Постанова

від 24.09.2014 по справі 804/11821/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 р. Справа № 804/11821/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. при секретарі судового засіданняЩербак А.Ю. за участю представників сторін: від позивача від відповідача Переяслівець В.М. Фадєєв Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРГО КОМ» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001261501 від 27.03.2014р., -

ВСТАНОВИВ:

06.08.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «АРГО КОМ» звернулося з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 27.03.2014р. №0001261501, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем - 0 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 62564,18 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковою інспекцією 17.05.2013р. на підставі акту перевірки №156/222/33005021 від 26.04.2013р. було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000522202 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 250 256,70 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 62564,18 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем не оскаржувалось. Проте 23.04.2014р. позивачем був отриманий лист податкової інспекції від 27.03.2014р. та оспорюване податкове повідомлення-рішення №0001261501від 27.03.2014р. про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість за штрафними санкціями в розмірі 62 564,18 грн. прийнятого на підставі акту перевірки від 26.04.2013р. Позивач не погоджується з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням від 27.03.2014р., вважає його незаконним та необґрунтованим, оскільки воно прийняте всупереч вимогам ст. 19 Конституції України, ст. 21 Податкового кодексу України, п.3,4,7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавств, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, ст. ст.54,58, п.86.8 ст.86 ПК України. Також позивач посилається і на те, що податковий орган у листі від 27.03.2014р. безпідставно посилається на те, що під час винесення податкового повідомлення-рішення від 17.05.2013р. невірно було визначено розмір штрафної санкції у зв'язку з чим на адресу позивача направлено додаткове повідомлення-рішення до акту перевірки від 26.04.2013р., оскільки діючим законодавством не передбачено такого виду рішення податкового органу як додаткове повідомлення-рішення, що, в свою чергу, свідчить про визнання податковою інспекцією факту безпосереднього власного порушення приписів діючого податкового законодавства, а саме: ст. 123 ПК України і визначення позивачеві податкового зобов'язання поза встановленої законодавством процедури після проведення перевірки та в порушення ст.ст.54,58, ст.86 ПК України через 11 місяців у спосіб та на підставах не передбачених ПК України. Також представник позивача посилається і на те, що загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки та закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи, а тому невиконання контролюючим органом передбаченого законом обов'язку в силу п.36.5 ст.36 ПК України та ст. 61 Конституції України виключає настання відповідальності позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову повністю посилаючись на те, що 17.05.2013р. податковою інспекцією на підставі акту перевірки від 26.04.2013р. було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000522202 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 250 256,70 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 62564,18 грн. ( у розмірі 25% суми визначеного податкового зобов'язання з ПДВ). В ході комплексної перевірки Новомосковської ОДПІ з питань основної діяльності проведеної фахівцями ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було встановлено, що Новомосковською ОДПІ не враховуються вимоги пункту 123.1 ст.123 ПК України щодо застосування 50-відсоткового розміру штрафу при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом сум податкового зобов'язання та застосовано відповідну штрафну санкцію до кількох підприємств, зокрема і до позивача (наказ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.02.2014р. №129). Враховуючи висновки комплексної перевірки держподатінспекції 27.03.2014р. Новомосковською ОДПІ складено податкове повідомлення-рішення №0001261501 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання зі сплати штрафних санкцій з ПДВ на 62 564,18 грн. у відповідності до вимог п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14, п.п.54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, .54.3.6 ст. 54, п.58.1 ст.58 ПК України, а отже, вважає, що винесене податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим.

У ході судового розгляду справи судом встановлені наступні обставини у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО КОМ» зареєстроване як юридична особа 08.06.2004р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул.Тургенєва, буд.12-А, перебуває на обліку у Новомосковській ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію від 08.06.2004р., копією довідки статистики від 25.06.2012р. та копією свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (а.с.9-11).

