Постанова

від 26.11.2014 по справі 916/2995/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Справа № 916/2995/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргимісцевої громадської організації "Клуб мисливців та рибалок Дністро" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2014р. у справі господарського суду№916/2995/14 Одеської області за позовоммісцевої громадської організації "Клуб мисливців та рибалок Дністро" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" треті особи 1) виконавчий комітет Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області 2) Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за участю представників сторін: позивача - відповідача - третіх осіб - голова Чубаров С.В. - виписка з протоколу №12 від 18.11.09р. не з'явився 1) Римарчук С.В. - дов. №38 від 24.11.14р. 2) Римарчук С.В. - дов. №39 від 24.11.14р.

Розпорядженням №03-05/3083 від 25.11.2014р. змінено склад колегії суддів у справі №916/2995/14, призначеної до розгляду колегією у складі головуючого судді Волковицької Н.О., суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Корсак В.А., судді Данилова М.В., Данилова Т.Б (доповідач).

В С Т А Н О В И В:

В липні 2014 року місцева громадська організація "Клуб мисливців та рибалок Дністро" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про зобов'язання відповідача не чинити перешкоди позивачу у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу самовільно встановленого шлагбауму та посту охорони за адресою: м. Біляївка, вул. Генерала Глібова, 2а.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ст.391 Цивільного кодексу України, а також на обставини встановлення відповідачем без будь-яких правовстановлюючих документів на території, яка підлягає відведенню позивачу шлагбауму та посту охорони, в результаті чого роботи із забезпечення електропостачання та водовідведення місцевої громадської організації "Клуб мисливців та рибалок Дністро" були зупинені.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.07.2014р. було порушено провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виконавчий комітет Біляївської міської ради Біляївського району Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.08.2014р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Біляївську міську раду Біляївського району Одеської області.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.09.2014р. (суддя Шаратов Ю.А.) позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" не чинити перешкоди місцевій громадській організації "Клуб мисливців та рибалок Дністро" у користуванні земельною ділянкою, шляхом демонтажу самовільно встановленого шлагбауму за адресою: вул. Генерала Глібова, 2а, м. Біляївка, Біляївського району Одеської області. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2014р. (судді Туренко В.Б., Поліщук Л.В., Таран С.В.) рішення суду першої інстанції скасовано, та у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач належним чином не оформив право користування земельною ділянкою, відтак права позивача як користувача земельною ділянкою не порушені.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, місцева громадська організація "Клуб мисливців та рибалок Дністро" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2014р. та залишити в силі рішення господарського суду Одеської області від 19.09.2014р.

У касаційній скарзі місцева громадська організація "Клуб мисливців та рибалок Дністро" посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме помилкове застосування ст.125 Земельного кодексу України та незастосування ст. 391 Цивільного кодексу України, в зв'язку із захистом майнового (речового) права - права користування тією частиною земельної ділянки, на якій розміщені належні на праві власності будівлі, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, незалежно від наявності права користування або власності на земельну ділянку.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників позивача та третіх осіб, перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що на підставі розпорядження Біляївської райдержадміністрації від 20.03.2002р. №152/2002 комунальному підприємству "Одесводоканал" було видано державний акт на право постійного користування землею від 11.07.2003р. серії І-ОД №002989, відповідно до якого останньому надано 248,72 га землі у постійне користування для водозабезпечення.

Рішенням Одеської міської ради від 17.12.2003р. №2038-ХХІ V затверджено проект договору оренди цілісного майнового комплексу "Одесводоканал" в цілому, та доручено Одеському міському голові укласти цей договір.

В подальшому, на підставі цього рішення між Одеською міською радою та ТОВ "Інфокс" укладено договір оренди цілісного майнового комплексу КП "Одесводоканал".

Відповідно до пунктів 1.4, 1.5 вказаного договору після укладення цього Договору комунальне підприємство "Київводоканал" реорганізовується шляхом приєднання до ТОВ "Інфокс" (орендаря) в установленому законодавством порядку. Орендар виступає правонаступником усіх прав і обов'язків реорганізованого комунального підприємства "Одесводоканал". А згідно пункту 2.2. договору передача цілісного майнового комплексу КП "Одесводоканал" в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно.

