Рішення

від 11.11.2014 по справі 908/3502/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/98/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2014 Справа № 908/3502/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ» (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 1, к. 6, місцезнаходження: 54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 81/83, к. 60)

до Публічного акціонерного товариства «СЛОВВАЖМАШ» (84102, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Заводська, 2)

про стягнення 305608,78 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Косаревська О.М. - представник за довіреністю № 8 від 19.09.14.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 22.09.14. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «УБМ» з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «СЛОВВАЖМАШ» про стягнення 305608,78 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу № 3/7-13 від 03.07.13., з яких: 242625,02 грн. - сума основного боргу, 20204,85 грн. - пені, 34331,44 грн. - інфляційних втрат, 8102,47 грн. - 3% річних та 345,00 грн. - заборгованості за правочином від 16.05.13.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав належним чином та в повному обсязі свої зобов'язання перед позивачем по сплаті вартості поставленого товару, внаслідок чого у Публічного акціонерного товариства «СЛОВВАЖМАШ» виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.09.14. порушено провадження у справі № 908/3502/14, присвоєно справі номер провадження 19/98/14, розгляд справи призначено на 07.10.14. о 12-20.

Представник позивача в судовому засіданні 07.10.14. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ» задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 07.10.14. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 24.09.14. не виконав, письмового відзиву на позов не надав.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.10.14., відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 11.11.14. о 11-40.

Представник позивача в судовому засіданні 11.11.14. заперечив проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, підтримав позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ» задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 11.11.14. не з'явився, витребувані судом документи не подав, письмового відзиву на позов не надав.

Відповідно до пунктів 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/3502/14.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, 16.05.13. Товариство з обмеженою відповідальністю «УБМ» та Публічне акціонерне товариство «СЛОВВАЖМАШ» вчинили правочин щодо поставки ливарної смоли у кількості 1,150 т та твердника CS30/80 у розмірі 0,500 т, всього на суму 41925,00 грн.

На підставі рахунка № СФ-0000113 від 16.05.13. на суму 41925,00 грн., відповідач перерахував позивачу суму в розмірі 41580,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача від 21.05.14.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, 22.05.13. Товариством з обмеженою відповідальністю «УБМ» передано, а Публічним акціонерним товариством «СЛОВВАЖМАШ» отримано товар на загальну суму 41925,00 грн., що підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною № РН-0000105 від 20.05.13., належним чином завірена копія якої міститься в матеріалах справи.

Позивач зазначає, що за вказаним вище правочином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 345,00 грн.

03.07.13. між Товариством з обмеженою відповідальністю «УБМ» (далі - Продавець) та Публічним акціонерним товариством «СЛОВВАЖМАШ» (далі - Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 3/7-13 (далі - Договір).

У відповідності до умов Договору передбачено, що Продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений договором строк у власність Покупця товар, згідно Специфікацій до Договору, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору передбачено, що ціна, загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється цим договором, визначається у Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно з п. 1.4 Договору встановлено, що факт поставки товару за цінами, загальною кількістю, асортиментом та номенклатурою зазначаються у видаткових накладних, згідно Специфікацій, затверджених сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами були затверджені та підписані Специфікації №№ 1-5 від 04.07.13. на суму 117850,00, від 25.07.13. на суму 117850,00 грн., від 02.08.13. на суму 158625,00 грн., від 07.08.13. на суму 94875,00 грн., від 10.09.13. на суму 147750,02 грн., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що відпуск товару Продавцем оформлюється відповідними накладними зі складу Продавця у м. Запоріжжя та здійснюється самостійним вивозом.

Фактична вартість поставленого згідно Специфікацій товару складає 636950,02 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними видатковими накладними: № РН-0000139 від 05.07.13. на суму 117850,00 грн., № РН-0000152 від 25.07.13. на суму 117850,00 грн., № РН-0000161 від 02.08.13. на суму 158625,00 грн., № РН-0000167 від 07.08.13. на суму 94875,00 грн., № РН-000187 від 10.09.13. на суму 147750,02 грн., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач посилається на те, що відповідачем вартість поставленого товару було оплачено частково - в розмірі 394325,00 грн., про що свідчать банківські виписки з рахунку позивача, а саме: 02.08.13. - в розмірі 53450,00 грн., 06.08.13. - в розмірі 64400,00 грн., 10.09.13. - в розмірі 98000,00 грн., 19.09.13. - в розмірі 19850,00 грн., 11.10.13. - в розмірі 48625,00 грн., 15.11.13. - в розмірі 110000,00 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач вартість поставленого товару у повному обсязі та своєчасно не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 242970,02 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання п.п. 1.3, 1.4 Договору сторонами були затверджені та підписані Специфікації №№ 1-5 від 04.07.13. на суму 117850,00, від 25.07.13. на суму 117850,00 грн., від 02.08.13. на суму 158625,00 грн., від 07.08.13. на суму 94875,00 грн., від 10.09.13. на суму 147750,02 грн., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Як було зазначено вище, пунктом 3.1 Договору передбачено, що відпуск товару Продавцем оформлюється відповідними накладними зі складу Продавця у м. Запоріжжя та здійснюється самостійним вивозом.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, позивач передав у власність відповідачу товар на загальну суму 636950,02 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними видатковими накладними: № РН-0000139 від 05.07.13. на суму 117850,00 грн., № РН-0000152 від 25.07.13. на суму 117850,00 грн., № РН-0000161 від 02.08.13. на суму 158625,00 грн., № РН-0000167 від 07.08.13. на суму 94875,00 грн., № РН-000187 від 10.09.13. на суму 147750,02 грн., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, позивачем було виконано у повному обсязі зобов'язання за паво чином від 16.05.13. щодо передачі товару, яке підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною видатковою накладною № РН-0000105 від 20.05.13. на загальну суму 41925,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 5.2 Договору зазначено, оплата товару Покупцем проводиться на підставі рахунків або рахунків-фактур, виставлених постачальником, на умовах відстрочки платежу, терміном - 30 календарних днів від дати поставки та дати отримання рахунку або рахунку-фактури. Додаткові умови оплати зазначаються у Специфікаціях.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рахунка № СФ-0000113 від 16.05.13. на суму 41925,00 грн. відповідач перерахував позивачу суму в розмірі 41580,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача від 21.05.14.

