Ухвала

від 18.11.2014 по справі 814/1018/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/1018/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Баштанська птахофабрика» до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

11.04.2014р. товариство з обмеженою відповідальністю «Баштанська птахофабрика» звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 04 квітня 2014 року №0000152200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 65867 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 32934 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення ним вимог п.198.1, п.198.3 ст.198, ст.ст. 200, 201 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством штучно сформовано податковий кредит у листопаді 2013 року на суму 65867 грн., є безпідставними, оскільки у позивача в наявності всі належним чином оформлені первинні документи по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Адамант ЛТД». На думку позивача, відносини ТОВ «Адамант ЛТД» з його постачальниками не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції між ТОВ «Баштанська птахофабрика» та ТОВ «Адамант ЛТД».

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Баштанська птахофабрика» задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області №0000152200 від 04.04.2014р.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 03.07.2014р. Баштанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі Баштанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області посилається на те, що в порушення вимог ст.198, ст.200 Податкового кодексу України, ТОВ «Баштанська птахофабрика» штучно сформувало податковий кредит за листопад 2013 року по взаємовідносинах з ТОВ «Адамант ЛТД». Підтвердженням того, що фактично ТОВ «Адамант ЛТД» на виконання договірних відносин з позивачем не здійснювало реконструкції нежитлових приміщень є те, що у п.4 Декларації про готовність об'єкта до експлуатації зазначено інформацію про генерального підрядника - ФОП ОСОБА_2 При розгляді справи судом першої інстанції залишено поза увагою та не надано відповідної правової оцінки відомостям, які містяться в акті ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва №80/14-03-22-08/37913577 від 18.02.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Адамант ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків контрагентом-постачальником ПП «Будівельна група -2011» за період жовтень, листопад 2013 року та контрагентами-покупцями».

Податковий орган вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано та скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного, ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. та постановлення нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Баштанська птахофабрика».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, відповідно до п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Баштанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 12.03.2014р. №167, у період з 13.03.2014р. по 19.03.2014р. посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Баштанська птахофабрика» (код за ЄДРПОУ 36074464) з питань взаємовідносин з платниками податків ТОВ «Адамант ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37913577), фізичною особою ОСОБА_3. (і.н. НОМЕР_1), за результатами якої складено акт перевірки №102/22-36074464 від 24.03.2014р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем п.198.1, п.198.3 ст.198, ст.ст.200, 201 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством штучно сформовано податковий кредит у сумі 65867 грн. у листопаді 2013 року. Також, зазначено, що у ході перевірки встановлено відсутність реальності придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Баштанська птахофабрика» від ТОВ «Адамант ЛТД» у листопаді 2013 року, що свідчить про можливість укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Зокрема, згідно акту перевірки, у податковій декларації з ПДВ за листопад 2013 року від 18.12.2013р. №9081574253 ТОВ «Баштанська птахофабрика» задекларовано податкове зобов'язання в сумі 981431 грн. та податковий кредит в сумі 793942 грн. Згідно з автоматизованою системою АС «Податковий блок» в розрізі контрагентів та даними додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2013 року ТОВ «Баштанська птахофабрика» рахується розбіжність по податковому кредиту ПДВ на суму 65866,66 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ «Адамант ЛТД». Від ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області отримано акт №80/14-03-22-08/37913577 від 18.02.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Адамант ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків контрагентом-постачальником ПП «Будівельна група -2011» за період жовтень, листопад 2013 року та контрагентами-покупцями», яким встановлено, що: підприємство не знаходиться за податковою адресою; основним контрагентом-постачальником ТОВ «Адамант ЛТД» є ПП «Будівельна група - 2011», щодо якого також складено акт №57/14-03-22-08/37518253 від 07.02.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Будівельна група -2011» за період лютий, вересень, грудень 2012 року та жовтень 2013 року щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП «Продкомплект Україна» за період лютий 2012 року, ПП «Юг-Інвест» за період вересень 2012 року, ТОВ «Карбон-Юг» за період грудень 2012 року та контрагентами-покупцями»; ТОВ «Адамант ЛТД» не мало можливості надавати послуги ТОВ «Баштанська птахофабрика» по будівництву зерносховища та реконструкції складських приміщень у зв'язку з тим, що у ТОВ «Адамант ЛТД» відсутні трудові ресурси та обладнання для здійснення будівельних робіт. Являється неможливим підтвердити факт реального здійснення господарських операцій ТОВ «Адамант ЛТД» з контрагентом-постачальником ПП «Будівельна група - 2011» за період жовтень, листопад 2013 року та контрагентом-покупцем ТОВ «Баштанська птахофабрика».

