Рішення

від 19.11.2014 по справі 534/2436/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 534/2436/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/3456/14

Головуючий у 1-й інстанції Крикливий В. В.

Доповідач Петренко В. М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Петренка В.М.

суддів Акопян В.І., Лобова О.А.

при секретарі Фадєйкіній Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 15 квітня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Комсомольської міської Ради Полтавської області, треті особи: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю ,, Агропрод '' про визнання договору недійсним.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_1 В серпні 2013 року звернувся до суду з позовом до відповідачів: ОСОБА_2, Комсомольської міської Ради Полтавської області, прохає визнати недійсним договір купівлі-продажу інвентарного складу від 01.04.1997 р., укладений між ОСОБА_4 та ТОВ ,,Явір ЛТД'', визнати недійсним договір №667 від 04.12.2002 р., укладений між Комсомольською міською радою та ОСОБА_4 та визнати недійсним Державний акт від 29.12.2002 р. серія ПЛ №083009 на земельну ділянку кадастровий номер 5310200000:01:006:0027 по АДРЕСА_1.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 20.05.2009 р. набув у власність будівлю інвентарного складу за адресою АДРЕСА_1. Земельна ділянка, на якій розташована належна йому будівля інвентарного складу, на підставі договору № 667 від 04.12.2002 р. належала на праві приватної власності ОСОБА_4, який помер. Спадкоємицею якого є відповідачка ОСОБА_2.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 27.05.2013 р. було скасоване рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 11.04.2013 р. у справі за його позовом, ухвалено нове рішення, яким відмовлено йому у задоволенні позову про визнання недійсним договору №667 від 04.12.2002 р. та визнання недійсним Державного акту, виданого на його виконання.

З рішення Апеляційного суду Полтавської області від 27.05.2013 р. ОСОБА_1 дізнався про те, що існування незаконного договору купівлі-продажу будівлі від 01.04.1997 р. між фірмою ,,Явір'' та ОСОБА_4 перешкоджає йому ставити питання про визнання недійсним договору № 667 від 04.12.2002 р. про незаконну продаж земельної ділянки. Вважає, що договір купівлі-продажу будівлі складу від 01.04.1997 р. є недійсним в силу ст.48 ЦК Української РСР , оскільки вчинений не власником майна, що порушує ст. 225 ЦК УРСР . Вважає, що договір № 667 від 04.12.2002 р. укладений з порушенням встановленого порядку відчуження та придбання земельних ділянок із земель комунальної та державної власності, суперечить ч. 2 ст. 127 ЗК України , тому підлягає визнанню недійсним на підставі ст.210 ЗК України , ст.48 ЦК УРСР . Вважає, що внаслідок укладення договору №667 від 04.12.2002 р. було порушено його право, як особи, до якої перейшло право землекористування від попереднього власника будівлі інвентарного складу, на викуп земельної ділянки на неконкурентних засадах за експертною грошовою оцінкою на підставі п. 1 ч. 2 та ч. 8 ст.134 ЗК України .

Ухвалою Комсомольського міського суду від 08 квітня 2014 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляюсь самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача залучені ОСОБА_3 та ТОВ ,,Агропрод'' (а.с.48).

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 15 квітня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

З вказаним рішенням не погодився позивач ОСОБА_1. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове про задоволення його позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі в межах позову та доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно із п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції, з дотриманням норм цивільного процесуального та матеріального права встановлено, що згідно договору купівлі-продажу № 4 від 02 листопада 1994 р. укладеного між Фондом комунального майна Комсомольської міської ради народних депутатів та фірмою ,, Явір ЛТД '', остання набула у власність майно - інвентарного складу оптового торгово-виробничого підприємства ,, Гермес '', а саме будівлю інвентарного складу за адресою: АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці площею 352 кв. м. Відповідно до п.1.5 цього договору покупець набув право на довгострокову оренду земельної ділянки з наступним її викупом (а.с.69-76).

Згідно довідки-характеристики КП ,,Кременчуцьке МБТІ'' від 04.03.1997 р. приміщення інвентарного складу оптового торгово-виробничого підприємства ,, Гермес '' по АДРЕСА_1 зареєстроване в реєстровій книзі № Н-1 під реєстровим № 11 за фірмою ,, Явір ЛТД '' на підставі договору купівлі-продажу № 4 від 02.11.1994 р.( а.с.77 ).

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що Фірма ,, Явір'' , на підставі договору укладеного між Комсомольською міською радою та фірмою ,,Явір'' від 26 травня 1995 року, набула право платного користування земельною ділянкою пл..0.35 га по АДРЕСА_1 строком на 5 років ( а.с.81, 82 ).

Встановлено, що згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного в простій письмовій формі, від 5 листопада 1996 р. фірма ,, Явір ЛТД '' продала, а ТОВ ,, Агропрод'' придбало будівлю інвентарного складу по АДРЕСА_1 (а.с.96).

Згідно листа Комсомольської державної нотаріальної контори № 119 від 01.04.1997 року, на майно належне фірмі ,, Явір ЛТД '' заборони та арешти відсутні.

Встановлено, що відповідно договору купівлі-продажу від 01.04.1997 року, посвідченого приватним нотаріусом Комсомольського міського нотаріального округу ОСОБА_7 01 квітня 1997 р. за № 524, фірма ,,Явір ЛТД '' (в особі ОСОБА_6, який діяв на підставі статуту та протоколу № 23 загальних зборів засновників фірми «Явір» ЛТД від 10.12.1996 р.) продала, а ОСОБА_4 купив приміщення інвентарного складу оптового торгово-виробничого підприємства ,,Гермес'' по АДРЕСА_1, що належало продавцю на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.1994 р. ( а.с.65 ).

В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.11.1997 р., ТОВ «Агропрод» (в особі генерального директора ОСОБА_8 продало, а ОСОБА_3 купив будівлю інвентарного складу по АДРЕСА_1 (а.с.97).

Судом встановлено, що за заявою ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу від 12.11.1997 р. укладеного між ним та ТОВ ,,Агропрод'', рішенням виконкому Комсомольської міської ради Полтавської області №581 від 29.07.2008 р. було оформлене право власності на будівлю інвентарного складу по АДРЕСА_1 із видачею свідоцтва про право власності від 01.12.2008 р., з наступною державною реєстрацією права власності на нерухоме майно.

Згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 20.05.2009 р. державним нотаріусом Комсомольської державної нотаріальної контори за реєстровим №2-926, ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 купив приміщення інвентарного складу по АДРЕСА_1.

Матеріалами справи встановлено, що право власності на вказану будівлю було належним чином зареєстровано в МБТІ, а отже в даний час ОСОБА_1 являється його власником, користується ним з 20.05.2009 р., право власності його на вказане приміщення, оспорюваним договором від 01.04.1997 р., не порушено.

Як встановлено судом, рішенням Комсомольського міського суду від 01 березня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 03 травня 2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 серпня 2012 року, встановлено, що ОСОБА_4 не набув право власності на спірне майно по тій причині, що не прийняв його.

Цим же рішенням встановлено, що вказане приміщення перебувало у власності ТОВ ,, Агропрод'', а в подальшому було продано ОСОБА_3

Судом встановлено, що ОСОБА_3 після укладення договору купівлі-продажу складу від 12.11.1997 р., укладеного між ним та ТОВ ,,Агропрод'', не звертався до Комсомольської міської ради з приводу передачі йому в користування спірної земельної ділянки по АДРЕСА_1, а отже він не набув право користування земельною ділянкою.

Звертаючись до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу інвентарного складу по АДРЕСА_1 у м.Комсомольську, ОСОБА_1 не зазначив яким чином вказаний договір купівлі -продажу, стороною якого на день укладення угоди він не був, та право користування спірною земельною ділянкою попередній власник у встановленому порядку не набув, порушує його право власності на будівлю власником і користувачем якої він являється з 20 травня 2009 року.

Аналізуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання недійсним договору купівлі продажу від 01 квітня 1997 року, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ ,,Явір ЛТД'' не ґрунтується на вимогах чинного законодавства і задоволенню не підлягає.

Стосовно позовних вимог в частині визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.12.2002 року укладеного між ОСОБА_4 та Комсомольською міською радою колегія суддів приходить до наступного висновку.

Із наявної у справі копії позовної заяви вбачається, що 05 жовтня 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, Комсомольської міської ради, виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області про захист права власності.

У позовній заяві вказала, що після смерті батька - ОСОБА_4 відкрилась спадщина на інвентарний склад та земельну ділянку площею 428 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1 ( а.с.154, 155 ).

Як вбачається із матеріалів справи, і це підтвердив в суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_1, по довіреності ОСОБА_8, вони приймали участь у справі за цим позовом.

В ході розгляду справи Апеляційним судом, в судовому засіданні ОСОБА_8. на запитання адвоката ОСОБА_9, пояснив, що про існування такого договору їм стало відомо після звернення до суду в 2009 році ОСОБА_2 про захист права власності.