Таким чином, вбачається, що відповідачем по видатковій накладній № РН-0000105 від 20.05.13. та рахунка № СФ-0000113 від 16.05.13. недоплачено суму в розмірі 345,00 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що виставлені позивачем рахунки на загальну суму 636950,02 грн.: № СФ-0000149 від 05.07.13. на суму 117850,00 грн., № СФ0000162 від 25.07.13. на суму 117850,00 грн., № СФ-0000170 від 01.08.13. на суму 158625,00 грн.; № СФ-0000175 від 07.08.13. на суму 94875,00 грн., № СФ-0000200 від 06.09.13. на суму 147750,02 грн. були оплачені відповідачем частково, в розмірі 394325,00 грн., про що свідчать банківські виписки з рахунку позивача, а саме: 02.08.13. в розмірі 53450,00 грн., 06.08.13. в розмірі 64400,00 грн., 10.09.13. в розмірі 98000,00 грн., 19.09.13. в розмірі 19850,00 грн., 11.10.13. в розмірі 48625,00 грн., 15.11.13. в розмірі 110000,00 грн.

Отже, з наведеного вище вбачається, що за Договором та вказаними рахунками відповідачем несплачено вартість поставленого товару в розмірі 242625,02 грн.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.12. № 01-06/928/2012 вбачається, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України.

Вказана вище правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 21.04.11 № 9/252-10.

Судом встановлено, що свої зобов'язання позивачем виконано у повному обсязі, а саме, відповідачу з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ» було передано у власність товар за Договором на загальну суму 636950,02 грн. та поза умов Договору на суму 41925,00 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними видатковими накладними, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно з п. 11.3 Договору встановлено, що даний Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.14.

З наведеного вбачається, що Договір, на час виконання зобов'язань та на даний час є діючим.

Відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства України свої зобов'язання щодо оплати в повному обсязі та своєчасно вартості отриманого товару належним чином не виконав. Відповідачем на виконання умов Договору за поставку товару, згідно видаткової накладної № РН-0000105 від 20.05.13. сплачено суму в розмірі 41580,00 грн., в зв'язку з чим у Публічного акціонерного товариства «СЛОВВАЖМАШ» виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «УБМ» за поставлений товар в розмірі 242970,02 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, судом встановлено, що борг Публічного акціонерного товариства «СЛОВВАЖМАШ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «УБМ» за неналежне виконання умов Договору та недоплату поставленого товару становить 242970,02 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати боргу, про який заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 242970,02 грн. основного боргу в повному обсязі.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 8102,47 грн. - 3 % річних та 34331,44 грн. - збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 8102,47 грн. - 3 % річних та 34331,44 грн. - збитків від інфляції.

Також позивач на підставі п. 9.2 Договору просить суд стягнути з відповідача 20204,85 грн. - пені.

Пунктом 9.2 Договору встановлено, що Покупець за порушення терміну оплати сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перерахувавши пеню, судом отримано суму розміру пені меншу ніж заявлено позивачем до стягнення.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 20159,00 грн. (за обґрунтованим розрахунком суду).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ» задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «СЛОВВАЖМАШ» (84102, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Заводська, 2, код ЄДРПОУ 00210594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ» (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 1, к. 6, місцезнаходження: 54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 81/83, к. 60, код ЄДРПОУ 36099086) 242970 (двісті сорок дві тисячі дев'ятсот сімдесят) грн. 02 коп. - основного боргу, 8102 (вісім тисяч сто дві) грн. 47 коп. - 3 % річних, 34331 (тридцять чотири тисячі триста тридцять одну) грн. 44 коп. - збитків від інфляції, 20159 (двадцять тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп. - пені; 6111 (шість тисяч сто одинадцять) грн. 26 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.11.14.

Суддя І.В. Давиденко