Ухвала

від 28.11.2014 по справі 2а/1570/10372/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

28 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а/1570/10372/2011

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина Л.В., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Цуцкірідзе М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «АРТТРАНС» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АРТТРАНС» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2011 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та, посилаючись на хибність висновків податкового органу викладених в акті перевірки щодо встановлення ознак нікчемності правочину з організації експедирування та перевезення вантажів вантажним автомобільним транспортом, укладеного з контрагентом ТОВ «ПЕЛОПС», просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 07 липня 2011 року №0001582350, яким ТОВ «АРТТРАНС» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 143 782,33 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн.

Позов обґрунтовував тим, що акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не містить фактів будь-яких порушень у документах позивача, необхідних для ведення податкового обліку, та підстав для віднесення сум ПДВ за результатами здійснення договірних відносин з ТОВ «ПЕЛОПС» до податкового кредиту у лютому 2011 року, а лише містить посилання на висновки акту ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 06 квітня 2011 року, складеного за результатами перевірки ТОВ «ПЕЛОПС».

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 25 квітня 2012 року ухвалено постанову про відмову в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «АРТТРАНС».

Приймаючи означене рішення, Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що з наданих позивачем документів не вбачається, що позивачем було залучено транспорт ТОВ «ПЕЛОПС» на виконання інших договорів транспортно-експедиційного обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів, оскільки у товарно-транспортних накладних міжнародного зразку, а також в подорожніх листах перевізником вказано «АРТТРАНС», а не ТОВ «ПЕЛОПС». Також, суд зазначив, що дослідивши витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що у контрагента позивача за договором транспортного експедирування №325 від 27.01.2011р. ТОВ «ПЕЛОПС» відсутній необхідний вид діяльності за КВЕД для надання послуг, передбачених вказаним договором.

В апеляційній скарзі ТОВ «АРТТРАНС», посилаючись на неправильне та неповне дослідження доказів і обставин у справі, а також помилкове застосування норм матеріального права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про задоволення його позову у повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що посилання суду на недоліки у первинних документах товариства є безпідставними, оскільки всі наявні у позивача документи були перевірені інспектором ДПІ при проведенні перевірки і порушень в оформленні або відсутності будь-яких необхідних документів для підтвердження правомірності формування податкового кредиту з ПДВ встановлено не було та в акті перевірки не зафіксовано. Єдиною підставою для визначення податкових зобов'язань стало посилання ДПІ у Приморському районі м.Одеси на порушення ведення бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «ПЕЛОПС», зафіксовані актом ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 06.04.2011р. №748/23-04/37270428. Зазначення в товарно-транспортних накладних міжнародного зразку в якості перевізника ТОВ «АРТТРАНС» відповідає правилам заповнення цих документів та митному законодавству, оскільки згідно п.22 ст.1 Митного кодексу України та договорів позивача з відправником вантажу про доставку під митним контролем між митними органами відповідальною особою (перевізником) було саме ТОВ «АРТТРАНС», незалежно від того своїм чи найманим транспортом виконувались перевезення.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та дійшов висновку, що апеляційна не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м.Одеси №1844 від 10.06.2011р., посадовими особами відповідача було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АРТТРАНС» (код ЄДРПОУ 35050872) з питань правових взаємовідносин з ТОВ «ПЕЛОПС» (код за ЄДРПОУ 37270428) за період лютий 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №4066/23-5/35050872 від 23.06.2011р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за лютий 2011 року на суму 143782,33 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що 27 січня 2011 року ТОВ «АРТТРАНС» укладено з ТОВ «ПЕЛОПС» договір №325 про надання послуг з організації експедирування та перевезення вантажів вантажним автомобільним транспортом ТОВ «ПЕЛОПС». Суми податку на додану вартість за виписаними вказаним контрагентом податковими накладними включено позивачем до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображено у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за лютий 2011 року. ДПІ у Приморському районі м.Одеси отримано від ДПІ у Шевченківському районі м.Києва акт від 06.04.2011р. №748/23-04/37270428 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПЕЛОПС» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року», яким встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «ПЕЛОПС» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу, а також відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. ТОВ «ПЕЛОПС» не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань, в тому числі податкових й видаткових накладних, актів виконаних робіт. Зазначено, що усі операції купівлі-продажу з ТОВ «ПЕЛОПС» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». На підставі викладеного, ДПІ у Приморському районі м.Одеси дійшла висновку, що ТОВ «АРТТРАНС» у звітному періоді лютий 2011 року штучно сформувало частину податкового кредиту за рахунок ТОВ «ПЕЛОПС», тобто є «вигодонабувачем».

07 липня 2011 року, на підставі акту перевірки №4066/23-5/35050872 від 23.06.2011р., ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби прийняла податкове повідомлення-рішення №0001582350, яким ТОВ «АРТТРАНС» збільшила грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 143 782,33 грн. та нарахувала штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком Одеського окружного адміністративного суду про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «АРТТРАНС» про визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу . У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу .

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст.201 ПКУ ). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягав факт реальності надання послуг із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реального надання послуг тощо.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України , саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

З матеріалів справи вбачається, що 27 січня 2011 року між ТОВ «АРТТРАНС» (Замовник) та ТОВ «ПЕЛОПС» (Виконавець) був укладений договір транспортного експедирування №325, за умовами якого Виконавець зобов'язаний організувати експедирування та перевезення вантажів Замовника вантажним автомобільним транспортом, на умовах встановленими сторонами (п.1.1); Виконавець зобов'язаний організувати перевезення вантажу відповідно до прийнятих замовлень та забезпечити доставку вантажу автомашинами (п.п.4.1.1 п.4.1); розрахунки здійснюються на підставі виставлених Виконавцем рахунків після надання ним належним чином оформлених оригіналів товарно-транспортних накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних, а також здачі (повернення) в порт порожнього контейнеру (п.5.2 Договору).

Зазначений договір укладено позивачем з ТОВ «ПЕЛОПС» на виконання договорів транспортно-експедиційного обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів, на перевезення вантажу автомобільним транспортом, укладених ТОВ «АРТТРАНС» з іншими суб'єктами господарювання, умовами яких передбачено, що позивач має право залучати транспорт третіх осіб для виконання перевезення вантажів.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що надані позивачем докази не спростовують доводи податкової інспекції щодо відсутності реальності договору з ТОВ «ПЕЛОПС» щодо перевезення вантажу, хоч ці господарські операції супроводжувались оформленням певних документів. В даному спорі суд приймає до уваги наявність таких обставин, як-то, відсутність у контрагента позивача транспортних засобів, що унеможливлює фактичне виконання умов договору №325 від 27.01.2011р.

Ознаками відсутності реального характеру операції є: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Твердження апелянта про залучення ТОВ «ПЕЛОПС», на виконання умов договору №325 від 27.01.2011р. з позивачем, транспорту третіх осіб суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки вони не знаходять свого підтвердження матеріалами справи.

Більше того, в наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних міжнародного зразку перевізником вантажу вказано ТОВ «АРТТРАНС», а не ТОВ «ПЕЛОПС», тоді як в розумінні положень Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 , перевізником є особа, яка фактично здійснює перевезення, тобто Виконавець по договору перевезення, а не Замовник цих послуг.

Хоча товарно-транспортні накладні не є документами бухгалтерської звітності для позивача, але саме вони можуть підтвердити факт надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом, чого у даній справі не встановлено.

Крім того, як правильно встановлено судом першої інстанції, у контрагента позивача ТОВ «ПЕЛОПС» відсутній необхідний вид діяльності за КВЕД щодо надання позивачу послуг перевезення вантажу за договором №325 від 27.01.2011р.

Колегія суддів вважає, що позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши стосунки з особами, які штучно створювали документообіг з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту. Позивач є суб'єктом господарювання, повинен знати порядок складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, зобов'язаний вживати заходи запобігання будування схем ухилення від сплати податків за його участі.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Судова колегія вважає, що ТОВ «АРТТРАНС» ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій не доведено факту дійсності та легальності оподатковуваних господарських операцій. Надані податковому органу первинні фінансові та бухгалтерські документи не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій з контрагентом, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту.

Як наслідок, колегія суддів погоджується з висновком Одеського окружного адміністративного суду про непідтвердженість позивачем податкового кредиту належними первинними документами. А відтак, підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 07 липня 2011 року №0001582350 немає.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185 , 195 , 196 , 198 , 200 , 205 , 206, 254 КАС України , апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АРТТРАНС» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АРТТРАНС» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 липня 2011 року №0001582350 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Єщенко О.В