Постанова

від 19.11.2014 по справі 826/15649/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 1/423

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

19 листопада 2014 року 10:00 № 826/15649/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Малого приватного торгово-виробничого підприємства «ОНІКО» до Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:

Мале приватне торгово-виробниче підприємство «ОНІКО» (далі - МПТВП «ОНІКО» або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ГУ Міндоходів у м. Києві або відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.09.2014 № 0000582209 та № 0000592209 винесених Головним управлінням Міндоходів у м. Києві на підставі акту № 24/14/26-15-2209/19242964.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15649/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2014 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 11.11.2014 представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання по справі.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 11.11.2014 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

На підставі наказу відповідача № 586 від 19.08.2014, згідно п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України (далі - МК України), на виконання листа Київської міжрегіональної митниці Міндоходів від 23.07.2014 № 8437/1/26-70-52-04 була проведена невиїзна документальна перевірка дотримання МПТВП «ОНІКО» (код ЄДРПОУ 19242964) законодавства України з питань державної митної справи, за результатом якої складено акт перевірки від 10.09.2014 № н/24/14/26-15-22-09/19242964 (т. 1, арк. 14-21).

Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства:

- Закону України «про митний тариф України» від 05.04.2001 № 2371-ІІІ в часині невірної класифікації товару та застосуванні при цьому заниженої ставки ввізного мита при митному оформленні товару: Тепловізори торгової марки FLIR Т335, Т420, Т440, Е40 за митними деклараціями від 17.01.2013 № 100290003/2013/328615, від 03.07.2013 № 100290003/2013/338399, від 06.08.2013 № 100290003/2013/340633, від 06.08.2013 № 100290003/2013/340656;

- п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України в частині визначення бази оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України за вищезазначеними митними деклараціями.

У зв'язку з чим, ГУ Міндоходів у м. Києві дійшло висновку, що МПТВП «ОНІКО» були порушені вимоги законодавства України з питань державної митної справи, що спричинило невірне визнання податкового зобов'язання підприємства, як суб'єкта податкової відповідальності (власника товару, що ввозив товар на територію України) у розумінні ПК України, при митному оформленні товару: Тепловізори торгової марки FLIR Т335, Т420, Т440, Е40 на загальну суму 40239,00 грн., в тому числі ввізне мито - 33532,50 грн., податок на додану вартість - 6706,50 грн.

На підставі складеного акту перевірки від 10.09.2014 № н/24/14/26-15-22-09/19242964 податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 24.09.2014:

- № 0000582209, яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 41915,63 грн., з якої: за основним платежем - 33532,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8383,13 грн. за платежем: ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання (т. 1, арк. 9);

- № 0000592209, яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 8383,13 грн., з якої: за основним платежем - 6706,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1676,63 грн. за платежем: податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів (т. 1, арк. 10).

Однак, МПТВП «ОНІКО» не погоджується з такою позицією контролюючого органу та винесеними податковими повідомленнями - рішеннями від 24.09.2014 № 0000582209 та № 0000592209, а тому звернулося з відповідним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

При здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України (ст. 3 Митного кодексу України).

Статтею 318 Митного кодексу України встановлено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

В ст. 67 Митного кодексу України вказано, що українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно ст. 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Як вбачається з Розділу XVIII (прилади та апаратура оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні, медичні або хірургічні; годинники всіх видів; музичні інструменти; їх частини та приладдя) Закону України "Про митний тариф України" група 90 передбачає прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя.

В той же час, під кодом 9027 50 00 00 зазначені наступні товари: інші прилади та апаратура, що використовують оптичне випромінювання (ультрафіолетове, видиме, інфрачервоне), які оподатковуються за нульовою ставкою ввізного мита.

Відтак, як вбачається з матеріалів справи, між МПТВП «ОНІКО» (покупець) та компанією FLIR SYSTEMS TRADING BELGIUM BVBA було укладено ряд контрактів № 13-49 від 19.01.2013, № 113-49 від 19.11.2012 щодо купівлі товарів, зазначених у специфікаціях до контрактів, одним з яких був тепловізор торгової марки FLIR різних моделей (т. 1, арк. 25-38).

Крім того, згідно наданих митних декларацій встановлено, що МПТВП «ОНІКО» здійснило митне оформлення товару: Тепловізори торгової марки FLIR Т335, Т420, Т440, Е40 за кодом 9027 50 00 00 (рядок 33 декларації, т. 1, арк. 57-65), який оподатковуються за нульовою ставкою ввізного мита.

Проте, як вбачається з акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку, що МПТВП «ОНІКО» занижено ставку ввізного мита при митному оформленні вищевказаного товару.

Позиція відповідача ґрунтується на тому, що за інформацією з мережі інтернет (www.flir.com) та проспекту на товари «Інфрачервоні камери для діагностичного обслуговування фірми FLIR», вищезазначені вироби являють собою тепловізійні (інфрачервоні) - камери з вбудованою цифровою камерою із сенсорним дисплеєм, що призначені для сканування та діагностики промислових об'єктів, із здатністю формування та запису фото або відео зображення і використовуються в промисловості для визначення інтенсивності нагрівання механізмів або місць втрат тепла в будівлях і спорудах. Дані пристрої мають функцію визначення температури кольорового зображення представленого на дисплеї, відповідно до показників шкали температури, яка також розміщена на дисплеї камери.

Крім того, в акті перевірки відповідач посилається на визначення із «Большого политехнического энциклопедического словаря», а саме: пірометр (від грецької «піро» - вогонь і … «метр» - вимірювати) - це прилад для вимірювань температури безконтактним методом. Дія пірометра заснована a використанні власного теплового випромінювання нагрітих тіл. Найбільш поширені оптичні пірометри. Такий пірометр складається з оптичної системи (об'єктив, окуляр, діафрагма і монохроматичний світлофільтр), поглинаючих стекол, пірометричної лампи і електровимірювального приладу. Пірометрична лампа служить еталоном вимірюваної світлової температури. Межі вимірювань температури оптичних пірометрів складають від 800 до 6000 градусів за Цельсієм.

У зв'язку з чим, відповідач дійшов висновку, що товари: Тепловізори торгової марки FLIR Т335, Т420, Т440, Е40 за митними деклараціями від 17.01.2013 № 100290003/2013/328615, від 03.07.2013 № 100290003/2013/338399, від 06.08.2013 № 100290003/2013/340633, від 06.08.2013 № 100290003/2013/340656 необхідно декларувати за кодом 9025 19 20 90, згідно з УКТЗЕД (ставка ввізного мита - 10%).

Проте, суд не може погодитись з доводами відповідача з огляду на наступне.

Як вбачається з листа Служби Безпеки України від 24.04.2013 (т. 1, арк. 42), Тепловізори FLIR Т420 та Т440 за своїм найменуванням та описом належать до частини 3 розділу 5 (п.5.А.3.а.4) Списку товарів подвійного використання, що можуть бути використані у створенні звичайних видів озброєнь, військової чи спеціальної техніки, який додається до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 № 86.

Крім того, в даному листі зазначено, що для отримання дозволу на міжнародну передачу зазначених товарів необхідно звернутися до Державної служби експортного контролю України у порядку, встановленому законодавством.

Крім цього, згідно попереднього висновку Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби Безпеки України від 02.08.2011 (т. 1, арк. 43-44), Тепловізори моделей FLIR Т335, Т440, Е40 не належать до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, але за своїми функціональними можливостями та конструктивним виконанням належать до товарів подвійного використання відповідно до п.5.А.3.а.4) Списку товарів подвійного використання, що можуть бути використані у створенні звичайних видів озброєнь, військової чи спеціальної техніки, який додається до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 № 86.

Крім того, згідно листів Державної служби експортного контролю України від 14.04.2014 та від 20.05.2013 позивачеві надано роз'яснення щодо ідентифікації товарів подвійного використання та умов здійснення їх міжнародних передач (т. 1, арк. 46-52, 53-56).

Відтак, згідно вище наведених листів було встановлено, що Державна служба експортного контролю України визначила для Тепловізорів торгової марки FLIR Т335, Т420, Т440, Е40 визначила код за УКТЗЕД саме 9027 50 00 00 (т. 1, арк. 46, 47, 53).

Крім того, в даному листі Державна служба експортного контролю України попередила МПТВП «ОНІКО», що згідно зі ст. 333 Кримінального кодексу України, порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого (т. 1, арк. 55).

Відтак, матеріали справи свідчать, що Тепловізорів торгової марки FLIR Т335, Т420, Т440, Е40 відносяться до товарів подвійного використання та мають спеціальний режим імпорту, оскільки, для отримання дозволу на міжнародну передачу зазначених товарів необхідно звернутися до Державної служби експортного контролю України у порядку, встановленому законодавством.

Крім того, судом було встановлено, що, згідно визначення із «Большого политехнического энциклопедического словаря» тепловізор - це прилад для отримання видимого зображення об'єктів (або їх теплових полів) за допомогою випромінюваних ними інфачервоних (ІК) променів. Зазвичай Тепловізор містить оптико-механічну скануючу систему, приймач (детектор) теплового випромінювання, підсилювач електричних сигналів і ЕЛП, подібний кінескопу. Яскравість світлового плями на екрані ЕЛП відповідає інтенсивності випромінювання проектуючої точки об'єкта. Тепловізор використовуються для позиціонування або форми об'єктів, що знаходяться в темряві або в оптично непрозорих середовищах, для вивчення внутр. структури тіл, непрозорих у видимому світлі. Найбільш широко Тепловізори застосовуються в медицині для діагностики пухлин, хвороб кровоносної системи і шкіри по термограмі - картинам температурного поля на поверхні тіла людини, отриманим за допомогою тепловізора. В медичній практиці користуються тепловізором двох типів: з механічним і електронним скануванням. Тепловізори першого типу мають приймач ІК випромінювання з малим тілесним кутом. Механічно переміщаючи приймач, отримують запис температури різних точок об'єкта. У більш досконалих тепловізорів другого типу використовуються спеціальні передавальні телевізійні трубки - піроелектричні відікони, з робочої поверхні яких брало зображення в інфрачервоних променях зчитується скануючим електронним променем.

Відтак, з аналізу визначень із «Большого политехнического энциклопедического словаря» можна дійти висновку, що тепловізор - це прилад для отримання видимого зображення об'єктів (або їх теплових полів), а пірометр - це прилад для вимірювань температури безконтактним методом.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що наданими позивачем листами (Служби Безпеки України від 24.04.2013, попереднього висновку Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби Безпеки України від 02.08.2011, Державної служби експортного контролю України від 14.04.2014 та від 20.05.2013) підтверджено, що Тепловізори торгової марки FLIR Т335, Т420, Т440, Е40 відносяться до товарів подвійного використання та підлягають митному оформленню під кодом 9027500000 та за нульовою ставкою мита, що свідчить про незаконність податкових повідомлень-рішень 24.09.2014 № 0000582209, яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 41915,63 грн. за платежем: ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання та № 0000592209, яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 8383,13 грн. за платежем: податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.09.2014 № 0000582209 та № 0000592209 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов малого приватного торгово-виробничого підприємства «ОНІКО» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 24.09.2014 № 0000582209 та № 0000592209.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь малого приватного торгово-виробничого підприємства «ОНІКО» (код ЄДРПОУ 19242964) понесені судові витрати в розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова