Ухвала

від 06.11.2014 по справі 2а/2370/3603/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2370/3603/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Трофімова Л.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 06 квітня 2012 року № 0000851702.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2013року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби проведено позапланову перевірку з питань дотримання податкового законодавства Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за період з 01 вересня 2009 року по 30 вересня 2010 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 02 квітня 2012 року № 204/17-2107/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, та пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 33 553 грн.

На підставі встановлених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2012 року №0000851702, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 33 553 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 8 388 грн. 25 коп.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (чинного на час спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу п.п. 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вищевказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки відповідачем зроблено висновок про те, що правочини укладені позивачем з ПП «Інтерагро-Форум», ПП «Т-Груп», ТОВ «Бізнесальянс» та ТОВ «Торгкомерс-2009» є нікчемними, без реального здійснення господарських операцій та безпідставно відображені у податковій звітності.

Судом встановлено, що між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ПП «Інтерагро-Форум» укладено договір субпідряду від 18 лютого 2010 року № 18/02-1, згідно умов якого позивач зобов'язується прийняти та оплатити роботи, проведені за адресою: АДРЕСА_1: заливка бетоном пл. 142 м 2 , ремонт покрівлі пл. 221,10 м 2 , асфальтування пл. 78 м 2 , виготовлення та монтаж металоконструкцій у кількості 3-х штук.

05 травня 2010 року між ФОП ОСОБА_3 та ПП «Т-Груп» укладено договір субпідряду, згідно умов якого позивач зобов'язується оплатити проведені ПП «Т-Груп» роботи, а саме: покрівельні роботи пл. 216,74 м 2 та 150,41 м 2 , заливка бетоном виробничого майданчику пл. 108 кв. м., виготовлення металоконструкції розміром: висота 6 м., діаметр 273 мм. у кількості 3-х шт., виготовлення металоконструкції воріт, виготовлення решітки, виготовлення металевих східців, виготовлення металоконструкцій воріт.

Також, між позивачем та ПП «Торгкомерс-2009» укладено договір купівлі-продажу від 22 вересня 2009 року, згідно умов якого, ФОП ОСОБА_3 (покупець) зобов'язується прийняти і оплатити: плитку гранітну у кількості 24 м 2 та клей (25 кг) у кількості 20 шт.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Бізнес-Альянс» укладено договір купівлі-продажу від 20 липня 2009 року, за яким ФОП ОСОБА_3 (покупець) зобов'язується прийняти і оплатити: металеву трубу 40*40 у кількості 120 м. та лист оцинкований 0,8-1000*200 у кількості 108 м 2 .

Протягом періоду, що перевірявся, ФОП ОСОБА_3 включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 33 553,50 грн., що було відображено позивачем у податковій звітності.

Матеріали справи свідчать, що вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 липня 2012 року встановлено, що ПП «Інтерагро-Форум» та ТОВ «Бізнесальянс» було перереєстровано з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді проведення безтоварних операцій з підприємствами-контрагентами шляхом штучного формування валових витрат та податкового кредиту; у процесі роботи вся офіційна діяльність даних підприємств зводилась до фіктивного підприємництва.

Крім того, постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 липня 2012 року встановлено, що ПП «Торгкомерс-2009» та ПП «Т-Груп» було перереєстровано з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді проведення безтоварних операцій з підприємствами-контрагентами шляхом штучного формування валових витрат та податкового кредиту; у процесі роботи вся офіційна діяльність даних підприємств зводилась до фіктивного підприємництва.

Судом встановлено, що вищенаведені вирок та постанова Соснівського районного суду м. Черкаси набрали законної сили на час розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що надані позивачем первинні документи не підтверджують реальних характер операцій позивача з ПП «Інтерагро-Форум», ПП «Т-Груп», ТОВ «Бізнесальянс» та ТОВ «Торгкомерс-2009», а тому не дають позивачу право на формування податкового кредиту, відображеного у податковій звітності.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що включення до податкової звітності з подальшим правом на відшкодування податку на додану вартість із бюджету за наслідком відображення у складі податкового кредиту сум податку на додану вартість та валових витрат вартості придбаних робіт (послуг, товарів) за податковими накладними виданими від імені ПП «Торгкомерс-2009», ПП «Інтерагро-Форум», «Т-Груп», TOB «Бізнесальянс» за підписом невстановлених (не уповноважених) осіб, здійснено позивачем неправомірно.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та відмову у їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.