Рішення

від 28.11.2014 по справі 904/8013/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.14р. Справа № 904/8013/14 За позовом : Товариства з додатковою відповідальністю «ЖЛ», м. Житомир

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія-Центр» , м. Дніпропетровськ

Про: стягнення 392 903, 15 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Соломонюк С.А.(дов.№4 від 08.01.14р.);

Від відповідача: Шепель О.Г. ( дов. від 31.10.14р.)

СУТЬ СПОРУ:

ТДВ «ЖЛ» (позивач), з урахуванням уточнень позовних вимог (а.с.56-58) звернувся з позовом до ТОВ «Марія-Центр» (відповідач) про стягнення 392 903, 15 грн. заборгованості ( з яких: 370 000, 00 грн. - основна заборгованість; 13 050, 00 грн. - збитки; 8 880, 00 грн. - інфляційні втрати та 973, 15 грн. - 3% річних) з попередньої оплати за договором поставки №15 від 01.08.14р., укладеним між сторонами. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на наступні обставини: 01.08.14р. між сторонами було укладено договір поставки №15, відповідно до умов якого відповідач продав, а покупець здійснив попередню оплату товару (арахісу) в розмірі 370 000, 00 грн. ( 100% вартості товару); під час приймання товару позивачем в результаті вхідного контролю 04.08.14р. було виявлено невідповідність товару вимогам специфікації на сировину ДСТУ 4504:2005 ( про що було складено відповідний акт №48 від 06.08.14р.); у зв'язку з вказаною невідповідністю товару 06.08.14р. позивач повернув відповідачу товар , той прийняв його без заперечень. Відповідно до п.3.9. договору відповідач повинен був замінити неякісний товар протягом 30 днів; станом на 25.09.14р. відповідачем не було вчинено жодних дій . направлених на заміну товару, тому позивач 26.09.14р. направив на адресу відповідача лист-вимогу про повернення сплачених коштів; однак вищезазначені кошти відповідач позивачу не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду. Окрім того - позивач просить стягнути з відповідача понесені ним збитки ( оплату вартості ) послуг з доставки товару від відповідача до позивача в розмірі 5 200, 00 грн. та за доставку (повернення) товару відповідачу в розмірі 7 850, 00 грн. Одночасно з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати дії щодо відчуження майна , яке є в його наявності та накладання арешту в на грошові кошти відповідача межах позовних вимог.

ТОВ «Марія-Центр» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на наступні обставини: акт №48 від 06.08.14р. не є належним документом, яким може бути встановлено відповідність якості товару технічно-технологічним умовам та стандартам, оскільки позивач у відповідності до п.2.1.5. договору поставки №15 від 01.08.14р. повинен був звернутися до регіонального представництва Торгово промислової палати України, або до іншого компетентного органа за для отримання висновку стосовно якості поставленого відповідачем товару, чого не було зроблено позивачем. В порушення п.3.9. договору поставки позивач направив відповідачу претензію щодо якості товару та вимогу про повернення грошових коштів лише 25.09.14р. ; акт №48 від 06.08.14р. складений позивачем в порушення п.29 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю №П-7 від 25.04.1966р. Також відповідач зазначає, що він не надавав згоди на одностороннє приймання продукції, а тому позивач порушив умови договору про приймання товару за якістю , передбачені чинним законодавством України; у відповідача виникають сумніви щодо того, чи проводився взагалі контроль якості товару, оскільки склад продавця знаходиться у м . Дніпропетровську , а склад покупця - у м. Житомирі; тобто з моменту передачі товару до моменту повернення товару пройшло 2 дні, що є досить коротким терміном, враховуючи відстань від м. Дніпропетровськ до м. Житомир, кількість часу, необхідну для розвантаження товару, збору необхідних зразків , проведення аналізу та отримання результатів.

