Ухвала

від 25.11.2014 по справі 810/2652/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2652/14 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

25 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Межевича М.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2014 року у справі за позовом Приватного підприємства Торгівельно-комерційної фірми «Дари ланів» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ПП Торгівельно-комерційна фірма «Дари ланів» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2013 року № 0019461504.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на її думку, судове рішення та постановити нове про відмову в позові у повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2002 між позивачем та Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), загальною площею 0,1628 га.

Відповідно до пункту 4.1 зазначеного договору орендна плата за використання земельної ділянки з урахуванням земельного податку вноситься орендарем один раз на місяць у розмірі 1% від грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 4.9 Договору передбачено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляційних процесів;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря;

- у разі невиконання орендодавцем обов'язку повідомити орендаря про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку;

- збільшення розмірів ставки земельного податку;

- в інших випадках, передбачених законодавством України.

При цьому п. 8 Договору оренди визначено, що зміна умов договору можлива за взаємною письмовою згодою Сторін. У разі відсутності взаємної згоди Сторін щодо зміни умов цього Договору, ці питання вирішуються в судовому порядку.

У період з 19.11.2013 по 25.11.2013 головним державним ревізором - інспектором сектору ресурсних та неподаткових платежів ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області Курилко С.В. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку податкової звітності з плати за землю ПП ТКФ "Дари ланів" за звітний податковий період 2011-2013 роки, за результатами якої складено Акт від 26.11.2013 №313/15-04 (далі - Акт перевірки).

При цьому, при проведенні перевірки відповідачем було використано дані витягу технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.09.2010 №15114, відповідно до яких нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 356416,41 грн.

Згідно висновків Акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог ст. 288 Податкового кодексу України за період 2011-2013 року, у зв'язку з чим занижено річну суму з орендної плати за 2011 рік на суму 7128,33 грн., за 2012 рік - на 7128,33 грн., за 2013 рік (січень-вересень) - на 5346,27 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 16.12.2013 № 0019461504 про стягнення збільшеного розміру орендної плати за землю та штрафних санкцій на загальну суму 23613,62 грн.

У зв'язку з несплатою позивачем визначеного вказаним податковим повідомленням-рішенням грошового зобов'язання ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області винесено податкову вимогу від 27.03.2014 №539-25.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Державна податкова служба відповідно до норм Податкового кодексу України наділена повноваженнями зі здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, проте ініціативою вносити зміни до договорів оренди землі згідно з приписами ст.ст. 12, 80, 83 ЗК, ст. 21 Закону №161-XIV, ст. 30 Закону №2535-XIІ наділена одна зі сторін цих договорів, якою є сільська рада - орган місцевого самоврядування, через яку відповідною територіальною громадою реалізовано право власності на передану в оренду земельну ділянку, що знаходиться у комунальній власності.

Договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами, тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема, стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній за допомогою адміністративних заходів уповноважений відновити публічний порядок.

Отже, зміна умов договору щодо орендної плати, зокрема, у зв'язку зі зміною розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, можлива лише за умов взаємної згоди сторін договору оренди.

Вказана правова позиція викладена також у постанові Верховного суду України від 11.06.2013 у справі за позовом приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Відродження" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Однак, як встановлено судом першої інстанції, відповідач самостійно збільшив розмір орендної плати позивачу (збільшив ставку податку від нормативної грошової оцінки в розмірі 3%), а не умовами договору оренди щодо орендної плати, погодженими сторонами цього договору.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що позивач давав згоду на збільшення розміру орендної плати у межах договірних відносин із Гореницькою сільською радою, як розпорядником земельної ділянки.

Таким чином, відповідач, донараховуючи орендну плату позивачу понад розмір, визначений у договорі оренди та задекларований позивачем, діяв в порушення права позивача на погодження з орендодавцем за договором оренди розміру орендної плати та, відповідно, - в порушення принципу свободи договору.

Зважаючи на вищезазначене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, ч. 1 ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

Відповідно до п.п.153 п. 1 ст. 14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно п. 18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 56.19 статті 56 ПК України визначено, що у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.

Відповідно до п. 2.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 №1037, протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Податковим кодексом України, податкова вимога з податку, що оскаржується не надсилається.

Податкова вимога була прийнята відповідачем 27.03.2014.

В той же час, адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення від 16.12.2013 №0019461504 закінчилось лише 26.03.2014.

Отже, з наведеного слідує, що станом на час винесення оскаржуваної податкової вимоги визначена відповідачем сума податкового зобов'язання була неузгодженою та не могла вважатись податковим боргом в розумінні ПК України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вони не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 28.11.2014 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Межевич М.В.

Сорочко Є.О.