номер провадження справи 19/102/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.11.2014 Справа № 908/3557/14
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 11628,57 грн.
Суддя Давиденко І.В.
Представники:
Від позивача: Гордієнко Г.О. - представник за довіреністю № б/н від 07.10.14.; Кесарійська А.І., директор (наказ № 30/к від 01.10.14.)
Від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До господарського суду Запорізької області 24.09.14. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК «Вітол» з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 11628,57 грн. заборгованості за Договором поставки № 587/1 від 26.08.13., з яких: 9690,50 грн. - суми основного боргу, 581,40 грн. - пені, 1356,67 грн. - штрафу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по поставці товару, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з відповідача сплачену Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Вітол» попередню оплату, пеню та штраф.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.09.14. порушено провадження у справі № 908/3557/14, справі присвоєно номер провадження 19/102/14, судове засідання призначено на 14.10.14. о 10-50.
Представник позивача в судовому засіданні 14.10.14. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Вітол» задовольнити повністю.
В судовому засіданні 14.10.14. представником позивача подано письмові пояснення у справі з розрахунком суми боргу.
Представник відповідача в судове засідання 14.10.14. не з'явився, письмового відзиву на позов не надав.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.10.14. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи № 908/3557/14 відкладено на 18.11.14. о 12-00.
Через канцелярію господарського суду Запорізької області 30.10.14. від позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких надані пояснення щодо графи «призначення платежу» в платіжному дорученні № 386 від 26.09.13., де помилково вказано: «згідно договору поставки № Г-3225 від 26.09.13. та № рахунку-фактури № Г-3225 від 26.09.13.», натомість, слід читати: «згідно договору поставки № 587/1 від 26.09.13. та № рахунку-фактури № Г-3225 від 26.09.13.».
Представник позивача в судовому засіданні 18.11.14. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Вітол» задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання 18.11.14. не з'явився, письмового відзиву на позов суду не подав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11. зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджала вирішенню даного спору.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/3557/14.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
26.09.13. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Вітол» (далі -Замовник) укладено Договір № 587/1 (далі - Договір).
У відповідності з цим Договором, Постачальник зобов'язується виготовити, доставити та змонтувати Замовнику металопластикові вироби, вказані в ескізі, які в подальшому називаються товаром, а Замовник зобов'язаний оплатити та прийняти його, на підставі умов даного Договору (п. 1.1 Договору).
Пунктом 3.1 Договору сторона передбачено, що ціна товару з урахуванням монтажу визначається Постачальником на дату отримання заявки від Замовника.
Загальна вартість товару складає 19381,00 грн., з яких 9690,50 грн. - передоплата, 9690,50 грн. - залишок, який Замовник оплачує в триденний строк після підписання акту приймання-передачі (п. 3.2 Договору).
Позивач посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Вітол» на виконання умов Договору, було сплачено відповідачу попередню оплату за товар на підставі рахунку-фактури № Г-00003225 від 26.09.13. в розмірі 9690,50 грн., про що свідчить платіжне доручення № 386 від 26.09.13., яке міститься в матеріалах справи.
Строк поставки - 21 робочий день з моменту надходження 50 % передоплати на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 2.1 Договору).
Позивач зазначає, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в порушення умов Договору не здійснив поставку товару на загальну суму 19381,00 грн.
В зв'язку з чим, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Вітол» було надіслано на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 лист-претензію № 12 від 20.03.14., відповідно до якого позивач зазначив, що в зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору щодо поставки товару, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК «Вітол» вимагає від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повернення 9690,50 грн. - попередньої оплати за товар, 1356,67 грн. - штрафу та 581,40 грн. - пені.
Матеріали справи не містять відповіді Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на вказаний вище лист-претензію позивача.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач не поставив оплачений позивачем товар, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим зобов'язання відповідача перед позивачем станом на день звернення позивача до суду з даним позовом не виконано, сума попередньої оплати становить 9690,50 грн., сума штрафу в розмірі 1356,67 грн. та 581,40 грн. - пені.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивач виконав у повному обсязі, а саме, ним перераховано відповідачу, у відповідності до п. 3.2 Договору, на підставі рахунку-фактури № Г-00003225 від 26.09.13. попередню оплату в розмірі 9690,50 грн., про що свідчить платіжне доручення № 386 від 26.09.13., яке міститься в матеріалах справи.
Слід зазначити, що позивач надав суду письмові пояснення, відповідно до яких зазначено щодо графи «призначення платежу» в платіжному дорученні № 386 від 26.09.13., де помилково вказано: «згідно договору поставки № Г-3225 від 26.09.13. та № рахунку-фактури № Г-3225 від 26.09.13.», натомість, слід читати: «згідно договору поставки № 587/1 від 26.09.13. та № рахунку-фактури № Г-3225 від 26.09.13.».
Згідно із п. 2.1 Договору сторонами погоджено, що строк поставки - 21 робочий день з моменту надходження 50 % передоплати на розрахунковий рахунок Постачальника.
Відповідач в порушення у мов Договору та вимог чинного законодавства України своє зобов'язання за Договором не виконав, товар не передав, суму попередньої оплати не повернув.
Таким чином, загальна сума попередньої оплати, сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Вітол» Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за поставку товару, склала 9690,50 грн.
За таких обставин, судом встановлено, що відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства не поставив позивачу обладнання, за яке позивачем було внесено попередню оплату загальною сумою 9690,50 грн.
Згідно із п. 7.1 Договору передбачено, що Договір вступає в силу з моменту його оплати та підписання сторонами. Діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Крім того, частиною 4 ст. 631 Цивільного кодексу України зазначено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Таким чином, в зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, Договір є таким, що діє на даний час.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Як вже зазначалось вище, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Вітол» було надіслано на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 лист-претензію № 12 від 20.03.14., відповідно до якого позивач зазначив, що в зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору щодо поставки товару, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК «Вітол» вимагає від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повернення 9690,50 грн. - попередньої оплати за товар, 1356,67 грн. - штрафу та 581,40 грн. - пені.
Однак, матеріали справи не містять відповіді Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на вказаний вище лист-претензію позивача.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Належність доказів виконання зобов'язання, про яке заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Таким чином, судом встановлено, що сума попередньої оплати, яка підлягає поверненню позивачу за неналежне виконання умов Договору становить 9690,50 грн.
Також позивач на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 231 Господарського кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 581,40 грн. - пені за період з 25.10.14. по 23.11.13. та 19381,00 грн. - штрафу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що в разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.
Таким чином, враховуючи те, що сторони у даній справі не є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, позивачем безпідставно нараховано суми штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє позивачу в задоволенні позову в частині стягнення 581,40 грн. - пені за період з 25.10.14. по 23.11.13. та 19381,00 грн. - штрафу.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Вітол» підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Вітол» задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Вітол» (51500, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 33322571) 9690 (дев'ять тисяч шістсот дев'яносто) грн. 50 коп. - суми основного боргу, 1522 (одну тисячу п'ятсот двадцять дві) грн. 43 коп. - судового збору.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 24.11.14.
Суддя І.В. Давиденко
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2014 |
Оприлюднено | 03.12.2014 |
Номер документу | 41604667 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Давиденко І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні