Постанова

від 27.11.2014 по справі 820/17460/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 листопада 2014 р.                                                                                 №820/17460/14

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харверстмаркет" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів , з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харверстмаркет" , в якому просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Харверстмаркет” (юридична адреса: 61089, м. Харків, пр. Московський, 277, код ЄДРПОУ 30656301, МФО 351533, р\р 26001277645001 у ХГРУ "Приватбанк") на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під. 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р\р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 1916,67 грн. та пеню у сумі 216,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч вимогам Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідно до якого сплата адміністративно-господарських санкцій є обов'язковою для всіх підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, відповідач самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції в сумі 1916,67 грн. у строки та в порядку, що передбачені цим Законом, у зв'язку з чим позивачем було нараховано пеню в розмірі 216,66 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився , про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, заяв та клопотань не надав.

Розглянувши відомості про належне повідомлення сторін про час, дату та місце розгляду справи, враховуючи положення ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21.03.1991р., забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 3 ст. 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Однак, на підприємство покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Частиною 1 статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця. Відповідно до ч.3 ст. 19 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Судом встановлено, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та згідно форми 10-ПІ “Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів” за 2013 рік поданої відповідачем середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харверстмаркет" у 2013 році становила 9 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” становить 1 особу.

Відповідно до п. 2 “Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування”, затвердженого Постановою КМ України N 70 від 31.01.2007р. інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Як вбачається із звіту по формі № 10-ПІ, наданого відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, у відповідача протягом 2013 року інваліди не працювали

Проаналізувавши положення Закону України №875-ХІІ, суд дійшов висновку, що на підприємстві лежить обов'язок щодо подачі до державної служби зайнятості інформацію, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Відповідно до листа Харківського міського центру зайнятості від 16.10.2014 року за № ХМЦЗ-03-27538-22/14, Товариством з обмеженою відповідальністю "Харверстмаркет" звіти за формою 3-ПН для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями до центру зайнятості протягом 2013 року не надавались при наявності вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Отже, відповідачем протягом 2013 року не було належним чином виконано обов'язок щодо своєчасного та повного інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування у 2013 році.

Окремо суд зазначає, що жодним нормативно правовим актом, регулюючим спірні правовідносини не встановлено залежність суми адміністративно - господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів від кількості поданих до служби зайнятості звітів за формою 3-ПН. В даному випадку враховуються лише обставини щодо виконання обов'язку своєчасного та повного інформування уповноважених органів про наявність вказаних вакансій.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі по справі №К-13265/10 та ухвалі по справі №К-862/10.

Суд дійшов висновку, що саме з вини відповідача, який своєчасно не повідомляв центр зайнятості про наявність вакансій для інвалідів, інваліди не були направлені для працевлаштування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харверстмаркет" у 2013 році, що суд оцінює як неналежне виконання відповідачем норм ст.ст. 18, 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Статтею 20 Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно звіту форми 10-ПІ “Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів ” за 2013 рік фонд оплати праці штатних працівників товариства складає 214,50 грн., середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 9 осіб, таким чином середньорічна заробітна плата штатного працівника склала за рік 23833,33 грн., тобто сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів Товариства з обмеженою відповідальністю "Харверстмаркет" складає 11916,67 грн.

Відповідно до виписок по рахункам відповідачем сплачено суму адміністративно-господарський санкцій у розмірі 10000 грн. Таким чином несплачена сума адміністративно-господарський санкцій складає 1916,67 грн.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк ( ч. 2 ст. 20 Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ”)

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів) ( ч. 3 ст. 20 Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ”)

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Порядок нарахування пені та її сплати затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 223.

Пунктом 2.1 вказаного Порядку органом контролю визнані територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Механізм нарахування пені визначений пунктом 3 Порядку нарахування пені та її сплати та передбачає наступне: порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк; одноденний розмір пені при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення; пеня на пеню не нараховується; документами, що підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, є звіт за формою 10-ПІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів”, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за № 117/13384, рішення суду, акт перевірки відділенням Фонду роботодавця; нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу);у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання; пеня сплачується роботодавцями за рахунок прибутку, що залишається після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів стягнення пені може бути звернено на майно роботодавця в порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 20 Закону.

Таким чином, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів позивачем у визначеному законодавством порядку та розмірах нарахована пеня за період з 02.09.2014 року по 13.10.2014 року в сумі 216,66 грн., згідно розрахунку суми позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав до суду доказів щодо сплати боргу та вжиття заходів щодо своєчасного та повного інформування про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів органи працевлаштування.

За таких обставин, суд знаходить позов обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 71, 94, 158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харверстмаркет" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харверстмаркет" (юридична адреса: 61089, м. Харків, пр. Московський, 277, код ЄДРПОУ 30656301) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р\р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 1916,67 грн. та пені в розмірі 216,66 грн. , всього в розмірі 2133.33 грн. (дві тисячі сто тридцять три грн. 33 коп.)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                                           Волошин Д.А.