Постанова

від 28.11.2014 по справі 815/5251/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5251/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Дубовик Г.В.,

за участі:

за участю: представника позивача - Майборода Д.О.(за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Альфін" до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства "Альфін" до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2014 року № 0001692208.

В обґрунтування позову зазначається, що в період з 29.07.2014 року по 04.08.2014 року податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача щодо правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за період травень 2014 року. Позивач зазначає, що в ході перевірки відповідачем встановлено порушення з боку позивача вимог Податкового кодексу України, що виразились в неналежному оформленні податкових накладних, та в завищенні від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за період травень 2014 року, у зв'язку з чим й прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Однак, позивач в адміністративному позові зазначає, що висновки акту перевірки жодним чином не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та спростовуються первинною документацією позивача.

Відповідач надав заперечення до адміністративного позову (а.с. 47-48), в яких зазначив, що при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки приватного підприємства "Альфін" встановлено порушення з боку позивача ст.. 198 та ст.. 201 Податкового кодексу України, а саме відповідач зазначає, що під час проведення перевірки, ДПІ встановлено, що надані підприємством накладні, виписані ТОВ «Баєрбуд», складені на основі договору постачання від 01.10.2013 року № 14.01.-10/13 - існування якого не підтверджено, але позивачем було надано договір підряду № 14.01.-10/2013 від 01.10.2013 року. Інші документи, що свідчать про господарські відносини з ТОВ «Баєрбуд» за травень 2014 року не надавались.

Окрім того, відповідач зазначає, що у наданої до перевірки ПП «Альфін» податкової накладної, виписаної постачальником КП «Одеське міське бюро проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування» за № 32 від 05.09.2013 року на загальну суму 3303,50 грн., в т.ч. ПДВ 550,58 грн. на порушення порядку, передбаченого Наказом № 1379 від 01.11.2011 року оформлено не вірно, а саме невірно вказано одиницю виміру та кількість (об'єм, обсяг) товару.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування, викладені в позовній заяві і просив задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання відповідач не з'явився , судом належним чином повідомлявся про час, місце та дату судового засідання.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "Альфін" зареєстровано як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.10).

Судом встановлено, що державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку приватного підприємства «Альфін» щодо правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за період травень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 08.08.2014 року № 4462/15-53-22-08/32575150 (а.с. 13-29).

Актом перевірки встановлено, що основну суму податкового кредиту у податковому періоді було сформовано, зокрема, за рахунок постачальників:

- КП «Одеське міське бюро проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування»: сума по зазначеному продавцю у розмірі ПДВ 550,58 грн. була включена ПП «Альфін» до податкового кредиту травня 2014 року. Однак, при перевірці податкової накладної, виписаної постачальником КП «Одеське міське бюро проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування» на рахунок ПП «Альфін» встановлено, що податкова накладна № 32 від 05.09.2013 року на загальну суму 3303,50 грн., в т.ч. ПДВ 550,58 грн. на порушення порядку, передбаченого Наказом № 1379 від 01.11.2011 року оформлено не вірно, а саме невірно вказано одиниці виміру та кількість (об'єм, обсяг) товару;

- ТОВ «Баєрбуд»: при проведенні перевірки наданих цивільно-правових договорів, податкових накладних, встановлено, що податкові накладні складені на основі договору постачання від 01.10.2013 року № 14.01-10/13, існування якого не підтверджено, але було надано договір підряду № 14.01-10/2013 від 01.10.2013 року. Інші документи, що свідчать про господарські відносини з ТОВ «Баєрбуд» за травень 2014 року відсутні.

На підставі вказаного акту перевірки у зв'язку із встановленими відповідачем порушеннями з боку позивача п. 198.1, п. 198.2, 198.3,198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.2014 року № 0001692208, яким визначено суму завищення від'ємного значення ПДВ за травень 2014 року у розмірі 263051 грн. (а.с.12).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 27.08.2014 року № 0001692208, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченимипунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках, зокрема, такі обов'язкові реквізити: опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 N 1379 затверджено Порядок заповнення податкової накладної п.п.12.4 якого передбачено, що у графу 5 зазначається - одиниця виміру товарів/послуг - грн, шт., кг, м, см, м.куб., см.куб., л тощо.

Як з'ясовано в судових засіданнях податковий орган дійшов висновку про порушення з боку позивача вищенаведених норм чинного законодавства з тієї підстави, що в податковій накладній, виписаній постачальником КП «Одеське міське бюро проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування» за № 32 від 05.09.2013 року на загальну суму 3303,50 грн., в т.ч. ПДВ 550,58 грн. на порушення порядку, передбаченого Наказом № 1379 від 01.11.2011 року оформлено не вірно, а саме невірно вказано одиницю виміру та кількість (об'єм, обсяг) товару.

Однак, при дослідженні в судовому засіданні податкової накладної за № 32 від 05.09.2013 року (а.с. 30) судом встановлено, що в графі 5 «одиниця виміру товару» постачальником зазначено «послуга».

Так, з податкової накладної вбачається, що КП «Одеське міське бюро проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування» надавалась послуга, а саме - висновок про можливість передачі у власність або оренду земельної ділянки.

Відтак, оскільки висновок про можливість передачі у власність або оренду земельної ділянки не вимірюється в грн, шт., кг, м, см, м.куб., см.куб., л, а Порядком заповнення податкової накладної не визначено вичерпний перелік одиниць виміру послуг, суд вважає безпідставними твердження відповідача щодо порушення з боку ПП «Альфін» вимог податкового законодавства, що, на думку відповідача, виразилось в непідтверджені податковими накладними суми податкового кредиту.

Відносно посилань ДПІ щодо невірного заповнення ПП «Альфін» графи 6 податкової накладної за № 32 від 05.09.2013 року (а.с. 30), суд зазначає, що згідно Порядку заповнення податкової накладної у графі 6 зазначається - кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг. У разі якщо послуги не мають таких показників, а вимірюються лише у вартісному вираженні, у графі 6 указується: "послуга/проценти тощо.

В той же час, з податкової накладної за № 32 від 05.09.2013 року, виписаної постачальником КП «Одеське міське бюро проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування» вбачається, що графа 6 заповнена та в ній зазначено кількість послуг -1.

У зв'язку із наведеним, суд вважає хибними доводи податкового органу щодо не вірного оформлення накладної за № 32 від 05.09.2013 року.

Окрім того, судом не беруться до уваги твердження відповідача відносно того, що при проведенні перевірки наданих цивільно-правових договорів, податкових накладних, встановлено, що податкові накладні складені на основі договору постачання від 01.10.2013 року № 14.01-10/13, існування якого не підтверджено, але було надано договір підряду № 14.01-10/2013 від 01.10.2013 року. Інші документи, що свідчать про господарські відносини з ТОВ «Баєрбуд» за травень 2014 року відсутні.

З цього приводу суд зазначає, що при дослідженні матеріалів справи встановлено, що між ПП «Альфін» як замовником та ТОВ «Баєрбуд» як підрядником укладено договір підряду № 14.01-10/2013 від 01.10.2013 року, згідно з п.п.1.1. п. 1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик, використовуючи власне обладнання, згідно з робочою документацією та в межах договірної ціни, керуючись державними будівельними нормами та іншими вимогами договору та законодавства виконати загально будівельні роботи по об'єкту «Капітальний ремонт будівлі з пристосуванням горищного простору під мансардний поверх за адресою м. Одеса, проспект Адмірільський, 34а» (а.с. 44-49).

По виконанню договору підряду підрядником складено податкові накладні (а.с. 31-39), в графах «вид цивільно-правового договору» яких зазначено «договір підряду від 01.10.2013 № 14.01-10/13».

