Постанова

від 13.07.2009 по справі 09/3697а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09/3697а

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                      Справа №09/3697а

"13" липня 2009 р.,  11 год.  35 хв.                                               м. Черкаси

                    Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі –Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача –Литвиненко О.М. директор, відповідача –Савенко Ю.Н. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства (ЗАТ) «Бакалія», м. Черкаси до Державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Подано адміністративний позов про визнання неправомірним та скасування рішення Черкаської ОДПІ, правонаступником якої є відповідач, від 18 квітня 2006 року №00003122301/0  про визначення ЗАТ «Бакалія»(позивач) податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 16250,00 грн., у тому числі основний платіж –10833,00 грн., штрафні (фінансові) санкції –5417,00 грн. (далі –спірне рішення).

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- висновок відповідача за результатами невиїзної документальної перевірки про порушення позивачем п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не відповідають фактичним обставинам вчинених господарських операцій, оскільки на час укладення з ПП «Аргумент»угоди та проведення на її виконання операцій з купівлі-продажу товару та послуг вказане підприємство мало всі ознаки правоздатної та дієздатної юридичної особи, було зареєстроване платником податку на додану вартість (ПДВ), в чому ЗАТ «Бакалія»переконалось при проведенні господарської операції;

-  на час складення та подання податкової декларації з ПДВ ЗАТ «Бакалія»(позивач) вправі було включити до податкового кредиту суми ПДВ на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих  ПП «Аргумент»(продавець послуг);

- висновок податкового органу щодо відсутності підтвердження господарської операції податковими накладними не відповідає дійсним обставинам, які свідчать про те, що податкові накладні є в наявності, належно оформлені, за  товар (надані послуги) здійснена оплата в безготівковому порядку, включаючи ПДВ, господарські операції відображені у бухгалтерському на податковому обліку ЗАТ «Бакалія»;

- ПП «Аргумент»податковим органом не перевірялось, і якщо дійсно ПП «Аргумент»з 2001 року, як стверджує відповідач, не подавало податкову звітність, про що ЗАТ «Бакалія»не могло і не повинно було знати, то контролюючий орган створив умови для шахрайства, оскільки в порушення ст.19 Господарського кодексу України (далі –ГК  України), ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не здійснював в установленому порядку та строки державний контроль та нагляд за господарською діяльністю господарюючого суб'єкта, який не звітувався;

- такий підхід податкової інспекції не відповідає конституційним  основам правопорядку у сфері господарювання, зокрема, принципу відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, визнання усіх суб'єктів рівними перед законом та рівний захист державою усіх суб'єктів, як встановлює ст.5 ГК України;

- визнання недійсними установчих  документів  ПП «Аргумент»не може перекреслювати всю його господарську діяльність та звільняти від відповідальності осіб, за документами яких було зареєстроване підприємство;

- спірним рішенням відповідач порушив норми чинного податкового законодавства, права та охоронювані законом інтереси позивача, тому спірне рішення є протиправним, отже підлягає скасуванню.

Відповідач у письмових запереченнях проти адміністративного позову, позовні вимоги  не визнав, посилаючись на правомірність спірного рішення, з підстав, викладених в акті перевірки, позивач в порушення пп.7.2.4 п.7.2 ст. 7 та пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ»включив до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними від 05.08.2003 року №23 та від 05.08.2003 року №50, виданими не платником ПДВ –ПП «Аргумент». За рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21.06.2004 року, яке вступило в законну силу, установчі документи ПП «Аргумент»визнані недійсними з дати їх державної реєстрації та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ визнано недійсним з дня його видачі. Окрім цього, постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.03.2006 року у справі №09/5104а визнано недійсною угоду №23 від 01.08.2003 року, яка була укладена позивачем та ПП «Аргумент».

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.08.2006 року провадження у справі було зупинено до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги у справі №09/5104а та отримання підтвердження законної сили рішення Оболонського районного суду міста Києва.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) від 06.06.2007 року скасовані рішення господарського суду Черкаської області від 19.12.2005 року та постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.03.2006 року у справі, яка пов'язана з даною справою, №09/5104а, справа  направлена на новий розгляд. Постановою господарського суду Черкаської області від 10.01.2008 року ДПІ у місті Черкаси у позові відмовлено. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2009 року скасована постанова господарського суду Черкаської області від 10 січня 2008 року у справі №07-09/5104а (22-а-14323/08р) та закрито провадження у справі. Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду, згідно ст. 254 КАС України, набрала законної сили, тому ухвалою суду від 15 червня 2009 провадження у справі було поновлено.