25.11.14р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи. Клопотання обґрунтоване посиланням на те, що сторони та суд не мають достатніх спеціальних знань для вирішення питання стосовно якості поставлених позивачеві ядер арахісу, а тому для правильного та законного вирішення спору, для встановлення належності якості поставленого товару необхідно провести експертизу компетентними фахівцями в галузі біологічної судової експертизи. Представник позивача заперечував проти задоволення вищезазначеного клопотання відповідача, зазначаючи, що проведення такої судової експертизи станом на цей час не можливе , оскільки у відповідача відсутній товар , який поставлявся позивачу відповідно до умов вищенаведеного договору .

По справі було оголошено перерву з 13.11.14р. по 25.11.14р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ :

01.08.14р. між ТОВ «Марія-Центра» ( постачальник) та ТДВ «ЖЛ» ( постачальник ) укладено договір №15, відповідно до умов якого постачальник поставляти і передавати у власність покупцю, а покупець зобов'язався приймати й оплачувати товар; повне найменування , його опис і характеристика , кількість товару, ціна одиниці товару, вартість партії в цілому, умови розрахунків і ін. параметри товару містяться в накладних , що є невід'ємною частиною договору та надаються додатково на кожну партію товар (п.1.1. договору). Кількість і якість товару, що поставляється , повинні відповідати вимогам покупця, зазначеним у замовлені (п.1.2. договору).

Згідно з п.2.1.5. постачальник зобов'язався гарантувати, що якість товару буде відповідати загальноприйнятим нормам якості для категорії товарів, що поставляється, і технічно-технологічним умовам (стандартам), зазначеним у сертифікаті якості (свідоцтві якості), що є невід'ємною частиною даного договору; при виникненні спорів щодо якості товару , доказом його непридатності є висновок регіонального представництва ТПП України чи іншого компетентного органа; всі остаточні витрати за результатами проведення експертизи несе та сторона, чиї позиції щодо товару будуть спростовані експертизою.

Відповідно до п.3.8. договору покупець має право пред'явити постачальнику претензії по якості протягом 3 днів з дати поставки; по кількості в день приймання товару відповідно до накладної . Заміна неякісного товару здійснюється постачальником протягом 30 днів з моменту закінчення строку розгляду обґрунтованої претензії покупця; постачальник розглядає претензію тільки при наявності обгрунтовуючих її документів (п.4.9 договору).

Згідно з п.4.1. договору ціна та товар, що постачається за даним договором, узгоджується сторонами на кожну окрему партію і вказується у відповідній накладній. Ціна за одиницю товару, що вказана у відповідній накладній , є твердою по відношенню до партії товару (п.4.2. договору). Оплата за товар здійснюється на умовах передплати (п.4.3. договору ). Перерахування грошових сум проводиться покупцем у порядку, передбаченому чинним законодавством (п.4.4. договору) (а.с.8-10)

Під час судових засідань судом були дослідженні надані позивачем оригінали первинних документів ( договору договором поставки №15 від 01.08.14р., товарно-транспортних накладних, разових договорів-заявок на перевезення вантажів автомобільним транспортом, рахунку фактури №СФ-0000287 від 01.08.14р. на суму 370 000, 00 грн., платіжні доручення №7624 від 04.08.14р., №7651 від 04.08.14р. , №7654 від 04.08.14р. та №7653 від 04.08.14р.), що підтверджують фактичну поставку товару відповідачем на користь позивача відповідно до умов вищезазначеного договору та підтверджують здійснення позивачем повної оплати за товар на користь відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до п.4.3. договору та рахунку фактури №СФ-0000287 від 01.08.14р. на суму 370 000, 00 грн.( виставленого відповідачем (а.с.11) , 04.08.14р. було перераховано на користь відповідача 370 000, 00 грн. оплати за товар (арахіс) (що підтверджується відповідними платіжними дорученням №7624 від 04.08.14р., №7651 від 04.08.14р. , №7654 від 04.08.14р. та №7653 від 04.08.14р., а.с.12-15); а 04.08.14р. відповідач передав перевізнику позивача - ФОП Яскал В.І. товар (ядра арахісу) в кількості 20 000 кг для здійснення перевезення на склад позивача (що підтверджується товарно-транспортною накладною №000000148 від 04.08.14р., а.с.16). Із змісту наданих позивачем доказів (разового договору-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом №45498 від 04.08.14р. та акту надання послуг №335 від 06.08.14р., укладених та складених між ФОП Яскал В.І. та позивачем, а.с. 19-20, 21, 48 ), вбачається , що позивачем були оплачені послуги з перевезення вищезазначеного товару (арахісу) з м. Дніпропетровська до м. Житомира в розмірі 5 200, 00 грн .

Під час приймання позивачем продукції , в результаті вхідного контролю 04.08.14р. в сировині виявлена невідповідність, а саме - в даній партії арахісу виявлена м.ч. зіпсованих ядер бобів арахісу - 2, 76%, що не відповідає вимогам специфікації на сировину ДСТУ 4504:2005 ; про що позивачем було складено акт №48 від 04.08.14р. (затверджений 06.08.14р.) про виявлену НВП при вхідному контролі (а.с.17). У зв'язку з чим 06.08.14р. позивач через свого перевізника (ТОВ «Дніпротранс ЛТД») повернув відповідачу вищезазначений товар в кількості 20 000, 00 кг, а відповідач прийняв цей товар без заперечень ( що підтверджується відповідною товарно-транспортною накладною №00041 від 06.08.14р, а.с.18). З наданих позивачем доказів (разового договору-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом №45517 від 06.08.14р. та акту надання послуг №1493 від 07.08.14р., укладених та складених між ТОВ «Дніпростандарт» та позивачем, а.с. 22, 23, 24 ), останнім були оплачені послуги з перевезення вищезазначеного товару (арахісу) з м. Житомира до м. Дніпропетровська в розмірі 7 850, 00 грн.

Відповідно до п.3.9 договору відповідач повинен був замінити неякісний товар протягом 30 днів. Станом на 25.09.14р. відповідачем не було вчинено жодних дій , направлених на заміну товару , а тому позивач 26.09.14р. направив на адресу відповідача лист-вимогу №5890/2 від 25.09.14р. про повернення у 7 - денний строк (відповідно до приписів ст.530 ЦК України) сплачених коштів в якості попередньої оплати в розмірі 370 000, 00 грн. ; також просив відповідача повернути понесені позивачем витрати з оплати послуг на перевезення товару в розмірі 13 050, 00 грн. (7 850, 00 грн. +5 200, 00 грн.) (а.с.31)

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. При цьому боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором.

Вимога позивача направлена відповідачу 26.09.14р. (поштова квитанція від 26.09.14р., а.с.8.). Отже, враховуючи поштовий пробіг, строк оплати наступив 04.10.14р. Однак вищезазначені кошти відповідач позивачу не повернув, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

Водночас відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань неякісний товар не замінив на якісний , попередню оплату позивачу не повернув; у зв'язку з чим у відповідача станом на 27.10.14р. залишились грошові кошти , перераховані позивачем в якості передплати в розмірі 370 000, 00 грн. Окрім того - позивач відповідно до приписів ст.625 ЦК України нараховував відповідачу: 8 880, 00 грн. - інфляційних втрат та 973, 15 грн. - 3% річних за період з 07.10.14р. по 07.11.14р. (а.с.57). Також позивач просить стягнути з відповідача 13 050, 00 грн. - збитків, у вигляді понесених позивачем витрат з оплати послуг на перевезення товару. Таким чином, загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 392 903, 15 грн.

На час прийняття рішення у справі відповідач доказів поставки на адресу позивача якісного товару ( арахісу) або доказів сплати ( повернення ) на користь позивача 370 000, 00 грн., отриманих в якості передплати за договором поставки №15 від 01.08.14р., не надав.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати також з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать та з інших підстав. Такими підставами є оплата товару та вищезазначена видаткова накладна . Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ст.655 ЦК України ) .

Відповідно до ст.663 цього Кодексу продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства ( стаття 662 ) Згідно до ст.663 цього Кодексу продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 673 ЦК України встановлено , що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Статтею 678 ЦК України передбачені наступні правові наслідки передання товару неналежної якості : покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

До вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності) ( ст.681 ЦК України )

Згідно із ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки відповідач , який одержав від позивача суму попередньої оплати товару, у встановлений договором строк не поставив на адресу позивача якісний товар ; не спростував тверджень позивача про поставку неякісного товару ; та у семиденний строк від пред'явлення вимоги покупця не повернув передплату , то позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача цих грошових коштів .

Відповідно до п.2. ч.1. ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення , включаються: додаткові витрати (штрафні, санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Суд не знаходить достатньо правових підстав для застосування заходів забезпечення позову , виходячи з наступного : господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду ( ст.66 ГПК України ). Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов), так і за ініціативою господарського суду. У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України , обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Дослідивши наведені позивачем у заяві доводи , суд не знаходить достатньо правових підстав для її задоволення , оскільки позивачем в порушення вимог ст.33 ГПК України не надано жодних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову - реалізації відповідачем майна чи підготовчих дій до його реалізації , витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем , укладання договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання , тощо.

Згідно з п.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову - 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (п.2. ст.4 ЗУ «Про судовий збір»). Відповідно до приписів п. 2.5. Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.13р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», законом передбачено (абзац третій частини другої статті 6) зменшення розміру судового збору з позовної заяви, поданої після подання заяви про вжиття запобіжних заходів або забезпечення позову, на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення позову. Зазначене зменшення розміру судового збору здійснюється і в разі одночасного (в один і той же день) подання до господарського суду позовної заяви і заяви про забезпечення позову, в тому числі при об'єднанні їх в одному документі. Якщо заяву про забезпечення позову подано після подання позовної заяви, то відповідне зменшення суми судового збору не здійснюється. Передбачене згаданою нормою зменшення розміру судового збору не ставиться Законом у залежність від результатів судового розгляду. Обов'язок подання належних доказів сплати судового збору за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи про забезпечення позову до подання позовної заяви покладається на заявника.

Відповідно до приписів ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідачем жодних доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві, не надано. А тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Одночасно з цих же підстав заперечення відповідача суд оцінює критично.

Також суд не вбачає достатньо правових підстав для призначення по справі судової експертизи, оскільки у відповідача відсутній товар ,який був ним поставлений на користь позивача за вищенаведеним договором.

Окрім того - суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову та повернути позивачу судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову відповідно до п.2.5. Пленуму ВГСУ від 21.02.13р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», оскільки позивачем про подачі позову було сплачено судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову в розмірі 1 827, 00 грн. ( платіжне доручення №9971 від 09.10.14р.).

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.530,655, 663, 693 ЦК України; ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія-Центр» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, №200; код ЄДРПОУ 38198751) на користь позивача - Товариства з додатковою відповідальністю «ЖЛ» ( 10003, м. Житомир, вул. Щорса, 67; код ЄДРПОУ 37546647): 370 000, 00 грн. - грошових коштів , перерахованих в якості передплати за товар ; 13 050, 00 грн. - збитків; 8 880, 00 грн. - інфляційних втрат; 973, 15 грн. - 3% річних та 7 858, 06 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

4. Повернути позивачу - Товариству з додатковою відповідальністю «ЖЛ» ( 10003, м. Житомир, вул. Щорса, 67; код ЄДРПОУ 37546647) з Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 в Відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001) зайво сплачений згідно платіжних доручень №9971 від 09.10.14р., які містяться в матеріалах справи №904/8013/14, судовий збір у сумі 1 827,00 грн., про що винести ухвалу.

5. Відмовити в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

Суддя Васильєв О.Ю.

28.11.14р.