Постанова

від 15.09.2014 по справі 813/948/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2014 року № 813/948/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Кедик М.В.,

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивача Лелика М.І.,

представників відповідача Фіка Т.Р., Вітіва В.Я.,

представника третьої особи Паберівського М.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відділу освіти Жовківської районної державної адміністрації Львівської області до Державної фінансової інспекції у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю ВП «ЗВЗ» про визнання протиправним і скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

Відділ освіти Жовківської районної державної адміністрації Львівської області звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції у Львівській області (далі - ДФІ у Львівській області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю ВП «ЗВЗ» (далі - ТОВ ВП «ЗВЗ»), у якому просить суд визнати протиправними і скасувати рішення ДФІ у Львівській області винесені на підставі акта ревізії від 27.12.2013 року № 03-21/02:

- про завищення касових і фактичних видатків за КЕКВ 1166 «Оплата інших енергоносіїв» на суму 169063,52 грн.;

- про завищення касових і фактичних видатків за КЕКВ 2275 «Оплата інших енергоносіїв» на суму 17322,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ДФІ у Львівській області було проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності відділу освіти Жовківської районної державної адміністрації Львівської області за період з 01.01.2012 року по 30.11.2013 року, за результатами якої складено акт ревізії від 27.12.2013 року № 03-21/02. На підставі висновків, викладених у акті ревізії, ДФІ у Львівській області прийнято рішення про завищення касових і фактичних видатків за КЕКВ 1166 «Оплата інших енергоносіїв» на суму 169063,52 грн та завищення касових і фактичних видатків за КЕКВ 2275 «Оплата інших енергоносіїв» на суму 17322,02 грн. Вважає такі висновки органу ревізування помилковими, оскільки ТОВ ВП «ЗВЗ» на кожну партію вугілля, яке було поставлено у школи, надало посвідчення про якість, згідно з якими показники зольності та вологості відповідають вимогам Замовника, визначеним умовами Додатку № 2 до договору від 13.12.2012 року № 142. Крім того, відсутні будь-які лабораторні дослідження щодо визначення калорійності вугілля за показником «нижча теплота згоряння на робочий стан палива».

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях до неї. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, наведених у письмових запереченнях на позовну заяву. Зазначив, що ревізія з окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2012 року по 30.11.2013 року проведена в межах повноважень органів ДФІ, визначених Законом України «Про основні засади здійснення держаного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року № 2939 та інших підзаконних нормативно - правових актів та у спосіб, що визначений чинним законодавством і за наявності правових підстав. Стосовно виявлених порушень зазначає, що в порушення п.п. 2.1, 2.4 договору від 13.12.2012 року № 142 про закупівлю вугілля, ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІV, ТОВ ВП «ЗВЗ» поставлено вугілля кам'яне марки ГПК 50-200 в 15 шкіл Жовківського району із завищеним вмістом зольності на сухий стан палива, що призвело до зайвої оплати за вказане вугілля в загальній сумі 169063,52 грн. У результаті допущеного порушення відділу освіти Жовківської РДА завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 169063,52 грн. Окрім того вказав, що позивачем внаслідок допущених порушень у формі № 2м «Звіт про надходження і використання коштів загального фонду» за січень - квітень 2013 року завищено касові видатки за КЕКВ 2275 «Оплата інших енергоносіїв» на суму 17322,02 грн, що є порушенням вимоги п. 1.2 «Порядку складання фінансової звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 року № 44 та п. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Зазначив, що результати лабораторних досліджень проб вугілля, проведених вимірювальною лабораторією з контролю якості вугілля ПП «Енерготранссервіс-К», не можуть бути використані під час розрахунків за якістю палива, оскільки не відповідають вимогам ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторних випробувань».

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 17.11.2013 року та на підставі направлення на проведення ревізії, виданого начальником ДФІ у Львівській області від 11.12.2013 року № 1822-1823, головним державним фінансовим інспектором відділу інспектування у сфері освіти і науки Фіком Т.Р. та головним державним фінансовим інспектором відділу моніторингу ризикових операцій та державних закупівель Брикайлом А.І. проведено позапланову ревізію окремих питань діяльності фінансово-господарської відділу освіти Жовківської райдержадміністрації за період з 01.01.2012 року по 30.11.2013 року.

Результати ревізії оформлені актом від 27.12.2013 року № 03-21/02 про наслідки ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності відділу освіти Жовківської райдержадміністрації за період з 01.01.2012 по 30.11.2013 (далі - Акт ревізії).

Ревізією встановлено, що позивачем до фінансової звітності внесено наступні недостовірні дані:

- за 2012 рік по КТКВ 070201 у формі № 2 « 3віт про виконання загального фонду кошторису установи» завищено касові і фактичні видатки за КЕКВ 1166 «Оплата інших енергоносіїв» на суму 169063,52 грн»;

- за січень - квітень 2013 рік по КТКВ 070201 у формі № 2 « 3віт про виконання загального фонду кошторису установи» завищено касові і фактичні видатки за КЕКВ 2275 «Оплата інших енергоносіїв» на суму 17322,02 грн.

Такі висновки ДФІ у Львівській області грунтуються на тому, що в порушення п.п. 2.1, 2.4 договору від 13.12.2012 року № 142 про закупівлю вугілля, ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, внаслідок непроведення розрахунку зменшення ціни вугілля кам'яного марки ПК 50-200, поставленого ТОВ ВП «ЗВЗ» в 15 шкіл Жовківського району із завищеним вмістом зольності на сухий стан палива, зайво оплачено за вказане вугілля кошти в загальній сумі 169063,52 грн.

Крім того, в окремих школах, в порушення п. 5.6 Інструкції з обліку запасів бюджетних установ, яка затверджена наказом Державного казначейства України від 08.12.2000 року № 125, кількість списаного вугілля з врахуванням його теплоти згорання відповідно до сертифікату генетичних, технологічних та якісних показників, перевищує норму списання вугілля згідно робочого проекту визначення витрат палива на опалювальний сезон. Внаслідок чого за опалювальний сезон 2012 - 2013 років понад норму списано вугілля кам'яне марки ГПК 50-200 в кількості 13,12 тонн на суму 17, 32 тис. грн.

Не погоджуючись з висновками викладеними в Акті ревізії, позивачем 11.01.2014 року за № 23 подано до ДФІ у Львівській області заперечення до Акта. У відповідь ДФІ у Львівській області 01.07.2013 року надала висновки на заперечення до Акта ревізії, у яких вказала на відсутність достатніх підстав для врахування заперечення.

ДФІ у Львівській області 17.01.2014 року надіслала вимогу № 03-15м/383 про усунення недоліків за наслідками ревізії.

Не погодившись із вказаною вимогою позивач звернувся із даним позовом до суду.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року № 2939-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2939-XII) та Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок проведення інспектування).

Згідно ст. 1 Закону № 2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

У відповідності до ст. 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 4 Закону № 2939-XII передбачено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до п. 1 Порядку проведення інспектування, Порядок визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.

Результати ревізії відповідно до п. 35 Порядку проведення інспектування оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому титульному аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку контролюючого органу, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища) та номер примірника.

Як вбачається з акта ревізії, предметом ревізування була процедура закупівлі позивачем енергоносіїв (вугілля кам'яного) на опалювальний період 2012/2013 року та порядок його списання.

На підставі проведеної процедури закупівлі вугілля кам'яного відділом освіти Жовківської районної державної адміністрації Львівської області (Замовник) було укладено договір № 142 від 13.12. 2012 року із переможцем торгів ТОВ ВП «ЗВЗ» (Учасник).

Відповідно до п. 2.1 договору поставки вугілля № 142 від 13.12.2012 на поставлений товар на вимогу Замовника, Учасник надає копії якісних посвідчень виробника і на поставлений товар, який знаходиться в навчальних закладах проводяться лабораторні дослідження якості відбірних проб вугілля кам'яного за рахунок Учасника.

Згідно з п. 2.4 цього ж договору у випадку коли фактична зольність і вологість не відповідає нормам (умовам) визначеним у додатку № 2 даного договору до вказаних цін застосовуються сторонами для фінансових розрахунків за кожний відсоток відхилення зольності - 2.5%, за кожний відсоток відхилення вологості - 1,3 %.

Згідно з ч. 1 ст. 647 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

ТОВ ВП «ЗВЗ» відповідно до накладних від 13.12.2012 року № 106, від 13.12.2012 року № 107 та від 14.12.2012 року № 108 здійснило поставку позивачу вугілля марки ГПК 50-200 в кількості 1350 тонн та марки ГЖСШ 0-13 в кількості 1117 тонн.

Умови договору були виконані сторонами, розрахунки проведено. Вказані обставини сторонами не заперечуються.

На поставлену вугільну продукцію ТОВ ВП «ЗВЗ» надало позивачу:

- сертифікат генетичних, технологічних та якісних характеристик № 9 на вугілля марки ГПК 50-200, виданого ДП «УКРНДІВУГЛЕЗБАГАЧЕННЯ» виробнику ПП «Мегалюкс» в січні 2012 року та чинного до січня 2016 року із показниками зольності на сухий стан палива - 21,8 %, загальної вологи на робочий стан палива - 5,3 %;

- посвідчення про якість вугілля від 12.11.2012 року № 1/12 на 600 тонн вугілля марки ГПК 50-200, виданого ПП «Мегалюкс» на підставі висновків Червоноградської вуглехімлабораторії ДП «Львіввугілля» (свідоцтво про атестацію № 302 від 27.02.2012) за результатами лабораторних досліджень № 7296 від 12.11.2012 року із показниками зольності на сухий стан палива - 20,3 %, загальної вологи на робочий стан палива - 4,6 %;

- посвідчення про якість вугілля від 15.11.2012 року № 1/15 на 750 тонн вугілля марки ГПК 50-200, виданого ПП «Мегалюкс» на підставі висновків Червоноградської вуглехімлабораторії ДП «Львіввугілля» (свідоцтво про атестацію № 302 від 27.02.2012) за результатами лабораторних досліджень № 7405 від 15.11.2012 року із показниками зольності на сухий стан палива - 20,6 %, загальної вологи на робочий стан палива - 5,2 %.

Пунктом 4.3 ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторних випробувань» визначено, що базова похибка випробування (відбору, підготовки і аналізу проб) під час визначення зольності, загальної вологи палива є такою: зольність на сухий стан палива (Аd) або загальна волога на робочий стан палива (Wrt) - (Назва показника) до 20%. Більше ніж 20% при базовій похибці випробування ±10 відносних % ±2 абсолютних %.

Зазначені в посвідченнях про якість показники вугілля марки ГПК 50-200, зокрема зольність 20,3 % та 20,6 % і робоча волога 4,6 % та 5, 2 % відповідають вимогам Замовника згідно умов Додатку № 2 до договору від 13.12.2012 року № 142 та табличному визначенню базової похибки випробування +2% зольності на сухий стан палива або загальної вологи на робочий стан палива.

Дослідивши акт ревізії суд дійшов висновку, що оспорюване позивачем рішення ДФІ у Львівській області про нарахування зайво витрачених коштів в сумі 169063,52 грн ґрунтується на наданому для ревізії слідчим Жовківського РВ УМВСУ протоколі випробувань від 22.03.2013 року № 22.03.13-01 про результати лабораторного аналізу проб вугілля, проведених вимірювальною лабораторією з контролю якості вугілля ПП «Енерготранссервіс-К» (м. Луцьк, свідоцтво про атестацію № 530 від 17.07.2012), згідно яких зольність сухого стану проби вугілля марки ГПК 50-200 склала:

- для актів відбору проб № 1а-5а - 26,4%;

- для актів відбору проб № 6а-10а - 26.9%;

- для актів відбору проб № 11а-15а - 26.7%.

Випробування, згідно з п. 6 вказаного протоколу проведені на основі актів відбору проб № 1а від 01.03.2013 року (проба № 1) включно до акта № 15а від 05.03.2013 року (проба № 15).

Проте, суд вважає помилковим посилання відповідача на вказані результати лабораторних досліджень виходячи із наступного.

Відповідно до п. 4.2 та 4.4 розділу 4 ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторних випробувань» відбір проб проводиться від потоку палива в місцях його перепаду або з поверхні транспортувального пристрою; від нерухомого прошарку палива, завантаженого в транспортні засоби. Точкові проби, що відбирають в об'єднану пробу, повинні бути рівномірно розподілені по всьому обсязі партії палива.

Згідно з п.8.1 розділу 8 ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторних випробувань» якість палива, що направляється на склад або підіймається зі складу визначають шляхом випробування (відбору, підготовки і аналізу проб) або виміру показників якості приладами в потоках палива, вагонах, вагонетках, автомобілях і т.п.