Предметом спору у справі №07-09/5104а (22-а-14323/08р)  є правомірність договору та господарських операцій, вчинених на його виконання.

До початку судового засідання представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку неможливістю вирішення даної справи до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги на рішення у справі №07-09/5104а (22-а-14323/08р).

Ухвалою господарського суду від 13 липня 2009 року  відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити;

- представник відповідача позов не визнала, дотримуючись доводів, викладених у письмових запереченнях, просила у позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали даної справи та пов'язаної справи №07-09/5104а (22-а-14323/08р) судом встановлено наступне.

Черкаською ОДПІ, правонаступником якої став відповідач,  проведена планова виїзна  комплексна документальна перевірка з питань дотримання ЗАТ «Бакалія»податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2002 року по 30.09.2004 року, за результатами якої складений акт  від 10.12.2004 року №817/23-108/01553422 (далі - акт перевірки).

В ході планової перевірки були надіслані запити на проведення зустрічних перевірок до інших органів державної податкової служби.  

Після отримання відповіді на запити, направлені в ході планової перевірки,  18.04.2006 року відповідачем складений акт №69623-208/01553422 «Про результати невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ЗАТ «Бакалія»(код 01553422) при взаємовідносинах із ПП «Аргумент»(код 30312068) за період з 01.10.2002 р. по 30.09.2004 р.».

У висновку акту невиїзної перевірки вказано на  встановлене ЗАТ «Бакалія»порушення підпунктів 7.2.3, 7.2.4 п.7.2 та підпункту 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, із змінами і доповненнями  (далі вживається скорочено –ЗУ «Про ПДВ»), в результаті чого платником податків занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, за серпень 2003 року в сумі 10833,00 грн.

При цьому відповідач послався на те, що підприємством неправомірно сформований податковий кредит у серпні 2003 року з господарських операцій придбання у ПП «Аргумент»послуг на загальну суму  65000,00 грн., на підставі податкових накладних, виданих ПП «Аргумент» від 05.08.2003 року №45 на суму 27000,00 грн. у тому числі ПДВ 4500,00 грн. та від 07.08.2003 року №50 на суму 38000,00 грн. у тому числі ПДВ 6333,33 грн., які є такими, що складені з порушенням чинного законодавства і тому суми ПДВ підлягають виключенню з податкового кредиту, відображеного ЗАТ «Бакалія»(позивач) у декларації з ПДВ за серпень 2003 року (спірні господарські операції та порушення описані в п.2.5 акту перевірки).

Підставами для такого висновку в акті перевірки посилання на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 червня 2004 року у справі №2-3324/2004 року, яким визнані недійсними  установчі документи  ПП «Аргумент»з моменту їх державної реєстрації, у тому числі Статут, зареєстрований 29.03.1999 року під №03708, та Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №35327349 від 06.04.1999 року з посиланням на те, що  ПП «Аргумент»зареєстроване на підставну особу, так як Дембицький О.А., який формально вважався засновником підприємства, в порушення п.1 ст.3 Закону України «Про підприємства в Україні»рішення про створення підприємства особисто не приймав та в порушення п.4 ст.10 цього Закону своїх грошових та матеріальних  внесків в статутний фонд не вносив, що призвело до здійснення підприємницької діяльності, яка суперечить законодавству.

На підставі акту перевірки прийнято спірне рішення, згідно з яким, за порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ „Про ПДВ” позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 16250,00 грн., у тому числі основний платіж – 10833,00 грн., штрафні (фінансові) санкції –5417,00 грн.

Відповідно до інформації Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва  від 03.08.2005 року №2429/7/19-407 ПП «Аргумент»являлось платником ПДВ до 21.06.2004 року,  акт про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ складений  29.12.2004 року  за №888,  остання податкова декларація подана за липень 2001 року.

