Рішення

від 27.11.2014 по справі 908/4260/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 14/111/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2014 Справа № 908/4260/14

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса - 69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; поштова адреса - 69095 м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-А )

до відповідача Приватного підприємства «Висота» (адреса - 69121 м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 40-А)

про стягнення заборгованості

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача : Пустова А.Л., довіреність №9125/27 від 30.12.2013р.

від відповідача : не з'явився

Суть спору:

22 жовтня 2014 року Позивач - Концерн «Міські теплові мережі» (далі за текстом Концерн «МТМ») звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Відповідача - Приватного підприємства «Висота» (далі за текстом ПП «Висота») про стягнення заборгованості.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.10.2014р. порушено провадження у справі №908/4260/14, судове засідання призначено на 06.11.2014р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.11.2014р. розгляд справи відкладено до 27.11.2014р. у зв'язку з неявкою представника Відповідача та необхідністю надання сторонами додаткових документів.

В судовому засіданні 27.11.2014р. справу розглянуто, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, за згодою представника Позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про час складання повного рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що на підставі Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №100483 від 01.12.2006р., укладеного між Позивачем та Відповідачем, останньому в період квітень 2013 року, з листопада 2013 року по квітень 2014 року поставлено теплову енергію на загальну суму 10 923,89 грн. Відповідач частково оплатив отриману теплову енергію у сумі 400,00 грн. Відповідачем порушено строк внесення оплати, отже крім основної заборгованості, відповідно до діючого законодавства України та умов Договору у Позивача виникає право на стягнення з Відповідача пені, 3% річних та інфляційних збитків.

З урахуванням зазначених обставин, Позивач просить стягнути з ПП «Висота» на користь Концерну «МТМ» 10 523,89 грн. основного боргу, 940,59 грн. пені, 212,36 грн. 3% річних, 1 477,80 грн. інфляційних збитків та 1 827,00 грн. судового збору.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, витребувані судом документи не надав, представник відповідача в судові засідання 06.11.2014р. та 27.11.2014р. за викликом суду не з'являвся, правом надати відзив на позов не скористався.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали господарського суду Запорізької області від 23.10.2014р. про порушення провадження у справі та від 06.11.2014р. про відкладення розгляду справи були направлені за адресою місцезнаходження Відповідача, вказаною у позовній заяві, яка також зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 69121, Запорізька обл., м. Запоріжжя, Ленінський р-н, вул. Ладозька, б. 40-А. Ухвали господарського суду Запорізької області від 23.10.2014р. та від 06.11.2014р. повернулися на адресу суду з відміткою в поштовій довідці «організація закрита». Однак, враховуючи вимоги чинного законодавства України, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав ї охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Чисельними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий розсуд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

З урахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність Відповідача.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника Позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд встановив наступне .

01.12.2006р. між Концерном «Міські теплові мережі» - Теплопостачальна організація та Приватним підприємством «Висота» - Споживач укладено Договір №100483 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі за текстом Договір).

За умовами Договору Теплопостачальна організація взяла на себе зобов'язання відпускати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 3.2.6. Договору Споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктом 6.2. Договору сторони узгодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 6.3. Договору, підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4. Договору).

Відповідно до п. 6.7. Договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою вул. Щаслива, 2-А, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ).

Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання (п. 6.7.1. Договору).

За приписами п. 6.6.2 Договору, в разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1. Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Згідно із п. 10.1., 10.4. Договору, цей договір набуває чинності з 01.12.2006р. і діє до 01.12.2007р. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Як свідчать матеріали справи, Концерн «МТМ» відпустив Споживачеві у період -квітень 2013 року та з листопада 2013 року по квітень 2014 року теплову енергію на загальну суму 10 923,89 грн., що підтверджується Актами приймання передачі теплової енергії та відповідними щомісячними Рахунками за теплову енергію (а.с.27-40). Відправка Позивачем зазначених Актів та Рахунків Відповідачу підтверджується реєстрами відправки кореспонденції, які містяться у матеріалах справи (а.с.41-47).

При цьому, Акти приймання-передачі теплової енергії Споживачем не підписані, а відтак вважаються погодженими відповідно до п. 6.6.2. Договору, про що Теплопостачальною організацією зроблено відповідне застереження на Актах.

Проте, Відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриману теплову енергію у встановлений Договором строк здійснив лише на суму 400,00 грн., тобто не в повному обсязі, чим порушив умови Договору.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов Договору, заборгованість ПП «Висота» перед Концерном «МТМ» за фактично спожиту теплову енергію за Договором у період - квітень 2013 року та з листопада 2013 року по квітень 2014 року склала 10 523,89 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

За таких обставин вимога Концерну «МТМ» про стягнення з ПП «Висота» боргу за спожиту теплову енергію в сумі 10 523,89 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, Позивач, посилаючись на прострочення виконання Відповідачем зобов'язання за Договором, просить стягнути з останнього 940,59 грн. пені, 212,36 грн. 3% річних, 1 477,80 грн. інфляційних збитків.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

За умовами п. 7.2.8 Договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у п. 6.3. цього Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» правильність нарахування пені, 3% річних та інфляційних збитків судом встановлено, що розрахунок Позивачем виконано вірно, відтак стягненню з ПП «Висота» на користь Концерну «МТМ» підлягає пеня у розмірі 940,59 грн., 3% річних у розмірі 212,36 грн., інфляційні збитки у розмірі 1 477,80 грн.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Концерном «МТМ» надано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, при цьому, Відповідач своїм правом участі в судовому засіданні не скористався, заперечень на позов та витребувані судом документи не надав, а відтак вимога Концерну «МТМ» про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором у сумі 10 523,89 грн., а також 940,59 грн. пені, 212,36 грн. 3% річних, 1 477,80 грн. інфляційних збитків підлягає задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

Позов Концерну «Міські теплові мережі» до Приватного підприємства «Висота» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Висота» (69121 м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 40А, код ЄДРПОУ 22137538) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-А, код ЄДРПОУ 32121458) 10 523 (десять тисяч п'ятсот двадцять три) грн. 89 коп. основного боргу, 940 (дев'ятсот сорок) грн. 59 коп. пені, 212 (двісті дванадцять) грн. 36 коп. 3% річних, 1 477 (одну тисячу чотириста сімдесят сім) грн. 80 коп. інфляційних збитків, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 28.11.2014р.