Постанова

від 19.03.2015 по справі 904/8013/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2015 року Справа № 904/8013/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді : Крутовських В.І. - доповідач ,

суддів : Дмитренко Г.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання Мудрак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Соломонюк С.А., довіреність №4 від 06.01.2015 року, представник

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія-Центр", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 року у справі №904/8013/14

за позовом : Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ", м. Житомир

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія-Центр", м. Дніпропетровськ

про: стягнення 392 903,15 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 року у справі №904/8013/14 (суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія-Центр" на користь позивача - Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ": 370 000, 00 грн. - грошових коштів, перерахованих в якості передплати за товар; 13 050, 00 грн. - збитків; 8 880, 00 грн. - інфляційних втрат; 973, 15 грн. - 3% річних та 7 858, 06 грн. - витрат на сплату судового збору. Відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи. Повернуто позивачу - Товариству з додатковою відповідальністю "ЖЛ" з Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області зайво сплачений згідно платіжних доручень №9971 від 09.10.14р., які містяться в матеріалах справи №904/8013/14, судовий збір у сумі1 827,00 грн.. Відмовлено в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Марія-Центр" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищезазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що статтею 687 Цивільного кодексу України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо якості товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Згідно до пункту 1 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю №П-7 від 25.04.1966 року, ця Інструкція застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю, а також тари під продукцію або товари. Вважає, що судом неповно встановлені фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її розгляду; не застосовані положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю №П-7 від 25.04.1966 року, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин та положення ДСТУ 4504:2005.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що посилання Апелянта на факт прийняття товару на зберігання є не обґрунтованим та нічим не підтверджується. Також Апелянт посилається на те, що в матеріалах справи відсутнє замовлення Позивача на товар, а тому не є можливим визначити вимоги Позивача, щодо якості товару.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 року у справі №904/8013/14 прийнято та призначено апеляційну скаргу до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя: Крутовських В.І., судді: Дмитренко Г.К., Прокопенко А.Є..

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року відкладено розгляд апеляційної скарги на 26.02.2015 року.

13.02.2015 року та 27.02.2015 року на адресу суду надійшли клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції від представника Позивача.

Ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 року та 02.03.2015 року було задоволено клопотання представника Позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 року відкладено розгляд справи на 19.03.2015 року.

У судове засідання 19.03.2015 року представник Відповідача не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.02.2013 року №28.

У судовому засіданні 19.03.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, приймаючи до уваги наступне.

01.08.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Марія-Центр" та ТДВ "ЖЛ" укладено договір №15, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується на умовах, передбачених цим договором, поставляти і передавати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується приймати й оплачувати «Товар». Повне найменування товару, його опис і характеристика, кількість товару, ціна одиниці товару, вартість партії в цілому, умови розрахунків і ін. параметри товару містяться в накладних , що є невід'ємною частиною договору та надаються додатково на кожну партію товару (пункт 1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору передбачено кількість і якість товару, що поставляється, повинні відповідати вимогам Покупця, зазначеним у замовлені.

Постачальник зобов'язується при передачі товару дотримуватися умов, передбачених пунктом 3.3. договору (пункт 2.1.3. договору).

Згідно з пунктом 2.1.5. постачальник зобов'язався гарантувати, що якість товару буде відповідати загальноприйнятим нормам якості для категорії товарів, що поставляється, і технічно-технологічним умовам (стандартам), зазначеним у сертифікаті якості (свідоцтві якості), що є невід'ємною частиною даного договору. При виникненні спорів щодо якості товару, доказом його непридатності є висновок регіонального представництва ТПП України чи іншого компетентного органа. Всі остаточні витрати за результатами проведення експертизи несе та сторона, чиї позиції щодо товару будуть спростовані експертизою.

Пункт 3.8. договору передбачає, що покупець має право пред'явити Постачальнику претензії по якості протягом 3 днів з дати поставки. По кількості в день приймання товару відповідно до накладної.

Заміна неякісного товару здійснюється Постачальником протягом 30 днів з моменту закінчення строку розгляду обґрунтованої претензії Покупця. Постачальник розглядає претензію тільки при наявності обгрунтовуючих її документів (пункт 3.9 договору).

Згідно з пунктом 4.1. договору ціна на Товар, що постачається за даним договором, узгоджується сторонами на кожну окрему партію товару і вказується у відповідній накладній. Ціна за одиницю товару, що вказана у відповідній накладній, є твердою по відношенню до партії товару (пункт 4.2. договору).

Оплата за товар здійснюється на умовах передплати (пункт 4.3. договору).

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем відповідно до пункту 4.3. договору та рахунку фактури №СФ-0000287 від 01.08.2014 року на суму 370 000,00 грн. (виставленого Відповідачем), 04.08.2014 року було перераховано на користь Відповідача 370 000,00 грн. оплати за товар (арахіс), що підтверджується платіжними дорученнями №7624 від 04.08.2014 року, №7651 від 04.08.2014 року, №7654 від 04.08.2014 року та №7653 від 04.08.2014 року (а.с.12-15).