Також, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Баштанська птахофабрика» до ТОВ «Бюро Генерального Планування» подано документи для введення в експлуатацію після реконструкції нежитлових будівель пташника за адресами: м.Баштанка, вул.Заводська, 2а/5, 2а/6. Баштанська ОДПІ 27.04.2014р. направила запит №947/8/14-11-22-12 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про надання інформації про суб'єктів, задіяних при реконструкції складських приміщень за адресою: Миколаївська область, Баштанський район, м.Баштанка, вул.Заводська, 2а/5 та вул.Заводська, 2а/6, та будівництві зерносховищ та каркасу зерноскладу відповідно до договору підряду від 10.09.2013р. №01/10-1. Згідно відповіді Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області підрядною організацією являється ФОП ОСОБА_2

У зв'язку з наведеним, відповідач дійшов висновку, що правочин, здійснений позивачем з контрагентом-постачальником у листопаді 2013 року може бути таким, що не спрямований на реальне настання правових наслідків та має ознаки недійсності.

04.04.2014р., на підставі зазначеного акту перевірки, Баштанською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000152200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 98081 грн. (в т.ч. за основним платежем - 65867 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 32934 грн.).

Задовольняючи позов ТОВ «Баштанська птахофабрика» про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено порушень позивачем, зафіксованих актом перевірки №102/22-36074464 від 24.03.2014р. Позивач не допустив порушень ПК України при формуванні податкового кредиту, про які зазначено в акті перевірки, заперечення відповідача ґрунтуються на припущеннях, які не доведені належними засобами доказування, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Колегія суддів погоджується з такими висновками Миколаївського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст.201 ПК України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Ознаками відсутності реального характеру операції є: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

З матеріалів справи вбачається, що протягом перевіряємого періоду ТОВ «Баштанська птахофабрика» укладено наступні договори з надання послуг будівництва:

- Договір про передачу функцій замовника - забудовника від 10.09.2013р. №б/н, за умовами якого ТОВ «Баштанська птахофабрика» (Виконавець) по завданню громадянина ОСОБА_3 (Замовник) у відповідності до кошторису зобов'язане виконувати функції забудовника щодо будівництва зерносховища №1 розмірами 48м ? 18м із під'їзними шляхами розміром 18м ? 15м під ключ із матеріалів б/у (будматеріали підрядчика - ТОВ «Адамант ЛТД»), а також каркаса зерноскладу №3 розміром 48м ? 18м (недобуд);

- Договір підряду від 10.09.2013р. №01/10-1, за умовами якого ТОВ «Баштанська птахофабрика» виступає в якості Інвестора відносно будівництва зерносховища №1 розмірами 48м ? 18м із під'їзними шляхами розміром 18м ? 15м під ключ із матеріалів б/у (будматеріали підрядчика - ТОВ «Адамант ЛТД»), а також каркаса зерноскладу №3 розміром 48м ? 18м (недобуд) у відповідності до кошторисної документації, яка надана Підрядчиком. При цьому, Підрядчик виконує роботи власними силами із використанням власних матеріалів і техніки. Замовником об'єкта будівництва є громадянин ОСОБА_3 Згідно п.п.3.1 п.3 угоди ціна кошторисної документації складає 1495200 грн., Інвестор зобов'язується сплатити 30% передоплати від договірної ціни.

На виконання умов договору від 10.09.2013р. №01/10-1 ТОВ «Баштанська птахофабрика» відповідно до платіжних доручень від 03.10.2013р. №922, від 10.10.2013р. №977, від 11.10.2013р. №990, від 16.10.2013р. №1035, від 17.10.2013р. №1049, від 24.10.2013р. №1118, від 25.10.2013р. №1130, від 31.10.2013р. №1160, від 05.11.2013р. №1219, від 08.11.2013р. №1260, від 12.11.2013р. №1296, від 14.11.2013р. №1331, від 18.11.2013р. №1541, від 18.11.2013р. №1351, від 19.11.2013р. №1357, від 20.11.2013р. №1374, від 22.11.2013р. №1394, від 25.11.2013р. №1414, від 26.11.2013р. №1422, від 27.11.2013р. №1436, від 03.12.2013р. №1491, від 04.12.2013р. №1499, від 09.12.2013р. №1512, від 18.12.2013р. №1755, від 19.12.2013р. №1774, від 29.11.2013р. №1454 перераховано грошові кошти ТОВ «Адамант ЛТД» в сумі 1345200 грн.

