товарів позивачем надано товарно-транспортні накладні № 120214-1 від 12.02.2014 року, № 120214-2 від 12.02.2014 року, № 110214 від 11.02.2014 року, № 100214 від 10.02.2014 року, № 070214-2 від 07.02.2014 року, № 070214-1 від 07.02.2014 року, № 070214 від 07.02.2014 року.

Згідно наданих ТТН автомобільним перевізником зазначено ПП «ІН-Тегро», перевезення здійснювалось автомобілями МАЗ 437041-268 № АЕ 0144 СР, КАМАЗ 5410 № АЕ 1501 АЕ, КАМАЗ 53212 № АЕ 4993 СМ, КАМАЗ 54112 № АЕ 4991 СМ.

В ТТН зазначено пункт навантаження м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького,93, пункт розвантаження м. Одеса, вул. Таможенна площа, Одеський Морський Порт.

В ТТН № 070214-2 від 07.02.2014 року, відповідно до якої здійснювалось перевезення дизель-генератора моделі J165К IV, пункт навантаження зазначено м. Дніпропетровськ, пункт розвантаження с. Зайцеве, Артемівський р-н, Донецька обл., в ТТН № 070214-1 від 07.02.2014 року, відповідно до якої здійснювалось перевезення дизель-генератора моделі J165К IV, пункт навантаження зазначено м. Дніпропетровськ, пункт розвантаження с. Рудківці, Жидачівський р-н. Відомості про вантажно-розвантажувальні операції не заповнені.

Як визначається Податковим кодексом України, податковий кредит з ПДВ може бути сформований платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, яка спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких передбачено законодавством та є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

З огляду на викладене, реальність господарської операції з придбання товарів має підтверджуватись також документами про фізичне переміщення придбаних товарів у просторі.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи товарно-транспортних накладних перевізником виступає ПП «ІН-Тегро», водночас згідно інформації центрального сервера баз даних УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області автомобілі, якими здійснювалось перевезення, а саме: КАМАЗ 54112 № АЕ 4991 СМ, КАМАЗ 5410 № АЕ 1501 АЕ, КАМАЗ 53212 № АЕ 4993 СМ, МАЗ 437041-268 № АЕ 0144 СР належать ТОВ «Айсберг-ФІШ». Станом на час проведення перевірок не встановлено взаємовідносин по ланцюгу придбання ТОВ «Айсберг-ФІШ» > ПП «ІН-Тегро» > ПНВП «Укртехінвест».

Наданий позивачем договір оренди автомобілів 0101Т-14 від 02.01.2014 року, укладений між ТОВ «Айсбер-ФІШ» (орендодавець) та ПП «ІН-Тегро» (орендар) не може вважатись судом, як належний доказ на підтвердження того, що автотранспортні засоби, якими здійснювалось перевезення товарів перевізником ПП «ІН-Тегро» були орендовані ним у ТОВ «Айсбер-ФІШ», оскільки вказані документи не були надані під час здійснення перевірок в травні та вересні 2014 року.

Також не надано доказів на підтвердження того, що господарські операції між ТОВ «Айсбер-ФІШ» та ПП «ІН-Тегро» взагалі мали місце, надання лише підписаних копій договорів не є належним обґрунтуванням реальності здійснення господарських операцій по оренді автотранспорту.

Окрім того, в товарно-транспортних накладних відсутні номери подорожніх листів вантажних автомобілів, відсутні відомості про здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, оскільки як встановлено судом вага дизельного генератора становить близько 10 тн.

Як було зазначено судом вище, в деяких ТТН пункт завантаження зазначено лише м. Дніпропетровськ, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити пункт навантаження товарів, а у зв'язку з відсутністю подорожніх листів не можливо встановити рух перевезення товару від продавця до покупця.

Таким чином, надані до матеріалів справи ТТН не підтверджують факту перевезення та отримання товару, що спростовує доводи позивача про реальність отримання придбаних у ПНВП «Укртехінвест» товарів.

Також суд зазначає, що згідно наявної інформації (звіти за формою № 1-ДФ) на ПНВП «Укртехінвест» працювала лише одна особа.

Згідно поданої фінансової звітності (форма № 1-м Баланс) станом на 31.12.2013 року у підприємства ПНВП «Укртехінвест» відсутні виробничі запаси та готова продукція, отже товар який реалізовано ТОВ «ДАК-Енергетика» було придбано у 2014 році. За результатами здійснення аналізу інформації в базах даних АС «Податковий блок» податковим органом зазначено про неможливість дослідження походження товару (кабелі та дизель генератор) по ланцюгу купівлі-продажу товару (виробник або імпортер).

Суд також не залишає поза увагою наявну податкову інформацію у вигляді акту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПНВП «Укртехінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при реалізації товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ «ДАК-Енергетика» за період з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року» від 16.05.2014 року № 2022/04-63-22-03/30269348, яким встановлено відсутність реального здійснення господарської діяльності ПНВП «Укртехінвест», та той факт, що свідоцтва платника податку на додану вартість ПНВП «Укртехінвест» було анульовано 13 лютого 2014 року, що свідчить про сумнівність діяльності вказаного підприємства.

Суд також не приймає до уваги документи, надані позивачем на підтвердження факту використання ним у своїй господарській діяльності товарів придбаний у ПНВП «Укртехінвест», оскільки за ними неможливо ідентифікувати використані під час цих робіт товари, встановити їх походження та кількість.

Окремо суд зазначає, що сама по собі наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому виконавцем послуг та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та формування валових витрат.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Господарські операції позивача з вищевказаним підприємством це є ніщо інше як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту.

Враховуючи зазначені обставини, суд обґрунтовано доходить висновку, що надані до суду первинні документи не можна враховувати, як документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Отже, суд приходить до висновку, що висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту зроблені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а податкове повідомлення-рішення скасуванню не підлягає.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку відмовити у задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-Енергетика» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена в повному обсязі 17.11.2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 17.11.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля