Рішення

від 20.08.2014 по справі 524/3509/14-ц

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/3509/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2014 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Савiчева В.О.

при секретарі - Коваль Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Діліжанс і Ко» до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» про стягнення майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПП «Діліжанс і Ко» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1, ПрАТ «Українська пожежно - страхова компанія» про стягнення майнової шкоди, зазначаючи, що 03.08.2013 року в м. Кременчуці за участю автомобіля «Рено» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Мерседес» державний номерний знак НОМЕР_2 була скоєна дорожньо - транспортна пригода.

Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1.

В результаті вище зазначеної дорожньо - транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Мерседес» державний номерний знак НОМЕР_2, який належить на праві приватної власності ПП «Діліжанс і Ко».

На момент дорожньо-транспортної пригоди ПП «Діліжанс і Ко» не мав добровільного договору страхування транспортного засобу (КАСКО), а ОСОБА_1 мав договір обов'язково страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладений у ПрАТ «УПСК» (серія №АС/1031497).

Розмір матеріального збитку за пошкоджений транспортний засіб складає 33 844,37 грн., фактично ремонт пошкодженого транспортного засобу складає 32 540 грн.

За заявою ПП «Діліжанс і Ко» ПрАТ «УПСК» відшкодувало матеріальну шкоду в розмірі 15 175,41 грн.

Таким чином на даний час невідшкодованою залишилася сума в розмірі 17 364,59 грн., як різниця між 32 540 грн. (фактичні витрати на ремонт пошкодженого автомобіля) та 15 175,41 грн. (страхова виплата).

Просили суд стягнути з ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» на користь Приватного підприємства «Діліжанс і Ко» (код ЄДРПОУ 30385686): суму відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 17 364 (сімнадцять тисяч триста шістдесят чотири) грн. 59 коп.

В судовому засіданні представник позивача Чишинський Р.В. позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини та підстави викладені в позовній заяві і просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала.

Представник відповідача ПрАТ «Українська пожежно - страхова компанія» в судове засідання не прибув просив справу розглядати без його участі та надали письмові заперечення.

Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 03.08.2013 року в м. Кременчуці за участю автомобіля «Рено» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Мерседес» державний номерний знак НОМЕР_2 була скоєна дорожньо - транспортна пригода.

Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1, що підтверджується Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, яка набрала законної сили.

Відповідно ж до ч. 2 ст. 61 ЦПК України , обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто враховуючи вищевикладене, факт винуватості ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, є встановленим і доказуванню не підлягає.

В результаті вище зазначеної дорожньо - транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Мерседес» державний номерний знак НОМЕР_2, який належить на праві приватної власності ПП «Діліжанс і Ко».

На момент дорожньо-транспортної пригоди ПП «Діліжанс і Ко» не мав добровільного договору страхування транспортного засобу (КАСКО), а ОСОБА_1 мав договір обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладений у ПрАТ «УПСК» (серія №АС/1031497).

Відповідно до ст.1166 ч.І ЦК України майнова шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України , джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України , шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Крім того відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», від 27.03.1992 року № 6 , джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

В Постанові Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» в п.2 зазначено, що відповідно до статей ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка їх заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було в наслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

В п.9 вказаної Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992р. зазначено, що при визначені розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладання на відповідальну за неї особу обов'язок надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий.

Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювана шкоди.

Розмір матеріального збитку за пошкоджений транспортний засіб складає 33 844,37 грн. , фактично ремонт пошкодженого транспортного засобу складає 32 540 грн.

За заявою ПП «Діліжанс і Ко» ПрАТ «УПСК» відшкодувало матеріальну шкоду в розмірі 15 175,41 грн.

Таким чином невідшкодованою залишилася сума в розмірі 17 364,59 грн., як різниця між 32 540 грн. (фактичні витрати на ремонт пошкодженого автомобіля) та 15 175,41 грн. (страхова виплата).

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 999 ЦК України , законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована за Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/1031497, укладеним 19.04.2013 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «УПСК».

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про ОСЦПВ», страховики зобов'язані укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір «Зелена картка») відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.

Згідно ст. 22 Закону України «Про ОСЦПВ», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про ОСЦПВ», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Крім того до заяви додаються всі документи пов'язанні з страховим випадком.