Згідно повідомлення Деснянської районної у місті Києві Державної адміністрації від 01.11.2006 року №010/03-3568 ПП «Аргумент»зареєстроване 29.03.1999 року за адресою: м. Київ, пр-т Лісний,33 кв.51, реєстраційний номер 03708. Зміна власника, реорганізація чи ліквідація  підприємства не проводилась.

З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ «Бакалія»(покупець за договором) та ПП «Аргумент»(продавець за договором) 01 серпня 2003 року уклали договір №23, предметом якого були продаж товару, послуги по рекламі та маркетингу на умовах попередньої оплати.

На виконання умов договору, згідно виставленого ПП «Аргумент»рахунку від 04.08.2003 року №56, позивач здійснив попередню оплату за кондитерські вироби платіжними дорученнями: від 05.08.2003 року №3105 на суму 15000,00 грн., №350 –5800,00 грн., №781 – 6200,00 грн.; від 07.08.2003 року №3107 на суму 38000,00 грн.. включаючи ПДВ.

ПП  «Аргумент», будучи на той час зареєстрованим платником ПДВ, видав податкові накладні  від 05.08.2003 року №45 на суму 27000,00 грн. у тому числі ПДВ 4500,00 грн. та від 07.08.2003 року №50 на суму 38000,00 грн. у тому числі ПДВ 6333,33 грн. Оскільки ПП «Аргумент»не поставив кондитерські вироби, сторони обумовили зарахування коштів в рахунок оплати  за надані ПП «Аргумент»маркетингові послуги, що підтверджується  актом б/н від 08.10.2004 року про здачу-приймання  виконаних робіт (надання послуг) по договору.

Господарські операції відображені в податковому та бухгалтерському обліку позивача. ПП «Аргумент  податковою інспекцією за місцем реєстрації не перевірявся.

Договір між ЗАТ «Бакалія»та ПП «Аргумент» був предметом судового спору у справі №07-09/5104а, яка неодноразово розглядалась господарським судом Черкаської області, у зв'язку з чим провадження у даній справі зупинялось. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2009 року у справі №07-09/5104а (22-а-14323/08р) за позовом Державної податкової інспекції у м. Черкаси до ЗАТ «Бакалія»та ПП «Аргумент»про застосування наслідків нікчемного правочину, яка згідно ст.254 КАС України набрала законної сили з моменту проголошення,  скасовано постанову господарського суду Черкаської області від 10.01.2008 року, провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідач виключив з податкового обліку позивача податкові накладні, видані ПП «Аргумент», посилаючись на порушення позивачем підпунктів  7.2.3, 7.2.4 п.7.2, підпункту 7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ „Про ПДВ”, а саме складення податкових накладних з порушенням чинного законодавства, ПП «Аргумент»зареєстроване невідомими особами, у господарських операціях на стороні продавця (ПП «Аргумент) діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання документів податкової звітності, визнання недійсними установчих документів та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ПП «Аргумент».

Підпункти 7.2.3, 7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про ПДВ», на порушення яких посилається відповідач, в редакції, що діяла на час видачі спірних податкових накладних,  встановлюють наступне:

«7.2.3. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків».

«7.2.4. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його сплату в іншому, ніж визначено цим Законом, порядку, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства з іноземними інвестиціями, звільнені від сплати податку».

«7.4.5. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами».

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про ПДВ», в редакції станом на час вчинення господарських операцій та видачі ПП «Аргумент»податкових накладних, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6 ЗУ «Про «ПДВ»об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Таким чином, ЗУ «Про ПДВ», ставить право на податковий кредит в залежність від наявності факту придбання товарів (робіт, послуг); наявності товарів за фактом придбання яких сформовано податковий кредит та валові витрати;  наявності документів, які підтверджують  право на податковий кредит.

Право на податковий кредит виникає у покупця товарів (робіт, послуг) на підставі виданих продавцем, платником ПДВ, податкових накладних, порядок заповнення яких затверджений наказом ДПА України від  30.05. 1997 року №165, зареєстровано в Міністерстві юстиції 23.06.1997 року за №233/2037, зі змінами станом на час вчинення спірних господарських операцій.

З матеріалів справи та офіційних даних відповідача вбачається, що на час укладення договору між ЗАТ «Бакалія»та ПП «Аргумент» (01.08.2003 року) ПП «Аргумент»мало всі ознаки правоздатної та дієздатної юридичної особи, було зареєстровано  платником ПДВ.

Предметом договору, на підставі якого позивачем були вчинені спірні господарські операції, є продаж продуктів харчування широкого асортименту, товарів народного споживання та послуги з реклами і маркетингу. За умовами договору правовідносини сторін виникали в момент отримання виконавцем, яким був ПП «Аргумент»100% попередньої оплати згідно виставленого рахунку, дійсного протягом 3-х днів (п.1, 2 Договору). Отже за правовою природою договір між позивачем та ПП «Аргумент»є комплексним договором з елементами поставки та надання послуг.

Позивач здійснив попередню оплату за товари, включаючи ПДВ і, будучи платником ПДВ, отримав від ПП «Аргумент», який був зареєстрований платником ПДВ, податкові накладні, на підставі яких ЗАТ «Бакалія»(позивач) задекларувало своє право на податковий кредит. ПП «Аргумент»на замовлення позивача не поставив кондитерські вироби, тому сторони обумовили зарахування коштів в рахунок оплати  за надані ПП «Аргумент»маркетингові послуги, які позивачем були прийняті по акту б/н від 08.10.2004 року, що згідно ст.217 ЦК УРСР, чинного на час вчинення господарської операції, допускалось. Договір виконаний сторонами, його дійсність та фактичне виконання  є доведеним.

Обставини, на які посилається відповідач, суд вважає такими, що не можуть бути  підставою для виключення сум ПДВ зі складу задекларованого позивачем податкового кредиту,  з огляду на наступне:

Податок на додану вартість  сплачений позивачем у ціні послуг, що підтверджується перевіркою відповідача, актом здачі - приймання робіт, податковими накладними.

ПП «Аргумент»був відповідачем у цивільній справі, у якій Оболонським районним судом міста Києва прийняте рішення, яке набрало законної сили. Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім наявності підстав для звільнення від доказування, встановлених ст.72 КАС України. Згідно ст.72 КАС України суд враховує обставини, встановлені рішенням в цивільній справі, яке набрало законної сили, щодо фактів встановлених судом відносно ПП «Аргумент».  Отже суд вважає, що не підлягає  доказуванню факт визнання недійсними установчих документів та Свідоцтва про реєстрацію ПП «Аргумент»платником ПДВ.

Податкові накладні, видані ПП «Аргумент»05.08. та 07.08.2003 року,  відповідають формі та змісту, встановленому пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ». Підписання податкової накладної не встановленою особою, не свідчить про те, що особа, яка фактично їх склала, не є повноважною особою для вчинення таких дій, оскільки підпис особи, що склала податкову накладну, засвідчений печаткою ПП «Аргумент». Визнання у судовому порядку недійсними установчих документів платника податків, не тягне за собою недійсності угод та юридично значимих дій, вчинених на їх виконання до дати набрання законної сили рішення суду про їх недійсність, та не позбавляє правового значення складених продавцем товарів (послуг) податкових накладних, а як наслідок, і права позивача, як покупця товарів (послуг), на податковий кредит.

Відповідно до п.9.6 ст.9 ЗУ «Про ПДВ»в редакції, що діяла на час прийняття рішення Оболонським районним судом, свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, якщо зареєстрована, згідно з пунктом 2.1 цього Закону протягом 24 поточних календарних місяців в якості платника податку особа мала за останні 12 поточних календарних місяців оподатковувані обсяги продажу товарів (робіт, послуг) менші, ніж 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; зареєстрована в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.

Згідно п.п. 25.2 п. 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість,  прийнятого на виконання ст.9 ЗУ «Про ПДВ»і затвердженого Наказом ДПА України від 01.03.2000 року №79, зі змінами і доповненнями за станом на час прийняття Оболонським районним судом рішення, встановлено, що   виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання Свідоцтва відбуваються також у випадку прийняття судом (господарським судом) рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, про що є відповідне Рішення суду (господарського суду), чи скасування державної реєстрації органом державної реєстрації, про що є Повідомлення органу державної реєстрації.

Спірні господарські операції, здійснені на виконання договору між позивачем та ПП «Аргумент», мали місце до прийняття рішення  Оболонським районним судом. Рішення про виключення з Реєстру платників ПДВ, анулювання свідоцтва платника ПДВ і саме виключення з Реєстру, як юридичний факт, не можуть мати зворотну силу, тобто поширюватись на відносини, що виникли до їх прийняття, а відтак не можуть поширюватись і на податкові накладні, видані у цей період, та господарські операції, які мали місце до прийняття рішень. Визнання  в   судовому   порядку   недійсним   свідоцтва   про реєстрацію платника ПДВ з моменту реєстрації, не є підставою для визнання вчинених платником податку з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій.

Визнання недійсними установчих документів у судовому порядку не є доказом того, що ПП «Аргумент»втратило статус платника ПДВ до фактичного його виключення з реєстру. Датою фактичного виключення ПП «Аргумент» з Реєстру платників ПДВ суд вважає 29.12.2004 року, тобто дата складення комісією, створеною податковим органом акту про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Таким чином, до 29.12.2004 року ПП «Аргумент»обліковувався в Реєстрі платників ПДВ, отже до вказаної дати його слід вважати  платником ПДВ.

За результатами зустрічної перевірки ДПІ у Деснянському районі міста Києва повідомила, що ПП «Аргумент»являлось платником ПДВ до 21.06.2004 року, останню декларацію подало за липень 2001 року. Наявність податкових зобов'язань та податкового боргу ПП «Аргумент»не встановлена. Дата - 21.06.2004, на яку послалась ДПІ у Деснянському районі, як останню дату обліку ПП «Аргумент»платником ПДВ, є датою прийняття Оболонським районним судом рішення про визнання недійсним Свідоцтва про реєстрацію ПП «Аргумент»платником ПДВ. Суд не може погодитись з позицією податкового органу, оскільки  рішення суду не набрало законної сили.

Окрім цього, вищенаведене Положення про Реєстр платників податку на додану вартість підставою виключення з Реєстру платників ПДВ та анулювання Свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ, серед інших підстав, встановлює прийняття рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, про що є відповідне Рішення суду (господарського суду).

Оболонський районний суд прийняв рішення про визнання недійсним установчих документів ПП «Аргумент», у тому числі Свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ. На підставі  цього рішення суду комісія податкового органу анулювала Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ –ПП Аргумент». Отже датою виключення з Реєстру платників ПДВ ПП «Аргумент»слід вважати дату складення Акту про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.  

Підстави для визнання недійсними установчих документів ПП «Аргумент», встановлені рішенням Оболонського районного суду, на час вчинення спірних господарських операцій та перерахування ЗАТ «Бакалія»(позивач) грошових коштів, останньому не були і не могли бути відомі.  Формування ЗАТ «Бакалія»податкового кредиту з ПДВ у податковому періоді - серпень 2003 року, відповідало наявним фактичним обставинам. Факт неподання ПП «Аргумент»податкової звітності не був оприлюднений, тому для ЗАТ «Бакалія»не міг бути відомим, фінансові санкції за неподання податкової звітності, до ПП «Аргумент»не застосовані.

Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.03.2006 року у справі №09/5104а, на яку посилається відповідач, скасована постановою ВАСУ, отже не підлягає врахуванню.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіривши згідно ст.2 КАС України законність спірного рішення, враховуючи вищевикладені обставини та доводи, суд вважає спірне рішення  необґрунтованим, прийнятим без врахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, таким, що ґрунтується на неправильному тлумаченні та застосуванні податкового законодавства стосовно позивача, з порушенням його законного  права на податковий кредит, без дотримання принципу рівності перед законом, з наданням несправедливої, безпідставної переваги продавцю послуг –ПП «Аргумент»,  отже є протиправним, тому підлягає скасуванню, а  позов задоволенню.

Судові витрати  відповідно до ст.94 КАС України не розподіляються в силу відсутності клопотання позивача про їх відшкодування. При цьому суд враховує не значимість суми оплачених судових витрат –3,40 грн.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

                    Адміністративний позов задовольнити повністю.

                    Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Черкаси, від 18 квітня 2006 року №00003122301/0  про визначення закритому акціонерному товариству «Бакалія»м. Черкаси податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 16250,00 грн., у тому числі основний платіж –10833,00 грн., штрафні (фінансові) санкції –5417,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ                                                                                Н.М.Курченко

          Постанова складена у повному обсязі 17 липня 2009 року.