Постанова

від 27.11.2014 по справі 917/1636/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2014 року Справа №917/1636/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Деппі-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

позивач - не з'явився;

відповідач - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3479П/1-35) на рішення господарського суду Полтавської області від 09 жовтня 2014 року по справі №917/1636/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд СМ", м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-Приват", с. Білики Миргородського району Полтавської обл.

про стягнення 69164,67 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 09 жовтня 2014 року по справі (суддя Киричук О.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Промінь-Приват" на користь ТОВ "Євробуд СМ" суму заборгованості в розмірі 69164,67 грн. та 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач з рішенням суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Учасники процесу, будучи належним чином повідомленими про місце та час розгляду апеляційної скарги, не реалізували своє право на участь у судовому процесі та не забезпечили явку своїх представників у призначене судове засідання.

Відповідач надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Колегія суддів розглянула заявлене клопотання та дійшла висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Враховуючи те, що явка представників сторін не була визнана обов'язковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріли справи та встановлено господарським судом першої інстанції, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава" (постачальник, виконавець, первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінь - Приват" (відповідач, покупець, замовник, боржник) було укладено наступні договори:

- договір поставки продукції №29/06-10 від 03.06.2010 р. (далі - договір №26/06-10);

- разовий договір про надання послуг №3/10-11тр від 03.10.2011 р. (далі - договір №3/10-11тр);

- разовий договір про надання послуг №10/05-12тр від 10.05.2012 р. (далі - договір №10/05-12тр).

Зазначені договори підписано сторонами та засвідчено печатками сторін.

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 договору №26/06-10, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві продукцію, визначену у п. 1.2 цього договору (далі - продукція), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим договором , її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначається специфікацією, що є додатками до цього договору.

Відповідно до розділу 3 договору № 26/06-10, ціна за одиницю продукції, що поставляється за цим договором, визначена у специфікаціях до цього договору. Розрахунки покупця за кожну партію продукції здійснюється шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно рахунків постачальника. Покупець проводить 100% передплату за кожну партію продукції згідно рахунків постачальника.

Як зазначає позивач, товариством з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава" було здійснено поставку та передано у власність відповідача продукцію на загальну суму 44 480,28 грн.

Це підтверджується видатковими накладними до договору: №1173/12 від 09.12.2011 року на суму 7120,00 грн.; №1820/09 від 12.09.2012 року на суму 6454,50 грн., № 1564 від 09.07.2012 року на суму 6951,28 грн., № 1833/09 від 14.09.2012 року на суму 6454,50 грн.; №1075/10 від 31.10.2011 року на суму 17500,00 грн.

Відповідно до розділу 1 договорів №3/10-11тр та № 10/05-12тр, виконавець надає послуги по перевезенню вантажів автомобілем МАN ТGA 01 ВІ 58-28 ВІ, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги згідно підписаних талонів замовника та наданих актів здачі-приймання робіт.

Згідно з розділом 2 договорів №3/10-11тр та №10/05-12тр, замовник розраховується з виконавцем за надані послуги згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг). Вартість 1км автоперевезення автомобілем МАN ТGA 01 ВІ 58-28 ВІ становить 10 грн. з ПДВ.

Загальна вартість договору №3/10-11тр складає 19 200 грн., в тому числі ПДВ 3 200,00 грн.

Загальна вартість договору №10/05-12тр складає 24 560 грн., в тому числі ПДВ 4 093,33 грн.

Відповідно до абз. 2 розділу 2 договорів №3/10-11тр та №10/05-12тр, порядок, форма і строки оплати: безготівковий розрахунок по факту надання послуг на протязі 3-х банківських днів з моменту отримання акту виконаних робіт.

Свої зобов'язання відповідно до договорів №3/10-11тр та №10/05-12тр позивачем виконано в повному обсязі, що підтверджується актами приймання виконаних робіт від 24.10.2011 року та №61/05 від 28.05.2012 року.

В рахунок оплати за поставлену продукцію за договором № 29/06-10 відповідач на рахунок ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава" перерахував частину грошових коштів від загальної вартості отриманої продукції товару, а саме 655,61 грн., а по договорам №3/10-11тр та №10/05-12тр - не здійснив жодного платежу.

Згодом, 22.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Євробуд СМ" (позивач, новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги (цесія) (далі - договір відступлення права вимоги), відповідно до якого первісний кредитор здійснює відступлення права вимоги, а новий кредитор приймає право вимоги боргу кредитором до ТОВ "Промінь-Приват" згідно: - договору поставки продукції № 29/06-10 від 03.06.2010 р., договору про надання послуг 3/10-11тр від 03.10.2011 року, договору про надання послуг 10/05-12тр від 10.05.2012 року.

Відповідно до абз. 3 п. 1 договору відступлення права вимоги, новий кредитор набуває право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань, а саме: сплатити заборгованість у сумі 69 164,67 грн. в рахунок невиконання: договору поставки продукції № 29/06-10 від 03.06.2010 року, договору про надання послуг 3/10-11тр від 03.10.2011 року, договору про надання послуг 10/05-12тр від 10.05.2012 року.

Згідно з п. 3 договору відступлення права вимоги, право вимоги підтверджується переданими: договором поставки продукції № 29/06-10 від 03.06.2010 року, договором про надання послуг 3/10-11тр від 03.10.2011 року, договором про надання послуг 10/05-12тр від 10.05.2012 року, бухгалтерськими документами (акти приймання виконаних робіт, видаткові накладні, акти звірки розрахунків).

На виконання умов договору відступлення права вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкція "Полтава" було передано позивачеві перелік документів, що підтверджують право вимоги виконання відповідачем обумовленого зобов'язання в розмірі 69 164,67 грн., що підтверджується наданою до справи копією акта приймання-передавання від 22.04.2014 року.

Як стверджує позивач, свої зобов'язання за договорами відповідач не виконав і станом на день подачі позову розмір заборгованості відповідача перед ТОВ "Промінь-Приват":

- за договором № 29/06-10 від 03.06.2010 р. складає 43 824,67 грн.;

- за договором №3/10-11тр від 03.10.2011 р. складає 19 200,00 грн.;

- за договором №10/05-12тр від 10.05.2012 р. складає 6 140,00 грн.

Загальний розмір заборгованості відповідача перед ТОВ "Промінь-Приват" становить 69 164,67 грн.

Відповідно до акту звірки розрахунків за період з 01.01.2010 року по 30.04.2014 року, відповідачем не заперечується існування боргу перед ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава", та акт звірки взаємних розрахунків від 05.2014 року, згідно з яким відповідачем не заперечується існування боргу перед ТОВ "Євробуд СМ".

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому в силу положень ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до приписів ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У відповідності до ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, а також інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 32, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріали справи не містять доказів спростування відповідачем обставин, на які посилається позивач, доказів сплати за поставлену продукцію та надані послуги відповідно до умов договорів, а тому, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 69 164,67 грн. є, на думку колегії суддів, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення та задоволення скарги.

Керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 09 жовтня 2014 року по справі №917/1636/14 залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 27.11.2014 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.