Рішення

від 25.11.2014 по справі 909/1133/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2014 р. Справа № 909/1133/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.,

при секретарі судового засідання Попович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: прокурора Надвірнянського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Верхньомайданської сільської ради, вул. Грушевського, 41, с. Верхній Майдан, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78452,

до відповідача: Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКАП "Івано-Франківськоблагроліс", вул. Дем"янчука, 12, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400,

про стягнення 64528 грн. 05 коп. збитків, завданих навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконної рубки дерев,

за участю представників сторін:

від прокуратури: Аверкова Н.О. - прокурор, посвідчення № 015218 від 23.02.2013 року,

від позивача: представники не з"явилися,

від відповідача: представники не з"явилися,

встановив:

прокурор Надвірнянського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Верхньомайданської сільської ради (фонду охорони навколишнього природного середовища) звернувся в господарський суд Івано-Франківської області із позовною заявою до Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКАП "Івано-Франківськоблагроліс" про стягнення 64528 грн. 05 коп. збитків, завданих навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконної рубки дерев, шляхом перерахування 32264 грн. (50 відсотків) на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Верхньомайданської сільської ради, 12905 грн. 56 коп. (20 відсотків) до спеціального фонду Івано-Франківського обласного бюджету, 19358 грн. 56 коп. (30 відсотків) до спеціального фонду Державного бюджету України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно акту Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 11.02.2014 року перевіркою виявлено незаконну рубку 30 дерев різних порід та діаметрів, загальним об'ємом 19,65 м 3 , на території обходу № 1 кварталу 26 ділянки 17 технічної дільниці № 2 Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКАП "Івано-Франківськоблагроліс", чим спричинено істотну шкоду навколишньому природному середовищу на загальну суму 64528 грн. 05 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 07.10.2014 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 23.10.2014 року.

Ухвалами суду від 23.10.2014 року та від 06.11.2014 відкладено розгляд справи відповідно на 06.11.2014 року та на 25.11.2014 року.

Прокурор, в судовому засіданні 25.11.2014 року, позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та уточненнях до позовної заяви. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилаються на те, що згідно з актом Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області від 11.02.2014 року перевіркою виявлено незаконну рубку 30 дерев різних порід та діаметрів, загальним об'ємом 19,65 м 3 , на території обходу № 1 кварталу 26 ділянки 17 технічної дільниці № 2 Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКАП "Івано-Франківськоблагроліс", чим спричинено істотну шкоду навколишньому природному середовищу на загальну суму 64528 грн. 05 коп. Вказує, що ухвалою Надвірнянського районного суду від 04.06.2014 року Дутку С.В, звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ст. 367 ч. 1 КК України в зв"язку із передачею його на поруки тудового колективу, судом встановлено, що вказаний громадянин, працюючи на посаді майстра лісу Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу, допустив службову недбалість, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам. Позовні вимоги обґрунтовують положеннями ст.ст. 1, 3, 17, 19, 86, 107 Лісового кодексу України, ст.ст.47, 68, 69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 29, 69 Бюджетного кодекс України. Просить стягнути з відповідача 64528 грн. 05 коп. збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев, шляхом перерахування 32264 грн. (50 відсотків) на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Верхньомайданської сільської ради, 12905 грн. 56 коп. (20 відсотків) до спеціального фонду Івано-Франківського обласного бюджету, 19358 грн. 56 коп. (30 відсотків) до спеціального фонду Державного бюджету України та покласти на відповідача судові витрати в розмірі 1827 грн. судового збору.

Представник Верхньомайданської сільської ради, в судове засідання 25.11.2014 року, не з"явився. Згідно клопотання вх. № 17200/14 від 31.10.2014 року Верхньомайданська сільська рада позовні вимоги підтверджує в повному обсязі, просить позов задовольнити та розглянути справу без участі повноважного представника.

Представник відповідача, в судове засідання 25.11.2014 року, повторно не з"явився, хоча відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представника сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються у складі відповідного бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, в тому числі: частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. Статтею 68 цього Закону зобов'язано підприємства, установи, організації та громадян відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно акту Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 11.02.2014 року перевіркою виявлено незаконну рубку 30 дерев різних порід та діаметрів, загальним об'ємом 19,65 м 3 , на території обходу № 1 кварталу 26 ділянки 17 технічної дільниці № 2 Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКАП "Івано-Франківськоблагроліс".

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008 року, акт перевірки - це документ, який є, зокрема, носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства та його дотримання, а відтак, зазначені акти слід розцінювати як належний доказ, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства.

Статтею 1 Лісового кодексу України передбачено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

За змістом ст. 17 Лісового кодексу України постійним лісокористувачем зазначеної ділянки лісу є Надвірнянський спеціалізований агролісгосп ОКАП "Івано-Франківськоблагроліс" і саме це підприємство не забезпечило охорону і збереження закріплених лісів, допустило їх самовільну порубку, яку своєчасно не було виявлено, тобто в результаті господарської діяльності зазначеного підприємства порушено вимоги ст. 19 Лісового кодексу України, якою постійних лісокористувачів зобов'язано забезпечувати охорону лісових насаджень, вести лісове господарство, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Порушення вимог лісового законодавства призвело до незаконної порубки лісу на території Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКАП "Івано-Франківськоблагроліс".