Згідно платіжних доручень від 05.05.2014 року № 260, від 06.05.2014 року № 263, № 269 від 12.05.2014 року, від 13.05.2014 року № 272 та № 273, від 14.05.2014 року № 276, від 29.05.2014 року № 285, від 30.05.2014 року № 292 (а.с. 75-83) ПП «Альфін» сплачено на користь ТОВ «Баєрбуд» грошові кошти з призначенням платежу: оплата за будівельні роботи згідно договору підряду від 01.10.2013 № 14.01-10/13.

Так, у зв'язку із розбіжністю номеру договору в самому договорі, де зазначено «№ 14.01-10/2013» та в іншій первинній документації, де значиться «№ 14.01-10/13» відповідач дійшов висновку про відсутність існування договору № 14.01-10/13.

Однак, такі твердження спростовуються матеріалами справи. Адже, як вбачається з додаткової угоди № 9 від 16.06.2014 року, до договору підряду № 14.01-10/2013 (а.с.74), пунктом 1, 2 передбачалось, що у зв'язку із самостійним виявленням сторонами невідповідності номера підписаного договору, з усіма додатками та додатковими угодами, фактичному номеру договору зареєстрованому в журналі реєстрації договорів підрядника, номеру договору зазначеному у платіжних документах, на підставі яких проводились розрахунки, документах, що підтверджують факт прийняття робіт, номеру договору, зазначеному у податкових накладних, відповідно до п.13.3, п. 13.6 договору, ст.. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 651, 653,654 Цивільного кодексу України, сторони домовились догів підряду № 14.01.10/2013 від 01.10.2013 року вважати договором підряду № 14.01.10/13 від 01.10.2013 року з моменту його укладання; всі документи (додаткові угоди, податкові накладні, платіжні документи), складені, оформлені та підписані сторонами за договором підряду № 14.01-10/2013 від 01.10.2013 року слід вважати складеними, оформленими та підписаними сторонами за договором підряду № 14.01-10/13 від 01.10.2013 року з моменту його укладання.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач повідомляв ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про виявлення та усунення помилки в номері договору підряду від 01.10.2013 року, що вбачається із заперечень до акту перевірки від 08.08.2014 року № 4462/15-53-22-08/32575150 (а.с. 30).

Відтак, наведені судом обставини свідчать про той факт, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення проігноровано наведені позивачем доводи відносно ідентичності договору підряду номер 14.01-10/13 від 01.10.2013 року номеру 14.01-10/2013 від 01.10.2013 року, в якому помилково зазначено № 14.01-10/2013.

Крім того, не знайшли свого підтвердження й доводи ДПІ, викладені в акті перевірки, відносно того, що при проведенні перевірки наданих цивільно-правових договорів, податкових накладних, встановлено, що податкові накладні складені на основі договору постачання від 01.10.2013 року № 14.01-10/13.

Так, як вбачається з матеріалів справи податкові накладні були складені на підставі договору підряду (а.с. 31-39), про що безпосередньо зазначено в самих податкових накладних.

Жодних доказів на підтвердження укладення між позивачем та ТОВ «Баєрбуд» договору постачання податковим органом до суду не надано.

Відносно посилань ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо того, що інші документи, що свідчать про господарські відносини з ТОВ «Баєрбуд» за травень 2014 року відсутні, суд зазначає, що відповідачем не підтверджено того факту, що при проведенні перевірки ДПІ встановлювався факт реальності здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Баєрбуд».

Відтак, на підставі зазначених судом обставин, суд вважає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною другою ст.71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв не на підставі, та не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавство, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.

Керуючись ст.ст.11, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства "Альфін" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 27.08.2014 року № 0001692208.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Альфін" (код ЄДРПОУ 32575150) судовий збір у розімірі 487,20 грн., сплаченого згідно платіжного доручення від 03.09.2014 року № 376.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 28.11.2014 року.

Суддя Вовченко O.A.

Адміністративний позов приватного підприємства "Альфін" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 27.08.2014 року № 0001692208.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Альфін" (код ЄДРПОУ 32575150) судовий збір у розімірі 487,20 грн., сплаченого згідно платіжного доручення від 03.09.2014 року № 376.

28 листопада 2014 року.