Постанова

від 26.02.2015 по справі 813/948/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року Справа № 876/11575/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Довгої О.І., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представників: позивача Лелик М.І., відповідачів Фік Т.Р., Вітів В.Я.,

третьої особи Перебівського М.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Відділу освіти Жовківської районної державної адміністрації Львівської області та Державної фінансової інспекції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року у адміністративній справі №813/948/14 за позовом Відділу освіти Жовківської районної державної адміністрації Львівської області до Державної фінансової інспекції у Львівській області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ЗВЗ» про визнання протиправним і скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Відділ освіти Жовківської районної державної адміністрації Львівської області звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю ВП «ЗВЗ» про визнання протиправними і скасування рішення ДФІ у Львівській області винесені на підставі акта ревізії від 27.12.2013 року №03-21/02: про завищення касових і фактичних видатків за КЕКВ 1166 «Оплата інших енергоносіїв» на суму 169063,52 грн.; про завищення касових і фактичних видатків за КЕКВ 2275 «Оплата інших енергоносіїв» на суму 17322,02 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної фінансової інспекції у Львівській області, викладене у вимозі від 17.01.2014 року №03-15м/383 щодо завищення відділом освіти Жовківської районної державної адміністрації Львівської області касових і фактичних видатків за КЕКВ 1166 «Оплата інших енергоносіїв» на суму 169063 гривні 52 копійки. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Жовківської районної державної адміністрації Львівської області (код ЄДРПОУ 39013038, Львівська область, м. Жовква, вул. Є. Коновальця, 4) 1860,38 грн. судового збору.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову є необґрунтованою, оскільки суд першої інстанції безпідставно вважав обґрунтованими висновки Державної фінансової інспекції. Зазначив, що ТОВ ВП «ЗВЗ» на кожну партію вугілля, яке було поставлено у школи, надало посвідчення про якість та крім того, відсутні будь-які лабораторні дослідження щодо визначення калорійності вугілля за показником «нижча теплота згоряння на робочий стан палива». Просить постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Крім того апеляційна скарга подана відповідачем, в якій зазначає, що постанова суду в частині задоволення позову є необґрунтованою, оскільки судом не враховано, що в результаті допущеного порушення відділу освіти Жовківської РДА завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 169063,52 грн. та внаслідок допущених порушень у формі №2м «Звіт про надходження і використання коштів загального фонду» за січень - квітень 2013 року завищено касові видатки за КЕКВ 2275 «Оплата інших енергоносіїв» на суму 17322,02 грн., що є порушенням вимоги п. 1.2 «Порядку складання фінансової звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 року №44 та п. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV. Просить постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову скасувати та задовольнити позов в повному обсязі. Апеляційну скаргу відповідача просив залишити без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційну скаргу позивача просив залишити без задоволення.

Представник третьої особи, апеляційну скаргу позивача підтримав, проти апеляційної скарги відповідача заперечив. Вважає, що результати лабораторних досліджень проб вугілля, проведених вимірювальною лабораторією з контролю якості вугілля ПП «Енерготранссервіс-К», не можуть бути використані під час розрахунків за якістю палива, оскільки не відповідають вимогам ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторних випробувань». Просив постанову суду в частині відмови у задоволенні позову скасувати та задовольнити позов в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Відповідно до ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 17.11.2013 року та на підставі направлення на проведення ревізії, виданого начальником ДФІ у Львівській області від 11.12.2013 року №1822-1823, головним державним фінансовим інспектором відділу інспектування у сфері освіти і науки Фіком Т.Р. та головним державним фінансовим інспектором відділу моніторингу ризикових операцій та державних закупівель Брикайлом А.І. проведено позапланову ревізію окремих питань діяльності фінансово-господарської відділу освіти Жовківської райдержадміністрації за період з 01.01.2012 року по 30.11.2013 року.

Результати ревізії оформлені актом від 27.12.2013 року №03-21/02 про наслідки ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності відділу освіти Жовківської райдержадміністрації за період з 01.01.2012 по 30.11.2013 (далі - Акт ревізії).

Ревізією встановлено, що позивачем до фінансової звітності внесено наступні недостовірні дані: за 2012 рік по КТКВ 070201 у формі №2 «Звіт про виконання загального фонду кошторису установи» завищено касові і фактичні видатки за КЕКВ 1166 «Оплата інших енергоносіїв» на суму 169063,52 грн.»; за січень - квітень 2013 рік по КТКВ 070201 у формі №2 «Звіт про виконання загального фонду кошторису установи» завищено касові і фактичні видатки за КЕКВ 2275 «Оплата інших енергоносіїв» на суму 17322,02 грн.

Висновки ДФІ у Львівській області ґрунтуються на тому, що в порушення п.п. 2.1, 2.4 договору від 13.12.2012 року №142 про закупівлю вугілля, ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, внаслідок непроведення розрахунку зменшення ціни вугілля кам'яного марки ПК 50-200, поставленого ТОВ ВП «ЗВЗ» в 15 шкіл Жовківського району із завищеним вмістом зольності на сухий стан палива, зайво оплачено за вказане вугілля кошти в загальній сумі 169063,52 грн.

Крім того, в окремих школах, в порушення п. 5.6 Інструкції з обліку запасів бюджетних установ, яка затверджена наказом Державного казначейства України від 08.12.2000 року №125, кількість списаного вугілля з врахуванням його теплоти згорання відповідно до сертифікату генетичних, технологічних та якісних показників, перевищує норму списання вугілля згідно робочого проекту визначення витрат палива на опалювальний сезон. Внаслідок чого за опалювальний сезон 2012 - 2013 років понад норму списано вугілля кам'яне марки ГПК 50-200 в кількості 13,12 тонн на суму 17, 32 тис. грн.

Не погоджуючись з висновками викладеними в Акті ревізії, позивачем 11.01.2014 року за №23 подано до ДФІ у Львівській області заперечення до Акта. У відповідь ДФІ у Львівській області 01.07.2013 року надала висновки на заперечення до Акта ревізії, у яких вказала на відсутність достатніх підстав для врахування заперечення.

ДФІ у Львівській області 17.01.2014 року надіслала вимогу №03-15м/383 про усунення недоліків за наслідками ревізії.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що ні результати лабораторних досліджень вимірювальної лабораторії з контролю якості вугілля ПП «Енерготранссервіс-К», ні результати лабораторних досліджень Червоноградської вуглехімлабораторії відокремленого підрозділу «Управління технічного контролю якості вугілля і стандартів» ДП «Львіввугілля» не можуть використовуватися під час розрахунків за якістю палива, з огляду на приписи пункту 8.6 ДСТУ 4096-2002, тому висновки відповідача, викладені в акті ревізії щодо порушення позивачем п.п. 2.1, 2.4 договору від 13.12.2012 року №142 про закупівлю вугілля, ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України є необґрунтованими. У задоволенні позовної вимоги про скасування рішення відповідача про завищення касових і фактичних видатків за КЕКВ 2275 «Оплата інших енергоносіїв» на суму 17322,02 грн. відмовлено з тих підстав, що за час ревізії уточнення по факту наявності залишків палива на складах шкіл із 2012/2013 опалювального періоду не було проведено та не було складено відповідних інвентаризаційних документів та річною інвентаризацією, проведеною позивачем, станом на 01.11.2013 року по балансовому рахунку №235 «Пальне» встановлено, що нестач або лишків не виявлено.

Проте колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції невірними та такими, що суперечать нормам матеріального права з огляду на наступне.

Згідно з Положенням Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Таким чином, наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ є обов'язковою до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У даній справі у оскарженій вимозі, відповідач вказує на виявлені збитки та їхній розмір.

Таким чином, оскільки збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги позивача та відповідача підлягають задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Відділу освіти Жовківської районної державної адміністрації Львівської області та Державної фінансової інспекції у Львівській області - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року у адміністративній справі №813/948/14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді О.І Довга

В.М. Каралюс

Повний текст постанови складено 03.03.2015р.