Пунктом 8.5 зазначеного розділу ДСТУ передбачено, що у тих випадках, коли неможливо виконати відбір проб від палива, що складуються, методами, передбаченими цим стандартом або ДСТУ 11223, допускається відбір проб безпосередньо зі складів палива.

За приписами пункту 8.6 зазначеного розділу ДСТУ, результати визначення якості за пробами, відібраними зі складу, не можуть використовуватися під час розрахунків за якістю палива. Об'єднані проби відбирають від різних шарів палива, що знаходиться на складі. Для цього в міру завантаження складу, але не більше ніж кожні 4 м. висоти (h), поверхню палива розрівняють і їй надають форму прямокутника. Від кожного шару відбирають об'єднану пробу, котру піддають підготовці і аналізу.

Пунктом 8.10 закріплено, що відбір проб оформлюється актом відповідно до додатку В.

Додатком В до ДСТУ 4096-2002 встановлено форму акту відбору об'єднаної проби палива, що знаходиться на складі, згідно з якою акт повинен містити між іншим назву складу, характеристику палива, що випробується, та умови відбору проб, марка палива, сорт, розмір максимальних кусків, кількість палива в шарі, що випробується, номер шару. що випробується, висота шару, що випробується, кількість точкових проб, маса точкової проби, відмітка що об'єднана проба відібрав згідно ДСТУ, назва установи до якої направлено проби та назва лабораторії куди направлена проба.

Суд зазначає, що в разі якщо застосовані при відборі методи відбору та підготовки проб до лабораторних випробувань порушують встановлені вимоги, то висновки, отримані таким шляхом, не можуть братись до уваги.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи актів відбору проб вугілля №№ 1а-5а від 01.03.2013 року, №№ 6а-10а від 04.03.2013 року, №№ 11а-15а від 05.03.2013 року, на підставі яких були проведені лабораторні дослідження вимірювальною лабораторією з контролю якості вугілля ПП «Енерготранссервіс-К», відбір зразків проводився для здійснення сито-фракційного аналізу, що виключає можливість проведення хімічного аналізу вугілля на визначення зольності і вологості, оскільки метод відбору проб суттєво впливає на хімічний показник.

Слід зазначити, що поряд із відбором зразків для здійснення сито-фракційного аналізу було відібрано проби вугілля для проведення хімічного аналізу на підставі рішень про відбір зразків (проб) продукції ДП «Львівстандартметрологія» №№ 424 - 438 за актами відбору зразків продукції від 01.03.2013 року №№ 1-5, від 04.03.2013 року №№ 6-10, від 05.03.2013 року №№ 11-15.

У рішеннях ДП «Львівстандартметрологія» від 01.03.2013 року №№ 424 - 438 міститься інформація, що відбір проб та визначення хімічних показників (зольність, вологість) буде проводити Червоноградська вуглехімлабораторія відокремленого підрозділу «Управління технічного контролю якості вугілля і стандартів» ДП «Львіввугілля».

За результатами лабораторних досліджень Червоноградської вуглехімлабораторії відокремленого підрозділу «Управління технічного контролю якості вугілля і стандартів» ДП «Львіввугілля» по визначенню якісних показників (зольність і вологість) вугілля кам'яного ГПК 50-200, відібраного за актами відбору зразків проб від 01.03.2013 року №№ 1-5, від 04.03.2013 року №№ 6-10, від 05.03.2013 року №№ 11-15, зольність сухого стану палива склала 21,0-26,8 %, волога аналітичної проби палива склала 0,2-0,9 %.

Проте, ні результати лабораторних досліджень вимірювальної лабораторії з контролю якості вугілля ПП «Енерготранссервіс-К», ні результати лабораторних досліджень Червоноградської вуглехімлабораторії відокремленого підрозділу «Управління технічного контролю якості вугілля і стандартів» ДП «Львіввугілля» не можуть використовуватися під час розрахунків за якістю палива, з огляду на приписи пункту 8.6 ДСТУ 4096-2002.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими висновки, викладені в акті ревізії щодо порушення позивачем п.п. 2.1, 2.4 договору від 13.12.2012 року № 142 про закупівлю вугілля, ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Тому розрахунок зайвих витрат бюджетних коштів на суму 169063,52 грн, складений спеціалістами фінансової інспекції, не може вважатись обґрунтованим та правомірним, а рішення ДФІ у Львівській області, викладене у вимозі від 17.01.2014 року № 03-15м/383 щодо завищення відділом освіти Жовківської районної державної адміністрації Львівської області касових і фактичних видатків за КЕКВ 1166 „Оплата інших енергоносіїв" на суму 169063,52 грн - є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення про завищення касових і фактичних видатків за КЕКВ 2275 «Оплата інших енергоносіїв» на суму 17322,02 грн суд зазначає наступне.

Актом ревізії встановлено, що ТОВ ВП «ЗВЗ» постачало вугілля марки ГПК 50-200 виробником якого є ПП «Мегалюкс». Згідно з сертифікатом генетичних, технологічних та якісних характеристик № 9 виданого ДП «УКРНДІВУГЛЕЗБАГАЧЕННЯ» на вугілля кам'яне марки ГПК 50-200 виробнику ПП «Мегалюкс» в січні 2012 року (далі - Сертифікат № 9), нижчий показник теплоти згоряння на робочий стан палива - 5844 ккал/кг.

Згідно з п. 56 Інструкції з обліку запасів бюджетних установ, яка затверджена наказом Державного казначейства України від 08.12.2000 № 125, ліміти споживання встановлюються, виходячи з планової потреби в запасах та норм витрат, центральним органом виконавчої влади за відомчою підпорядкованістю, а за відсутності таких документів установою самостійно.

Як зазначено в акті ревізії для шкіл, які опалюються твердим паливом (вугіллям кам'яним) на замовлення відділу освіти Жовківської РДА ПП «Проектно-наукове виробниче бюро «Теплоцентробуд» (державна ліцензія АВ № 154666) розроблено робочі проекти необхідних витрат палива на опалювальний сезон відповідно до характеристик об'єкта та розрахунків тепловтрат.

У вказаних робочих проектах для кожної школи визначено потребу в умовному паливі для забезпечення відповідного теплового режиму на опалювальний сезон.

Перерахунок з умовного палива на вугілля кам'яне ПП «Проектно-науковим виробничим бюро «Теплоцентробуд» проведено виходячи із калорійності вугілля 5370 ккал/кг (як вказано у робочих проектах - згідно Сертифікату) та 191 дня опалювального сезону (згідно СниП 2.01.01-82 «Стриотельная кліматологія и геофізика»).

Проте, як встановлено вище згідно з Сертифікатом № 9, нижчий показник теплоти згоряння на робочий стан палива становить 5844 ккал/кг.

Відтак, суд вважає обґрунтованим проведення під час ревізії перерахунку з умовного палива на вугілля кам'яне для визначення потреби у вугіллі на опалювальний сезон 2012-2013 роках, виходячи з показника нижчої теплоти згорання на робочий стан палива, зазначеного в Сертифікаті № 9.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень позивача, за час ревізії уточнення по факту наявності залишків палива на складах шкіл із 2012/2013 опалювального періоду не було проведено та не було складено відповідних інвентаризаційних документів, і такі не були долучені до матеріалів акта ревізії.

Відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу засідання інвентаризаційної комісії відділу освіти Жовківської РДА, річною інвентаризацією станом на 01.11.2013 року по балансовому рахунку № 235 «Пальне» встановлено, що нестач або лишків не виявлено.

А тому твердження відповідача, що за опалювальний сезон 2012/2013 років понад норму списано вугілля кам'яне марки ГПК 50-200 в кількості 13,12 тонн на суму 17322,02 грн є обґрунтованим.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про скасування рішення відповідача про завищення касових і фактичних видатків за КЕКВ 2275 «Оплата інших енергоносіїв» на суму 17322,02 грн слід відмовити.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до норми статті 94 КАС України суд присуджує позивачу понесені ним судові витрати у формі судового збору пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фінансової інспекції у Львівській області, викладене у вимозі від 17.01.2014 року № 03-15м/383 щодо завищення відділом освіти Жовківської районної державної адміністрації Львівської області касових і фактичних видатків за КЕКВ 1166 «Оплата інших енергоносіїв» на суму 169063 гривні 52 копійки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Жовківської районної державної адміністрації Львівської області (код ЄДРПОУ 39013038, Львівська область, м. Жовква, вул. Є. Коновальця, 4) 1860 (одну тисячу вісімсот шістесят) гривень 38 копійок судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.