Рішення

від 19.11.2014 по справі 910/14584/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14584/14 19.11.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Виробнича комерційно-фінансова компанія ''Лівий берег, ЛТД'' доТовариства з обмеженою відповідальністю ''Сервісна компанія ''Укрєврохім'' простягнення 68 744,58 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Ільєнко Ю.В. - адвокат; від відповідача:Овдієнко В.Ю. - юрисконсульт;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича комерційно-фінансова компанія ''Лівий берег, ЛТД'' (надалі - ТОВ ВКФК ''Лівий берег, ЛТД'') звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія ''Укрєврохім'' (надалі - ТОВ "СК "Укрєврохім") про стягнення 68 744,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору поставки №19/07/13 від 19.07.2013 р. поставив відповідачу товар, а останній натомість свого грошового зобов'язання з його оплати належним чином не виконав, у зв'язку із чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 49 800 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 599,94 грн., 3% річних у розмірі 1 824,70 грн., інфляційних витрат у розмірі 7 719,94 грн. та витрати на оплату адвокатських послуг у розмірі 4 800,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.08.2014 р.

Представник позивача в судове засідання 13.08.2014 р. з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав додаткові документи для долучення їх до матеріалів справи.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 13.08.2014 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 17.07.2014 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2014 р., у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог хвали суду від 17.07.2014 р., розгляд справи відкладено на 10.09.2014 р.

10.09.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано заяву згідно змісту якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Підченка Ю.О. у відпустці, справу №910/14584/14 передано для розгляду судді Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу №910/14584/14 до свого провадження та призначено її розгляд на 01.10.2014 р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 22.09.2014 р. справу №910/14584/14 передано для розгляду судді Підченку Ю.О. у зв'язку із його виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.09.2014 р. суддею Підченком Ю.О. прийнято справу №910/14584/14 до свого провадження та призначено її розгляд на 01.10.2014 р.

01.10.2014 р. представником відповідача через загальний відділ суду було подано письмові пояснення в яких вказує, що станом на 30.09.2014 р. сума основної заборгованості ТОВ "СК "Укрєврохім" перед ТОВ ВКФК ''Лівий берег, ЛТД'' складає 37 000,00 грн.

Представники позивача та відповідача, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 01.10.2014 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2014 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та необхідністю надання додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 29.10.2014 р.

Представники позивача та відповідача, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 29.10.2014 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2014 р., у зв'язку з неявкою сторін та необхідністю надання додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 19.11.2014 р.

19.11.2014 р. представником відповідача на виконання вимог ухвали суду від 29.10.2014 р. через загальний відділ суду було подано заяву про долучення додаткових документів до матеріалів справи. Крім того, представником відповідача було подано заяву згідно змісту якої просить суд зменшити розмір пені до 90% та компенсації витрат на оплату адвокатських послуг на 70% у зв'язку з їх необґрунтованістю та не співрозмірністю з обсягами адвокатської роботи по даній справі.

Представник позивача в судове засідання 19.11.2014 р. з'явився, надав суду докази часткового погашення відповідачем існуючої заборгованості у розмірі 12 800,00 грн. (платіжні доручення №3090 від 09.09.2014 р. та №2981 від 31.07.2014 р.), а також докази надання адвокатських послуг (акт виконаних робіт від 25.09.2014 р. підписаний між адвокатом Ільєнко Ю.В. та ТОВ ВКФК "Лівіий берег, ЛТД").

Представник відповідача в судове засідання 19.11.2014 р. з'явився, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 37 000,00 грн. визнає, крім того, наполягає на задоволенні заяви про зменшення розміру пені та витрат на оплату адвокатських послуг посилаючись на скрутне матеріальне становище.

В судовому засіданні 19.11.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2013 р. між ТОВ ВКФК ''Лівий берег, ЛТД'' (постачальник) та ТОВ СК "Укрєврохім" (покупець) було укладено Договір поставки №19/07/13 (надалі - "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити мило господарське 72% номінальна маса куска 200 грам, що у подальшому іменується товар.

Товар поставляється окремими партіями на підставі заявки покупця. Заявка передається в письмовій, усній формі, по факсу або електронною поштою або через представника постачальника. Про погодження заявки постачальник повідомляє покупця шляхом виставлення рахунку - фактури, а про відхилення шляхом направлення листа - повідомлення за допомогою факсу або електронної пошти (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник відвантажує товар на адресу покупця, на умовах DDP (доставка товару постачальником у пункт зазначений покупцем) відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010, протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту погодження заявки.

Товар поставляється в кількості, погодженої сторонами в заявці на товар (п. 2.2 Договору).

Датою поставки вважається дата доставки товару постачальником до пункту призначення згідно умов поставки вказаних в п. 2.1 договору, що підтверджується підписом представника покупця на видаткових накладних (п. 2.3 Договору).

Згідно із п. 2.4 Договору постачальник відвантажує товар на адресу покупця за цінами вираженими в національній валюті.

Відповідно до п. 2.6 Договору товар надається довіреній особі покупця, яка засвідчила свої повноваження довіреністю на отримання товару, виданої у відповідності до наказу №99 Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей".

Пунктом п. 3.3 Договору визначено, що кількість кожної партії товару узгоджуються в заявці на постачання товару і вказується в рахунках - фактурах і накладних на товар.

Ціна за один кілограм товару складає 6,50 грн. з ПДВ. Загальна сума Договору розраховується шляхом складання загальних сум партій товару, переданого постачальником покупцю за видатковими накладними, протягом строку дії даного Договору (п. 4.1 Договору).

У відповідності до п.п. 4.2, 4.3 Договору покупець здійснює 50% передоплати за заявкою на поставку товару шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Покупець здійснює 50% оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) днів з моменту постачання товару. Розрахунки здійснюється в національній валюті України - гривні.

Пунктом 7.1 Договору визначено, що усі спори та розбіжності, які виникають між сторонами за цим договором або у зв'язку з ним, вирішуються шляхом переговорів протягом 30 календарних днів з моменту виникнення. У випадку, якщо врегулювання спору шляхом переговорів виявляється неможливим, і якщо сторони не можуть дійти згоди зі спірних питань, такий спір підлягає вирішенню в компетентному суді у порядку, встановленому чинним законодавством України (п. 7.2 Договору).

Термін дії договору починається з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2013 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань по ньому (п. 8.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ ВКФК ''Лівий берег, ЛТД'' на виконання умов Договору у період з липня по вересень 2013 р. на підставі видаткових накладних №53 від 24.07.2013 р., №56 від 01.08.2013 р., №59 від 12.08.2013 р., №62 від 27.08.2013 р., №65 від 11.09.2013 р. передало, а ТОВ СК "Укрєврохім" в особі Павловської Є.М., що діяла на підставі довіреностей №99 від 24.07.2013 р., №104 від 01.08.2013 р., №109 від 12.08.2013 р., №122 від 11.09.2013 р. прийняло товар на загальну суму 325 000,00 грн.

Видатковими накладними визначені ціна, кількість та номенклатура переданого товару.

На виконання умов Договору відповідачем за період з липня 2013 р. по березень 2014 р. було здійснено часткову оплату вартості поставленого товару у розмірі 275 200,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2046 від 24.07.2013 р., №2109 від 29.08.2013 р., №2138 від 11.09.2013 р., №2177 від 01.10.2013 р., №2363 від 09.12.2013 р., №2450 від 13.01.2014 р., №2535 від 21.02.2014 р., №2536 від 21.02.2014 р. та №2623 від 21.03.2014 р.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятого на себе грошового зобов'язання позивачем 06.05.2014 р. на адресу відповідача було надіслано претензію №01/14-Пр від 05.05.2014 р. в якій ТОВ ВКФК ''Лівий берег, ЛТД' просило ТОВ СК "Укрєврохім" погасити існуючу заборгованість у розмірі 49 800,00 грн. Претензія отримана відповідачем 13.05.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4905106451173 (0740014444991).

Проте, відповідач відповідь на вказану претензію не надав заборгованості у розмірі 49 800,00 грн. не погасив.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару.

Договір №19/07/13 від 19.07.2012 р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видатковими накладними, довіреностями та платіжними дорученнями) підтверджується поставка позивачем товару за Договором, прийняття його часткова оплата відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 49 800,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту п.п. 4.2, 4.3 Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості поставленого позивачем за Договором товару на момент розгляду справи настав.

