Постанова

від 24.11.2014 по справі 910/10142/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2014 року Справа № 910/10142/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В., розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур" напостанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 у справігосподарського суду міста Києва № 910/10142/14 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Графосервіс" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур" простягнення 554 854, 41 грн за участі представників сторін:

від позивача - Коваль В.В.;

від відповідача - Сахара А.В.

У С Т А Н О В И В:

26.05.2014р. товариство з обмеженою відповідальністю "Графосервіс" звернулися до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур" заборгованості за договором № 95/9 від 20.09.2010р. у розмірі 478 080,00 грн основного боргу, 33 943,68 грн втрат від інфляції, 42 830,73 грн 3% річних. та витрат за надання послуг адвоката у сумі 53 000, 00 грн.

09.07.2014р. рішенням господарського суду міста Києва (суддя Князьков В.В.) позов задоволено частково, присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Графосервіс" 478 080, 00 грн основного боргу, 42 784, 27 грн 3 % річних, 33 943, 00 грн інфляційних втрат, 53 000, 00 грн послуги адвоката, 11 096, 16 грн судовий збір.

06.10.2014 року постановою Київського апеляційного господарського суду (судді: Жук Г.А., Кропивна Л.В., Мальченко А.О.) рішення місцевого господарського суду змінено в частині стягнення витрат за надання послуг адвоката та задоволено позовні вимоги в цій частині у розмірі 5 548,54 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур" посилалися на порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, якими неповно установлено фактичні обставини справи, тому просили скасувати судові рішення та передати справу для нового розгляду.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Судами обох інстанцій установлено, що 20.09.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Графосервіс" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур" (замовник) укладено договір № 95/9, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався здійснити поставку обладнання, монтаж, наладку, згідно додатку №1, який є невід'ємною частиною договору на об'єкті, який розташований за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз в районі санаторію ім. Баранова, а замовник прийняти його та оплатити згідно п. 4.1. договору та на підставі додатку №1. Сторони погодили, що умови додатку №1 за згодою сторін можуть змінюватись, у зв'язку із уточненням проекту.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що обладнання, яке поставляється оплачується та приймається замовником по узгодженій ціні. Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок постачальника (договору). Загальна вартість договору складала - 6 280 800,00 грн (п. 2.2. договору).

02.06.2011, на виконання умов зазначеного договору, між його сторонами підписано без будь-яких зауважень та скріплено печатками акт приймання - передачі робіт, згідно якого загальна вартість обладнання та виконаних робіт складала 1 086 800,00грн. Проте, у порушення своїх договірних зобов'язань, замовник не повністю здійснив оплату, перерахувавши лише 5 892 720, 00 грн і його заборгованість становить 478 080,00 грн, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар (продукцію) у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець прийняти товар (продукцію) і сплатити за нього певну грошову суму. В силу ст. 837 ЦК України, виконавець за договором зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містить і ст. 526 ЦК України.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом ст.ст. 610, 611 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Надавши належну правову оцінку усім доводам сторін та наданим на їх підтвердження доказам, попередні судові інстанції мотивовано дійшли висновку щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур" відповідної суми заборгованості, наявність якої та її розмір підтверджено наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем.

Не заслуговують на увагу твердження заявника про порушення судами норм процесуального права, яким не зазначено які саме його доводи, чи надані докази були залишені судами обох інстанцій без правової оцінки. Наявний у матеріалах справи акт приймання - передачі виконаних робіт на суму 1 086 800,00грн., підписаний директором товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур" без будь -яких зауважень, проте оплачені лише частково. Виходячи з викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 у справі господарського суду міста Києва № 910/10142/14 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяГ.В. Жаботина СуддяЛ.В. Ковтонюк