У період з 18.03.2013р. по 12.04.2013р. відповідно до наказу №82 від 25.02.2013р., направлень на перевірку від 18.03.2013р. №98,99,100,101, згідно зі ст. 77 Податкового кодексу України податковою інспекцією була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.12 по 31.12.12р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.12 по 31.12.12р. за результатами якої було складено акт від 26.04.2013р. №156/222/33005021 за яким встановлено наступні порушення, зокрема, п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.1,198.3 та 198.6 ст.198, п.201.1 п.201.4 та п.201.7 ст.201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, всього в сумі 250256,70 грн. (а.с.14-54).

На підставі вищевказаного акту перевірки, податковим органом 17.05.2013р. було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000522202 за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у загальній сумі 320 820 грн. 88 коп., у тому числі за основним платежем - 250256,70 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 62564,18 грн. (а.с.58).

В подальшому, на підставі також вищевказаного акту перевірки від 26.04.2013р. - 27.03.2014р. податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001261501 за яким позивачеві було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 62564,18 грн. (а.с.60).

Окрім того, разом із вказаним вище податковим повідомленням-рішенням від 27.03.2014р. позивачем було отримано лист податкової інспекції від 27.03.2014р. у якому податкова інспекція повідомила позивача про те, що здійснена перевірка реалізації матеріалів перевірки ТОВ «Агро ком» (акт перевірки від 26.04.2013р. №156/222/33005021) з питання правомірності застосування фінансових санкцій у ході якої було встановлено, що під час винесення податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість та штрафних (фінансових санкцій) по акту перевірки від 26.04.2013р. №156/222/33005021 невірно визначено розмір штрафної (фінансової) санкції з ПДВ, а саме: штрафна санкція визначена відповідно до абз.2 п.123.1 ст.123 ПК України на суму 62561,18 грн. замість абз.3,4 п.123.1 ст.123 - 125122,36 грн. у зв'язку з чим на адресу позивача було надіслано розрахунок штрафних санкцій в новій редакції та додаткове повідомлення-рішення до акту перевірки від 26.04.2013р. №156/222/33005021 (а.с.59).

Позивач оскаржував вищевказане оспорюване податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку шляхом подання відповідних скарг та за результатами розгляду його скарг вищестоящими податковими органами було у задоволенні скарги позивачеві відмовлено, а оспорюване податкове повідомлення-рішення від 27.03.2014р. залишено без змін, що підтверджується відповідними копіями скарг та прийнятих рішень (а.с.61-76).

Позивач не погоджується з прийняттям податкового повідомлення-рішення від 27.03.2014р. з приводу донарахування позивачеві штрафної (фінансової )санкції з податку на додану вартість у сумі 62564,18 грн. за актом перевірки від 26.04.2013р. через 11 місяців після складання акту перевірки від 26.04.2013р., просить визнати його протиправним та скасувати посилаючись на те, що оспорюване рішення прийнято податковим органом у порушення порядку та строків його прийняття, визначених ст.54, 58, 86 ПК України та внаслідок помилки, яка була допущена податковим органом при розрахунку штрафної фінансової санкції, без проведення відповідної перевірки позивача, а тому позивач вважає, що його вина у порушенні законодавства податковим органом відсутня та закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Заслухавши представників сторін, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено із матеріалів справи в судовому засіданні, так і підтверджено представниками позивача та відповідача оспорюване податкове повідомлення-рішення №0001261501 від 27.03.2014р. було прийнято податковою інспекцією на підставі висновків комплексної перевірки державного податкової інспекції у ході якої було встановлено, що Новомосковською ОДПІ не враховуються вимоги п.123.1 ст.123 ПК України щодо застосування 50-відсоткового розміру штрафу при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом сум податкового зобов'язання та невірно застосовано штрафну санкцію, у тому числі і до ТОВ «Агро ком», а саме: замість 125122,36 грн. (50% суми визначеного податкового зобов'язання), податковою інспекцією за податковим повідомленням-рішенням від 17.05.2013р. було застосовано 62564,18 грн. ( 25% суми визначеного податкового зобов'язання).

Саме невірно визначена податковим органом сума штрафної (фінансової) санкції і стала підставою для прийняття податковою інспекцією 27.03.2014р. додаткового податкового повідомлення-рішення №0001261501 про збільшення позивачеві суми штрафної (фінансової) санкції у розмірі 62564,18 грн. на підставі акту перевірки від 26.04.2013р.