Судом встановлено, що 05.08.2013 р. позивачем відповідачу ПрАТ «УПСК» було подано заяву про настання страхового випадку та заяву про виплату страхового відшкодування із зазначенням реквізитів для її виплати. А станом на 17.12.2013 року відповідач ПрАТ «УПСК» отримало всі необхідні документи за даною подією, яка містить ознаки страхового випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про ОСЦПВ», рішення про здійснення страхового відшкодування приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування розглядався в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 36 ЗУ «Про ОСЦПВ», на Страховика покладено обов'язок протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 ЗУ «Про ОСЦПВ», якщо представник страховика (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону -МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Судом встановлено, що для визначення матеріального збитку та вартості відновлювального ремонту автомобіля «Мерседес» державний номерний знак НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 22.08.2011 р. оцінювачем ОСОБА_5 було складено ремонтну калькуляцію № 8986, якою визначена вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу позивача, яка становить 29313,62 грн..

Як вбачається із висновку експертного автотоварознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Мерседес», д.н. НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди № 145-13 від 14.08.2013 року, вартість відновлюваного ремонту складає 33844,37 грн..

Відповідно до ремонтної калькуляції ПАТ «УПСК» вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - 29313,62 грн., відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження - 33844,37 грн.

Сума 33844,37 грн. складається з: 5317,50 грн. (вартість ремонтно-відновлювальних робіт) + 3549,23 грн. (вартість використаних матеріалів для ремонту) + 24 977,64 грн. (вартість запчастин).

Відповідно до бюлетеня авто товарознавця №74, який використовується оцінювачами про складання звіту зазначено - «разом з тим, середні значення вартості нормо - години ремонтно - відновлювальних робіт, отриманих по станціям з різною формою оподаткування та рекомендовані регіональними відділеннями СЕУ - не підлягають ні вирахуванню ні додаванню, а приймаються як середньо ринкові. Вирахування або додавання до середньо ринкової вартості ПДВ - є грубою помилкою.», тобто вирахування ПДВ з вартості ремонтно - відновлювальних робіт (5317,50 грн.) є помилкою та зроблено ПАТ «УПСК» з порушенням вимог закону.

ПП «Діліжанс і Ко» звернулося до ПАТ «УПСК» з заявою про перегляд страхового відшкодування, яка була отримана відповідачем 09.07.2014 року.

Станом на 20.08.2014 року ПАТ «УПСК» заяву ПП «Діліжанс і Ко» не задовольнило.

Таким чином ПАТ «УПСК» зобов'язана сплатити на користь ПП «Діліжанс і Ко» - 19327,80 грн., виходячи з наступного розрахунку: (13263,13 грн. (вартість запчастин з урахуванням зносу) + 3549,23 грн. (вартість використаних матеріалів для ремонту) - 20% ПДВ) + 5317,50 грн. (вартість ремонтно - відновлювальних робіт) = 19 327,80 грн.

Враховуючи, що ПАТ «УПСК» сплатило 15175,41 грн. (платіжне доручення №271 від 03.03.2014 року), то доплаті за рахунок ПАТ «УПСК» підлягає сума 4152,39 грн. (19327,80 грн.-15175,41 грн.).

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

На ремонт пошкодженого автомобіля ПП «Діліжанс і Ко» було витрачено 32540 грн. (24940 грн. (вартість матеріалів) + 7600 грн. (вартість робіт).

А тому підлягає стягненню сума - 13212,20 грн. (32540 грн. (розмір фактичних витрат на ремонт) - 19327,80 грн. (виплата за рахунок страхової компанії).

Судом встановлено, що вищезазначена сума страхового відшкодування відповідачем ПрАТ «Українська пожежно - страхова компанія» позивачу виплачена не була.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10 , 60 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача ПрАТ «Українська пожежно - страхова компанія» суми страхового відшкодування в розмірі 13212,20 грн., знайшла своє доведення в судовому засіданні, є такою, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Крім того в силу ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 256,70 грн..

На підставі викладеного, ст.ст. 16 , 525 , 526 , 979 , 988 , 989 , 990 , 1166 , 1187 , 1188 ЦК України , ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», від 27.03.1992 року № 6 , керуючись ст.ст. 10 , 11 , 60 , 88 , 208 , 209 , 213-215 , 217- 218 , 223 , 224 ЦПК України , суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Діліжанс і Ко» до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» про стягнення майнової шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» на користь Приватного підприємства «Діліжанс і Ко» матеріальну шкоду в сумі 13212,20 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» на користь Приватного підприємства «Діліжанс і Ко» у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України у повернення сплаченого судового збору 256, 70 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд міста Кременчука шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: