Постанова

від 16.12.2015 по справі 804/16480/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2015 рокусправа № 804/16480/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Царьова Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Дак-Енергетика на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 року у справі № 804/16480/14 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дак-Енергетика до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дак-Енергетика звернулось до суду з адміністративним позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0002661501 від 24.07.2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю Дак-Енергетика , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Новомосковської ОДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ДАК-Енергетика (код ЄДРПОУ 33165522) з питань взаємовідносин з ПНВП Укртехінвест (код за ЄДРПОУ 30269348) за лютий 2014 року, на підставі якої був складений Акт №189/221/33165522.

За результатами перевірки, податковий орган дійшов висновку про порушення Позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого було завищено податковий кредит з ПДВ за лютий 2014 року на суму 158620.07 грн.

На підставі зазначених висновків, 24.07.2014 року податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002661501, яким підприємству було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 237930.11 грн., у тому числі 158620.07 грн. основного платежу та 79310.04 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з обгрунтовністю винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення, Позивач звернувся зі скаргою до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

При цьому, дослідивши зміст зазначеної скарги, податковий орган дійшов висновку про необхідність призначення позапланової перевірки.

16.09.2015 року посадовими особами Новомосковської ОДПІ був складений акт №300/221/33165522 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ДАК-Енергетика (код ЄДРПОУ 33165522) з питань взаємовідносин з ПНВП Укртехінвест (код ЄДРПОУ 30269348) за лютий 2014 року.

За результатами перевірки, податковий орган дійшов висновку про порушення Позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ за лютий 2014 року на суму 158620.07 грн.

У зв'язку з зазначеним, 29.09.2014 року Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області було прийнято рішення №6894/10104-36-10-08-09 про відмову у задоволенні первинної скарги Позивача.

Вважаючи необґрунтованими висновки податкового органу стосовно нарахування податкових зобов'язань, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Правомірність винесення податкового повідомлення рішення №0002661501 від 29.05.2014 року є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу стосовно завищення Позивачем податкового кредиту зроблені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасуванню не підлягає.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Відповідно до п.п 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що до підстав формування платником податків податкового кредиту віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності приватного підприємства ТОВ Дак-Енергетика за КВЕД є виробництво інших машин і устаткування спеціального призначення.

Так, з метою здійснення господарської діяльності, ТОВ Дак-Енергетика були укладені з приватним науково-виробничим підприємством Укртехінвест договори поставки товару №040512 від 04.05.2012 року та №2/14П від 23.01.2014 року.

За результатом здійснення зазначених господарських операцій, Позивачем був сформований податковий кредит у розмірі 158620.07 грн.

Однак, на думку податкового органу, зазначені правочини були укладені без мети реального настання правових наслідків обумовлених ними та спрямовані на надання податкової вигоди Позивачу, що свідчить про необґрунтованість формування останнім податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із зазначеними доводами Відповідача та враховуючи принцип адміністративного судочинства - офіційне з'ясування обставин справи, встановив суть, зміст та обсяг господарських операцій, які мали місце між Позивачем та ПНВП Укртехінвест .

Встановлені обставини справи свідчать про те, що предметом господарських відносин за договором №040512 від 04.05.2012 року була поставка електронного обладнання, а за договором №2/14П від 23.01.2014 року поставка кабельно-провідникової продукції.

На підтвердження виконання умов договору №2/14П від 23.01.2014 року та здійснення господарської операції, Позивачем було надано до суду копії податкових накладних № 1 від 04.02.2014 року, №6 від 11.02.2014 року, №7 від 12.02.2014 року, №8 від 12.02.2014 року, №5 від 10.02.2014 року, №4 від 07.02.2014 року, накладних №702 від 07.02.2014 року, №704 від 10.02.2014 року, №707 від 12.02.2014 року, №701 від 07.02.2014 року, №705 від 11.02.2014 року, №706 від 12.02.2014 року,

В обґрунтування виконання умов договору №040512 від 04.05.2012 року Позивачем було надано до суду копії податкових накладних № №040512 від 04.05.2012 року. №3 від 04.05.2012 року, накладних №701-2 від 07.02.2014 року,

Розрахунки по зазначеним господарським операція здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Наявність у підприємства приміщення, необхідного для зберігання товару, підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №7064244 від 29.07.2013 року, договором оренди приміщення від 04.01.2011 року №1-2011, які були відображені у акті перевірки.

Також, на підтвердження факту використання товару у власній господарській діяльності, Позивачем було надано до суду копії договорів з дочірнім підприємством ГПК Україна та з РСП Київцентраеро Украероруху з відповідною первиною документацією.

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарської операції, первинні документи відображають зміст та обсяг укладеного договору, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

При цьому, як свідчать матеріали справи, на підтвердження виконання господарських зобов'язань з приватним науково-виробничим підприємством Укртехінвест , Позивачем також було надано до суду копії товарно-транспортних накладних, які на думку податкового органу були складені з порушеннями та свідчать про безтоварність операції.

Між тим, відповідно до ст..1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення, а тому є безпідставним твердження відповідача, що недоліки товарно-транспортних накладних, вказують на те, що господарські операції з поставки товару не здійснювалась.

Також, суд апеляційної інстанції вважає хибними висновки суду першої інстанції стосовно сумнівності діяльності ПНВП Укртехінвест , у зв'язку з анулюванням його свідоцтва платника податку 13.02.2014 року, оскільки постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2014 року, рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №151/28-021 від 13.02.2014 року про анулювання реєстрації платника податку ПНВП Укртехінвест було визнано протиправним та скасовано з зобов'язанням податкового органу поновити реєстрацію підприємства починаючи з 13.02.2014 року.

Окрім того, слід зазначити, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на оформлення податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ПНВП Укртехінвест , на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 року була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про необхідність її скасування.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Дак-Енергетика - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 року у справі № 804/16480/14 - скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Дак-Енергетика - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002661501 від 24.07.2014 року, винесеного на підставі Акту перевірки №189/221/33165522 від 29.05.2014 року Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Дак-Енергетика (код ЄДРПОУ 33165522) з питань взаємовідносин з ПНВП Укртехінвест (код ЄДРПОУ 30269348) за лютий 2014 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко