Ухвала

від 20.11.2014 по справі 815/4929/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

20 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/4929/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Алєксєєва В.О.

суддів - Милосердного М.М.,

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Курбатової Д.В.

з участю: представника Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - Груня Сергія Олеговича, представника товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут-Імпорт" - Булгакової Тетяни Валеріївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут-Імпорт" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Фрут-Імпорт" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000582203 від 20 червня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 396 606 грн. за порушення п.186.1 ст. 186, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 ПК України;

- №0000572230, яким зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9 270 807 грн. за порушення п.186.1 ст. 186, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 ПК України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що в період з 20 травня 2014 року по 26 травня 2014 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Фрут-Імпорт" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за березень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт №2891/15-53-22-9/34800893 від 30 травня 2014 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ "Фрут-Імпорт" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за березень 2014 року, відповідно до висновку якого перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198, п.186.1 ст. 186 ПК України, в результаті чого завищено показник від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9) (позитивне значення) за період березень 2014 року на суму 6 579 345 грн.; занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17) (позитивне значення) за період березень 2014 року на загальну суму 2 955 866 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на суму 2 691 462 грн.; занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та (рядок 18 - рядок 21) за період березень 2014 року на загальну суму 264 404 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20 червня 2014 року №0000582203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 396 606 грн. (за основним платежем - 264 404 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 132 202 грн.) та №0000572230, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9 270 807 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доводи податкового органу щодо фіктивності підприємницької діяльності, безтоварності господарських операцій, направленості ТОВ "Фрут-Імпорт" на ухилення від сплати податків, а у зв'язку з цим і фіктивності угоди, укладеної з ТОВ "Гонорій" не приймаються як не підтверджені належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Судова колегія погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому колегія суддів акцентує до увагу на тому, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результати робіт, послуг.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За змістом п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на формування податкового кредиту є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Відповідно до п.192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з пп.192.1.1 п.192.1 ст. 192 ПК України - якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п.192.3 ст. 192 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між TOB "Фрут-Імпорт" укладено з ТОВ "Гонорій" договір поставки №11 від 01 жовтня 2012 року щодо продажу овочів та фруктів.

У січні 2014 року між TOB "Фрут-Імпорт" та TOB "Гонорій" укладено додаткову угоду від 09 січня 2014 року до договору поставки №11 від 01 жовтня 2012 року, п.1 якої передбачено, що покупець у випадку невиконання або несвоєчасного виконання п.4.2 договору та на вимогу постачальника повертає поставлений товар постачальнику.

Виконання вказаного договору підтверджено видатковими та податковими накладними на загальну суму 109 817 740,34 грн. (1 том а.с.240-265, 2 том а.с.3-248, 3 том а.с.1-240, 4 том а.с.2-6), договорами на отримання послуг, контрактами на отримання товару, висновками державних санітарно-епідеміологічних експертиз та карантинними сертифікатами (5 том а.с.141-191) та вказані операції відображені у бухгалтерському обліку, а саме проводкою Дт pax. 902 "Собівартість реалізації" - Кт pax. 281 "Товари", Дт pax. 361 "Розрахунки з покупцями та замовниками" - Кт pax. 702 "Доходи від реалізації" в облікових регістрах за січень 2014 року.

В січні 2014 року у рахунок погашення заборгованості за відвантажений товар у попередніх періодах TOB "Фрут-Імпорт" від TOB "Гонорій" отримало грошові кошти на загальну суму 1 907 808 грн., в т.ч. ПДВ - 317 968 грн., які були відображені у бухгалтерському обліку проводкою Дт pax. 31 "Рахунки в банках" - Кт pax. 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками".

Разом з цим, придбані в січні 2014 року товари не було відпущено TOB "Гонорій", а були передані на зберігання TOB "Фрут-Імпорт" згідно договору зберігання від 03 січня 2014 року та додаткової угоди №1 від 10 січня 2014 року, що підтверджується складськими квитанціями (4 том а.с.7-123).

Проте, у зв'язку з неможливістю оплати товару на підставі п.1 додаткової угоди від 22 січня 2014 року в березні 2014 року TOB "Гонорій" повернуло товар TOB "Фрут-Імпорт" на загальну суму 109 817 740, 34 грн., що підтверджується зворотними накладними.

В бухгалтерському обліку вартість повернутих товарів від TOB "Гонорій" відображено проводкою Дт pax. 281 "Товари" - Кт pax.902 "Собівартість реалізації", Дт 704 "Вирахування з доходів" - Кт pax. 361 "Розрахунки з покупцями та замовниками" облікових регістрах за березень 2014 року.

В податковій декларації з ПДВ за березень 2014 (реєстраційний № ДПІ: 9021222925 від 17 квітня 2014 року) за ряд. 8.1 "коригування згідно зі ст. 192 ПК України обсягів постачання та податкових зобов'язань" та у додатку 1 до декларації у зв'язку з поверненням товарів від TOB "Гонорій" TOB "Фрут-Імпорт" зменшено податкові зобов'язання у розмірі 18 302 957 грн. на підставі розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних.

Після повернення товару від TOB "Гонорій" в березні 2014 року він був проданий іншим підприємствам, а саме TOB "Г.Н.Т. НОВА ГРУП", TOB "СТИЛЬ МЕДІА", TOB "ТЕОКОМ", TOB "РОКФОР МАРКЕТ", TOB "КІНГ КОМПАНІ" на загальну суму 89 457 091, 01 грн., в тому числі ПДВ - 14 909 515, 19 грн., що підтверджується укладеними договорами поставки, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними (1 том а.с.16-33, 66-265, 4 том а.с.209-250, 5 том а.с.1-124).

В бухгалтерського обліку вартість товару, проданого цим підприємствам, відображено проводкою Дт pax. 902 "Собівартість реалізації" - Кт pax. 281 "Товари", Дт pax. 361 "Розрахунки з покупцями та замовниками" - Кт pax. 702 "Доходи від реалізації" в облікових регістрах за березень 2014 року.

В податковому обліку сума ПДВ нарахована на вартість продажу раніше повернутого товару, у розмірі 14 909 515, 19 грн. відображено у дод. 5 до декларації з ПДВ за березень 2014 року "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" та у рядку 1 Податкової декларації з податку на додану вартість "Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів" за березень 2014 року у розмірі 14 909 515 грн., у зв'язку з продажем іншим підприємствам.

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Разом з цим, зауважень щодо правильності складання наданих позивачем первинних документів акт перевірки не містить.

Отже, факт дотримання TOB "Фрут-Імпорт" спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з його контрагентом є доведеним, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження податкового органу, що підприємством не підтверджено фактичне перевезення та розвантаження товару на адресу ТОВ "Гонорій", оскільки за наявності документів, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, ненадання такого документа як товарно-транспортна накладна не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з огляду на те, що відповідною транспортною документацією має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт продажу товару.

Окрім цього, в апеляційній скарзі податковим органом зазначено, що TOB "Фрут-Імпорт" не надано документів, які б підтвердили правомірність виписаних податкових накладних ТОВ "Оптова база - "Чай-Агропродукт", але ці доводи є безпідставними, оскільки в матеріалах справи містяться податкові та видаткові накладні (1 том а.с.42-65, 81-152), товарно-транспортні накладні (4 том а.с.236-250, 5 том а.с.1-124) та виписка по рахунку (5 том а.с.136), які спростовують твердження апелянта.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням закріпленої в ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з ТОВ "Гонорій" в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення податкового кредиту. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства, однак таких доказів податковий орган суду не надав.

Крім посилань на акт ДПІ у Святошинському районі у м. Києві ГУ Міндоходів "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гонорій" №267/26-57-22-03/38205323 від 28 березня 2014 року податковий орган не надав достовірних доказів фіктивності операцій з ТОВ "Гонорій".

Разом з цим, колегія суддів вважає безпідставними посилання податкового органу на зазначений акт, оскільки висновки акта жодним чином не доводять факт порушення позивачем приписів податкового законодавства при наданні послуг та товару ТОВ "Гонорій", оскільки можливі порушення контрагентом платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з податку на додану вартість по операціям з таким контрагентом.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з ТОВ "Гонорій" та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ним, висновок податкового органу про порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198, п.186.1 ст. 186 ПК України, в результаті чого завищено показник від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9) (позитивне значення) за період березень 2014 року на суму 6 579 345 грн.; занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17) (позитивне значення) за період березень 2014 року на загальну суму 2 955 866 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на суму 2 691 462 грн.; занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та (рядок 18 - рядок 21) за період березень 2014 року на загальну суму 264 404 грн. не може вважатися законним та обґрунтованим.

Таким чином, судом першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів зроблений правильний висновок про недоведеність податковим органом, на якого в силу норми ч.2 ст. 71 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з вимоги щодо їх скасування підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий: В.О. Алєксєєв

Суддя: М.М. Милосердний

Суддя: І.Г. Ступакова