ТОВ «Адамант ЛТД» виписано наступні податкові накладні: від 01.10.2013р. №1, від 03.10.2013р. №2, від 08.10.2013р. №4, від 10.10.2013р. №5, від 10.10.2013р. №6, від 11.10.2013р. №7, від 16.10.2013р. №8, від 17.10.2013р. №9, від 24.10.2013р. №10, від 25.10.2013р. №11, від 31.10.2013р. №12, від 05.11.2013р. №1, від 08.11.2013р. №2, від 12.11.2013р. №3, від 14.11.2013р. №4, від 18.11.2013р. №5, від 19.11.2013р. №6, від 20.11.2013р. №7, від 22.11.2013р. №8, від 25.11.2013р. №9, від 26.11.2013р. №10, від 27.11.2013р. №11 на загальну суму 1100000 грн., в т.ч. ПДВ - 183333,35 грн. (жовтень 2013 року - 550000 грн., в т.ч. ПДВ - 91666,67 грн., листопад 2013 року - 550000 грн., в т.ч. ПДВ - 91666,67 грн.);

- Договір підряду від 10.09.2013р. №01/10-1 (реконструкція), за умовами якого ТОВ «Адамант ЛТД» (Підрядник) надає послуги ТОВ «Баштанська птахофабрика» (Замовник) по реконструкції приміщень за адресою: Миколаївська область, Баштанський район, м.Баштанка, вул.Заводська, 2а/5 та вул.Заводська, 2а/6, при цьому, Підрядник виконує роботи власними силами з використанням власних матеріалів та техніки. За умовами зазначеного договору Підрядник може залучати до виконання спеціальних робіт субпідрядників та здійснювати координацію їх діяльності на ремонтному майданчику. Договірна ціна визначається на підставі даного Договору відповідно до кошторисної документації та становить 395200 грн., у т.ч. ПДВ, всю вартість проекту сплачує ТОВ «Баштанська птахофабрика».

29.11.2013р. Підрядником складено довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року з реконструкції зерносховищ на загальну суму 395200 грн., в т.ч. ПДВ - 65866,67 грн.

На підставі даних актів ТОВ «Адамант ЛТД» виписано ТОВ «Баштанська птахофабрика» податкові накладні від 29.11.2013р. №12 на суму 114600 грн. (ПДВ - 19100 грн.) та №13 на суму 280600 грн. (ПДВ - 46766,67 грн.).

ТОВ «Баштанська птахофабрика» здійснило оплату за послуги 29.11.2013р. в сумі 100000 грн.

В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями ст.201 Податкового кодексу України. Слід зазначити, що жодних зауважень з приводу наданих позивачем доказів та первинних документів на обґрунтування відсутності факту виконання позивачем умов зазначених вище господарських договорів відповідач ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанцій не надав.

Позивачем доведено, що при укладенні договорів він переконався у тому, що підприємство-контрагент було зареєстроване у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також зареєстроване як платник податку на додану вартість і мало право на видачу податкових накладних.

Більше того, як правильно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Адамант ЛТД» має діючу ліцензію строком до 11.04.2015р., яка надає йому право на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як будівельна діяльність, тобто законодавцем до виконавців будівельних робіт висуваються певні вимоги у виді ліцензійних умов, під якими вказаний Закон розуміє установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Ліцензійні умови встановлюють організаційні, кваліфікаційні, технологічні та спеціальні вимоги для провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, а також вони є обов'язковими для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які виконують роботи, пов'язані із створенням об'єктів архітектури, відповідно до Переліку робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Таким чином, колегія суддів погоджується з Миколаївським окружним адміністративним судом, що наявність у ТОВ «Адамант ЛТД» діючої ліцензії на будівельні роботи означає, що підприємство було перевірено на предмет дотримання ліцензійних умов та відповідає ним.

В акті перевірки №102/22-36074464 від 24.03.2014р. зазначено, що працівниками ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва отримано пояснення від директора ТОВ «Адамант ЛТД» ОСОБА_4 (підпис якого стоїть під укладеними з ТОВ «Баштанська птахофабрика» договорами), який підтвердив, що раніше був знайомий з директором ПП «Будівельна група - 2011», яке мало підряд на виконання робіт по будівництву зерносховищ та реконструкції споруд ТОВ «Баштанська птахофабрика». У зв'язку із складністю робіт, відсутністю необхідних знань та навиків з виконання даних робіт у директора ПП «Будівельна група - 2011», останнім було передано підряд ТОВ «Адамант ЛТД». Роботи по будівництву зерносховищ та реконструкції споруд здійснювалися під керівництвом ОСОБА_4, який при будівництві зерносховищ використовував проектну документацію. Бетонні конструкції, які використовувалися при будівництві сховищ, придбавались ПП «Будівельна група - 2011» у невідомих ОСОБА_4 осіб. Транспорт, яким доставлялись ці вироби та інші матеріали, винаймався також ПП «Будівельна група - 2011».

Із вказаного слідує, що директор ТОВ «Адамант ЛТД» ОСОБА_4 підтверджує виконання будівельних робіт ТОВ «Адамант ЛТД».

Колегія суддів критично ставиться до посилань апелянта на те, що згідно відповіді Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, підрядною організацією, яка виконували будівельні роботи, зазначено фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, а не ТОВ «Адамант ЛТД», так як вважає, що це не доводить порушень з боку позивача, оскільки за умовами договору підряду №01/10-1 від 10.09.2013р. підрядники мали право залучати до виконання всіх чи частини будівельних робіт інших суб'єктів господарювання. Більше того, згідно умов договору на виконання робіт від 12.11.2013р. №11/1 ТОВ «Баштанська птахофабрика» доручило ФОП ОСОБА_2 виконати роботи щодо зняття ґрунту, засипки щебенем та заливки бетоном. Зазначене свідчить про те, що ФОП ОСОБА_2 виконував лише окремі підготовчі роботи з реконструкції складських приміщень. Варто зазначити, що форма Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461 передбачає зазначення лише одного підрядника (генпідрядника).

Що ж до посилань апелянта на укладення ТОВ «Баштанська птахофабрика» угод без мети настання реальних наслідків колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин).

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Оскільки встановлено, що договори з контрагентом ТОВ «Адамант ЛТД» укладені у письмовій формі, виконання вказаних договорів підтверджується первинними документами, тому суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.3 ГК України. Укладені договори відповідають вимогам ст.203 ЦК України, не порушують публічний порядок, не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також такі договори судом недійсними не визнавалися, а отже є чинними.

Колегія суддів вважає, що факт порушення контрагентами може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагентів, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань. Таким чином, наведені в акті перевірки порушення не дають право податковому органу вчиняти дії щодо визнання угод нікчемними, а є лише підставою, при наявності достатніх доказів, для звернення до суду у встановленому законодавством порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Адамант ЛТД».

ДПІ при проведенні перевірки не надано належної оцінки наявним первинним документам позивача, невірно застосовано норми податкового законодавства, що призвело до прийняття незаконного повідомлення-рішення.

Заперечуючи проти позову та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ зазначає, що контрагент позивача не міг здійснювати господарську діяльність через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з надання послуг по будівництву та реконструкції. Колегія суддів критично ставиться до таких тверджень апелянта, оскільки такі висновки взято відповідачем з акту ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва №80/14-03-22-08/37913577 від 18.02.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Адамант ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків контрагентом-постачальником ПП «Будівельна група -2011» за період жовтень, листопад 2013 року та контрагентами-покупцями» без самостійної перевірки таких обставин та без наявності жодного документального підтвердження таких доводів. Більше того, сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю.

Варто зазначити, що акт ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва №80/14-03-22-08/37913577 від 18.02.2014р. не може вважатись належним доказом допущення позивачем порушення, так як зазначений акт свідчить лише про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, однак вказаний акт взагалі не є перевіркою, а викладені в ньому висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків є нічим іншим, як припущеннями податкового органу, які необґрунтовані належними доказами.

Відповідно до п.4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України 22 квітня 2011 року №236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3).

В свою чергу, додаток 3 до вказаних Методичних рекомендацій містить зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, згідно якого такий акт повинен містити тільки загальну інформацію про платника податків та фіксувати факт неможливості проведення звірки із зазначенням причин цього і не може містити висновків про порушення цим суб'єктом податкового законодавства.

При укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочинів, укладених позивачем та ТОВ «Адамант ЛТД», суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначених правочинів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Танасогло Т.М.

Яковлєв О.В.