Під час розгляду справи позивачем було надано докази часткового погашення відповідачем заборгованості - платіжні доручення №2981 від 31.07.2014 р. та №3090 від 09.09.2014 р. на загальну суму 12 800,00 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 12 800,00 грн. підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

Отже, станом на момент винесення рішення по справі заборгованість відповідача перед позивачем становить 37 000,00 грн. (49 800,00 грн. - 12 800,00 грн.).

Доказів погашення відповідачем заборгованості у розмірі 37 000,00 грн. суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість у розмірі 37 000,00 грн. відповідачем не заперечується та підтверджується матеріалами справи, а тому суд вважає позовні вимоги ТОВ ВКФК ''Лівий берег, ЛТД'' обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 599,94 грн., 3 % річних у розмірі 1 824,70 грн. та інфляційних втрат у розмірі 7 719,94 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За порушення умов цього Договору винна сторона несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України та цього Договору (п. 5.1 Договору).

Пунктом 5.3. Договору за прострочення покупцем строків оплати за товар, передбачених п. 4.2 даного Договору він зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від розміру несплаченої суми за кожний день прострочення в оплаті, а також суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, то вимога позивача про стягнення пені визнається судом обґрунтованою та задовольняється у розмірі 4 599,94 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

З огляду на наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та індексу інфляції вважає такі вимоги обґрунтованими та правомірними, а тому вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 1 824,70 грн. та інфляційних втрат у розмірі 7 719,94 грн. підлягають задоволенню.

Відповідачем під час розгляду справи було заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 90%.

Пунктом 3.17.4 постанови пленуму Вищого Господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.

Проте, оцінивши співвідношення розміру заявленої пені, розмір заборгованості, враховуючи майновий стан сторін, положення вищенаведених норм та доводи, якими відповідач обґрунтовує необхідність зменшення пені, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку відсутність підстав для зменшення розміру пені.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ТОВ ВКФК ''Лівий берег, ЛТД'' обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач просить включити до складу судових витрат суму сплачених на правову допомогу коштів у розмірі 4 800,00 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката.

13.06.2014 р. між адвокатом Ільєнком Юрієм Васильовичем та ТОВ ВКФК ''Лівий берег, ЛТД'' укладено Договір про надання правової допомоги у господарських справах №13/06-юо відповідно до п. 1.1 якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, застосовує всі засоби до покладення сум содових витрат, що підлягають оплаті за послуги адвоката, на винну сторону, а замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Позивач на виконання умов Договору №13/06-юо від 13.06.2014 р. сплатив на користь адвоката Ільєнка Юрія Васильовича грошові кошти у розмірі 4 800,00 грн., що підтверджується квитанцією №1-13-06 від 13.06.2014 р. та актом виконаних робіт.

В судових засіданнях 13.08.2014 р. та 19.11.2014 р. інтереси позивача представляв адвокат Ільєнко Ю.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1978 від 16.02.2009 р.).

Пунктом 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 р. визначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Оскільки факт надання послуг адвокатом Ільєнком Ю.В. та оплати позивачем таких послуг підтверджується належними доказами, суд вважає, що витрати позивача на правову допомогу підлягають включенню до складу судових витрат.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича комерційно-фінансова компанія ''Лівий берег, ЛТД'' задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ''Сервісна компанія ''Укрєврохім'' (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 22-А; ідентифікаційний код 37194520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича комерційно-фінансова компанія ''Лівий берег, ЛТД'' (49000, м. Дніпропетровськ, пров. Л. Мокієвської, 1, кв. 157; ідентифікаційний код 21935290) основний борг у розмірі 37 000 (тридцять сім тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 4 599 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 94 коп., інфляційні втрати у розмірі 7 719 (сім тисяч сімсот дев'ятнадцять) грн. 94 коп., 3% річних у розмірі 1 824 (одна тисяча вісімсот двадцять чотири) грн. 70 коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 4 800 (чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 12 800,00 грн. припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 24.11.2014 р.

Суддя Ю.О. Підченко