На запит адвоката ОСОБА_10 відділ держкомзему у м.Комсомольську листом від 13.10.2009 року повідомив, що згідно рішення Комсомольської міської ради 5-тої сесії 4-го скликання від 19 вересня 2009 року земельна ділянка площею 428 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_1 була продана приватному підприємцю ОСОБА_4

29 жовтня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів - ОСОБА_2, Комсомольської міської ради Полтавської області у якому прохав визнати недійсними: договір № 667 від 04.12.2002 р. укладений між Комсомольською міською радою та ОСОБА_4, а також державний акт від 29.12.2002 року серія ПЛ №083009 на земельну ділянку кадастровий номер 5310200000:01:006:0027 по АДРЕСА_1 м.Комсомольськ.

Визнати за ним право користування земельною ділянкою номер 5310200000:01:006:0027 по АДРЕСА_1 м.Комсомольськ.

Зобов'язати Комсомольську міську раду укласти з ним договір оренди кадастровий номер 5310200000:01:006:0027 по АДРЕСА_1, як власником будівлі, що знаходиться на вказаній земельній ділянці.

Свій позов обґрунтував тим, що Комсомольська міська рада не перевірила факт перебування у ОСОБА_4 у власності будівлі і помилково застосувавши ч.2 ст.127 ЗК України , уклала договір №667 від 04.12.2002 р. на продаж земельної ділянки із земель державної та комунальної власності не на конкурентних засадах, що порушує його право, як власника нерухомого майна, що розташоване на спірній земельній ділянці

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 27 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2013 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Цим же рішенням встановлено , що позивач ОСОБА_1 не був стороною договору, а інші учасники цих правовідносин, в тому числі і ОСОБА_3, в якого позивач придбав об'єкт нерухомого майна, не оскаржували вказаний правочин.

Також даним рішенням встановлено, що оскільки право позивача, як нового власника будівлі фактично є похідними від обсягу прав, які належали попередньому власнику ОСОБА_3, проте останній не володів спірною земельною ділянкою та не намагався реалізувати в цій частині свої права в межах, наданих йому земельним законодавством, підстав для захисту прав чи законних інтересів наступного власника ОСОБА_1 - колегія суддів не вбачає.

Оскільки відповідач в особі Комсомольської міської ради при вирішення питання про відчуження земельної ділянки ОСОБА_4 діяв в межах наданих йому повноважень, з дотриманням вимог ст..127 ЗК України, то підстав для визнання договору купівлі-продажу №667 від 04.012.2002 року - немає.

Не дивлячись на це ОСОБА_1 2 серпня 2013 року звернувся до суду з позовом до тих самих відповідачів - ОСОБА_2, Комсомольської міської ради Полтавської області у якому прохав визнати недійсними: договір № 667 від 04.12.2002 р. укладений між Комсомольською міською радою та ОСОБА_4 та Державний Акт від 29.12.2002 року серія ПЛ №083009 на земельну ділянку кадастровий номер 5310200000:01:006:0027 по АДРЕСА_1 з підстав передбачених ст.127 ЗК України.

Свої вимоги в обох випадках обґрунтовує тим, що Комсомольська міська рада не звернула увагу, належним чином достовірних відомостей у документах про факт перебування у ОСОБА_4 будівлі, не перевірила і помилково застосувавши ч.2 ст.127 ЗК України, уклала з ним договір №667 від 04.12.2002 року на продаж спірної земельної ділянки із земель державної та комунальної власності не на конкурентних засадах.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно вимог п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладення мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

На підставі вимог ч.1 ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі, або залишення заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про визнання недійсними: договір № 667 від 04.12.2002 р. укладений між Комсомольською міською радою та ОСОБА_4, та Державний Акт від 29.12.2002 року серія ПЛ №083009 на земельну ділянку кадастровий номер 5310200000:01:006:0027 по АДРЕСА_1, підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі в цій частині з підстав визначених в п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Керуючись ст.ст..303, 307, .309, 314, 316, 317, 317' 9 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 15 квітня 2014 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову в частині вимог про визнання недійсним договору купівлі продажу від 01.04.1997 р., укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ ,,Явір ЛТД'' - відмовити.

Рішення суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 до відповідачів - ОСОБА_2, Комсомольської міської ради Полтавської області про визнання недійсними: договору № 667 від 04.12.2002 р. укладеного між Комсомольською міською радою та ОСОБА_4, а також Державний Акт від 29.12.2002 року серія ПЛ №083009 на земельну ділянку кадастровий номер 5310200000:01:006:0027 по АДРЕСА_1 скасувати, провадження у справі закрити.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.М.Петренко

Судді: В.І.Акопян

О.А. Лобов

З оригіналом згідно

Суддя В.М.Петренко