Рішення

від 25.11.2014 по справі 910/19400/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19400/14 25.11.14

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Бі-А-Хім";

до Публічне акціонерне товариство "Терра Банк";

про зобов'язання вчинити дії.

Суддя О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Онищук Р. Ю., представник, довіреність № 2608/14 від 26.08.2014 р.;

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить зобов'язати відповідача закрити поточні рахунки позивача № 26000101011818 в національній валюті, № 260062020111818 в доларах США, № 26002303011818 в євро ЄС, відкриті на підставі договору банківського рахунку № 13-РКО/2008/12 від 30.09.20108 року та перерахувати залишки грошових коштів на рахунках згідно платіжного доручення № 417 від 05.08.2014 року, № 420 від 19.08.2014 року та всіх інших платіжних доручень позивача, а також провести всі завершальні операції за рахунками у зв'язку х їх закриттям, а також стягнути з відповідача 3 654,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Блажівська О. Є.) від 12.09.2014 року у справі № 910/19400/14 порушено провадження, розгляд справи призначено на 15.10.2014 року.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 10.10.2014 року № 04-23/852 "Щодо проведення повторного автоматичного розподілу справ" справу № 910/19400/14 передано для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києв від 10.10.2014 року справу № 910/19400/14 прийнято до провадження суддею Мандриченком О. В., розгляд справи призначено на 28.10.2014року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2014 року слухання справи № 910/19400/14 відкладено до 11.11.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 року слухання справи № 910/19400/14 відкладено до 25.11.2014 року.

У судовому засіданні 25.11.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання своїх повноважних представників не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач у поданому суду відзиві позовні вимоги відхилив у повному обсязі, зазначивши, що в публічному акціонерному товаристві "Терра банк" з 22.08.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію в зв'язку з неплатоспроможністю банку та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб", а відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час введення тимчасової адміністрації задоволення вимог кредиторів не здійснюється.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Товариство з обмеженою відповідальністю "Бі-А-Хім" (клієнтом) та публічним акціонерним товариством "Терра Банк" (банком) 30.09.2008 р. укладено договір банківського рахунку № 13-РКО/2008-12 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого банк відкриває клієнту поточні рахунки № 26000101011818 в національній валюті, № 260062020111818 в доларах США, № 26002303011818 в євро ЄС.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконання умов договору щодо обслуговування банківського рахунку та перерахування коштів.

Зокрема, позивач зазначає про невиконання платіжних доручень № 417 від 05.08.2014 року на суму 260 000,00 грн.

Також, 05.08.2014 року позивач звернувся до відповідача з заявами про закриття вищевказаних поточних рахунків.

Відповідач у відзиві на позов посилається на те, що вказані вимоги є вимогами кредитора, задоволення яких здійснюється згідно з частиною 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Позивач вважає такі дії банку неправомірними та такими, що не ґрунтуються на законі оскільки між сторонами по справі укладений договір банківського рахунку, згідно якого в силу ч.1 ст.1066 ЦК України, банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом , обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.

21.08.2014 року Правлінням Національного банку України прийнята постанова № 518 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" до категорії неплатоспроможних". На підставі вищевказаної постанови, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21.08.2014 року прийнято рішення № 72 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Терра Банк" (надалі по тексту - ПАТ "Терра Банк"), згідно якого в ПАТ "Терра Банк" з 22.08.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці.

Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2014 року № 148, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Терра Банк" - Ірклієнка Юрія Петровича (надалі по тексту - уповноважена особа).

За загальним правилом, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, окрім випадків і лише в порядку, встановлених законом (стаття 321 ЦК України).

За приписами частин 1, 2 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Всупереч вказаної норми банк не зміг забезпечити право клієнта на безперешкодне розпорядження його коштами, що знаходяться на поточному рахунку, відкритому в банку на підставі договору.

Відповідно до частини 1 статті 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Отже, починаючи з 09.03.2011 (дата набрання чинності Законом України від 04.11.2010 № 2677-VI) випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Пунктом 16 статті 2 зазначеного Закону встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Тому, у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Виходячи з суті (змісту) та згідно з частиною 2 статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Статтею 36 даного Закону врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Так, відповідно до частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, нарахування пені, примусове стягнення коштів та майна банку.

Пунктом 1 частини 6 статті 36 даного Закону передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Однак, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у цьому Законі термін "вкладник" вживається у значені "фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката".

Отже, враховуючи дану норму, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та юридичні особи не підпадають під визначення поняття "вкладник" у розумінні вищевказаного Закону. Тому на них не поширюється виняток з обмеження встановленого пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Разом із цим, вказаний Закон не дає визначення поняття "кредитор банку". Визначення терміну "кредитор банку" міститься у статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", та під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Виходячи з положень частини 1 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк, зокрема, зобов'язується виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

За змістом пункту 1.24 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Отже, враховуючи вище наведені положення, та, зокрема, положення статей 177, 190, 509 ЦК України, зобов'язання щодо переказу коштів з рахунку позивача, відкритому у відповідача, на його рахунок в іншому банку чи на рахунок контрагента позивача є майновим зобов'язанням.

Відтак, виходячи з аналізу вищенаведених положень, позивач є кредитором банку на якого поширюються обмеження встановлені пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і тому не можуть бути задоволені його вимоги (у т.ч. спірні) до відповідача під час запровадження у останньому тимчасової адміністрації.

Відповідно до пункту третього частини 2 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду має право продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.

Крім того, виходячи зі змісту статей 39, 40, 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації складається план врегулювання (рішення Фонду, що визначає спосіб, економічне обґрунтування, строки та умови виведення неплатоспроможного банку з ринку) у якому визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із способів передбачених у частині 2 статі 39 даного Закону. Фонд складає реєстр активів і зобов'язань, які підлягають відчуженню. Під час відчуження зобов'язань Фонд має забезпечити неупереджене ставлення до всіх кредиторів неплатоспроможного банку, дотримуючись черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону, при цьому зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом, мають найвищий пріоритет і не можуть бути відчужені частково. Під час ліквідації банку уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури. Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у черговості передбаченій статтею 52 даного Закону. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги. Таким чином, після запровадження у банку тимчасової адміністрації (з метою виведення цього банку з ринку) та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним Законом порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону, та виходячи з того, що найвищий пріоритет мають зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

Враховуючи викладене, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі-А-Хім" не можуть бути задоволені, так як у ПАТ "Терра Банк" було введено тимчасову адміністрацію, а тому задоволення вимог кредиторів банку здійснюється лише в порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведеного, господарський суд вважає вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі-А-Хім" такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 28.11.2014 р.