Постанова

від 27.04.2012 по справі 2а/1570/10372/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/10372/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,

при секретарі судового засідання - Легенченко О.А.,

за участю

представника позивача - ОСОБА_1, за довіреністю

представника позивача - ОСОБА_2, за довіреністю

представника відповідача -ОСОБА_3, за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТТРАНС»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001582350 від 07.07.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТТРАНС»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001582350 від 07.07.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної фахівцями Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТТРАНС»з питань правових взаємовідносин з ТОВ «ПЕЛОПС», код ЄДРПОУ 37270428 за лютий 2011 року був складений та підписаний акт перевірки від 23.06.2011 року № 4066/23-05/35050872. На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у Приморському районі м. Одеси було винесено податкове повідомлення -рішення №0001582350 від 07.07.2011 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 143782, 33грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 грн.

Позивач не згоден з висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає, що посилання позивача в акті перевірки на наявність в ЄДРПУ запису про відсутність підтвердження відомостей про підприємство, є помилковим, оскільки такого запису відносно ТОВ «АРТТРАНС»ніколи не було, також не відповідає дійсності посилання в акті перевірки на анулювання позивачу свідоцтва платника ПДВ, оскільки зазначене анулювання було проведено помилково, що підтверджується листом ДПА в Одеській області №23945/10/15-0217 від 08.07.2011 року. В акті перевірки відповідач посилається на те, що перевірка була проведена на підставі декларації з податку на додану вартість від 18.02.2011 року №0000523165 та додатку №5 від 18.03.2011 року №9001313513, що є підтвердженням про невірне відображення відомостей відображених в акті перевірки, оскільки декларація з ПДВ за лютий 2011 року була подана позивачем 18.03.2011 року за реєстраційним номером звіту НОМЕР_1, додаток №5 за реєстраційним номером НОМЕР_2. Позивач вважає також, що податкове повідомлення -рішення №0001582350 від 07.07.2011 року є незаконним, оскільки прийнято на підставі акту позапланової перевірки від 23.06.2011 року, який в свою чергу не містить фактів будь-яких порушень у документах позивача, необхідних для ведення податкового обліку, та підстав для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у лютому 2011 року. Єдиним приводом для висновку про те, що позивачем порушені вимоги ст. 198 Податкового кодексу України є посилання на акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 06.04.2011 року №748/23-04/37270428 підприємства ТОВ «ПЕЛОПС», який не є належним доказом недійсності угод укладених з позивачем. Крім того, Податковий кодекс України не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку -покупця товару (послуг), за ненадання первинних документів або неправильність ведення, не ведення платником податку -продавцем послуг, податкового, бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування, та не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника. Також позивач посилався на те, що в акті перевірки та у податковому повідомленні-рішенні допущені недопустимі помилки, а саме: зазначено, що позивачем порушений п. 198. 7 ст. 198 Податкового кодексу України, якого не існує, та у податковому повідомлені -рішенні замість ТОВ «АРТТРАНС»зазначено підприємство ТОВ «ВКФ «Енергоспецмонтаж». Посилаючись на вище перелічені обставини позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси №0001582350 від 07.07.2011 року.

Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях (а.с.163-164).

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТТРАНС»зареєстроване 19.04.2007 року виконавчим комітетом Одеської міської ради в якості юридичної особи та на час перевірки перебувало на податковому обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

Судом встановлено, що на підставі рішення начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси, оформленого наказом від 10.06.2011 року №1844, згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, фахівцем ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АРТТРАНС»з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ПЕЛОПС», код ЄДРПОУ 37270428 за лютий 2011 року.

Повідомлення на перевірку та копія наказу були вручені директору підприємства ОСОБА_1

За результатами вказаної перевірки на підставі частково наданих позивачем первинних документів перевіряючим був складений та підписаний акт перевірки від 23.06.2011 року № 4066/23-05/35050872 (а.с. 9-16).

З акту перевірки вбачається, що ТОВ «АРТТРАНС»було порушено вимоги п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: підприємством завищено податковий кредит за лютий 2011 року в сумі 143782,33 грн., по господарським відносинам з ТОВ «ПЕЛОПС», правочини якого визнані як такі, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Так, у період, що перевірявся позивачем був укладений договір з ТОВ «ПЕЛОПС»№ 325 від 27.01.2011 року транспортного експедирування, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов'язаний організувати експедирування та перевезення вантажів замовника вантажним автомобільним транспортом, на умовах встановлених сторонами. Відповідно до п. 2.2 виконавець, виступає від свого імені, а також від імені за дорученням осіб, з якими має відповідні домовленості, гарантує наявність у нього усіх дозволів, ліцензій та інших документів, необхідних для безперешкодного перевезення наданими виконавцем транспортними засобами, вантажів, відображених в заявці, високу якість обслуговування замовника та несе перед замовником майнову відповідальність за збереження та своєчасну доставку наданих йому вантажів. Згідно з п. 4.1.1. договору, ТОВ «ПЕЛОПС»зобов'язаний організувати перевезення вантажу відповідно до прийнятих замовлень та забезпечити доставку вантажу наданим Виконавцем (ТОВ «ПЕЛОПС») автомашинами. В акті перевірки зафіксовано, що для проведення перевірки позивачем було надано договори, журнал-ордеру, акти виконаних робіт, ТТН міжнародного зразку, податкові накладні, роздруківки клієнт-банку.

Також актом перевірки зафіксовано, що відповідно до акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 748/23-04/37270428 від 06.04.2011 року ТОВ «ПЕЛОПС»не були надані до перевірки підтверджуючі документи щодо виникнення податкових зобов'язань: головних книг, журналів-ордерів та карток рахунків №311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 «Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по отриманим авансам», податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних, видаткових накладних, актів виконаних робіт, в результаті чого ТОВ «ПЕЛОПС»було завищено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 3625184 грн.

В акті перевірки перевіряючі прийшли до висновку, що ТОВ «ПЕЛОПС»є вигодотранспортуючий суб'єкт -суб'єкт господарювання, що здійснює посередницьку функцію між вигодоформуючим суб'єктом та вигодонабувачем, економічна вигода від діяльності, що ними здійснюється відсутня, тому позивач штучно сформував частину податкового кредиту (за рахунок ТОВ «ПЕЛОПС»), в результаті чого позивачем був завищений податковий кредит ПДВ за лютий 2011 року на суму - 143782, 33 грн.

Судом встановлено, що на підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у Приморському районі м. Одеси було винесено податкове повідомлення -рішення №0001582350 від 07.07.2011 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 143782, 33грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 грн. (а.с. 8). Вказане податкове повідомлення-рішення було внесено до реєстру податкових повідомлень-рішень, що підтверджено витягом з журналу реєстрації податкових повідомлень -рішень.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «АРТТРАНС»оскаржувало зазначене податкове повідомлення -рішення в адміністративному порядку до ДПІ у Приморському районі м. Одеси, ДПА в Одеській області та Державної податкової служби України, за результатами розгляду яких скарги позивача були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси, без змін.

Одночасно, судом досліджені виписка з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.7), заперечення на акт та рішення за результатами їх розгляду (а.с.17-23), податкова декларація з ПДВ за лютий 2011 року (а.с.24-26), квитанції (а.с.27), реєстр виданих та отриманих податкових накладних (а.с.31-36), податкові накладні (а.с.37-52), договір транспортного експедирування №325 від 27.01.2011 року (а.с.53-56), рахунки-фактури (а.с.57-72), виписка по рахункам (а.с.73-74), міжнародні товарно-транспортні накладні (а.с.75-150), лист ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 11.04.2011 року (а.с.151), лист ДПА в Одеській області (а.с.152), свідоцтво про реєстрацію позивача платником ПДВ (а.с.153), акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 06.04.2011 року №748/23-04/37270428 підприємства ТОВ «ПЕЛОПС»(а.с.175-184), договір №16/11/2009 від 16.11.2009 року з додатком (а.с.193-199), договір №Б/н від 19.01.2010 року (а.с.199-201), акти здачі-прийняття робіт (а.с.202-217), довідка з ЄДРПОУ відносно ТОВ «АРТТРАНС»(а.с.216-217), наказ про проведення невиїзної документальної перевірки №1844 від 10.06.2011 року (а.с.225), спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців стосовно ТОВ «ПЕЛОПС»(а.с. 248).

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201. 4 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.14 ст. 201 Податкового кодексу України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пункт 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлює вичерпний перелік обов'язкових реквізитів, які повинні мати первинні облікові документи.

Так, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до абзацу першого п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Суд вважає, що перевіряючі прийшли до вірного висновку щодо завищення позивачем податкового кредиту за лютий 2011 року в сумі 143782,33 грн., виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «ПЕЛОПС» був укладений договір № 325 від 27.01.2011 року транспортного експедирування, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов'язаний організувати експедирування та перевезення вантажів замовника вантажним автомобільним транспортом, на умовах встановлених сторонами. Відповідно до п. 2.2 договору, Виконавець (ТОВ «ПЕЛОПС»), виступає від свого імені, а також від імені за дорученням осіб, з якими має відповідні домовленості, гарантує наявність у нього усіх дозволів, ліцензій та інших документів, необхідних для безперешкодного перевезення наданими виконавцем транспортними засобами, вантажів, відображених в заявці, високу якість обслуговування замовника та несе перед замовником майнову відповідальність за збереження та своєчасну доставку наданих йому вантажів. Згідно з п. 4.1.1. договору, ТОВ «ПЕЛОПС»зобов'язаний організувати перевезення вантажу відповідно до прийнятих замовлень та забезпечити доставку вантажу наданим Виконавцем (ТОВ «ПЕЛОПС») автомашинами. Відповідно до п. 5.2. вказаного договору, розрахунки здійснюються на підставі виставлених Виконавцем (ТОВ «ПЕЛОПС») рахунків після надання ним, належним чином оформлених оригіналів товарно-транспортних накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних, а також здачі (повернення) в порт порожнього контейнера.

Між тим, як вбачається з матеріалів перевірки та матеріалів справи у позивача відсутні документи, що підтверджують фактичне виконання умов договору саме ТОВ «ПЕЛОПС», зокрема, документи, наявність яких передбачена умовами вищевказаного договору.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників позивача договір № 325 від 27.01.2011 року транспортного експедирування був укладений з ТОВ «ПЕЛОПС» на виконання інших договорів транспортно-експедиційного обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів, на перевезення вантажу автомобільним транспортом, укладених ТОВ «АРТТРАНС»з іншими суб'єктами господарювання. Умовами вказаних договорів передбачено, що позивач має право залучати транспорт третіх осіб для виконання перевезення вантажів.

Між тим, із наданих перевіряючим та суду первинних документів не вбачається, що позивач залучав транспорт ТОВ «ПЕЛОПС». У товарно-транспортних накладних міжнародного зразку перевізником вантажу вказано ТОВ «АРТТРАНС», у графі 23 подорожні листи, також - ТОВ «АРТТРАНС».

У судовому засіданні представники позивача пояснили, що для перевезення вантажу використовувався чи власний транспорт підприємства позивача, чи транспорт, мабуть нанятий ТОВ «ПЕЛОПС», який саме їм невідомо.

Суд не може погодитись з думкою представників позивача, що у ТОВ «АРТТРАНС»достатньо первинних документів, що підтверджують фактичність виконання умов договору ТОВ «ПЕЛОПС», оскільки відповідно до п. 11.1. наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Товарно-транспортна накладна -це є єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Відповідно до п. 11.7 вказаних Правил, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий -передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Форма товарно-транспортної накладної затверджена наказом Міністерства транспорту та Міністерства Статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»від 29.12.1995 року № 488/346, пунктом 2 якого передбачено, що товарно-транспортні накладні у формі первинного обліку повинні застосовувати всі суб'єкти господарювання незалежно від форми власності.

Отже, товарно-транспортна накладна і дорожні листи відноситься до первинної транспортної документації, ведення форм якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарських операцій від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

В свою чергу, позивачем не надані первинні документи на підтвердження того, що перевезення відбувалось ТОВ «ПЕЛОПС»або нанятими ним автомашинами, також не надані докази на підтвердження інших послуг за договором № 325 від 27.01.2011 року транспортного експедирування.

Крім того, дослідивши витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно видів діяльності ТОВ «ПЕЛОПС»(а.с.248-251), судом достовірно встановлено, що у підприємства відсутній необхідний вид діяльності за КВЕД для надання позивачу послуг передбачених договором транспортного експедирування № 325 від 27.01.2011 року.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно зі ст. 4 вказаного Закону, бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, як обачність, повне висвітлення -фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі, послідовність, безперервність, превалювання сутності над формою -операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, періодичність та інші.

Одночасно, судом не приймаються до уваги посилання представників позивача, як на підставу для скасування податкового повідомлення -рішення, на допущення відповідачем помилки в акті перевірки та податковому повідомленні -рішенні, а саме: зазначення, що позивачем порушений п. 198. 7 ст. 198 Податкового кодексу України, якого не існує, та у податковому повідомлені -рішенні замість ТОВ «АРТТРАНС»зазначено підприємство ТОВ «ВКФ «Енергоспецмонтаж», оскільки помилкове зазначення статті закону, якої не існує поряд зі статтями, які дійсно були порушені позивачем, не звільняє позивача від відповідальності, та судом достовірно було встановлено, що відповідачем була допущена в податковому повідомленні -рішенні описка, оскільки відповідно до реєстру податкових повідомлень -рішень, вказане податкове повідомлення - рішення було винесено саме відносно позивача, а не ТОВ «ВКФ «Енергоспецмонтаж».

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси було вірно збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ «ПЕЛОПС» .

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач довів правомірність винесення податкового повідомлення-рішення, в свою чергу, позивачем не надані належні докази в обґрунтування своїх позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення -рішення №0001582350 від 07.07.2011 року, винесеного Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси, не підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи відсутність документально підтверджених судових витрат відповідача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, керуючись ст. 94 КАС України, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

З огляду на вищевикладене, відповідно до положень, Закону України «Про податок на додану вартість», керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТТРАНС»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001582350 від 07.07.2011 року -відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 27 квітня 2012 року.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Л.Р. Юхтенко

.