Ухвала

від 30.10.2014 по справі 811/3804/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2014 рокусправа № 811/3804/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Божко Л.А.

           суддів:                     Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання:          Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Житлово-експлуатаційної контори №12 Головного управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року по справі за позовом Кіровоградськаої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Кіровоградської області до Житлово-експлуатаційної контори №12 Головного управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2013 року Кіровоградська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів Кіровоградської області (далі – позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Житлово-експлуатаційної контори №12 Головного управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради (далі – відповідач), в якому просила стягнути з Житлово-експлуатаційної контори №12 Головного управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу в розмірі 406 945 грн. на користь державного бюджету України.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Житлово-експлуатаційної контори №12 Головного управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради із рахунків у банках, обслуговуючих платника податків кошти в сумі 406 945 грн. у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість на користь державного бюджету України в особі Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що Житлово-експлуатаційна контора №12 Головного управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради зареєстрована Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради та взята на облік як платник податку.

Відповідно до 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до поданих відповідачем до податкового органу декларацій з податку на додану вартість в період з січня по вересень 2013 року, платником податків самостійно визначено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 406 945 грн.

У матеріалах справи наявні платіжні доручення, згідно з якими ЖЕК №12 сплачував податок на додану вартість за період з січня по вересень 2013 року (а.с.98-162).

З огляду на наявність податкового боргу, податковий орган на підставі п.95.1, п.95.3 ПК України звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу за рахунок коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Першу податкову вимогу сформовано 07.05.2007 року №1/1007 на суму 19 063 грн., яку отримано бухгалтером комунального підприємства 07.05.2007 року (а.с.5). Другу податкову вимогу сформовано 07.06.2007 року № 2/1432 на суму 27 641,55 грн., яку отримано відповідачем 07.06.2007 року (а.с. 5)

Відносно посилань представника відповідача, на той факт, що відповідачем було сплачено податок на додану вартість за період з січня по вересень 2013 року, на підтвердження чого в судове засідання надавалися платіжні доручення, суд апеляційної інстанції не бере до уваги, виходячи з наступного.

Приписами п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено - у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Отже, кошти сплачені відповідачем на протязі 2013 року зараховувалися на погашення податкового боргу минулих боргів згідно з черговістю його виникнення, що підтверджується розрахунками наданими в суді першої інстанції Кіровоградською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів Кіровоградської області.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, суд апеляційної існтанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної існтанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житлово-експлуатаційної контори №12 Головного управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року– залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:                                                            Л.А. Божко

          Суддя:                                                            О.М. Лукманова

          Суддя:                                                            Т.С. Прокопчук