Рішенням Біляївської міської ради від 04.06.2008р. №649-18/У припинено право постійного користування КП "Одесводоканал" на земельну ділянку площею 248,72 га, яка розташована на території Біляївської міської ради.

Надалі, розпорядженням Біляївської райдержадміністрації від 19.09.2009р. №855/2009 надано ТОВ "Інфокс" дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 15 років загальною площею 136,6 га, з метою обслуговування цілісного майнового комплексу КП "Одесводоканал", який перебуває в оренді ТОВ "Інфокс".

Суди встановили, що згідно переліку земельних ділянок, які передаються до комунальної власності, за межами населених пунктів на території міської, селищної та сільських рад Біляївського району Одеської області, в тому числі Біляївської міської ради, затвердженого розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 13.02.2012р. №105/А-2012, у Біляївської міської ради (ТОВ "Інфоксводоканал") у користуванні знаходиться земельна ділянка площею 140,6344 га, яка належить до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення якої - землі загального користування. В графі "Інформація про документ, що посвідчує право користування земельними ділянками або витяг з реєстру прав власності БТІ" зазначено державний акт на право постійного користування, виданий КП "Одесводоканал", а в графі "Інформація про документ, що посвідчує право оперативного управління або господарського відання будівель та споруд, які розташовані на земельних ділянках" - у господарському віданні Біляївської міської ради, згідно довідки від 26.12.2011р. №1130/02-10.

Попередні судові інстанції встановили, що станом на 28.03.2013р. КП "Одесводоканал" вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, дата ліквідації 04.06.2004р. №1234, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Одеській області від 29.03.2013р.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2014р. у справі №815/2601/14 визнано нечинним з 04.06.2004р. державний акт на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 248,72 га від 11.07.2003р. серії І-ОД №002989, виданий Біляївською райдержадміністрацією КП "Одесводоканал", скасовано його реєстрацію та зобов'язано Управління Держземагенства у Біляївському районі внести до Державного земельного кадастру відомості про скасування запису про реєстрацію права постійного користування.

Суди попередніх інстанцій також встановили, що місцева громадська організація "Клуб мисливців та рибалок Дністро" на підставі рішення господарського суду Одеської області від 06.02.2009р. №15/06-09-204 є власником нежитлових будівель за адресою: м. Біляївка, вул. Генерала Глібова, 2-а, що також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 04.03.2009р. №22056924, виданого КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості".

Ріщенням Біляївської міської ради від 16.12.2011р. №207-11/ VI затверджено містобудівну документацію - детальний план території для розміщення необхідної інфраструктури та нежитлових споруд місцевій громадській організації "Клуб мисливців та рибалок Дністро" за адресою: м. Біляївка, вул. Генерала Глібова, 2-а.

Розпорядженням Одеської облдержадміністрації від 17.06.2013р. №602/А-2013 надано дозвіл місцевій громадській організації "Клуб мисливців та рибалок Дністро" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років площею близько 6,00 га із земель водного фонду для обслуговування та експлуатації бази стоянки моторних та веслових човнів, боксів для зберігання човнового та рибальського приладдя, будинків відпочинку рибалок та мисливців, яка розташована за адресою: м. Біляївка, вул. Генерала Глібова, 2-а, за межами населеного пункту. Вказана частина земельної ділянки раніше перебувала у користуванні КП "Одесводоканал".

Суд апеляційної інстанції встановив, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ "Інфокс" в особі філії ТОВ "Інфоксводоканал" та місцевій громадській організації "Клуб мисливців та рибалок Дністро" не затверджувались міською радою та райдержадміністрацією, так само не приймались рішення цих органів про передачу земельних ділянок за вказаною адресою в оренду, договори оренди не укладались.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, місцева громадська організація "Клуб мисливців та рибалок Дністро" вказало на встановлення відповідачем на земельній ділянці, яка підлягає відведенню позивачу шлагбауму та посту охорони, за відсутністю у нього правовстановлюючих документів.

Господарський суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшов висновку, що оскільки право користування земельною ділянкою КП "Одесводоканал" припинено з 04.06.2004р., а за позивачем з 04.03.2009р. зареєстровано право власності на нерухоме майно з місцезнаходженням за адресою: м. Біляївка, вул. Генерала Глібова, 2-а, то згідно положень ст.120 Земельного кодексу України до нього перейшло право користування цією земельною ділянкою, а відтак враховуючи, що встановлений відповідачем шлагбаум перешкоджає позивачу користуватися власним майном, на підставі ст.391 Цивільного кодексу України, вказаний шлагбаум підлягає демонтажу.

Відповідно до ч.2 ст.120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Однак, приписи ст.120 Земельного кодексу України не передбачають автоматичного переходу права користування земельною ділянкою у зв'язку з переходом права власності на розташовані на ній будівлі чи споруди і не передбачає звільнення від здійснення передбаченої законом процедури оформлення такого права.

Положеннями ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктами 2.1., 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що після прийняття органом державної влади або місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність або в користування, затвердження результатів аукціону, укладення відповідної цивільно-правової угоди, набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду особа має право на одержання земельної ділянки у власність або в користування і право вимагати оформлення документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України). За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності. Проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків сторін, а є лише невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки (частина четверта статті 15 Закону України "Про оренду землі").

А у пункті 2.10 вищевказаної постанови зазначено, що правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень". Таке оформлення здійснюється з урахуванням законодавчих приписів, зазначених в абзацах другому - п'ятому підпункту 2.12 пункту 2 цієї постанови, і положень постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 N 439 "Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку".

Враховуючи викладене, новий власник нерухомого майна не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень". Відтак, оскільки ні позивач, ані відповідач не надали доказів на підтвердження набуття ними права користування земельними ділянками, розташованими за адресою: м. Біляївка, вул. Генерала Глібова, 2-а, суд апеляційної інстанції дійшов підставного висновку про те, що позивач та відповідач не є належними землекористувачами земельних ділянок в розумінні ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.

Згідно з ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Мирова угода, укладена між місцевою громадською організацією "Клуб мисливців та рибалок "Дністро", ТОВ "Інфоксводоканал" та виконкомом Біляївської міської ради, та затверджена ухвалою господарського суду Одеської області від 16.06.2010р. у справі №15/21-10-514, згідно якої ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" визнало за місцевою громадською організацією "Клуб мисливців та рибалок Дністро" факт користування спірною земельною ділянкою на правах Орендаря, власника та інше загальним розміром 6,0 га, розташованою в м. Біляївка по вул. Генерала Глібова, 2-а, не позбавляє місцеву громадську організацію "Клуб мисливців та рибалок "Дністро" від обов'язку оформлення свого права землекористування у встановленому законодавством порядку.

Також апеляційним судом відхилені посилання позивача на акт від 30.07.2014р. виявлення факту встановлення на спірній земельній ділянці шлагбауму, оскільки зазначений акт складено вже після подання позовної заяви (29.07.2014р.), а докази встановлення шлагбауму саме відповідачем та належність йому цього шлагбауму матеріали справи не містять.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про те, що права позивача як землекористувача, з врахуванням відсутності оформленого належним чином права користування земельною ділянкою, не порушені, вбачається правомірним.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що статтею 391 Цивільного кодексу України є право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України, оскільки позивач в силу недотримання передбаченої законом процедури оформлення прав на земельну ділянку не є належним землекористувачем, ані власником цієї ділянки.

Статтею 111 7 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги місцевої громадської організації "Клуб мисливців та рибалок Дністро", доводи якої зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу місцевої громадської організації "Клуб мисливців та рибалок Дністро" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2014р. у справі №916/2995/14 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова