Ухвала

від 26.11.2014 по справі 803/1421/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Справа № 11143/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013р. по справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

25.06.2013р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 08.05.2013 року №0003282201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 17703,75 грн., у тому числі за основним платежем 14163 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3540,75 грн., та від 08.05.2013 року №0003292201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 14162,50 грн., у тому числі за основним платежем 11330 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2 882,50 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року позов задоволено.

Податковий орган оскаржив дану постанову з підстав неповного з»ясування обставин справи, порушення норм матеріального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ПрАТ «Волиньтурист» не надано до перевірки договорів купівлі-продажу, товарно-транспортних накладних, які б підтверджували доставку товару від ПП «Індастріалсервіс» до ПрАТ «Волиньтурист», рахунків-фактур, документів складського обліку, доручення на отримання товару та сертифікатів відповідності на придбаний товар.

В акті перевірки ПП «Індастріалсервіс» від 25.10.2012р. №5524/22.1/36892640 зазначено, що директор ПП «Індастріалсервіс» жодних бухгалтерських документів не підписував та фінансово-господарської діяльності не здійснював, хоча вищезазначені документи, надані ПрАТ «Волиньтурист» по взаємовідносинах з ПП «Індастріалсервіс», підписані директором вказаного підприємства.

Від ПП «Прототип СЛВ», ПрАТ «Волиньтурист»» мало намір отримати товарно-

матеріальні цінності (матраси ортопедичні, комплекти постільні, одіяла, ковдри, подушки,

тюль, сміттєві кошики, комплекти шторок) на загальну суму 28173,12 грн., в т. ч. ПДВ

4695,52 грн., на що ПрАТ «Волиньтурист» отримано податкову накладну від 14.07.2010 року

на загальну суму 28173,122 грн., в тому числі ПДВ 4695,52 грн.

Оплата за отриманий товар проведена безготівковим шляхом згідно платіжного доручення №3796 від 20.07.2010р. на суму 28173,13 грн.

ПрАТ «Волиньтурист» не надано до перевірки договорів купівлі-продажу, товарно-транспортних накладних, які б підтверджували доставку товару від ПП «Прототип СЛВ» до ПрАТ «Волиньтурист», документів складського обліку, доручення на отримання товару та сертифікатів відповідності на придбаний товар.

В акті перевірки ПП «Прототип СЛВ» від 25.10.2012р. №5521/22.1/36394654 зазначено, що директор ПП «Прототип СЛВ» жодних бухгалтерських документів не підписував та фінансово-господарської діяльності не здійснював, хоча вищезазначені документи, надані ПрАТ «Волиньтурист», по взаємовідносинах з ПП «Прототип СЛВ». підписані директором вказаного підприємства.

Товарно-транспортні накладні або подорожні листи, які б засвідчували факт транспортування придбаного товару від постачальників до ПрАТ «Волиньтурист» на усні вимоги підприємством під час проведення перевірки не надавались.

Щодо не включення до складу валових витрат то ПрАТ «Волиньтурист» у Деклараціях з податку на прибуток підприємств, поданих до Луцької ОДПІ відображено витрати, понесені на придбання ТМЦ, в загальній сумі 56649 грн., в тому числі: за II квартал 2010 року в сумі 4700 грн., за III квартал 2010 року в сумі 51949 грн.(в тому числі по взаємовідносинах з ПП «Індастріалсервіс» та ПП «Прототип СЛВ»), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 14163 грн., в т.ч. за II квартал 2010 року в сумі 1175 грн., за III квартал 2010 року в сумі 12988 грн.

З вищезазначених фактів вбачається, що здійснення фінансово-господарських операцій ПрАТ «Волиньтурист» по взаємовідносинах з ПП «Індастріалсервіс» (код ЄДРПОУ 36892640), ПП «Прототип СЛВ» (код ЄДРПОУ 36394654) не підтверджується первинними документами.

Відповідно до листа Управління СБ України у Волинській області від 08.04.2013 року №6/941, протиправні дії ПП «Індастріалсервіс», ПП «Прототип СЛВ» спрямовані на отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності, що дало змогу покупцям товарів та послуг підконтрольних їх підприємств мінімізувати сплату до Державного бюджету кошти з податку на прибуток та податку на додану вартість у значних сумах.

У відповідності до ст.214 КПК України СВ Луцького МВ УМВМУ у Волинській області відомості щодо вищевказаних протиправних дій внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника податкового органу, який підтримав апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Луцької ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Волиньтурист» щодо здійснення фінансово-господарських операцій з ПП «Індастріалсервіс» та ПП «Прототип СЛВ» за період 2009-2012 р.р.

За результатами перевірки складено акт від 18.04.2013 року №2312/22.1/02593659, яким встановлено порушення: п.1.4 ст.1, п.п.7.3.1, п.7.3, ст.7, п.п.7.2.6, п.7.2, ст.7 та п.п.7.4.1, п.7.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст.185, п.186.1 ст.186, п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПрАТ «Волиньтурист» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по взаємовідносинах з ПП «Індастріалсервіс» та ПП «Прототип СЛВ» на загальну суму 11330 грн., в т.ч. за червень 2010 р. - 940 грн., за липень 2010 р. - 10390 грн.; п.3.1 ст.3, п.5.2 та п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.134.1.1, п.134.1, ст.134, п.135.1., п.135.2, ст.135 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПрАТ «Волиньтурист» занижено податок на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету на загальну суму 14163 грн., в тому числі за І півріччя 2010 р. у сумі 1175 грн., за 9 місяців 2010 р. у сумі 12 988 грн.

07.05.2013 р. відділом перевірок платників податків управління податкового контролю Луцької ОДПІ розглянуто заперечення ПрАТ «Волиньтурист» на акт від 18.04.2013 року №2312/22.1/02593659, за результатом якого встановлено, що акт перевірки відповідає вимогам чинного законодавства та підстав для задоволення вимог, викладених у запереченні, немає.

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 08.05.2013 року №0003282201 та №0003292201.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача, оскільки головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатись до суду з позовом про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Відповідачем не доведено, а судом першої та апеляційної інстанції не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов»язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій.

У червні-серпні 2010 року ПрАТ «Волиньтурист» придбало у ПП "Індастріалсервіс" товари - ліжка, тумбочки столи, табуретки тощо, що підтверджується податковими накладними від 17.06.2010 р. №112, від 16.07.2010 р. №152.

Оплата за придбаний товар проведена згідно квитанції до прибуткового касового ордера від 17.06.2010 р. № 0000063 на суму 5 640,00 та видаткових касових ордерів від 09.08.2010 р. № 356, 16.08.2010 Р № 388.

У липні 2010 року ПрАТ «Волиньтурист» придбало у ПП «Прототип СЛВ» товари - одіяла, ковдри, подушки тощо, що підтверджується податковою накладною від 14.07.2010 р. № 361 та видатковою накладною від 14.07.2010 р. № 07-0000361.

Оплата за придбаний товар підтверджується платіжним дорученням від 20.07.2010 р. № 3796 на суму 28 173,12 грн.

На підставі документів, складених контрагентами ПрАТ «Волиньтурист» позивачем був сформований податковий кредит та валові витрати відповідних звітних періодів.

Придбані товари оприбутковано ПрАТ «Волиньтурист» по пансіонату «Шацькі озера» на рахунках 112, 106.

Позивачем надано докази на підтвердження реальності господарських операцій та використання товару позивачем у його господарській діяльності. Не встановлено фактів визнання недійсними установчих документів юридичних осіб ПП "Індастріалсервіс", ПП «Прототип СЛВ».

Відсутність товарно-транспортних накладних не свідчить про відсутність поставки як такої за наявності інших підтверджуючих документів. Довіреності на отримання товару залишаються у продавців такого товару при його отриманні, тому їх фізично у покупця товару бути не може. Складання актів прийому-передачі товару при поставці такого характеру чинним законодавством не передбачено, а сертифікати якості на товари такого виду не є обов'язковими.

Первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Жодних зауважень щодо їх оформлення податковий орган не пред»являв.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ПК України).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом продавця (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Крім того, податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, від його господарських та виробничих можливостей.

На момент вчинення правочинів підприємства-контрагенти позивача були належним чином включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, а отже видача ними податкових накладних, за операціями, фактичне здійснення яких відповідачем не спростовано під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції та не наведено об'єктивних обставин та належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів фактичне здійснення операцій, є правомірним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.08.2013р. по справі №803/1421/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

А.Р.Курилець

Повний текст виготовлено 28.11.2014р.