Однак, такі висновки податкового органу щодо визначення грошового зобов'язання за актом перевірки від 26.04.2013р. 27.03.2014р. на підставі висновків комплексної перевірки Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів У Дніпропетровській області є помилковими та такими, що суперечать нормам чинного податкового законодавства України.

Так, у відповідності до вимог п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний визначити суму грошових зобов'язань, зокрема, податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках з направленням платнику податків контролюючим органом відповідного податкового повідомлення-рішення у відповідності до вимог п.58.1 ст.58 ПК України.

Пунктом ст.75.1 ст.75 ПК України визначені види перевірок, які мають право проводити контролюючі органи, а саме: камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Результати перевірок оформлюються у формі акта, який підписується посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності) - п.86.1 ст.86 ПК України.

За приписами п.86.8 ст.86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 цього Кодексу,для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм вбачається, що прийняттю податкового повідомлення-рішення передує проведення контролюючим органом відповідної перевірки платника податків, складання за її результатами акту перевірки, за умови вручення акту перевірки платнику податків протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення акту перевірки або протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як свідчать матеріали справи, податковим органом у відповідності до вищенаведених норм податкового законодавства було прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення про визначення позивачеві сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість та штрафної санкції за результатами проведеної перевірки 26.04.2013р. - 17.05.2013р. №0000522202, у якому позивачеві було визначено суму основного платежу - 250256,70 грн. та штрафну (фінансову) санкцію - 62564,18 грн. (а.с.58).

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем не оскаржувалось, що підтверджено представником позивача в судовому засіданні.

Між тим, прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 27.03.2014р. №0001261501 про збільшення позивачеві штрафної санкції у розмірі 62564,18 грн. на підставі акту перевірки від 26.04.2013р. суперечить вищенаведеним нормам ст.ст.54,58,75,86 ПК України, оскільки вказані норми не передбачають визначення податкового зобов'язання платнику податків за результатами комплексної перевірки Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області відповідно якої були встановлені порушення податкового законодавства щодо невірного визначення суми штрафних санкцій платникам податків посадовими особами державної податкової інспекції.

Такого виду перевірки як комплексна перевірка податкової інспекції за результатами якої посадові особи контролюючого органу наділяються повноваженнями прийняття податкового повідомлення-рішення відносно платника податків про збільшення суми грошового зобов'язання норми податкового законодавства взагалі не містять.

Також норми податкового законодавства не передбачають і прийняття додаткового податкового повідомлення-рішення у разі невірного визначення посадовими особами податкової інспекції суми грошового зобов'язання або штрафної (фінансової) санкції за результатами комплексних перевірок контролюючих органів.

Окрім того, слід зазначити, що у відповідності до п.54.5 ст.54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальність за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми.

При цьому, нормами ст. 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач не може нести відповідальності за дії посадових осіб контролюючого органу з приводу неповноти (неправильності) розрахунку нарахованої контролюючим органом штрафної санкції за актом перевірки від 26.04.2013р. на підставі якого було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення від 27.03.2014р. №0001261501 у відповідності до вимог п.54.5 ст.54 ПК України та ст. 61 Конституції України.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представник відповідача в ході судового розгляду справи не надав жодних доказів та не навів жодних підстав, які б свідчили про обґрунтованість прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 27.03.2014р. №0001261501 з урахуванням вищенаведених норм ст.ст.54,58,75,86 ПК України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши правомірність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення у відповідності до вимог ч.3 ст.2 вищевказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що відповідачем прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення №0001261501 від 27.03.2014р. не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

За таких обставин, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за платіжним дорученням №2680 від 04.08.2014р. в розмірі 182 грн. 70 коп. (а.с.2).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АРГО КОМ» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001261501 від 27.03.2014р. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001261501 від 27.03.2014р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРГО КОМ» (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Тургенєва, 12-А, ЄДРПОУ 33005021) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі - 182 грн. 70 коп. ( сто вісімдесят дві гривень 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 29.09.2014р.

Суддя С.О. Конєва