Постанова

від 17.11.2014 по справі 810/6417/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2014 року 810/6417/14

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Радянській" доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області провизнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

28.11.2012 до Київського окружного адміністративного суду звернулось Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Радянській" (далі - позивач, ОСББ) з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі - відповідач, Інспекція) про визнання протиправною і скасування постанови №132 від 20.11.2012 про накладення штрафу в сумі 100620,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2012 (справа №2а-5815/12/1070), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.09.2014 (провадження №К/800/13109/13) скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013, а справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Скасовуючи вказані судові рішення, суд касаційний інстанції звернув увагу на таке.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем у зв'язку з встановленням факту правопорушення у сфері містобудівної діяльності правомірно прийнято постанову про накладення штрафу.

В той же час, Вищий адміністративний суд України звернув увагу на те, що ст. 39 Закону № 3038-VI, який набрав чинності 12 березня 2011 року, визначає порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів та містить заборону на експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, за час його дії, після набрання ним чинності. Цей Закон не містить застережень, зокрема про поширення його дії на відносини, які виникли до набрання ним чинності.

При цьому, суд касаційної інстанції вказав, що при розгляді спорів цієї категорії суди мають з'ясовувати питання щодо наявності в діях суб'єкта містобудування складу правопорушення, зокрема, факту закінчення будівництвом відповідного об'єкта, наявності на цей момент встановленого законодавством обов'язку вводити об'єкт в експлуатацію, не введення в експлуатацію та використання об'єкта, закону, який би встановлював відповідальність за невиконання обов'язку із введення в експлуатацію, а також дотримання строків притягнення до публічної відповідальності.

До Київського окружного адміністративного суду вказана справа з Вищого адміністративного суду України для нового розгляду надійшла 12.11.2014.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги обґрунтовані тим, що з моменту завершення ремонтних робіт по влаштуванню додаткових входів минуло більше трьох років, а тому відповідно до положень статті 11 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" штраф на позивача не може бути накладено за порушення містобудівної діяльності.

Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечення проти позову обґрунтовував тим, що в ході проведення перевірки ОСББ встановлено самовільне здійснення експлуатації об'єкта після виконаних будівельних робіт по реконструкції, без введення в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, що є порушенням вимог ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Інспекція вважає, що не порушувала ні шестимісячного, ні трирічного строку з дня вчинення правопорушень, оскільки вони мали місце станом на дату оформлення оскаржуваної постанови - 20.11.2012. Тобто позивач, як експлуатував об'єкт самочинно, так його і експлуатує станом на час розгляду справи. Штраф накладено саме за експлуатацію об'єкту без вводу в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, а не за проведення самочинної реконструкції приміщення, що мала місце в 2009 році.

До початку розгляду справи по суті представники сторін подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Радянській" зареєстроване як юридична особа 23 жовтня 2007 року виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області, код ЄДРПОУ - 35259177.

24 жовтня 2008 року складено акт обстеження цокольного приміщення ОСББ на предмет обладнання додаткового виходу. В акті зазначено, що замовником ОСББ пропонується обладнати цокольне приміщення додатковим виходом на вулицю, реконструювати частину фасаду, благоустроїти прилеглу територію. Комісія дійшла висновку про можливість надати позивачу дозвіл на обладнання додаткового виходу з цокольного приміщення по вул. Радянській, 21 при умові отримання необхідних технічних умов і висновків, розробки та погодження у встановленому порядку проектно-кошторисної документації.

Відповідно до акта приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс від 01 грудня 2008 року позивач отримав на баланс від Фастівського ЖЕК житловий комплекс, а саме: 9-типоверховий житловий будинок, розташований за адресою: вулиця Радянська, 21, м. Фастів, Київська область.

На замовлення позивача проектно-будівельною компанією "Модуль" (ліцензія АБ №206327) розроблено проект входів у підвальне приміщення житлового будинку № 21 по вул. Радянській в м. Фастові (2008 рік). Вказаним проектом передбачається улаштування двох входів в цокольний поверх житлового будинку № 21.

18 грудня 2008 року виконком Фастівської міської ради Київської області рішенням № 346/3 надав ОСББ дозвіл на обладнання додаткових виходів з цокольного приміщення по вул. Радянській, 21, м. Фастів. Цим же рішенням ОСББ попереджено про необхідність перед виконанням будівельних робіт отримати відповідний дозвіл в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Також, проектно-будівельною компанією "Модуль" складено технічний висновок 11/09-ТВ про технічний стан конструкцій житлового будинку, відповідно до якого стан фундаментів та стін забезпечують можливість улаштування у вікнах цокольного поверху будинку дверних пройм без впливу на стан конструкції будинку тільки згідно з проектною документацією, розробленою відповідною організацією.

26 лютого 2009 року Фастівська міська рада Київської області видала позивачу ордер № 16, згідно із яким ОСББ надано дозвіл на виконання земляних робіт, пов'язаних з обладнанням додаткових виходів з цокольного приміщення.

13 листопада 2012 року відповідачем проведено перевірку додержання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил при реконструкції позивачем підвальних приміщень житлового будинку по вулиці Радянській, 21 в м. Фастів Київської області.

За результатами перевірки складено акт, згідно із яким встановлено, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Радянській" без відповідного дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та з відхиленням від розробленої проектної документації ПВК "Модуль" у 2009 році в підвальних приміщеннях житлового будинку влаштовано три додаткові входи, замість запроектованих двох; змінено цільове призначення даних приміщень. На момент перевірки приміщення експлуатуються без прийняття в експлуатацію після реконструкції в порушення ст. 5 Закону України "Про основи містобудування", ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

13 листопада 2012 року № 5 Інспекція склала протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який отриманий головою правління позивача, про що свідчить її підпис.

20 листопада 2012 року Інспекція винесла оскаржувану постанову про накладення штрафу в сумі 100620,00 грн.

Згідно з постановою ОСББ "На Радянській" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6. ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", якою передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Слід зазначити, що норма, якою передбачена зазначена відповідальність, набрала чинності 19.01.2012 згідно із Законом 4220-VI, прийнятим 22.12.2011.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який діє з 02.06.2011 та який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Відповідно до п. 9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п. 11 Порядку посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

У відповідності до пунктів 16-17 вказаного Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до пункту 6 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 (далі - Порядок №244), штраф за правопорушення може бути накладено на суб'єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб'єкта містобудування.

У відповідності до статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", на порушення вимог якої посилається Інспекція, експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

З матеріалів справи вбачається, що ОСББ проведено реконструкцію в підвалі в І кварталі 2009 року.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 11 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Таким чином, трирічний строк притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Інспекцією пропущений.

Суд також звертає увагу, що проведення позивачем реконструкції в підвалі були здійсненні до набрання чинності Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", тобто до 12.03.2011.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

У своєму Рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції України принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто Закон №208/94-ВР від 14.10.1994, зокрема положення частини другої статті 2 щодо накладення штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, регулює питання відповідальності тих суб'єктів містобудування, які вчинили правопорушення у сфері містобудування, які допустили порушення таких норм до початку їх використання після набрання чинності цим Законом.

Конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, дає суду підстави для висновку про неможливість застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням.

В контексті хронології правового регулювання спірних відносин поняття "експлуатація не прийнятого в експлуатацію об'єкта" не можуть тлумачитись як триваючі правопорушення. Змістом таких правопорушень є невиконання визначених законом відповідних обов'язків до завершення будівництвом відповідної забудови та початку її експлуатації. Суспільна небезпека таких правопорушень насамперед полягає не в недотриманні встановленого правопорядку, а в небезпеці, яка може мати місце в результаті відсутності контролю за безпечністю побудованого об'єкта містобудування з початку його використання.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність застосування відповідачем до спірних відносин положень ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у зв'язку з чим оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В силу частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вказаному припису відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Враховуючі викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивачем вимоги про відшкодування понесених ним судових витрат не заявлялись, а відповідачем не надано суду доказів понесення ним витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з бюджету не підлягають.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 97, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Радянській" - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області №132 від 20.11.2012 про накладення штрафу в сумі 100620,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.