Згідно зі статтею 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 04.06.2014 року Дутку С.В, звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ст. 367 ч. 1 КК України в зв"язку із передачею його на поруки тудового колективу, судом встановлено, що вказаний громадянин, працюючи на посаді майстра лісу Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу, допустив службову недбалість, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.

Згідно розрахунку, проведеного Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року № 541, розмір шкоди, завданої незаконною рубкою дерев лісового фонду Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКАП "Івано-Франківськоблагроліс", а саме на території обходу № 1 кварталу 26 ділянки 17 технічної дільниці № 2, внаслідок чого державі завдано істотної шкоди.

Відповідно до ст. 16, ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 19, ч.ч. 1, 5 ст. 86 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.

В силу положень ст.ст. 86, 88, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Згідно ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Статтею 40 наведеного Закону передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

У статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" закріплені економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 вказаного Закону підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ч. 1 ст. 69 наведеного вище Закону).

Згідно ч. 1 ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев та чагарників (п. 1 ч. 2 ст. 105 ЛК України).

Відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, відповідно до якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності.

Факт незаконної порубки дерев, внаслідок чого лісу завдано шкоду, підтверджено складеним за наслідками перевірки актом від 11.02.2014 року, який підписаний представником відповідача без жодних зауважень та є чинним станом на час вирішення спору.

Поряд з цим, наведений факт підтверджується також ухвалою Надвірнянського районного суду від 04.06.2014 року по справі № 348/1108/14-к, відносно працівника відповідача Дутки С.В, якого звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ст. 367 ч. 1 КК України в зв"язку із передачею його на поруки тудового колективу.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України, вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Системний аналіз змісту положень п. 1 ч. 2 ст. 19, п. 5 ст. 64, ч.ч. 1, 5 ст. 86, п. 5 ч. 2 ст. 105 та ст. 107 Лісового кодексу України свідчить про те, що відповідач, як постійний лісокористувач, має нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій відповідачу території.

Оскільки при вирішенні даного спору слід виходити з презумпції вини правопорушника, то саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди. Відповідач не подав доказів відсутні вини у вчиненні правопорушення - незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій йому території. При цьому, факт наявності вини відповідача у заподіянні шкоди, який пов'язаний з неналежним виконанням службових обов'язків його працівником, встановлений вищевказаним вироком суду і має преюдиційне значення.

Таким чином, відповідач, як постійний лісокористувач, допустив незаконну рубку лісу, що є підставою для стягнення з нього збитків, завданих навколишньому природному середовищу.

При стягненні шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, слід врахувати приписи ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та вимоги п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 64528 грн. 05 коп. збитків, завданих навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконної рубки дерев, шляхом перерахування 32264 грн. (50 відсотків) на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Верхньомайданської сільської ради, 12905 грн. 56 коп. (20 відсотків) до спеціального фонду Івано-Франківського обласного бюджету, 19358 грн. 56 коп. (30 відсотків) до спеціального фонду Державного бюджету України, є обгрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 1827 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 47, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 29 Бюджетного кодексу, ст.ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов прокурора Надвірнянського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Верхньомайданської сільської ради до Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКАП "Івано-Франківськоблагроліс" про стягнення 64528 грн. 05 коп. збитків, завданих навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконної рубки дерев, задовольнити.

Стягнути з Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКАП "Івано-Франківськоблагроліс", вул. Дем"янчука, 12, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400, (ідентифікаційний код 05442412), на користь Верхньомайданської сільської ради, вул. Грушевського, 41, с. Верхній Майдан, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78452, (ідентифікаційний код 20550263), 64528 (шістдесят чотири тисячі п"ятсот двадцять вісім) грн. 05 коп. збитків, завданих навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконної рубки дерев, шляхом перерахування 32264 (тридцять дві тисячі двісті шістдесят чотири) грн. на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Верхньомайданської сільської ради, 12905 (дванадцять тисяч дев"ятсот п"ять) грн. 56 коп. до спеціального фонду Івано-Франківського обласного бюджету, 19358 (дев"ятнадцять тисяч триста п"ятдесят вісім) грн. 56 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України.

Стягнути з Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКАП "Івано-Франківськоблагроліс", вул. Дем"янчука, 12, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400, (ідентифікаційний код 05442412), в дохід Державного бюджету (номер рахунку 31219206783002, одержувач УДКСУ в м. Івано-Франківську, МФО 836014, ЄДРПОУ одержувача 37952250, код класифікації доходів 22030001, назва коду класифікації доходів судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), назва суду господарський суд Івано-Франківської області), 1827 (тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.11.14

Суддя Деделюк Б.В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"