Рішення

від 27.11.2014 по справі 925/1834/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2014 року Справа № 925/1834/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом

прокурора Франківського району м. Львова в інтересах держави в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області, м. Львів, вул. Стрийська, 98

до товариства з обмеженою відповідальністю «Приватбуд-3», м. Черкаси, провул. Хіміків, 8

про стягнення 90 944,55 грн. заборгованості,

за участю представників сторін:

прокурор: О.М. Хабло - прокурор відділу прокуратури міста Черкаси;

від позивача: участі не брав;

від відповідача: Оберемок І.І., Сидорчук Г.П. - за довіреностями.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та учасників, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Прокурора Франківського району м. Львова звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області до ТОВ «Приватбуд-3» про стягнення 90 944,55 грн. заборгованості згідно договору за поставлене тепло та гарячу воду.

Прокурор та представник позивача вимоги підтримали та просили позов задовольнити. Подано оригінали представлених копій документів. Прокурор та позивач не пояснили підставу та правову природу боргу відповідача в сумі 90 944,55 грн. в липні 2013р. та вимогу оплати «приєднаного теплового навантаження». Прокурор вказав, що відповідач є правонаступником ТОВ «Нікос», але не подав належних доказів правонаступництва.

Представники відповідача вимоги заперечили та вказали, що з 13 травня 2013р. вони вже не є власниками приміщень у будинку позивача, оскільки продали свою нерухомість за нотаріально посвідченим договором. Відповідач не є правонаступником ТОВ «Нікос», оскільки останній є самостійною юридичною особою з окремим кодом ЄДРПОУ та внесенням даних в державний реєстр.

Представники відповідача заперечили також укладання спірного договору від 01.12.2009р., оскільки примірники договору позивача і відповідача заповнені різними почерками та барвником різного кольору. Повноваження особи на підписання договору від відповідача не з'ясовані. Вважають договір від 01.12.2009р. неукладеним. Просять в позові відмовити повністю.

Інших доказів учасниками не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення та обгрунтування прокурора та представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони згідно статутних та реєстраційних документів самостійними юридичними особами.

Позивач є державною установою.

Відповідач є суб'єктом господарювання на ринку послуг України.

Позивач свої вимоги про стягнення заборгованості обґрунтовує з посиланням на норми договору на відшкодування витрат про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2009р. (а.с. 12-13). Також вказує на вимоги постачальника, викладені в рахунках №4535Р-12 за грудень 2012р. - червень 2013р. (а.с. 14-20) на оплату теплової енергії.

Вивченням судом текстів примірників спірного договору позивача та відповідача в судовому засіданні було з'ясовано, що рукописні написи в примірниках договору від 01.12.2009р. виконані різними барвниками різними почерками. В примірнику договору відповідача взагалі не вказано реквізити особи, уповноваженої на підписання даного договору.

В тексті договору відсутнє посилання на місце надання та отримання послуг з теплопостачання, ідентифікація, об'єм опалюваного приміщення, тариф на енергоносії, вартість опалення, теплове навантаження, період опалення, що є істотними умовами договору про постачання теплової енергії.

Відносини між сторонами мають ґрунтуватися на нормах:

- ЦК та ГК України;

- ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду.

Згідно п. 1.1. договору предметом договору (а.с. 12) є отримання та відшкодування вартості одержаної теплової енергії для опалення за встановленими тарифами в терміни, визначені договором.

Обсяги споживання гарячої води на опалення визначаються в додатку №1 до договору №4535/Р від 26.11.2009р. (п. 2.1. договору, а.с. 12). Обсяги споживання тепла відповідачем - суду не надані.

Судом витребувано від учасників всі додатки до спірного договору. Відповідач повідомив, що він не є стороною іншого договору №4535/Р і ніяких додатків не підписував.

З поданих позивачем рахунків №4535Р- за період з грудня 2012р. до травня 2013р. (а.с. 14-20) не вбачається вимог до відповідача ТОВ «Приватбуд-3».

Витяги з банківського реєстру (а.с. 22-27) не містять посилання на умови конкретного договору. Оплати стосуються періоду 2011-2012р. з посиланням на окремі рахунки.

Відповідачем надано примірник договору №4535/Р про постачання теплової енергії в гарячій воді від 26.11.2009р. (а.с. 36-42), де в схемі розмежування балансової належності теплових мереж та відповідальності споживача відсутній відповідач - ТОВ «Приватбуд-3» (а.с. 41).

Прокурор стверджує про правонаступництво товариством «Нікос» прав і обов'язків товариства «Приватбуд-3», але в судовому засіданні 27.11.2014р. в результаті вивчення наданих прокурором витягів з ЄДР встановлено, що ТОВ «Нікос» є самостійною юридичною особою з окремим ідентифікаційним кодом ЄДР і не є правонаступником ТОВ «Приватбуд-3».

Відповідач надав суду свій примірник договору та вказав на не укладення договору на постачання тепла, відсутність погодження в спірному договорі поняття «приєднаного теплового навантаження», площ та об'ємів опалення, тарифу тощо.

Суд критично оцінює доводи та твердження прокурора та представника позивача, оскільки позивач не зміг довести належними та допустимими доказами, яке приміщення ним опалювалось, за яким переліком, в якому об'ємі, з якою періодичністю, на яких площах, в який строк та за яким тарифом він погодився виконувати зобов'язання згідно договору від 01.11.2009р. і яке зобов'язання взяв на себе відповідач.

Суд враховує положення ст. 180 ГК України про істотні умови господарського договору та складові чинники предмету договору (види, номенклатура, кількість робіт, послуг, вимоги до якості, ціна тощо. Згідно п. 8 ст. 180 ГК України, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Позивачем не надано суду доказів про площі опалення приміщення відповідача та тариф на свої послуги.

Наданий прокурором в справу лист від 05.07.2011р. №12/2-о про визнання відповідачем заборгованості за 2011р. не стосується вимоги позивача про стягнення боргу за опалення за перше півріччя 2013р., не містить посилання на умови конкретного договору чи опалення конкретного ідентифікованого приміщення відповідача в споруді позивача, тому не взятий судом до уваги як доказ виникнення обов'язку у відповідача.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Позивач в порушення положень ст.ст. 33-34 ГПК України не довів належними доказами передачу тепла відповідачу та наявність обов'язку оплатити послугу опалення по погодженому тарифу в визначеному сторонами приміщенні.

Суд вважає даний договір від 01.11.2009р. неукладеним і розцінює його як договір про наміри без породження юридично значимих наслідків для сторін.

Суд також критично оцінює підстави звернення прокурора з позовом до суду для захисту інтересів держави - з посиланням на господарську угоду між двома господарюючими суб'єктами.

В задоволенні позовних вимог належить відмовити за недоведеністю з покладенням судових витрат на позивача згідно положень ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 27.11.2014р.

Суддя Г.М. Скиба