Відповідач 04.08.2014 року передав перевізнику Позивача - Фізичної особи-підприємця Яскал В.І. товар (ядра арахісу) у кількості 20 000 кг. для здійснення перевезення на склад Позивача, що підтверджується товарно-транспортною накладною №000000148 від 04.08.2014 року.

Із наданих Позивачем доказів (разового договору-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом №45498 від 04.08.2014 року та акту надання послуг №335 від 06.08.2014 року, укладених між Фізичної особою-підприємцем Яскал В.І. та Позивачем. Позивачем були оплачені послуги з перевезення вищезазначеного товару (арахісу) з м. Дніпропетровська до м. Житомира у розмірі 5 200, 00 грн..

Під час приймання Позивачем продукції, в результаті вхідного контролю 04.08.2014 року в сировині виявлена невідповідність, а саме - в даній партії арахісу виявлена м.ч. зіпсованих ядер бобів арахісу - 2,76%, що не відповідає вимогам специфікації на сировину ДСТУ 4504:2005. Позивачем складено акт №48 від 04.08.2014 року про виявлену НВП при вхідному контролі (а.с.17).

06.08.2014 року Позивач через Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпротранс ЛТД" повернув Відповідачу вищезазначений товар у кількості 20 000, 00 кг, а Відповідач прийняв цей товар без заперечень, що підтверджується товарно-транспортною накладною №00041 від 06.08.2014 року (а.с.18).

З наданих Позивачем доказів (разового договору-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом №45517 від 06.08.2014 року та акту надання послуг №1493 від 07.08.2014 року, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпростандарт" та Позивачем, останнім були оплачені послуги з перевезення вищезазначеного товару (арахісу) з м. Житомира до м. Дніпропетровська у розмірі 7 850, 00 грн..

Відповідно до пункту 3.9 договору Відповідач повинен був замінити неякісний товар протягом 30 днів. Відповідач доказів заміни і відвантаження Позивачу товару суду не надав.

26.09.2014 року Позивач направив на адресу Відповідача лист-вимогу №5890/2 від 25.09.2014 року про повернення у 7 - денний строк сплачених коштів в якості попередньої оплати у розмірі 370 000, 00 грн., а також просив Відповідача повернути понесені Позивачем витрати з оплати послуг на перевезення товару у розмірі 13 050, 00 грн. (7 850, 00 грн. + 5 200, 00 грн.).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. При цьому боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором .

Відповідач не повернув Позивачу вищезазначені кошти.

За приписами статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати також з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать та з інших підстав. Такими підставами є оплата товару та вищезазначена видаткова накладна.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 673 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Статтею 681 Цивільного кодексу України передбачено, що до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач одержав від Позивача суму попередньої оплати товару, у встановлений договором строк не поставив на адресу Позивача якісний товар.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: додаткові витрати (штрафні, санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Апелянт, посилається в апеляційній скарзі на те, що забракований і повернутий Позивачу товар прийнятий на відповідальне збереження і Відповідач несе витрати по належному збереженню товару, які підлягають відшкодуванню Позивачем.

Вказане посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія-Центр", м. Дніпропетровськ не може бути прийнято до уваги, оскільки ні в суд першої інстанції, ні в апеляцію Відповідачем не було надано доказів прийняття Відповідачем арахісу, повернутого Позивачем, на відповідальне збереження і понесених Відповідачем збитків (акт прийняття товару на відповідальне збереження, розрахунки по збиткам Відповідача).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не має правових підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду (стаття 66 Господарського процесуального кодексу України).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Позивачем не надано жодних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову - реалізації Відповідачем майна чи підготовчих дій до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з Позивачем , укладання договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання.

Пунктом 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову - 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (пункт 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір"). Відповідно до приписів пункту 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", законом передбачено (абзац третій частини другої статті 6) зменшення розміру судового збору з позовної заяви, поданої після подання заяви про вжиття запобіжних заходів або забезпечення позову, на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення позову. Зазначене зменшення розміру судового збору здійснюється і в разі одночасного (в один і той же день) подання до господарського суду позовної заяви і заяви про забезпечення позову, в тому числі при об'єднанні їх в одному документі. Якщо заяву про забезпечення позову подано після подання позовної заяви, то відповідне зменшення суми судового збору не здійснюється. Передбачене згаданою нормою зменшення розміру судового збору не ставиться Законом у залежність від результатів судового розгляду. Обов'язок подання належних доказів сплати судового збору за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи про забезпечення позову до подання позовної заяви покладається на заявника.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів та вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі судового рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія-Центр", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 року у справі №904/8013/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 року у справі №904/8013/14 залишити без змін .

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.03.2015 року.

Головуючий суддя В.І. Крутовських

Суддя Г.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко