Ухвала

від 13.11.2014 по справі 826/3105/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3105/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

13 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Перша ветеринарна лабораторія «МРТ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Перша ветеринарна лабораторія «МРТ» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство «Перша ветеринарна лабораторія «МРТ» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.01.2014 №0000272202 та зобов'язати відповідача здійснити коригування даних в картці особового рахунку позивача, шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу за порушення валютного законодавства у розмірі 17264,88 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 15.01.2014 за результатами позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства Приватного підприємства «Перша ветеринарна лабораторія «МРТ» за контрактом №04550 від 01.02.2013 складено Акт №54/26-52-22-02/38638120, яким встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», внаслідок несвоєчасного надходження товару на територію України за контрактом, що №04550 від 01.02.2013, який укладено між ПП «Перша ветеринарна лабораторія «МРТ» та «Clinical Imaging, Inc» (США).

30 Січня 2014 року на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000272202, яким за порушенням ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» позивачеві визначено пеню за порушення термінів у сфері ЗЕД у розмірі 17 264,88 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що фактичне ввезення та надходження вантажу на територію України відбулося з перевищенням 90 календарних днів з дати оплати на користь нерезидента за платіжним дорученням, а тому у податкового органу були наявні підстави для нарахування пені у відповідності до ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

За змістом ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Водночас, пунктом 1 Постанови НБУ від 14.05.2013 № 163, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.05.2013 за № 718/23250, установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що імпорт (імпорт товарів) - купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

За змістом ст. 1 МК України ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Відповідно до положень Митного кодексу України поняття «перетин товаром митного кордону України» та «пропуск через митний кордон України» не є тотожними, але такими, які є взаємопов'язаними і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту. При цьому пропуск через митний кордон у відповідності із п. 49 ч. 1 ст. 4 Кодексу є дозвіл митного органу відповідній особі на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.

З аналізу положень зазначених статей вбачається, що час здійснення імпортної операції має визначатися, виходячи з моменту перетинання товаром митного кордону України.

Як вбачається з метеріалів справи, між позивачем та фірмою - нерезидентом «Clinical Imaging, Inc» (США) укладено контракт від 01.02.2013 № 04550 на поставку товару (магнітно-резонансний томограф).

26 Липня 2013 року позивач на виконання вищевказаного контракту здійснив попередню оплату компанії нерезиденту «Clinical Imaging, Inc» (США) у сумі 20 000,00 доларів США.

Тобто, у відповідності до положень навчених вище норм чинного законодавства граничним терміном отримання товару було 23.10.2013.

Однак, вантаж надійшов на митну територію України лише 28.11.2013, що підтверджується штампами Львівськоїї митниці «Під митним контролем» на CMR №395770.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів пооджується з висновком суду першої інстанції про порушення позивачем строку розрахунку за операціями з імпорту товарів, передбаченого статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, - з огляду на що підстави до скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Перша ветеринарна лабораторія «МРТ» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2014 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Чаку Є.В.