Рішення

від 25.11.2014 по справі 22-ц/796/10924/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська 2а

Справа № 22-ц/796/10924/2014 Головуючий в 1 інстанції - Коренюк А.М. Доповідач - Шиманський В.Й.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2014 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Шиманського В.Й.

Суддів - Левенця Б.Б., Семенюк Т.А.

при секретарі - Прохоровій В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СпортСвітБуд» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СпортСвітБуд», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі згідно трудового договору й відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

Із вказаним позовом до суду позивач звернувся у червні 2014 року.

Зазначав, що 15.09.2004 року між ним та відповідачем ТОВ «СпортСвітБуд», в особі ОСОБА_2, був укладений трудовий договір, відповідно до умов якого відповідач повинен був платити позивачу як начальнику конструкторського відділу щомісячно 4 500,00 грн. Проте відповідач взяті на себе обов'язки щодо виплати заробітної плати у повному обсязі не виконує у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість щодо невиплаченої заробітної плати в розмірі 26 160,53 грн. На підставі викладеного, просив суд стягнути з ТОВ «СпортСвітБуд» заборгованість по заробітній платі з урахуванням інфляційних витрат та трьох відсотків річних в розмірі 27 857,26 грн. та стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 676,31 грн.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 23 липня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «СпортСвітБуд» на користь позивача 26 160,53 грн. заборгованості по заробітній платі згідно трудового договору.

В решті вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі, з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, ставиться питання про скасування даного рішення та ухвалення нового про зупинення виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23.07.2014 року, скасування оскаржуваного рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню у зв'язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається що 15.09.2004 року між ТОВ «Спортивний світ», в особі директора ОСОБА_2, та юридичним консультантом ОСОБА_1 був укладений трудовий договір.

Відповідно до умов укладеного договору позивач призначається на посаду юриста.

Згідно п. 1 розділу 2 договору, працівник повинен забезпечити повну розробку конструкторської документації (проектування та розробка приладів, креслення збірок, деталіровка вузлів приладів по вказівці работодателя, розробка та друкування інструкцій та експлуатації, технічних описів та ін.) з послідуючою підготовкою документації для захисту приладів у «Укрпатент» з супроводом та отриманням відповідних документів на захист винаходу чи корисної моделі.

Даним договором сторони погодили, що працівнику встановлюється посадовий оклад в розмірі 4 500,00 грн.

Згідно записів в трудовій книжці позивача БТ-І №0181662 від 15.09.2004 року ТОВ «Спортивний світ», ОСОБА_1 прийнятий на посаду юриста згідно наказу №15/09 від 15.09.2004 року.

10.01.2005 року позивач звільнений на підставі п. 5 ст. 36 КзПП України у зв'язку з переведенням до колективного підприємства Торговий дім «Велес» на підставі наказу № 9-К від 10.01.2005 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку що на підставі трудового договору від 15.09.2004 року ОСОБА_3 був прийнятий на роботу до ТОВ «СпортСвітБуд» в якості юриста з посадовим окладом в розмірі 4 500,00 грн. Проте відповідач всупереч ст. 115 КЗпП України не виплачував йому у визначені законом строки заробітню плату й всупереч ст. 116 КЗпП України не здійснив виплату належних йому всіх коштів при звільнені за період з квітня по жовтень 2011 року в загальній сумі 26 160,53 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Проте колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 липня 2014 року не відповідає.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з огляду на таке.

Як вбачається зі змісту трудового договору від 15.09.2004 року, зазначений договір був укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Спортивний світ» в особі директора ОСОБА_2

Згідно розділу №5 ТОВ «СпортСвітБуд» має такі реквізити адреса: м. Київ, вул. Декабристів 2 , п/р 2600900910043 АКБ «Правекс-банк» МФО 321983. Ідентифікаційний код 30043897.

Натомість звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 відповідачем зазначив ТОВ «СпортСвітБуд», що має такі реквізити: ідентифікаційний код 35617925, МФО 380805, р/р 2600387155 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», ІПН356179226519 номер свідоцтва 100087328, адреса 02140, вул. Гмирі Ѕ оф. 218.

Відповідно до записів в трудовий книжці, ОСОБА_3 був прийнятий на посаду юриста до ТОВ «Спортивний світ», згідно наказу №15/09 від 15.09.2004 року.

10.01.2005 року позивач був звільнений на підставі п. 5 ст. 36 КзПП України у зв'язку з переведенням до колективного підприємства Торговий дім «Велес» на підставі наказу № 9-К від 10.01.2005 року.

11.01.2005 року ОСОБА_3 прийнятий на посаду юриста до колективного підприємства «Велес» згідно наказу №72-К у зв'язку з переведенням з ТОВ «Спортивний світ».

25.01.2008 року позивач переведений на посаду начальника конструкторського відділу ТОВ «СпортСвітБуд» згідно наказу №01/02 від 01.02.2008 року.

Отже колегія суддів приходить до висновку, що трудові відносини між ОСОБА_3 та ТОВ «Спортивний світ», які виникли на підставі трудового договору від 15.09.2004 року, скінчились 10.01.2005 року у зв'язку зі звільненням позивача на підставі переведення до Торгового дому «Велес».

Звертаючись до суду з позовом позивач просив суд стягнути заборгованість по заробітній платі в розмірі 26 160,53 грн. на підставі трудового договору від 15.09.2004 року, що був укладений між ним та ТОВ «СпортСвітБуд».

Натомість, вказаний трудовий договір був укладений з іншою юридичною особою ТОВ «Спортивний світ», яке має іншу назву, ідентифікаційний код та реквізити аніж ті що зазначені позивачем в позовній заяві, а тому суд приходить до висновку що ТОВ «СпортСвітБуд» не є належним відповідачем в спірних правовідносинах, оскільки не є стороною вказаного трудового договору.

В силу дії ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

За змістом ст. 33 ЦПК України належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.

Згідно положень ч. 1 ст. 33 ЦПК України, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання.

Апелянтом не було надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ТОВ «СпортСвітБуд» є правонаступником ТОВ «Спортивний світ», або наявності іншого трудового договору укладеного між ТОВ «СпортСвітБуд» та позивачем.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновків що позов пред'явлено до неналежного відповідача, на що суд першої інстанції не звернув уваги та помилково прийшов до висновків щодо обґрунтованості позовних вимог.

На підтвердження позовних вимог позивачем до суду першої інстанції був наданий також договір про сумісну діяльність №2 від 12.05.2010 року, укладений між відповідачем та ФОП ОСОБА_5, предметом якого є співробітництво сторін по проектуванню та виробництву конкурентно спроможної продукції, виготовленню серійної продукції на склад підприємства та постачання цієї продукції у магазин підприємства, магазини м. Києва та України.

Згідно ст. 2 вказаного договору відповідач виплачує ФОП ОСОБА_5 зарплату- заохочення-компенсацію в розмірі 4 500,00 грн. щомісячно.

Як вбачається з рішення Господарського суду м. Києва від 11.10.2012 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 року, заборгованість ТОВ «СпортСвітБуд» перед ФОП ОСОБА_5 за Договором про сумісну діяльність становить 23 513,08 грн., що складає різницю між виплаченою ОСОБА_5 8 598,00 грн., як коштів начальнику конструкторського відділу «СпортСвітБуд» та недовиплачених коштів ТОВ «СпортСвітБуд» ФОП ОСОБА_5, як зарплати заохочення компенсації щомісячно в період з квітня 2011 року по січень 2012 року включно.

Дана заборгованість була стягнута з відповідача на користь ФОП ОСОБА_5 вищевказаним рішенням Господарського суду м. Києва.

А тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі в розмірі 26 160,53 грн. за період з квітня по жовтень 2011 року на підставі договору про сумісну діяльність № 2, також не можуть бути задоволені судом, враховуючи що вказаний договір був укладений між відповідачем та ФОП ОСОБА_6 та заборгованість за даним договором вже була стягнута за рішенням Господарського суду м. Києва від 11.10.2012 року.

У відповідності з вимогами ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, тощо.

Враховуючи зазначене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням у справі нового рішення.

Керуючись ст. ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СпортСвітБуд» - задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 липня 2014 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СпортСвітБуд», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі згідно трудового договору й відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: